Постанова

від 19.01.2022 по справі 904/3550/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/3550/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевич В. Ю.- головуючий, Чумак Ю. Я., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сканар та ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (головуючий суддя Чередко А. Є., судді Коваль Л. А., Мороз В. Ф.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 (суддя Мілєва І. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сканар

до 1) Дніпровської міської ради, 2) Комунального підприємства Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця Дніпровської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна металургійна академія України,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11 ,

про усунення перешкод в користуванні майном,

за участю представників:

позивача - Тейтеля О. В. (у порядку самопредставництва),

відповідача-1 - Романчук М. М. (у порядку самопредставництва),

відповідача-2 - не з`явився,

третьої особи на стороні позивача - не з`явився,

третьої особи на стороні відповідача - не з`явився,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги - не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

1. Між ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сканар (далі - ТОВ Сканар , позивач) 24.04.2020 укладений договір оренди нерухомого майна (з правом викупу) (далі - договір).

2. Позивач стверджує, що впритул до орендованого ним майна (гаража) розташований нежитловий будинок, який належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, перебуває на балансі Комунального підприємства Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця Дніпровської міської ради (далі - КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця , відповідач-2), та знаходиться в аварійному технічному стані, що становить загрозу повного руйнування будинку, у зв`язку з чим порушуються права позивача на безпечне користування майном (гаражем) та що відповідно стало підставою звернення до суду.

3. Суд першої інстанції у позові відмовив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. ТОВ Сканар та ОСОБА_1 звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду.

4. Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, а касаційну скаргу ТОВ Сканар - задовольнив частково, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

5. У липні 2020 року ТОВ Сканар звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради (далі - Дніпровська міськрада, позивач) та КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця про усунення перешкод у користуванні ТОВ Сканар гаражем загальною площею 22,0 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - гараж), шляхом знесення Дніпровською міськрадою та КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця аварійного нежитлового будинку площею 1003,1 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитловий будинок).

6. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 16, 391, 396, 1163, 1164 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що ТОВ Сканар на підставі договору набуло право володіння та користування гаражем. Пункт 3.4.2 договору зобов`язує позивача забезпечити протягом строку оренди збереженість та цілісність гаража та у разі необхідності вживати заходи щодо його захисту від руйнування, пошкодження або знецінення, в тому числі звертатися за захистом до суду.

7. ТОВ Сканар зазначає, що впритул до належного йому гаража розташований нежитловий будинок, який належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міськради та перебуває на балансі КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця . Зазначений нежитловий будинок знаходиться в аварійному технічному стані, який постійно погіршується, і це становить загрозу повного руйнування будинку в„– 19 , у зв`язку з чим порушуються права позивача на безпечне користування майном (гаражем), що стало підставою для звернення до суду.

8. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2020, зокрема, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національну металургійну академію України та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 .

9. У липні 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11 (далі - ОСББ Бригадна 11 ), в якій заявник просить усунути загрозу майну ОСББ Бригадна 11 , а також життю, здоров`ю та майну співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_3 шляхом знесення Дніпровською міськрадою та КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця аварійного нежитлового будинку.

10. ОСББ Бригадна 11 вказує, що поруч із житловим будинком розташований нежитловий будинок АДРЕСА_2 в аварійному технічному стані, який згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 462 ще у 1993 році підлягав знесенню.

11. Зазначена будівля не використовується ані Дніпровською міськрадою, ані КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця у зв`язку зі станом будівлі, проте ремонтні роботи не проводяться, стан будинку загрозливий.

12. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 залучено до участі у справі ОСББ Бригадна 11 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, прийнято до розгляду позовну заяву ОСББ Бригадна 11 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. 24.04.2020 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Сканар (орендар) укладено договір, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Любимовою І. А. та зареєстровано в реєстрі за № 707.

14. Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на визначений цим договором строк нерухоме майно - гараж (також далі - об`єкт).

15. Об`єкт належить орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.04.2014 Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - Реєстраційна служба). Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 державним реєстратором Василенко Б. В. Реєстраційної служби, номер запису про право власності: 5440267, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 207468585 від 24.04.2020. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 345461212101 (пункт 1.2 договору).

16. Цільове призначення об`єкта - для зберігання автомобіля. Вартість об`єкта з урахуванням індексації становить 89 300,00 грн (пункт 1.3. договору).

17. Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 договору об`єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об`єкта (надалі - акт прийому-передачі), який сторони зобов`язуються підписати в день підписання цього договору. З часу підписання сторонами акта прийому-передачі до орендаря переходять передбачені цим договором права з користування об`єктом. Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на об`єкт.

18. Орендар зобов`язаний забезпечити протягом строку оренди збереженість та цілісність об`єкта. У разі необхідності орендар повинен вживати заходи щодо захисту об`єкта від руйнування, пошкодження або знецінення, використовуючи для цього усі передбачені законом способи захисту, зокрема шляхом звернення до суду (підпункт 3.4.2 пункту 3 договору).

19. Цей договір діє з моменту підписання до 31.12.2020 включно. Строк оренди об`єкта - з моменту підписання акта прийому-передачі по 31.12.2020 включно (пункти 7.1, 7.2 договору).

20. Право оренди позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом з реєстру.

21. За матеріалами справи на момент подання позову право власності на об`єкт нерухомого майна - гараж належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого 23.04.2014 Реєстраційною службою.

22. Впритул до орендованого позивачем гаража розташований нежитловий будинок, який належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міськради та перебуває на балансі КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця , який складається з трьох поверхів та підвалу.

23. Відповідно до акта про визначення доцільності знесення будівель в м. Дніпропетровську від 18.07.1975 відсоток зношеності будинку № 19 становив 56%.

24. Рішенням Дніпропетровської міськради народних депутатів від 15.04.1993 № 462 Дніпропетровському металургійному інституту передано на баланс непридатний для житла будинок АДРЕСА_2 . Вирішено будинок використовувати для виробничих потреб до закінчення будівництва спортивного майданчика, після чого знести згідно зі встановленим порядком.

25. Зобов`язання щодо знесення будинку № 19 Дніпропетровським металургійним інститутом виконано не було, а навесні 2012 року будинок повернуто у комунальну власність, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20.04.2012.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

26. Суди розглядали справу неодноразово.

27. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 28.10.2020 у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.

28. У задоволенні позову ОСББ Бригадна 11 також відмовив у повному обсязі.

29. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 05.10.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 залишив без змін.

30. Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ Сканар , укладаючи договір оренди, було обізнано про технічний стан будівлі, впритул до якої розташований гараж, який є предметом оренди. Отже, позивач міг передбачити всі пов`язані зі станом прилеглої до гаража будівлі наслідки, однак, не зважаючи на це, цілеспрямовано, свідомо та на власний розсуд погодив усі умови договору та прийняв у тимчасове платне користування на визначений договором строк спірне нерухоме майно.

31. Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що спірна будівля перешкоджає користуванню гаражем, позивач просить вчинити дії, наслідком яких є можливе руйнування або пошкодження гаражу.

32. Ураховуючи, що ТОВ Сканар звернулося до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, а саме права користування орендованим гаражем, посилання у позовній заяві на ризики для мешканців будинку на АДРЕСА_3 не стосуються позовних вимог ТОВ Сканар .

33. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що у даному випадку існують ознаки штучного створення позивачем умов для пред`явлення у господарському суді даного позову про знесення належного територіальній громаді м. Дніпра будинку, а позовні вимоги не спрямовані на реальний та ефективний захист прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

34. У жовтні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Сканар , в якій позивач просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

35. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також у жовтні 2021 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (скаржник), в якій скаржник просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 скасувати, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційних скарг та заперечень на них

36. Підставами касаційного оскарження ТОВ Сканар визначив пункти 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

37. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ Сканар посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.09.2021 у справі № 902/743/18, оскільки, на думку скаржника, апеляційний господарський суд визнав набуття позивачем права власності на гараж зміною підстав позову, яка не допускається під час апеляційного перегляду.

38. ТОВ Сканар також просить відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 917/733/14, про те, що право заявляти позовні вимоги про знесення будівлі надано виключно органам державної влади.

39. При цьому позивач зазначає, що у постанові від 26.06.2019 у справі № 388/314/15-ц Верховний Суд виклав висновок про те, що такий спосіб захисту приватного права, як знесення будівлі можливо використовувати у приватноправових відносинах, а позивачем у такому спорі може бути фізична особа.

40. У відзиві на касаційну скаргу Дніпровська міськрада вказує, що ТОВ Сканар не зазначено, яким чином відповідач-1 перешкоджає позивачу у користуванні майном (гаражем).

