Постанова

від 19.01.2022 по справі 915/1077/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 915/1077/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Миколаївської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02 листопада 2021 року (головуючий - Ярош А.І., судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М.) і рішення Господарського суду Миколаївської області від 08 жовтня 2020 року (суддя Адаховська В.С.) у справі

за позовом Приватного підприємства "ТЕРРО"

до Миколаївської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини спору

1. Рішенням сесії Миколаївської міської ради від 28.09.2001 № 34/12 Приватному підприємству "ТЕРРО" було надано в оренду земельну ділянку строком на 3 роки, площею 281 кв.м., у тому числі 126 кв.м для встановлення торгівельного павільйону по заготівлі сільськогосподарської продукції, 155 кв.м під проходами та проїздами із земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос" (Ленінський район).

2. На підставі вказаного рішення Приватним підприємством "ТЕРРО" було погоджено генеральний план проєкту будівництва торгівельного павільйону з Управлінням архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та виконано його будівництво.

3. Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 16.01.2006 торгівельний павільйон по пр. Миру, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос" побудований Приватним підприємством "ТЕРРО" був прийнятий до експлуатації.

4. Рішенням Миколаївської міської ради № 98 від 27.01.2006 затверджено Акт приймальної комісії від 16.01.2006 та дозволено Приватному підприємству "ТЕРРО" експлуатацію побудованого торгівельного павільйону.

5. В подальшому між Приватним підприємством "ТЕРРО" (орендар) та Миколаївською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі від 21.01.2014 № 9944 (далі - Договір оренди), що зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21.01.2014 за № 9944.

6. Умовами вказаного Договору оренди передбачено, що Миколаївська міська рада на підставі рішення від 27.06.2013 № 29/42 продовжила Приватному підприємству "ТЕРРО" оренду земельної ділянки по пр. Миру, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос", без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Ленінський район/, - для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового павільйону; в оренду Приватному підприємству "ТЕРРО" передано земельну ділянку загальною площею 281 кв.м. (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810136900:02:002:0006). На земельній ділянці знаходиться торговий павільйон орендаря (пункти 1.1, 2.1 - 2.2 Договору оренди).

7. Сторонами погоджено також, що вказаний договір діє до 28.09.2015. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі (пункт 3.1 Договору оренди).

8. На виконання умов Договору оренди Миколаївська міська рада, згідно з актом від 21.01.2014 приймання-передачі земельної ділянки, передала, а Приватне підприємство "ТЕРРО" прийняло в оренду зазначену земельну ділянку.

9. У подальшому сторонами було укладено договір від 01.07.2016 № 83-16 про зміни до Договору оренди (далі - договір про зміни № 83-16).

10. Відповідно до умов договору про зміни № 83-16 Миколаївська міська рада на підставі свого рішення від 19.04.2016 № 4/50 продовжила Приватному підприємству "ТЕРРО" оренду земельної ділянки (кадастровий № 4810136900:02:002:0006, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 282737548101) для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового павільйону по пр. Миру, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос", без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

11. Згідно пункту 3.1 Договору оренди в редакції договору про зміни № 83-16, дія договору продовжується до 19.04.2017.

12. Далі сторонами укладено ще один договір від 08.06.2018 № 33-18 про зміни до Договору оренди землі (далі - договір про зміни № 33-18).

13. Вказаним договором про зміни № 33-18 сторонами в Договір оренди внесено, зокрема, такі зміни:

пункт 3.1 Договору оренди викладено в такій редакції: "Дію договору продовжено на 3 (три) роки до 19.04.2020. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього договору".

14. Згідно поданого Приватним підприємством "ТЕРРО" витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.06.2018 № 127075594, право оренди за Договором оренди зареєстроване 30.01.2014 з номером запису про інше речове право: 4515392. Строк дії Договору оренди землі встановлено до 19.04.2020.

15. 14.05.2020 Приватне підприємство "ТЕРРО" (реєстраційний № 23038-000326853-007-03) через Департамент надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулось до Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради із заявою про поновлення Договору оренди земельної ділянки на новий строк для обслуговування торгового павільйону; за твердженнями Приватного підприємства ""ТЕРРО, до заяви ним було додано, зокрема, підписаний зі свого боку проєкт додаткової угоди до Договору оренди землі.

16. Однак, Миколаївською міською радою не було прийнято жодного рішення про поновлення або відмову в поновленні Договору оренди.

17. Приватне підприємство ""ТЕРРО і досі за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносить за таке користування відповідну орендну плату, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа Миколаївського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області № 1354/14-29-50-07-12 від 26.06.2020 про відсутність податкового боргу.

