Ухвала

від 21.09.2022 по справі 922/4284/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

21.09.2022Справа № 922/4284/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до за участю про1. Протопівської сільської ради (62361, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Протопопівка, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 47); 2. державного реєстратора Протопівської сільської ради Тесленка Ігоря Анатолійовича (62361, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Протопопівка, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 47); 3. Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО, будинок 13) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідачів Обслуговуючий кооператив «САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО «ЛІФТОВИК» (62430, Харківська обл., Харківський р-н, сільрада Вільхівська, садове товариство "Ліфтовик" садівниче товариство, Ідентифікаційний код юридичної особи 23008866) визнання неправомірними реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача-1: не з`явились;

від Відповідача-2: не з`явились;

від Відповідача-3: Субота О.В. (представник в порядку самопредставництва);

від Третьої особи: Конюхов Є.А. (представник на підставі ордеру);

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Протопівської сільської ради та державного реєстратора Протопівської сільської ради Тесленка Ігоря Анатолійовича про визнання неправомірними реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю правових підстав для визнання неправомірними реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Протопівської сільської ради Тесленком Ігорем Анатолійовичем 29.12.2020 р., 30.12.2020 р. відносно Обслуговуючого кооперативу «САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО «ЛІФТОВИК» та зобов`язання Міністерства юстиції України здійснити реєстраційні дії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.10.2021 року передано матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Протопопівської сільської ради Дергачівського району в особі Комісії з припинення діяльності Протопопівської сільської ради, Державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігора Анатолійовича про визнання неправомірними дії, які вчинені державним реєстратором та зобов`язання Міністерство юстиції України відновити стан юридичної особи, що існував до моменту вчинення неправомірних дій за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу №922/4284/21 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.

23.11.2021 року Господарський суд міста Києва листом повернув матеріали справи №922/4284/21 на адресу господарського суду Харківської області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 року ухвалу господарського суду Харківської області від 28.10.2021 року залишено без змін.

25.01.2022 року матеріали справи №922/4284/21 надійшли на адресу Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Протопопівської сільської ради Дергачівського району та державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Тесленко Ігоря Анатолійовича про визнання неправомірними дій державного реєстратора та зобов`язання відновити порушене право залишено без руху.

14.02.2022 року та 17.02.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 року відкрито провадження у справі №922/4284/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 23.03.2022 року, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідачів - Обслуговуючий кооператив «САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО «ЛІФТОВИК» (62430, Харківська обл., Харківський р-н, сільрада Вільхівська, садове товариство "Ліфтовик" садівниче товариство, Ідентифікаційний код юридичної особи 23008866).

13.04.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 року призначено підготовче судове засідання, яке не відбулось у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України воєнного стану, на 07.07.2022 року.

19.05.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-3 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів відправки відзиву.

07.07.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 07.07.2022 року з`явились представники відповідача-3 та третьої особи, інші представники не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Третьої особи про відкладення розгляду справи, надано Позивачу строк до 10 днів з дня отримання відзивів для надання відповідей на відзиви, надано Відповідачам строк до 10 днів з дня отримання відповідей на відзиви для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 18.08.2022 року.

15.08.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли пояснення по справі.

У підготовче судове засідання 18.08.2022 року з`явились представники позивача, відповідача-3 та третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 21.09.2022 року.

У судове засідання 21.09.2022 року з`явились представник Відповідача - 3, Третьої особи. Представники Позивача та Відповідачів - 1, 2 не з`явились, про поважні причини неявки не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресату, надісланого на адресу Позивача, роздруківками з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта», надісланням на електронну пошту Позивача ухвали суду від 18.08.2022 року, а також телефонограми, проте зв`язок був відсутній.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації у вступній частині позовної заяви, місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №922/4284/21 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 , зазначену у вступній частині позовної заяви Позивача.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Позивач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідачі - 1, 2 про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з частиною 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз положень статей 202, 226 ГПК України свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Вказані процесуальні норми також не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Як встановлено Судом, представник Позивача у судові засідання, призначені на 07.07.2022 року, 18.08.2022 року, 21.09.2022 року жодного разу не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подавав.

Оскільки у даній справі позивач не подав до суду ні заяву про розгляд справи за його відсутності, ні повідомив про неявку та про поважність причини такої неявки, то у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог (частина четверта статті 202 ГПК України).

Суд зазначає, що неподання Позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

Крім того, Суд зазначає, що неявка Позивача в судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання, неподанням позивачем документів, з яких би вбачалось, що позивач підтримує заявлені позовні вимоги у даній справі, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Протопівської сільської ради, державного реєстратора Протопівської сільської ради Тесленка Ігоря Анатолійовича та Міністерства юстиції України, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідачів - Обслуговуючого кооперативу «САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО «ЛІФТОВИК», про визнання неправомірними реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Крім того, Суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем та не покладаються на Відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Протопівської сільської ради, державного реєстратора Протопівської сільської ради Тесленка Ігоря Анатолійовича та Міністерства юстиції України, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідачів - Обслуговуючого кооперативу «САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО «ЛІФТОВИК», про визнання неправомірними реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 26 вересня 2022 року.

Суддя О.В. Чинчин