ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
28.01.2022Справа № 922/4284/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1 до про 1. Протопопівської сільської ради Дергачівського району; 2. державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігоря Анатолійовича визнання неправомірними дій державного реєстратора та зобов`язання відновити порушене право
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Протопопівської сільської ради Дергачівського району та державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігоря Анатолійовича про визнання неправомірними дій державного реєстратора та зобов`язання відновити порушене право.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.10.2021 року передано матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Протопопівської сільської ради Дергачівського району в особі Комісії з припинення діяльності Протопопівської сільської ради, Державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігора Анатолійовича про визнання неправомірними дії, які вчинені державним реєстратором та зобов`язання Міністерство юстиції України відновити стан юридичної особи, що існував до моменту вчинення неправомірних дій за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 року, справу №922/4284/21 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.
23.11.2021 року Господарський суд міста Києва листом повернув матеріали справи №922/4284/21 на адресу господарського суду Харківської області.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 року ухвалу господарського суду Харківської області від 28.10.2021 року залишено без змін.
25.01.2022 року матеріали справи №922/4284/21 надійшли на адресу Господарського суду міста Києва.
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та додані до неї документи, встановив, що вказана позовна заява не відповідає п.п.2, 4, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме не містить: офіційної електронної адреси сторін; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; та не відповідає вимогам ст. ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
При зверненні до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 просив суд 1) визнати неправомірними дії державного реєстратора:
- реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігорем Анатолійовичем 29.12.2020 р. о 18:25:47 №1004711320016001049, а саме - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Ліфтовик" (код ЄДРПОУ 23008866);
- реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігорем Анатолійовичем 30.12.2020р. о 15:27:39 № 1004711070017001049, а саме - проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Ліфтовик" (код ЄДРПОУ 23008866).
2) зобов`язати Міністерство юстиції України, як держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відновити такий стан юридичної особи Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Ліфтовик" (код ЄДРПОУ 23008866), що існував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до моменту вчинення державним реєстратором Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігорем Анатолійовичем оскаржуваних позивачем реєстраційних дій, а саме до проведення 29.12.2020 р. о 18:25:47 реєстраційної дії № 1004711320016001049.
Відповідачами у справі визначено Протопопівську сільську раду Дергачівського району та державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігоря Анатолійовича, третіми особами: Міністерство юстиції України, Асоціацію Корпоративне об`єднання ВАТЕРВЕЙС .
Відповідно до ст. 7 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно із п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).
Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України № 2 наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини Богонос проти Росії від 05.02.2004).
Відповідно до ч.1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
У ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору .
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Суд зазначає, що судом не було залучено до участі у справі третіх осіб - Міністерство юстиції України, Асоціацію Корпоративне об`єднання ВАТЕРВЕЙС .
Крім того, відповідно до ч.1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
В той же час, Суд зазначає, що Позивачем не було заявлено клопотання про залучення до участі співвідповідача - Міністерство юстиції України.
Враховуючи викладене, Позивачем необхідно визначитись щодо складу учасників судового процесу з урахуванням прохальної частини позовної заяви, норм чинного законодавства України та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 року.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Одночасно, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1 ,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2 270 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2 270 грн. 00 коп.)
Судом враховано, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України ).
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів заяви, Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 6 810 грн. 00 коп. відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Проте, Судом встановлено, що до матеріалів вказаної позовної заяви додано копії квитанцій про сплату судового збору у нечитабельному вигляді, а тому Суд не вбачає за можливості перевірити дотримання Позивачем вимог законодавства України в цій частині. Крім того, такі докази подаються лише в оригіналі.
Таким чином, Суд приходить до висновку що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених Законом України Про судовий збір порядку та розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Також в силу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належним доказом відправлення Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Суд зазначає, що Заявником, на підтвердження надсилання Відповідачам та третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, до позовної заяви додано копії описів вкладення у цінні листи від 26.10.2021 р., проте не додано документів, що підтверджують надання поштових послуг в оригіналі.
З огляду на викладене суд позбавлений можливості дійти висновку про належне надіслання відповідачам та третім особам копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати Заявнику строк для усунення виявлених недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 163, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Протопопівської сільської ради Дергачівського району та державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігоря Анатолійовича про визнання неправомірними дій державного реєстратора та зобов`язання відновити порушене право залишити без руху .
2. Надати Заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей, доказів сплати судового збору в оригіналі, доказів направлення позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідачів та третіх осіб в оригіналі.
3. Роз`яснити Заявнику, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута Позивачеві.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 28 січня 2022 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2022 |
Оприлюднено | 31.01.2022 |
Номер документу | 102825041 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні