Постанова

від 06.07.2022 по справі 904/3550/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2022 року м. Дніпро Справа № 904/3550/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Кощеєв І.М. - доповідач,

судді: Орєшкіної Е.В., Чус О.В.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Хандога В.В., адвокат

від позивача: Тейтель О.В., представник

від відповідача-1: Романчук М.М., представник

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р.

( суддя Мілєва І.В., м. Дніпро, повний текст рішення підписаний 30.10.2020 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар",

м. Дніпро

до відповідача-1:

Дніпровської міської ради,

м. Дніпро

відповідача-2:

Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця"

Дніпровської міської ради,

м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Відповідача:

Національна металургійна академія України,

м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Позивача:

ОСОБА_1 ,

м. Дніпро

третя особа-3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11,

м. Дніпро

про усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканар" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відповідача-1: Дніпровської міської ради, Відповідача-2: Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради, в якій просило суд усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю Сканар гаражем, що розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 196, шляхом знесення Дніпровською міською радою та Комунальним підприємством Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19.

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 16, 391, 396, 1163, 1164 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що ТОВ «Сканар» на підставі договору набуло право володіння та користування гаражем. Пункт 3.4.2 договору зобов`язує позивача забезпечити протягом строку оренди збереженість та цілісність гаража та у разі необхідності вживати заходи щодо його захисту від руйнування, пошкодження або знецінення, в тому числі звертатися за захистом до суду.

ТОВ «Сканар» зазначає, що впритул до належного йому гаража розташований нежитловий будинок, який належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міськради та перебуває на балансі КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця». Зазначений нежитловий будинок знаходиться в аварійному технічному стані, який постійно погіршується, і це становить загрозу повного руйнування будинку № 19 , у зв`язку з чим порушуються права позивача на безпечне користування майном (гаражем), що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2020 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національну металургійну академію України; залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Дніпровської міської ради, відповідача-2: Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради, в якій просило суд усунути загрозу майну Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11, а також життю, здоров`ю та майну співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 шляхом знесення Дніпровською міською радою та комунальним підприємством Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19.

ОСББ «Бригадна 11» вказує, що поруч із житловим будинком розташований зазначеий в позові нежитловий будинок в аварійному технічному стані, який згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 462 ще у 1993 році підлягав знесенню. Зазначена будівля не використовується ані Дніпровською міськрадою, ані КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» у зв`язку зі станом будівлі, проте ремонтні роботи не проводяться, стан будинку загрозливий.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 р. залучено до участі у справі № 904/3550/20 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Прийнято до розгляду позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до відповідача-1: Дніпровської міської ради, відповідача-2: Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради про усунення загрози майну Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11, а також життю, здоров`ю та майну співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Бригадній, 11 у місті Дніпрі шляхом знесення Дніпровською міською радою та комунальним підприємством Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі; судові витрати покладені на Позивача. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору відмовлено у повному обсязі; судові витрати покладені на третю особу, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Рішення суду мотивоване тим, що ТОВ «Сканар», укладаючи договір оренди, було обізнано про технічний стан будівлі, впритул до якої розташований гараж, який є предметом оренди. Отже, Позивач міг передбачити всі пов`язані зі станом прилеглої до гаража будівлі наслідки, однак, не зважаючи на це, цілеспрямовано, свідомо та на власний розсуд погодив усі умови договору та прийняв у тимчасове платне користування на визначений договором строк спірне нерухоме майно. Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що спірна будівля перешкоджає користуванню гаражем, Позивач просить вчинити дії, наслідком яких є можливе руйнування або пошкодження гаражу. Ураховуючи, що ТОВ «Сканар» звернулося до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, а саме права користування орендованим гаражем, посилання у позовній заяві на ризики для мешканців будинку не стосуються позовних вимог ТОВ «Сканар».

