Ухвала

від 20.01.2022 по справі 758/16078/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/16078/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали за позовом Новобузької міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Новобузька міська рада Миколаївської області звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути 61658,45 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки загальною площею 10,0045 га, кадастровий номер 4824510100:09:000:0131, розташованої в межах території Новобузької міської ради Миколаївської області.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Так, статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 липня 1995 року у справі Толстой-Милославський (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну передбачений законом сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

Частиною першою статті 27 ЦПК України визначено правило загальної територіальної підсудності, відповідно до якого позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Як наголосив Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23 січня 2018 року та у справі № 640/16548/16-ц від 16 травня 2018 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки загальною площею 10,0045 га, кадастровий номер 4824510100:09:000:0131, розташованої в межах територіальної громади Новобузької міської ради Миколаївської області.

Таким чином, предметом спору у даній справі є правовідносини з приводу володіння та користування нерухомим майном, місцезнаходження якого за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Новобузького районного суду Миколаївської області.

Із урахуванням наведеного, приймаючи до уваги те, що для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, встановлено виключну підсудність, наявні підстави для передачі даної справи за підсудністю до суду за місцезнаходженням нерухомого майна, яке є предметом даного спору, тобто до Новобузького районного суду Миколаївської області.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31-32, 187, 260, 354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за позовом Новобузької міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати передати за підсудністю на розгляд Новобузькому районному суду Миколаївської області.

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. О. Ковбасюк