Рішення

від 10.12.2021 по справі 911/3448/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3448/16

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Білов М.В. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» м. Київ

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Імпекс» , м. Суми

2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Северинівка» , Київська обл., Таращанський район, с. Северинівка

про стягнення 77 136 511 грн. 80 коп.

та зустрічний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Северинівка»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Форінт»

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮніонІмпекс»

про визнання недійсним договору поруки.

Представники сторін:

позивача - Філатова Н.А. ;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - Мельник О.Д.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 77 136 511 грн. 80 коп. заборгованості за кредитним договором № 933 від 26.09.2012 року, з яких: 46 600 000 грн. 00 коп. - основний борг; 8 841 679 грн. 19 коп. - заборгованість за процентами; 20 465 358 грн. 11 коп. - пеня по кредиту та відсотками; 1229 473 грн. 97 коп. - 3% річних.

Та зустрічний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Северинівка» про визнання недійсним договору поруки № 933/5 від 29.04.2014 р. укладеного між Публічним акціонерним товариством "Інтеграл-банк", Товариством з обмеженю відповідальністю "Юніон Імпекс" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Северинівка» .

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що відповідачі не виконали належним чином зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними отриманих за кредитним договором № 933 від 26.09.2012 року.

Відповідач 2 заперечив проти позову, шляхом подання зустрічного позову, в якому зазначив, що зміни та доповнення до договору поруки № 933/5 від 29.04.2014 року укладеного між ПАТ "Інтеграл-банк", ТОВ "Юніон Імпекс" і СТОВ "Северинівка" підписані від імені СТОВ "Севернівка" невідомою особою, в зв`язку з чим відповідач 2 просить суд визнати недійсним договір поруки, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи № 30/31/17-32 від 04.05.2020 року проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

28.10.2021 року представником відповідача було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на підставі ст. 99 ГПК України, оскільки для з`ясування наявності (відсутності) факту підробки документів, на які посилається позивач, як на доказ схвалення СТОВ "Северинівка" договору поруки, потрібні спеціальні знання, без яких такий факт встановити неможливо, а висновок експерта не може бути змінений іншими засобами доказування, очевидно, на переконання СТОВ "Северинівка" є необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Представник позивача заперечує посилаючись на те, що оригінал додаткової угоди в матеріалах справи знаходиться ще з 02.12.2016 року і факт підписання даного документу з того періоду відповідачем 2 не оспорювався і у нього не виникало питань для проведення жодних експертиз по даному документу з 2016 по 2021 рік.

12.08.2020 року ухвалою господарського суду Київської області закрито підготовче провадження у справі, та призначено справу до судового розгляду.

На стадії судового розгляду справи по суті, за правилами діючого ГПК України, висновки експертів не надаються та судом не приймаються, а клопотання, в тому числі, шляхом призначення експертизи та витребування документів, не розглядаються, за винятком випадків, коли сторона обгрунтовує поважність причин не заявлення відповідного клопотання на стадії підготовчого провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін суд відмовив відповідачу у призначенні судової почеркознавчої експертизи, оскільки Постановою північного апеляційного суду від 25.03.2021 року скасована ухвала щодо призначення додаткової експертизи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.10.2021 року по 24.11.2021 року.

23.11.2021 року відповідачем СТОВ "Северинівка" подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, висновок експерта № 2-22/11 від 22.11.2021 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою адвоката Мельник О.Д., просить поновити строк на подання доказу.

В судовому засіданні оголошено перерву з 24.11.2021 року по 10.12.2021 року для надання позивачу часу ознайомитись з клопотанням відповідача 2.

10.12.2021 року на електронну адресу суду позивач подав заперечення, в якому зазначає, що висновок експерта наданий суду як завідомо недостовірний доказ спрямований на формування хибного уявлення про обставини справи, є недопустимим, оскільки одержаний з порушенням закону. Також всупереч діючому законодавству висновок був виготовлений по копіям документів.

Відповідно до ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладені обставини подані поза межами процесуальних строків докази залишаються без розгляду, оскільки відсутні поважні причини пропуску строку.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в засідання суду не з`явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача 2 заперечив проти позову в частині вимог про стягнення заборгованості з СТОВ "Северинівка".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2012 року між ПАТ Інтеграл-банк та ТОВ Юніон Імпекс було укладено кредитний договір № 933 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав Позичальникові відкличну кредитну лінію (грошові кошти) в національній валюті в сумі 46 600 000,00 гри. (сорок шість мільйонів шістсот тисяч гривень 00 коп.), а Позичальник, у свою чергу,зобов`язався повернути Банку кредит у повному обсязі в термін та в розмірах згідно із умовами Кредитного договору, але не пізніше 24.11.2015 року і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 18 (вісімнадцяти) відсотків річних, згідно змін та доповнень № 23 по кредитному договору від 29.04.2014 року.