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову

18. 11.08.2020 Приватне підприємство "ТЕРРО" (далі також "Позивач", ПП "ТЕРРО") звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Миколаївської міської ради (далі також "Відповідач", Міська рада), в які просило визнати, в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", укладеною в редакції Позивача додаткову угоду про поновлення Договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

19. Позовні вимоги узагальнено мотивовано тим, що Відповідачем досі не розглянуто заяву Позивача про поновлення Договору оренди, в той час як ПП "ТЕРРО" після закінчення строку дії вказаного договору (за відсутності заперечень Міської ради) продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачує за неї орендну плату.

Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних судових рішень

20. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2020 позов ПП "ТЕРРО" задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди в редакції, наведеній в резолютивній частині судового рішення на тих самих умовах і на той самий строк.

21. Судове рішення, з посиланням на правові висновки Верховного Суду щодо застосовування приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", які викладено у постановах від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18 мотивовано тим, що:

- ПП "ТЕРРО" звернулося до Міської ради із заявою про поновлення Договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проєкт додаткової угоди;

- Міською радою з 14.05.2020 розглядається надіслана ПП "ТЕРРО" заява і остаточне рішення орендодавцем по ній досі не прийнято;

- Позивач після закінчення строку дії Договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором;

- запропонована ПП "ТЕРРО" додаткова угода передбачає поновлення Договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк;

- за таких обставин у даному випадку наявні усі, передбачені частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" підстави для поновлення Договору оренди, шляхом визнання додаткової угоди в редакції Позивача укладеною.

22. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, рішення місцевого господарського суду від 08.10.2020 залишено без змін.

23. Залишаючи без змін рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погодився з тим, що позовні вимоги ПП "ТЕРРО" у даній справі є обґрунтованими.

24. В той же час, на відміну від місцевого господарського суду, який вказав, що для поновлення Договору оренди за частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору не вимагається, суд апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на правову позицію Великої Палати Верховного Суду із постанов від 31.08.2021 у справі № 915/1003/20, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц відмітив, що таке повідомлення все ж є обов`язковим. З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд вказав, що:

- строк дії Договору оренди, з урахуванням договору про зміни № 33-18 від 08.06.2018, установлений до 19.04.2020; відповідно до умов пункту 3.1 Договору оренди, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього договору;

- отже, за умовами Договору оренди з урахуванням приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар мав переважне право на його поновлення на новий строк у разі звернення до орендодавця не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору з письмовим повідомленням про намір продовжити його дію, а саме до 19.03.2020;

- разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ПП "ТЕРРО" звернулось через Департамент надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради до Управління земельних ресурсів Міської ради із заявою про поновлення Договору оренди лише 14.05.2020, тобто поза межами строку, визначеного пунктом 3.1 Договору оренди;

- але, підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення;

- з огляду на викладене, зважаючи на обмеження, застосовані під час введеного карантину по території України, причини з яких орендар вчасно не звернувся до орендодавця із заявою про поновлення Договору оренди є поважними;

- з урахуванням наведеного, а також того, що усі інші вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі" ПП "ТЕРРО" було дотримано, рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог є обґрунтованим та законним.

Касаційна скарга

25. Не погодившись із прийнятими рішеннями, Міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи касаційної скарги

26. Скаржник стверджує, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення судами обох інстанцій було неправильно застосовано приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Зокрема, місцевим господарським судом було неправильно вказано, що для поновлення Договору оренди за частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору не вимагається, позаяк у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц судом касаційної інстанції було зазначено про протилежне.

Водночас, хоча апеляційний суд і послався на актуальні правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (зокрема на постанову від 31.08.2020 у справі № 903/1030/19), якими чітко передбачено обов`язок орендаря у визначений договором строк повідомити орендодавця про свій намір поновити укладений договір, він безпідставно застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", позаяк у вказаному Законі відсутні приписи про продовження строків виконання зобов`язань за договорами.

Більше того, господарський суд апеляційної інстанції не врахував, що повідомлення про намір продовжити орендні правовідносини орендарем могло бути надіслане засобами поштового зв`язку або ж вкладене у скриньку для відповідної кореспонденції.

Узагальнені вимоги та доводи відзиву

27. У відзиві на касаційну скаргу ПП "ТЕРРО" заперечує проти її задоволення. Доводи касаційної скарги вважає безпідставними та необґрунтованими. Із судовими рішеннями погоджуються (з наведених судами мотивів) та просить залишити їх без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

28. Згідно із частинами 1 - 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з таких підстав.

30. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина 3 статті 792 ЦК України).

31. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1 та 9 статті 93 ЗК України).

32. Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки на момент виникнення спірних правовідносин визначався статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

33. Так, згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону).

При цьому частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" було встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини 8, 9 статті 33 Закону).

34. З викладених вище положень слідує, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання обома сторонами договору оренди встановленої цією нормою процедури і строків.