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 р. у справі № 904/3550/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20 було задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" було скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення у справі, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" було задоволено частково - зобов`язано Дніпровську міську раду усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканар" майном - гаражем, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 19-Б, шляхом знесення аварійного будинку площею 1003,1 кв.м., який розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 19. В задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради було відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20 було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2021 р. у справі № 904/3550/20 касаційну скаргу Дніпровської міської ради було задоволено частково - скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 р. у справі № 904/3550/20, справу направлено на новий апеляційний розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 р. у справі № 904/3550/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20 було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.01.2022 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сканар задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 р. у справі № 904/3550/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

3. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись із вказаним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканар" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне та необ`єктивне з`ясування всіх обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції, зазначивши у рішенні про те, що стан прилеглої до спірного гаража будівлі не є істотною обставиною, яка змінилась під час дії договору оренди та яку сторони не могли передбачити при укладанні договору оренди, фактично застосував до спірних правовідносин ст. 652 ЦК України, яка надає сторонам договору право на його зміну або розірвання, в тому числі в судовому порядку, у разі істотної зміни обставин. Однак, жодна із сторін договору оренди нерухомого майна від 24.04.2020 р. не заявляла у цій спра ві позовних вимог про зміну або розірвання даного договору - ані Товариство з обме женою відповідальністю "СКАНАР" (орендар), ані ОСОБА_1 (орендодавець). Таким чином, суд першої інстанції неправомірно застосував ст. 652 ЦК України, яка не підлягала застосуванню, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення від 28.10.2020.

Також, Скаржник зазначає, що не відповідає обставинам справи і висновок суду першої інстан ції про те, що ОСОБА_1 на момент набуття права власності на гараж, тобто станом на 5 бе резня 2014 року (дата реєстрації права власності в Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно) була обізнана про технічний стан будівлі, впритул до якої розташований вказаний гараж, оскільки жоден доказ по справі не вказує на таку обізнаність ОСОБА_1 .. Докази по справі свідчать про те, що право власності на гараж по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 набула 5 березня 2014 року, а право власно сті на будинок по АДРЕСА_2 Дніпровська міська рада набула 16 квітня 2014 року. Така хронологія набуття права власності встановлена й безпосередньо господарським судом. Отже, набуваючи право власності на гараж ОСОБА_1 жодним чином не могла передбачити, що у майбутньому її права на повноцінне володіння, користування та розпоря дження майном (гаражем) будуть порушуватися майбутнім власником сусіднього будинку - Дніп ровською міською радою.

3. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач-1 ( Дніпровська міська рада ) відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні представник Відповідача-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач-2 ( Комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради ), правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача ( Національна металургійна академія України ) відзив на апеляційну скаргу не надала.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача, ( ОСОБА_1 ), у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу задовольнити, при цьому зазначила, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення замість розгляду позовних вимог ТОВ "СКАНАР" про усунення перешкод в користуванні гаражем, що створюються відповідачами через аварійний стан належного їм будинку по проспекту Гагаріна, 19, безпідставно вдався до аналізу умов укладеного між нею і Позивачем договору оренди від 24.04.2020 р.. Незважаючи на те, що судом у рішенні не встановлено жодних порушень вимог закону ані під час укладання вищезазначеного договору оренди, ані під час його виконання сторонами, суд першої інстанції неправомірно поклав відповідальність за створення перешкод в користуванні гаражем саме на неї і ТОВ "СКАНАР".

Третя особа-2 зазначає, що висновки суду першої інстанції про нібито її обізнаність про аварійний стан будинку по АДРЕСА_2 на момент набуття права власності на гараж не відповідають дійсності: ані на момент державної реєстрації її права власності 5 березня 2014 року, ані на момент введення гаражу в експлуатацію 27 грудня 2013 року, ані на момент видачі їй дозволу на виконання будівельних робіт 26 листопада 2011 року вона не володіла інформацією або якимись офіційними документами, які б свідчили про аварійний технічний стан будинку по проспекту Гагаріна, 19. Про аварійний стан зазначеного будинку дізналася лише із позовної заяви ТОВ "СКАНАР" та висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, Третя особа-2 вважає, що суд першої інстанції, вказуючи в оскаржуваному рішенні про те, що ТОВ "СКАНАР" мало враховувати аварійний стан належного відповідачам будинку, а тому мало знайти собі іншій об`єкт оренди та відмовитися від укладання договору оренди її гаражу, порушує її права власника, оскільки такий висновок суду фактично позбавляє її права вільно розпоряджатися своїм май ном, зокрема надавати майно в оренду (незважаючи на те, що гараж побудований з повним дотриманням вимог закону). Також до відома суду, 9 грудня 2020 року між нею і ТОВ "СКАНАР" було укладено до даткову угоду до договору оренди від 24.04.2020 про продовження строку оренди гаражу до 31 грудня 2021 року включно, з можливістю подальшої пролонгації договору.