41. На думку Дніпровської міськради, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що невчинення відповідачами дій з належного утримання спірного будинку порушує право власності на гараж, який перебував в оренді позивача, на час вирішення спору судом першої інстанції, чи створює перешкоди у здійсненні його власником чи позивачем, який має речове право на гараж, права користування та розпоряджання цим майном, тобто існують перешкоди у реалізації права власності на нього.

42. З урахуванням викладеного Дніпровська міськрада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

43. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначила пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

44. Скаржник посилається на те, що не була повідомлена належним чином про дату, час та місце судового засідання під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

45. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що відсутність у матеріалах справи договору про користування земельною ділянкою, на якій побудовано гараж, не свідчить, що такий об`єкт є самочинним будівництвом, тому висновки апеляційного господарського суду в цій частині є помилковими.

46. Дніпровська міськрада подала письмові пояснення, в яких викладені заперечення щодо касаційної скарги ОСОБА_1 , тобто за змістом ці пояснення фактично є відзивом на касаційну скаргу.

47. Оскільки письмові пояснення подані 12.01.2022, тобто з порушенням визначеного строку на подання відзиву на касаційну скаргу, причин пропуску даного строку відповідачем-1 не наведено, клопотання про продовження строку на їх подання не заявлено, суд залишає вказані пояснення без розгляду.

48. У судовому засіданні представник позивача підтримав касаційну скаргу ТОВ Сканар та просив її задовольнити. Представник позивача також зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою.

49. У судовому засіданні представниця відповідача-1 заперечила проти касаційних скарг та просила відмовити в їх задоволенні.

50. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційні скарги, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

51. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача-1 , дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а касаційна скарга ТОВ Сканар - частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 .

53. Підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

54. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що не була повідомлена належним чином про дату, час та місце судового засідання під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

55. Суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини третьої статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

56. Згідно із частинами другою, третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

57. Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

58. Згідно з приписами частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

59. Частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

60. Відповідно до частини одинадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

61. Згідно із частиною тринадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

62. Отже, з наведених норм вбачається, що належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком апеляційного суду.

63. При цьому розгляд справи судом апеляційної інстанції за відсутності сторони або інших учасників справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення сторони, учасника справи про дату, час та місце судового засідання.

64. За матеріалами справи ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021 справу № 904/3550/20 щодо апеляційного перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у даній справі прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.09.2021.

65. У подальшому в судових засіданнях 02.09.2021, 30.09.2021 судом апеляційної інстанції оголошувалася перерва до 30.09.2021 та 05.10.2021 відповідно, про що постановлені відповідні ухвали.

66. ОСОБА_1 (її представник) у судові засідання, призначені на 02.09.2021, 30.09.2021, 05.10.2021 не з`явилась, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань.

67. Згідно зі списком розсилки процесуальних документів сторонам по справі від 06.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено в телефонному режимі.

68. У матеріалах справи наявна телефонограма від 07.07.2021 № 1366, зі змісту якої вбачається, що секретарем судового засідання ОСОБА_2 повідомлено ОСОБА_1 , що судове засідання у справі № 905/3550/20 призначене на 02.09.2021 о 14:00. При цьому в телефонограмі зазначено, що явка представника в судове засідання обов`язкова.

69. Разом з тим за змістом частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом.

70. Відповідно до списку розсилки процесуальних документів сторонам по справі від 03.09.2021 ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, призначене на 30.09.2021, повідомлено шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті суду.

71. У списку розсилки процесуальних документів сторонам по справі від 30.09.2021 взагалі відсутня інформація щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, призначене на 05.10.2021.

72. У протоколі судового засідання від 05.09.2021 зазначено, що про час та місце розгляду справи сторони повідомлені шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду та відправлення ухвали суду на електронну адресу.

73. Згідно із частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Разом з тим ОСОБА_1 є третьою особою, тобто не стороною, а учасником справи.

74. Крім того суд касаційної інстанції зазначає, що за змістом частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.

75. Звідси ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена апеляційним господарським судом про дату, час та місце судових засідань під час апеляційного розгляду справи.

76. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 (далі - Конвенція), і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

77. У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Надточій проти України та пункті 23 рішення ЄСПЛ Гурепка проти України (№ 2) наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

78. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - ОСОБА_1 , не забезпечив останній можливості реалізувати надані їй законом права, оскільки розглянув справу за її відсутності, неповідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання.

79. Розгляд судом апеляційної інстанції цієї справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином неповідомленої про дату, час і місце судового засідання, згідно з пунктом 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

80. Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18).