35. Так, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини 2 статті 33 Закону).

36. Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

38. Отже, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, маючи намір реалізувати переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин, зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону або договором оренди) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди.

39. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону).

40. Важливість дотримання як строку звернення орендаря до орендодавця, так і відповіді орендодавця на таке звернення неодноразово підкреслювалось Верховним Судом (див. постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18), при цьому дотримання строку входить до п`яти обов`язкових юридичних фактів, наявність яких необхідна для поновлення договору оренди з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме:

(1) орендар належно виконує його обов`язки за договором;

(2) він повідомив орендодавця в установлені законом або договором строки про намір поновити договірні відносини на новий строк;

(3) до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;

(4) продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

(5) орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

41. Щодо визначення конкретного строку, якого мають дотримуватись сторони договору оренди, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та не закріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

42. Таким чином, користуючись свободою договору, сторони мають можливість врегулювати строк звернення на власний розсуд, і у такому разі він має перевагу стосовно строку, зазначеного у статті 33 Закону України "Про оренду землі" (див. постанови від 03.02.2021 у справі № 915/1003/20, від 03.11.2021 у справі № 910/7864/20).

43. За обставинами даної справи строк Договору оренди сплив 19.04.2020. Відповідно ж до умов пункту 3.1 цього договору, орендар мав переважне право на його поновлення на новий строк у разі звернення до орендодавця не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору з письмовим повідомленням про намір продовжити його дію, а саме до 19.03.2020.

44. В той же час, як установили суди (і сторонами це також не заперечується) ПП "ТЕРРО" звернулося до Міської ради із заявою про поновлення Договору оренди лише 14.05.2020, тобто із порушенням передбаченого Договором оренди строку і вже поза межами його дії.

45. Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що вказане порушення є істотним і таким, що унеможливлює поновлення Договору оренди, виходячи із загальновстановлених цивільним законодавством принципів виконання договірних зобов`язань, зокрема, наведених нижче.

46. Так, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно положень статті 526 вказаного Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

47. Із наведених положень законодавства вбачається, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

48. Проте Позивач усупереч вимогам частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" і пункту 3.1 Договору оренди надіслав Відповідачу повідомлення про намір його поновити лише 14.05.2020, тобто вже після закінчення дії Договору.

49. Відсутність звернення Позивача до Відповідача за місяць до спливу строку Договору оренди з повідомленням про поновлення такого договору означає, що Позивач не реалізував право на поновлення Договору оренди землі та не підтвердив у такий спосіб продовження користування земельною ділянкою після спливу строку цього договору.

50. Верховний Суд повторно наголошує, що для реалізації переважного права на поновлення договору оренди принципово важливим є дотримання обома сторонами договору визначених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строків: орендарем - для повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди, орендодавцем - для відповіді на своєчасно надіслане звернення орендаря. Обов`язок орендодавця розглянути в місячний строк звернення орендаря виникає тільки у випадку виконання орендарем взятого на себе обов`язку повідомлення орендодавця про свій намір у строк, погоджений сторонами в договорі оренди.

51. У зв`язку з тим, що несвоєчасне повідомлення орендаря про намір поновлення договору є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні заявленого позову, висновки судів попередніх інстанцій у даній справі про його задоволення є помилковими та такими, що зроблені з неправильним застосуванням аналізованих вище правових норм.

52. Посилання апеляційного господарського суду на положення підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" є безпідставними, адже адміністративною послугою (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адміністративні послуги") є результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг, тоді як у даному випадку Міська рада таких повноважень не здійснює, а виступає рівноправним суб`єктом приватно-правових, договірних правовідносин. Так само неправомірними є і висновки суду апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на наведені приписи, про визнання причин невчасного звернення ПП "ТЕРРО" до Міської ради поважними, оскільки жодним положенням чинного законодавства права суду на такі дії не передбачено.

53. Окремо варто відмітити і те, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не визначено, що повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди має бути вручено орендодавцеві нарочно, а тому варто погодитись і з доводами касаційної скарги про те, що ПП "ТЕРРО" мало усі можливості вчасно направити таке повідомлення, зокрема, засобами поштового чи іншого звязку, однак такими не скористалося.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

55. У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

56. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 ГПК України).

57. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок неправильного застосування, зокрема, приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" суди дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог у даній справі, а тому рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у позові ПП "ТЕРРО" відмовити.

58. В порядку приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02 листопада 2021 року і рішення Господарського суду Миколаївської області від 08 жовтня 2020 року у справі № 915/1077/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства "ТЕРРО" відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ТЕРРО" (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9-А, код ЄДРПОУ 20909250) на користь Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) 3 153 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 4 204 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у даній справі.

5. Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.