Третя особа-3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ( Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бригадна 11 ), у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу задовольнити, при цьому зазначила, що незаконність оскаржуваного рішення суду підтверджується висновком су дової будівельно-технічної експертизи, в якому чітко зазначено, що належний відповідачам будинок по АДРЕСА_2 знаходиться в аварійному техніч ному стані і перешкоджає Позивачу користуватися гаражем по АДРЕСА_2 , оскільки гараж знаходиться в небезпечній зоні руйнування аварійного будинку. Судовий експерт також дійшов висновку, що аварійний будинок по АДРЕСА_2 створює небезпеку для гаражу, а також для життя та здоров`я людей, які експлуатують гараж або наближаються до аварійного будинку. Крім того, судовий експерт прийшов до висновку, що відновити аварійний будинок по АДРЕСА_2 , тобто поновити його експлуатаційну придатність, є неможливим.

З урахуванням викладеного, ОСББ "Бригадна 11" вважає доведеним той факт, що усунути перешкоди в користуванні гаражем, що створюються Позивачу, можливо єдиним способом, а саме шляхом знесення відповідачами ава рійного будинку по АДРЕСА_2 .

5. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіної Е.В.,Чус О.В..

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.02.2022 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Березкіної О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2022 р., колегією суддів-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Чус О.В., Березкіної О.В., справу № 904/3550/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р., прийнято до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.03.2022 р..

03.03.2022 р. розгляд справи № 904/3550/20 в судовому засіданні не відбувся.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.04.2022 р., у зв`язку з виходом на роботу судді Орєшкіної Е.В. члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 р., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/3550/21, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2022 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В., справу № 904/3550/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. прийнято до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.05.2022 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 07.07.2021 р..

Відповідач -2 та треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Відповідача -2 та третіх осіб.

У судовому засіданні 07.07.2022 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

24.04.2020 р. між ОСОБА_1 ( орендодавець ) та ТОВ «Сканар» ( орендар ) укладено договір, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Любимовою І. А. та зареєстровано в реєстрі за № 707, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на визначений цим договором строк нерухоме майно - гараж (також далі - об`єкт).

Об`єкт належить орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.04.2014 р. Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - Реєстраційна служба). Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 р. державним реєстратором Василенко Б. В. Реєстраційної служби, номер запису про право власності: 5440267, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 207468585 від 24.04.2020 р.. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 345461212101 (пункт 1.2 договору).

Цільове призначення об`єкта - для зберігання автомобіля. Вартість об`єкта з урахуванням індексації становить 89 300,00 грн. ( пункт 1.3. договору ).

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 договору об`єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об`єкта (надалі - акт прийому-передачі), який сторони зобов`язуються підписати в день підписання цього договору. З часу підписання сторонами акта прийому-передачі до орендаря переходять передбачені цим договором права з користування об`єктом. Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на об`єкт.

Орендар зобов`язаний забезпечити протягом строку оренди збереженість та цілісність об`єкта. У разі необхідності орендар повинен вживати заходи щодо захисту об`єкта від руйнування, пошкодження або знецінення, використовуючи для цього усі передбачені законом способи захисту, зокрема шляхом звернення до суду (підпункт 3.4.2 пункту 3 договору).

Цей договір діє з моменту підписання до 31.12.2020 р. включно. Строк оренди об`єкта - з моменту підписання акта прийому-передачі по 31.12.2020 р. включно (пункти 7.1, 7.2 договору).

Право оренди Позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом з реєстру.

За матеріалами справи на момент подання позову право власності на об`єкт нерухомого майна - гараж належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого 23.04.2014 р. Реєстраційною службою.

Впритул до орендованого Позивачем гаража розташований нежитловий будинок, який належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міськради та перебуває на балансі КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця», який складається з трьох поверхів та підвалу.

Відповідно до акта про визначення доцільності знесення будівель в м. Дніпропетровську від 18.07.1975 р. відсоток зношеності будинку № 19 становив 56%.

Рішенням Дніпропетровської міськради народних депутатів від 15.04.1993 р. № 462 Дніпропетровському металургійному інституту передано на баланс непридатний для житла будинок за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19. Вирішено будинок використовувати для виробничих потреб до закінчення будівництва спортивного майданчика, після чого знести згідно зі встановленим порядком.

Зобов`язання щодо знесення будинку № 19 Дніпропетровським металургійним інститутом виконано не було, а навесні 2012 року будинок повернуто у комунальну власність, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20.04.2012 р..