Згідно з п. 3.1 Договору банк зобов`язується відкрити позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 і перерахувати кредитні кошти згідно заявки Позичальника протягом 3-х банківських днів з моменту надання такої заявки.

Відповідно до пункту 4.2. Кредитного договору сплата нарахованих відсотків за минулий місяць повинно відбуватись з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, а остаточне погашення відсотків - не пізніше 24.11.2015 року.

Згідно п. 4.3 Кредитного договору кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляти для оплати процентів за кредит, потім - простроченої заборгованості та неустойки. Сума, що залишилась, направляється для погашення строкової частини кредиту.

На виконання умов кредитного договору Позивачем видано Відповідачу 1 кошти в сумі 46 600 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку Відповідача - 1, проте останнім не були виконані зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений строк, у зв`язку з чим заборгованість Відповідача 1 перед Позивачем по поверненню кредитних коштів складає 46 600 000,00 грн. (сорок шість мільйонів шістсот тисяч гривень 00 коп.), а також 8 841 679, 19 (вісім мільйонів вісімсот сорок один шістсот сімдесят дев`ять грн. 19 коп.) - прострочені відсотки за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу, інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України відповідно до яких, якщо договором передбачений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За своєю правовою природою кредитний договір № 933 є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно- правовими актами Національного банку).

Таким чином, виходячи з комплексного аналізу чинного законодавства основною сумою заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами є заборгованість за кредитом та заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1048, 1056-1 ЦК України за надання кредитних коштів банк має право нараховувати та отримувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 46 600 000,00 грн. 00 коп., а також 8 841 679 грн. 19 коп. прострочені відсотки за користування кредитом, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 1 229 473 грн. 90 коп. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідач 1 прострочив виконання зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 229 473 грн. 90 коп. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту і сплати процентів за кредит, Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє протягом строку такого порушення, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується з дня виникнення порушення зобов`язання до дня його фактичного виконання і сплачується Позичальником на вимогу Банку.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання з повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними нараховано 20 465 358грн. 11 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином позовні вимоги до відповідача 1 за первісним позовом підлягають задоволенню, щодо вимог до відповідача 2 суд зазначає таке:

29.04.2014 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 933 між Публічним акціонерним товариством Інтеграл-банк (Позивач), з однієї сторони, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Северинівка (Відповідач 2), з другої сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю Юніон Імпекс (Відповідач 1), з третьої сторони було укладено договір поруки № 933/5, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується нести перед Кредитором солідарну з Боржником відповідальність за невиконання останнім зобов`язань по кредитному договору № 933 від 26 вересня 2012 року, з урахуванням змін і доповнень № 23 до кредитного договору від 29.04.2014р. (далі - кредитний договір), укладеного між Кредитором та Боржником, відповідно до якого Кредитор відкрив Боржнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 35 000 000,00 (тридцяти п`яти мільйонів) гривень зі сплатою 18 (вісімнадцять) процентів річних строком по 24 квітня 2015 року, та відкличну відновлювальну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 16 000 000,00 (шістнадцяти мільйонів) гривень зі сплатою 18 (вісімнадцять) процентів річних строком по 24 квітня 2015 року.

Відповідно до п. 2 Договору поруки № 933/5 поручитель, в разі невиконання Боржником своїх зобов`язань в установлений кредитним договором строк, зобов`язується погасити в повному обсязі заборгованість Боржника за кредитним договором в межах наданих кредитних коштів, нарахованих процентів за фактичний термін користування кредитними коштами, неустойки, а також відшкодувати збитки, якщо такі виникнуть у Кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за згаданим кредитним договором, шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Кредитора в строк не більше 3 (трьох) банківських днів з дня пред`явлення вимоги Кредитором.

Відповідно до п. 3 Договору поруки у разі невиконання Боржником перед Кредитором своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором, Кредитор протягом 3 трьох банківських днів повідомляє Поручителя про це невиконання із зазначенням суми, що належить сплатити останнім Кредиторові згідно п. 2 цього Договору.

Позивачем на адресу Відповідача 2 (Поручителя) була направлена претензія № 03-1/2247 від 18.11.2015 року (копія додається) про невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором та вимогою про погашення заборгованості.

Відповідач 2 заперечив проти позову в частині вимог про солідарне стягнення з СТОВ Северинівка заборгованості з огляду на те, що останнє зобов`язалося нести перед ПАТ Інтеграл-банк (кредитором) солідарну з ТОВ Юніон Імпекс (боржником) відповідальність за виконання останнім боргових зобов`язань, які виникли із кредитного договору №933 від 26.09.2012 року, укладеного між ПАТ Інтеграл-банк (кредитором) і ТОВ Юніон Імпекс (боржником), з урахуванням внесених до кредитного договору таких змін і доповнень: №1 від 28.09.2012 року, №2 від 04.12.2012 року, №3 від 21.12.2012 року, №4 від 22.01.2013 року, №5 від 20.02.2013 року, №6 від 21.03.2013 року, №7 від 23.04.2013 року, №8 від 30.04.2013 року, №9 від 21.05.2013 року, №10 від 21.06.2013 року, №11 від 22.07.2013 року, №12 від 21.08.2013 року, №13 від 23.09.2013 року. №14 від 26.09.2013 року, №15 від 21.10.2013 року, №16 від 20.11.2013 року, №17 від 23.12.2013 року, №18 від 21.01.2014 року, №19 від 21.02.2014 року, №20 від 21.03.2014 року, №21 від 08.04.2014 року, №22 від 22.04.2014 року, №23 від 29.04.2014 року.