81. Звідси касаційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження.

82. Отже, постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права.

83. Крім того, Верховний Суд вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду про те, що ТОВ Сканар подано позов про усунення перешкод в користуванні самовільно побудованим гаражем, оскільки такий висновок ґрунтується, зокрема, на тому, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виділення ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку земельної ділянки для будівництва гаражу.

Щодо касаційної скарги ТОВ Сканар

84. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

85. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

86. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

87. Предметом позову у справі в частині, що розглядається судом касаційної інстанції, є вимога ТОВ Сканар про усунення перешкод у користуванні гаражем шляхом знесення Дніпровською міськрадою та КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця аварійного нежитлового будинку, яка обґрунтована посиланням на положення статей 16, 391, 396, 1163, 1164 Цивільного кодексу України.

88. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ Сканар посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.09.2021 у справі № 902/743/18, оскільки, на думку скаржника, апеляційний господарський суд визнав набуття позивачем права власності на гараж зміною підстав позову, яка не допускається під час апеляційного перегляду.

89. Щодо вказаних доводів позивача суд касаційної інстанції зазначає таке.

90. Суд апеляційної інстанції зазначив, що на час пред`явлення даного позову у суді, розгляду та вирішення справи судом першої інстанції, ТОВ Сканар не було власником гаражу, що виключає застосування до спірних правовідносин норм статей 1163, 1164 Цивільного кодексу України.

91. Апеляційний господарський суд встановив, що, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.04.2021, який було долучено позивачем до матеріалів справи вже під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, державна реєстрація права власності ТОВ Сканар на гараж відбулася 08.04.2021.

92. Отже, після ухвалення рішення у даній справі від 28.10.2020, яке і є предметом апеляційного перегляду, відбулась зміна обставин справи, втім така зміна обставин, виходячи з приписів статей 269, 277 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для прийняття до розгляду апеляційним судом відповідного доказу та скасування оскаржуваного рішення, адже суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив з іншого майнового статусу позивача щодо вказаного гаражу та не мав правових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статей 1163, 1164 Цивільного кодексу України.

93. На думку ТОВ Сканар , апеляційний господарський суд визнав набуття позивачем права власності на гараж зміною підстав позову, яка не допускається під час апеляційного перегляду.

94. У постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 902/743/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автоальянс-Стар (далі - ТОВ Автоальянс-Стар ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження (далі - ТОВ Відродження ) та фізичної особи про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визначення розміру частки у статутному капіталі, на яку посилається ТОВ Сканар у касаційній скарзі, зокрема, зазначено, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

95. При цьому суд касаційної інстанції встановив, що під час нового розгляду справи, до закінчення підготовчого засідання (05.05.2020) ТОВ Автоальянс-Стар подало до суду першої інстанції заяву від 04.05.2020, в якій просило суд змінити (доповнити) предмет позову шляхом визначення розміру частки позивача у статутному капіталі ТОВ Відродження (відповідача), станом на 21.04.2010 в сумі (номінальною вартістю) 5 433 197,00 грн, що становить 99,7% від загального розміру статутного капіталу ТОВ Відродження . В решті вимоги позивача, в редакції первісного поданого позову, залишилися незмінними.

96. Водночас колегія суддів суду касаційної інстанції зауважила, що доповнення немайнового позову вимогою про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі товариства не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта, крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

97. З огляду на викладене Верховний Суд у справі № 902/743/18 погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що заява ТОВ Автоальянс-Стар не є заявою про зміну предмета позову, а фактично є іншим (новим) позовом, оскільки позивач заявив нову (додаткову) позовну вимогу про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі ТОВ Відродження .

98. Разом з тим у справі № 904/3550/20 ТОВ Сканар не подавав заяву про зміну предмета чи підстав позову під час апеляційного перегляду справи, а суд апеляційної інстанції відповідно не викладав висновки щодо зміни підстав позову позивачем.

99. У зв`язку з цим правовідносини у справі, що розглядається, та зазначеній скаржником справі не можна вважати подібними, позаяк існує ряд істотних відмінностей саме у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних із правами й обов`язками їх сторін, що в свою чергу зумовлює і різний зміст спірних правовідносин.

100. Звідси доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 902/743/18, є необґрунтованими.

101. Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

102. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, ТОВ Сканар також посилається і на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та вказує на необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 917/733/14, про те, що право заявляти позовні вимоги про знесення будівлі надано виключно органам державної влади.