Як стверджує Позивач із часу складання акта від 18.07.1975 р. та рішення від 15.04.1993 р. технічний стан будинку № 19 ще більше погіршився та у теперішній час він знаходиться в аварійному стані, а саме: покрівля будинку обрушена, міжповерхові перекриття та сходи зруйновані, у стінах наявні наскрізні тріщини, а деякі стіни відхилися від вертикальної осі та загрожують обрушенням на гараж позивача, вікна та двері у більшості відсутні, а ті, що залишилися, знаходяться у неробочому стані, на підтвердження чого позивач надав відповідні фотографії. У зв`язку з аварійним технічним станом будинок № 19 тривалий час не використовується ані Дніпровською міською радою (власником), ані КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" (балансоутримувачем) для жодних цілей. Дій з покращення технічного стану будинку № 19 відповідачі не здійснюють, у зв`язку із чим постійно відбувається подальше руйнування будинку: фрагменти цегляних стін та шматки будівельних конструкцій щодня падають на землю, перешкоджаючи позивачу користуватися належним йому майном (гаражем) та загрожуючи майну небезпекою. Більше того, ситуація, що склалася навколо аварійного будинку № 19, загрожує життю працівників Позивача, котрі за своїми службовими обов`язками використовують гараж та автомобіль, який зберігається в ньому. Крім того, у небезпеці перебувають інші люді, які наближаються до аварійного будинку № 19, адже будинок і територія навколо нього не огороджені парканом та будь-яка особа може вільно підходити до аварійної споруди. Зокрема, щодня ризикують своїм життям мешканці багатоквартирного шістнадцятиповерхового будинку на вул. Бригадній, 11, розташованого поблизу будинку № 19, оскільки шлях для проходу мешканців (та під`їзду їхніх автомобілів) з просп. Гагаріна до місця їх проживання пролягає повз аварійний будинок № 19.

ОСББ "Бригадна 11" звернулося до Дніпровської міської ради із заявою від 21.04.2020 р., в якій зазначило, що будинок № 19, який знаходиться впритул до багатоквартирного шістнадцятиповерхового будинку на вул. Бригадній, 11, в якому проживає більше 150 людей, перебуває в аварійному стані та несе загрозу не тільки для майна співвласників багатоквартирного будинку, але також для їх здоров`я та життя, у зв`язку з чим ОСББ "Бригадна 11" просило розглянути заяву та надати офіційну відповідь.

Дій з моменту звернення Дніпровська міська рада не здійснила, у надісланому листі управління з питань комунальної власності від 06.05.2020 р. № 7/5-930 повідомлено про перенаправлення звернення ОСББ "Бригадна 11" балансоутримувачу будинку № 19 - КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця".

На підтвердження аварійного стану спірного будинку Позивачем надано висновок експерта № 07-20 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо технічного стану нежитлового будинку площею 1003,1 м2, розташованого за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19, складеного 23.07.2020 р. експертом Сафоновим В. В., згідно з яким: нежитловий будинок на просп. Гагаріна, 19 в м. Дніпрі відповідно до положень ДСТУ-Н Б В. 1.2-18:2016 знаходиться в аварійному технічному стані (категорія технічного стану 4); аварійний технічний стан нежитлового будинку перешкоджає користуватися ТОВ "Сканар" гаражем на просп. Гагаріна, 19-Б в м. Дніпрі, оскільки гараж знаходиться в небезпечній зоні руйнування аварійного будинку; враховуючи високу вірогідність подальшого руйнування аварійного нежитлового будинку на просп. Гагаріна, 19 в м. Дніпрі, цей будинок створює небезпеку для гаражу по просп. Гагаріна, 19-Б в м. Дніпрі, а також для життя та здоров`я людей, які експлуатують гараж або наближаються до нежитлового будинку; беручи до уваги аварійний технічний стан будівельних конструкцій нежитлового будинку на просп. Гагаріна, 19 в м. Дніпрі та враховуючи втрату несучої здатності його основними конструктивними елементами, відновити будинок, тобто поновити його експлуатаційну придатність, є неможливим.

Предметом позову у справі, в частині, що переглядається в апеляційному порядку, є вимога ТОВ "Сканар" про усунення перешкод у користуванні гаражем, що розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-б, шляхом знесення Дніпровською міською радою та КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" аварійного будинку площею 1003,1 м2, який розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19, яка обгрунтована посиланням на положення статей 16, 391, 396, 1163, 1164 ЦК України.