ПАТ Інтеграл-банк вказує в позовній заяві на те, що 27.04.2015 року між ним, ТОВ Юніон Імпекс і СТОВ Северинівка було укладено зміни та доповнення №1 до договору поруки №933/5 від 29.04.2014р. Відповідно до вказаного договору його сторонами було викладено в новій редакції пункт 1 договору поруки, згідно якої СТОВ Северинівка зобов`язалося нести перед ПАТ Інтеграл-банк солідарну з ТОВ Юніон Імпекс відповідальність за виконання останнім зобов`язань по кредитному договору №933 від 26 вересня 2012 року, з урахуванням всіх змін та доповнень до цього договору, відповідно до якого ПАТ Інтеграл-банк відкрило ТОВ Юніон Імпекс відкличну невідновлювальну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 35 000 000,00 (тридцяти п`яти мільйонів) гривень зі сплатою 18 (вісімнадцять) процентів річних строком по 24 листопада 2015 року, та відкличну відновлювальну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 16 000 000,00 (шістнадцять мільйонів) гривень зі сплатою 18 (вісімнадцять) процентів річних строком по 24 листопада 2015 року.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір поруки №933/5 від 29.04.2014 року і зміни та доповнення №1 від 27.04.2015 року до договору поруки №933/5 від 29.04.2014 року СТОВ Северинівка не укладалися, а підписи директора товариства, - ОСОБА_1 , які містяться на цих договорах, здійснені не ОСОБА_1 , а іншою, невідомою особою, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи № 30/31/17-32 від 04.05.2020 року проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на вимогу ухвали суду.

Таким чином, СТОВ Северинівка не укладало із ПАТ Інтеграл-банк та ТОВ Юніон Імпекс договір поруки №933/5 від 29.04.2014 року.

Згідно з ч.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з п.1 ч. 1 ст.208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною 2 ст.207 ЦК України (в редакції чинній на дату укладення договору поруки) передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.546, 547 Цивільного кодексу України порука, як правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчиняється в письмовій формі.

Частина 1 ст.627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.І ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.І ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.І ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст.207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин ; порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності). може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно з ч.І ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки договір поруки №933/5 від 29.04.2014 року директором СТОВ Северинівка , - ОСОБА_1 не підписувався, це є свідченням відсутності волі цього учасника договору на його укладення, що відповідно до наведених вище норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є підставою для визнання такого договору недійсним й зумовлює звернення СТОВ Северинівка з цим позовом до господарського суду.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні за первісним позовом заявлені до відповідача 1, вимоги до відповідача 2 не підлягають задоволенню, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача1, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача 1 відшкодування позивачу судового збору за первісним позовом.

Щодо вимог за зустрічним позовом то враховуючи вищевикладені обставини суд задовольняє їх в повному обсязі та покладає на відповідачів за зустрічним позовом відшкодування судового збору сплаченого за подання зустрічного позову.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юніон Імпекс (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Козацький вал, буд. 2Б, код 32113693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2, код 40658146) заборгованість за кредитом у сумі 46 600 000 (сорок шість мільйонів шістсот тисяч) 00 коп., заборгованість за процентами у сумі 8 841 679 (вісім мільйонів вісімсот сорок одна тисяча шістсот сімдесят дев`ять) грн. 19 коп., пеню за простроченим кредитом та за простроченими відсотками у сумі 20 465 358 (двадцять мільйонів чотириста шістдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 11 коп., 3 % річних у сумі 1229 473 (один мільйон двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 97 коп., судовий збір у сумі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.

3. У задоволенні вимог про стягнення заборгованості з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Северинівка відмовити повністю.

4. Зустрічний позов задовольнити повністю.

5. Визнати недійсним договір поруки №933/5 від 29.04.2014 року укладений між СТОВ Северинівка , ПАТ Інтеграл-банк та ТОВ Юніон Імпекс .

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2, код 40658146) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Северинівка" (09510, Київська обл., Таращанський район, с. Северинівка, вул. Шевченка, буд. 5, код 03753533) 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юніон Імпекс (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Козацький вал, буд. 2Б, код 32113693) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Северинівка" (09510, Київська обл., Таращанський район, с. Северинівка, вул. Шевченка, буд. 5, код 03753533) 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 27.01.2022 року.

Суддя Л.Я. Мальована