103. При цьому позивач зазначає, що у постанові від 26.06.2019 у справі № 388/314/15-ц Верховний Суд виклав висновок про те, що такий спосіб захисту приватного права, як знесення будівлі можливо використовувати у приватноправових відносинах, а позивачем у такому спорі може бути фізична особа.

104. Щодо вказаних доводів позивача суд касаційної інстанції зазначає таке.

105. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

106. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

107. У рішенні в справі Чепмен проти Сполученого Королівства ( Chapman v. the United Kingdom від 18.01.2001, заява № 27238/95, пункт 70) ЄСПЛ наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

108. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

109. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), пункти 42- 44)).

110. У постанові від 16.01.2019 у справі № 917/733/14 за позовом Приватного підприємства Еліт (далі - ПП Еліт ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Весо (далі - ТОВ Весо ) про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: демонтувати та перебудувати об`єкт нерухомості (торгово-офісну будівлю), Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.

111. При цьому суд касаційної інстанції у справі № 917/733/14 зазначив, що судом апеляційної інстанції правомірно враховано фактичні обставини, які мають преюдиціальне значення, а саме: будівництво торгово-офісного центру проводилося на підставі відповідних проектів і дозволів на відведеній для цієї мети земельній ділянці та без порушення будівельних норм і правил; згідно з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки на вул. Фрунзе, 21 у м. Полтаві місце здійснення будівництва торгово-офісного центру було обмежено поряд розташованими будівлями, у тому числі будівлею ПП Еліт , що виключає забудову відповідачем земельної ділянки, наданої в оренду позивачу; цей об`єкт нерухомості не є самочинним будівництвом, оскільки його будівництво було розпочате на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2013, зареєстрованої за № ПТ 083131780657, та прийнято до експлуатації на підставі декларації про готовність зазначеного об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Полтавській області 19.03.2014 за № ПТ 143140780074.

112. Водночас судом апеляційної інстанції з огляду на положення частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України і статті 13 Конвенції правомірно зауважено, що національне законодавство передбачає такий спосіб захисту приватного права, як знесення будівлі тільки в публічному інтересі і тільки щодо об`єктів самочинного будівництва (частина сьома статті 376 Цивільного кодексу України). Тобто національний закон допускає право заявляти таку вимогу виключно за органами державної влади і тільки проти володаря без права (володіння є незаконним, а володілець не має речового права, оскільки право власності або інше речове право на об`єкти самочинного будівництва відсутнє). Отже, втручання, якого вимагає позивач, у спосіб зобов`язання відповідача вчинити дії з демонтажу та перебудови належного йому на праві власності об`єкта нерухомості, за жодних умов не може бути визнано таким, що відповідає статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

113. З викладеного вбачається, що вказаний висновок застосовується щодо об`єктів самочинного будівництва.

114. Посилання ТОВ Сканар на те, що у постанові від 26.06.2019 у справі № 388/314/15-ц Верховний Суд від 26.06.2019 виклав висновок стосовно того, що такий спосіб захисту приватного права, як знесення будівлі можливо використовувати у приватноправових відносинах, а позивачем у такому спорі може бути фізична особа, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки у цій справі задоволено позов фізичної особи та зобов`язано відповідача (фізичну особу) знести самовільно побудовану господарську будівлю.

115. Тобто у наведеній позивачем справі також вирішувався спір щодо знесення об`єкта самочинного будівництва.

116. Разом з тим у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що впритул до належного позивачеві гаражу розташований нежитловий будинок, який належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міськради та перебуває на балансі КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця .

117. Отже, нежитловий будинок, шляхом знесення якого Дніпровською міськрадою та КП Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця ТОВ Сканар просить усунути перешкоди у користуванні гаражем, не є об`єктом самочинного будівництва.

118. З урахуванням викладеного Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 917/733/14.

119. Звідси зазначена позивачем підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

120. Разом з тим з огляду на висновок суду касаційної інстанції про те, що постанова суду апеляційної інстанцій ухвалена з порушенням норм процесуального права, касаційна скарга ТОВ Сканар підлягає частковому задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

121. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

122. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою .

123. Згідно із частиною четвертою статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

124. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а касаційну скаргу ТОВ Сканар - задовольнити частково, постанову апеляційного господарського суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

125. З огляду на направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сканар задовольнити частково .

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 904/3550/20 скасувати, справу направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

С. К. Могил