Позивач акцентував увагу на тому, що бездіяльність відповідачів є небезпечною, адже технічний стан аварійного будинку № 19 постійно погіршується, протягом тривалого часу ані власник, ані балансоутримувач будинку № 19 не використовують його за цільовим призначенням, споруда стала місцем тимчасового перебування безпритульних осіб, а також джерелом антисанітарії та підвищеної пожежної небезпеки, враховуючи те, що будинок № 19 перебуває в аварійному технічному стані, що перешкоджає позивачеві користуватися належним йому майном (гаражем) і загрожує небезпекою цьому майну, а також загрожує небезпекою життю та здоров`ю людей, ТОВ "Сканар" вимагає від відповідачів усунення перешкод і вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача -1, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сканар" до Дніпровської міської ради та КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" про усунення перешкод в користуванні майном шляхом знесення аварійного будинку площею 1003,1 м2, розташованого за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19. Відмовлено у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСББ "Бригадна 11" до Дніпровської міської ради та КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" про усунення загрози майну ОСББ "Бригадна 11", а також життю, здоров`ю та майну співвласників багатоквартирного будинку шляхом знесення відповідачами аварійного будинку площею 1003,1 м2, розташованого за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19 .

Суд першої інстанції, відмовляючи у замовленні позову ТОВ "Сканар", установив, що впритул до нежитлового будинку, розташованого за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19, знаходиться нерухоме майно - гараж загальною площею 22,0 м2, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , з якою Позивачем укладено договір оренди майна.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що, набуваючи право власності на спірний гараж, ОСОБА_1 була обізнана про технічний стан будівлі, впритул до якої розташований гараж, тобто набула право власності свідомо, на власний розсуд, а Позивач, укладаючи 24.04.2020 р. договір оренди, міг передбачити всі пов`язані зі станом прилеглої до гаража будівлі наслідки, однак не зважаючи на це, цілеспрямовано, свідомо та на власний розсуд погодив усі умови договору та прийняв у тимчасове платне користування на визначений договором строк спірне нерухоме майно - гараж загальною площею 22,0 м2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-Б.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що гараж розташований впритул до будинку за адресою АДРЕСА_2 і задоволення позовних вимог Позивача щодо знесення будинку саме і може призвести до руйнування або пошкодження гаража. Тобто, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що спірна будівля перешкоджає користуванню гаражем, Позивач просить вчинити дії, наслідком яких є можливе руйнування або пошкодження гаража. Водночас посилання Позивача на існування спеціальних методів знесення, в результаті застосування яких гараж не постраждає, суд не взяв до уваги, оскільки позовні вимоги не містять посилання саме на спосіб знесення і це не є предметом дослідження. Оскільки ТОВ "Сканар" звернулося до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, а саме права користування орендованим гаражем, посилання у позовній заяві на ризики для мешканців будинку суд визнав такими, що жодним чином не стосуються позовних вимог ТОВ "Сканар".

Відмовляючи у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСББ "Бригадна 11", суд першої інстанції дійшов висновку, що саме на ОСББ "Бригадна 11" покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Однак, всупереч наведеному, ОСББ "Бригадна 11" не довело перед судом, яким чином було порушено з боку відповідачів його права.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сканар" було скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Сканар" задоволено частково, зобов`язано Дніпровську міську раду усунути перешкоди у користуванні ТОВ "Сканар" майном - гаражем, розташованим за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-б, шляхом знесення аварійного будинку площею 1003,1 м2, розташованого за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19. У задоволенні позовних вимог ТОВ "Сканар" до КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" відмовлено. У решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08.06.2021 р. у справі № 904/3550/20 було задоволено частково касаційну скаргу Дніпровської міської ради. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 р. у справі № 904/3550/20 скасувано, справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою необхідність дослідження всіх обставин справи в їх сукупності для вирішення питання про наявність підстав для звернення ТОВ "Сканар" на підставі, зокрема ст. 391 ЦК України, до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення нежитлової будівлі, доведення Позивачем порушення його прав володільця, та можливість відновлення таких прав у разі знесення аварійного будинку, який, за доводами Позивача та суду апеляційної інстанції, розташований впритул до гаража, яким користується Позивач. Крім того, ТОВ "Сканар" позовні вимоги заявлені на підставі статей 1163, 1164 ЦК України, згідно з якими фізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює. У разі неусунення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу. Зазначені норми містяться у Главі 81 "Створення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України, у той час як стаття 391, якою ТОВ "Сканар" також обґрунтовує позовні вимоги, закріплена у главі 29 "Захист права власності" розділу І "Право власності" книги третьої "Право власності та інші речові права" Цивільного кодексу України. За змістом ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Задовольняючи позовні вимоги, дійшовши висновку про те, що ТОВ "Сканар" має право на захист свого порушеного права на підставі частини 2 ст. 386, ст. 391, ст. 1163, ст. 1164 ЦК України, суд апеляційної інстанції не навів підстав щодо можливого одночасного застосування зазначених норм матеріального права та не зазначив які докази надав Позивач на підтвердження його вимог на підставі статей щодо захисту права власності та статей, якими врегульоване питання про усунення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20 було залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020р. у справі № 904/3550/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.01.2022 р. у справі № 904/3550/20: задоволено частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканар»; задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 - постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 р. у справі № 904/3550/20 скасувано, справу направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Як вбачається з постанови касаційної інстанції підставою для скасування постанови апеляційної інстанції стало порушення норм процесуального права - суд апеляційної інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи ОСОБА_1 , не забезпечив останній можливості реалізувати надані їй законом права, оскільки розглянув справу за її відсутності, неповідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, Верховний Суд зазначив про передчасність висновку апеляційного господарського суду про те, що ТОВ «Сканар» подано позов про усунення перешкод в користуванні самовільно побудованим гаражем, оскільки такий висновок ґрунтується, зокрема, на тому, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виділення ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку земельної ділянки для будівництва гаражу.

Предметом позову у справі в частині, що розглядається судом апеляційної інстанції, є вимога ТОВ «Сканар» про усунення перешкод у користуванні гаражем шляхом знесення Дніпровською міськрадою та КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» аварійного нежитлового будинку, яка обґрунтована посиланням на положення статей 16, 391, 396, 1163, 1164 ЦК України.

За змістом ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 ЦК України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом частини 1 ст. 316, частини 1 ст. 317, ст. 318 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (частини 1- 3 статті 319 ЦК України).

Згідно із частинами 1, 2 ст. 321 зазначеного Кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За змістом чинного законодавства, зокрема, Конституції України та Цивільного кодексу України, усім власникам надано рівні умови для захисту права власності. У статті 386 Цивільного кодексу України закріплено основні правові засади захисту права власності в Україні, які базуються на принципі рівності захисту права власності всіх його суб`єктів (фізичних і юридичних осіб, держави, територіальних громад). На меті зазначені положення мають юридичну рівність власників у виборі та застосуванні встановлених законом засобів захисту.

Норма частини 2 ст. 386 ЦК України закріплює за власником право у разі наявності в нього достатніх підстав припускати можливість порушення свого права власності іншою особою звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому. Таке правило відповідає особливому характеру права власності як його абсолютного права.

Матеріалами справи підтверджується, що на час пред`явлення позову та вирішення справи судом першої інстанції, ТОВ "Сканар" на підставі договору оренди (з правом викупу) від 24.04.2020 р., укладеного з ОСОБА_1 , якій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.04.2014 р., належить майно, користується гаражем загальною площею 22,0 м2, розташованим за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-Б.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, якою Позивач обґрунтовує свої вимоги, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом із тим усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном як спосіб захисту цивільного права чи інтересу фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення.

Втім, з матеріалів справи не вбачається та не доведено Позивачем належними та допустимими доказами, що не вчинення відповідачами дій з належного утримання спірного будинку порушує право власності на гараж, який перебував в оренді Позивача, на час вирішення спору судом першої інстанції, чи створює перешкоди у здійсненні його власником чи Позивачем, який має речове право на гараж, права користування та розпоряджання цим майном, тобто існують перешкоди у реалізації права власності на нього.

З огляду на положення частини 2 статті 5 ГПК і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), національне законодавство передбачає такий спосіб захисту приватного права як знесення будівлі, тільки в публічному інтересі і тільки щодо об`єктів самочинного будівництва (частина 7 статті 376 ЦК). Тобто національний закон допускає право заявляти таку вимогу виключно за органами державної влади і тільки проти володаря без права (володіння є незаконним, а володілець не має речового права, оскільки право власності або інше речове право на об`єкти самочинного будівництва відсутнє). Отже, втручання, якого вимагає Позивач, у спосіб зобов`язання Відповідача вчинити дії з демонтажу та перебудови належного йому на праві власності об`єкта нерухомості, за жодних умов не може бути визнано таким, що відповідає статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

За змістом ст. 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 12 зазначеного Кодексу передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Загальні правила щодо виконання цивільних обов`язків, межі виконання та підстави звільнення від таких обов`язків унормовані статтею 14 ЦК.

Під цивільним обов`язком розуміється вимога від суб`єкта цивільного права певних дій (або невиконання дій), забезпечена можливістю правового спонукання до належної поведінки. Зміст цивільного обов`язку становлять такі вимоги: поведінка зобов`язаної особи визначена вимогами норми права; поведінка зобов`язаної особи визначена вимогами уповноважених осіб; поведінка зобов`язаної особи у випадку невиконання цивільного обов`язку забезпечується вимогою (рішенням) суду виконати цей обов`язок.

За змістом частин 1, 2 ст. 14 ЦК, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Позивача про усунення перешкод в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканар" гаражем, що розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19Б, шляхом знесення Дніпровською міською радою та Комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19 не можуть бути задоволені як з підстав, встановлених у ст.ст. 386, 391, 396, так і з підстав, встановлених у ст.ст. 1163, 1164 ЦК України.

Крім цього, як зазначено у постанові Верховниого Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2021 р. у даній справі, ТОВ "Сканар" позовні вимоги заявлені на підставі статей 1163, 1164 ЦК України, згідно з якими фізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

У разі неусунення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу.

Зазначені норми містяться у Главі 81 "Створення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України, у той час як стаття 391, якою ТОВ "Сканар" також обґрунтовує позовні вимоги, закріплена у главі 29 "Захист права власності" розділу І "Право власності" книги третьої "Право власності та інші речові права" Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Проте, на час пред`явлення даного позову у суді, розгляду та вирішення справи судом першої інстанції, ТОВ "Сканар" не було власником гаражу загальною площею 22,0 м2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-Б, що виключає застосування до спірних правовідносин норм ст. ст. 1163, 1164 ЦК України.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.04.2021 р., який було долучено Позивачем до матеріалів справи вже під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, державна реєстрація права власності ТОВ "Сканар" на гараж загальною площею 22,0 м2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-Б, відбулась 08.04.2021 р..

Апеляційний суд, також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Позивач, виходячи з наведеного ним у позові від 01.07.2020 р. стану будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19 та часу укладення договору оренди - 24.04.2020 р., мав усвідомлювати наслідки своїх дій з оренди гаражу, який впритул розташований до небезпечного об`єкту нерухомості, та утриматися від дій, які можуть призвести до порушення його прав та інтересів. Натомість Позивач не лише уклав договір оренди зазначеного гаражу, а у квітні 2021 р., тобто тоді, коли йому вже було достеменно відомо з експертного висновку від 23.07.2020 р. про аварійний стан будинку, набув право власності на нього.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у даному випадку, існують ознаки штучного створення Позивачем умов для пред`явлення у господарському суді даного позову про знесення належного територіальній громаді м. Дніпра будинку, а позовні вимоги не спрямовані на реальний та ефективний захист прав та інтересів Позивача, що є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні.

Згідно з ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Виходячи з обставин даної справи, слід дійти до висновку, що позов ТОВ "Сканар" про усунення перешкод в користуванні орендованим гаражем, що розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19-б, шляхом знесення Дніпровською міською радою та Комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19, вищенаведеним засадам не відповідає, а відтак не підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів також враховує, що окремою ухвалою від 08.06.2021 р. у справі № 904/3550/20 Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду повідомлено Дніпровську міську раду про необхідність вжиття заходів щодо нежитлового будинку площею 1003,1 м2, розташованого за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19, для уникнення небезпеки руйнування аварійного будинку з метою запобігти завданню шкоди життю та здоров`ю людей та псуванню майна, належного іншим особам.

Отже, Верховним Судом вже вжито заходи спрямовані на уникнення небезпеки руйнування аварійного будинку за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19, що має бути здійснено міською радою на виконання зазначеної окремої ухвали, незважаючи на результат вирішення спору у справі. Виконання ж вказаної окремої ухвали не є предметом даного апеляційного провадження.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, отже підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 28.10.2020 р. відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 р. у справі № 904/3550/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.07.2022 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус