Постанова

від 18.01.2022 по справі 923/494/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 923/494/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. головуючого, Чумака Ю. Я., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Арм-Агро»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 (головуючий суддя Мишкіна М. А., судді Аленін О. Ю., Лавриненко Л. В.) та рішення Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 (суддя Литвинова В. В.) у справі

за позовом заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Чумацькошляхівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області (правонаступником якої є Новотроїцька селищна рада Генічеського району Херсонської області)

до Приватного підприємства «Арм-Агро»

про зобов`язання повернути майно,

за участю представників:

прокурора Більковської А. В.,

позивача не з`явився,

відповідача не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

1.Приватне підприємство «Арм-Агро» (далі ПП «Арм-Агро») на підставі договору безкоштовного користування, рішення органу місцевого самоврядування про затвердження якого було надалі скасовано цим же органом місцевого самоврядування, використовує об`єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи на НС-1 каналу Р-3 (далі меліоративна система).

2.Заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області (далі прокурор), вважаючи, що ПП «Арм-Агро» використовує меліоративну систему без достатньої правової підстави та ухиляється від підписання договору оренди, звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати ПП «Арм-Агро» повернути до комунальної власності меліоративну систему.

3.Рішенням Господарського суду Херсонської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, позов задоволено. Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП «Арм-Агро» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

4.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог

5.У травні 2020 року прокурор звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Чумацькошляхівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області (далі Чумацькошляхівська сільрада) до ПП «Арм-Агро», в якому просив суд зобов`язати відповідача повернути меліоративну систему, що належить на праві власності територіальній громаді Чумацькошляхівської сільради, на використовуваній площі зрошення 477,9 га, оціночною вартістю 3 236 601,00 грн.

6.На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що рішенням Новотроїцької районної ради (далі Новотроїцька райрада) від 15.09.2017 № 536 спірну меліоративну систему було передано до комунальної власності позивача; факт передачі підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 01.11.2017. Новотроїцьким управлінням водного господарства у 2017 році за договором № 72076/30/02-12/106 про надання послуг, пов`язаних із транспортуванням та подачею води, ПП «Арм-Агро» у 2017 2018 роках надавалися послуги з подачі води на полив сільськогосподарських культур. Разом з цим відповідно до листа Чумацькошляхівської сільради договір оренди меліоративної системи із ПП «Арм-Агро» не укладався, кошти за користування даною системою до місцевого бюджету не надходять. Чумацькошляхівська сільрада двічі надсилала відповідачу листи із проектами договорів оренди вищезазначених об`єктів, листи отримані керівником ПП «Арм-Агро» Мелконяном Д. М., однак договір оренди так і не укладено. Таким чином, ПП «Арм-Агро» використовує меліоративну систему без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог чинного законодавства та має наслідком повернення меліоративної системи територіальній громаді.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7.15.04.2009 між Новотроїцькою райрадою (власник), що мала у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району меліоративну систему, та ПП «Арм-Агро» (користувач) укладений договір безкоштовного користування внутрішньогосподарською меліоративною системою (далі договір безкоштовного користування меліоративною системою), відповідно до пункту 1.1 якого власник передає користувачеві такі об`єкти меліоративної системи: господарський трубопровід та польові трубопроводи ДТ № 1 7. Згідно із пунктом 3.2 договору його укладено строком на 20 років.

8.Рішенням Новотроїцької райради від 19.05.2009 № 444 «Про затвердження договорів безоплатного користування внутрішньогосподарською меліоративною системою» затверджено договір безоплатного користування меліоративною системою з ПП «Арм-Агро».

9.Рішенням Новотроїцької райради від 14.05.2010 № 592 «Про скасування рішень районної ради» скасовано, зокрема, рішення від 19.05.2009 № 444 «Про затвердження договорів безоплатного користування внутрішньогосподарською меліоративною системою».

10.Рішенням Новотроїцької райради від 15.09.2017 № 536 «Про передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Чумацькошляхівської сільської ради» меліоративну систему, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ Новотроїцького району, яка розташована на території Чумацькошляхівської сільради, передано до комунальної власності територіальної громади Чумацькошляхівської сільради.

11.Факт передачі підтверджується актом приймання-передачі меліоративної системи до комунальної власності Чумацькошляхівської сільради від 01.11.2017.

12.Відповідно до листа Новотроїцького управління водного господарства від 22.09.2019 № 10-34/685 згідно з укладеними договорами про надання послуг, пов`язаних з транспортуванням (перекиданням) та забором води із використанням водозабірних споруд для поливу сільськогосподарських культур від НС № 1 каналу Р-3, ПП «Арм-Агро» у 2017 році було спожито 2 853,5 тис. куб. м води, у 2018 році 2 582,6 тис. куб. м води, у 2019 році станом на 01.07.2019 743,5 тис. куб. м води.

13.18.02.2019 Чумацькошляхівська сільрада (орендодавець) листом № 60/06-08 надіслала ПП «Арм-Агро» (орендар) проект договору оренди меліоративної системи, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл Чумацькошляхівської сільради, відповідно до умов пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування меліоративну систему, та проект акта приймання-передачі майна, що пропонувалося для передачі в оренду.

14.Даний лист ПП «Арм-Агро» отримало 25.02.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

15.26.02.2019 Чумацькошляхівська сільрада надіслала відповідачу лист № 67/06-08, в якому, зокрема, просила укласти із сільрадою договір оренди меліоративної системи, лист був направлений ПП «Арм-Агро» з описом вкладення.

16.ПП «Арм-Агро» відповіді на вищезазначені листи на надало, договір оренди меліоративної системи не підписало.

17.Відповідно до листа Чумацькошляхівської сільради від 12.05.2020 № 78/2-18, направленого керівнику Генічеської місцевої прокуратури у відповідь на його лист, договір оренди меліоративної системи з ПП «Арм-Агро» не укладався, кошти від використання даної системи до місцевого бюджету не надходять.

18.13.05.2020 комісією Чумацькошляхівської сільради складений акт комісійного обстеження з використання меліоративних систем, в якому зафіксовано, що ПП «Арм-Агро» використовує меліоративну систему.

19.Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що ПП «Арм-Агро» використовує об`єкти вищезазначеної меліоративної системи без будь-яких правових підстав, безоплатно використовує комунальне майно, чим завдає шкоду територіальній громаді у вигляді неотримання коштів до бюджету за його оренду, отже, майно підлягає поверненню до комунальної власності.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

20.Господарський суд Херсонської області рішенням від 08.09.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021, позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

21.Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що ПП «Арм-Агро» не уклало із Чумацькошляхівською сільрадою або Новотроїцькою селищною радою Генічеського району Херсонської області (яка є правонаступником Чумацькошляхівської сільради) договір оренди меліоративної системи, незважаючи на надіслання (та отримання відповідачем) Чумацькошляхівською сільрадою листа про укладання договору оренди меліоративної системи з проектом такого договору. Разом з цим використання комунального майна без відповідної правової підстави призводить до невизначеності у правовідносинах щодо вказаного майна територіальної громади, зокрема, щодо кола суб`єктів, які мають право використовувати останнє, а також зобов`язані забезпечувати схоронність останнього, дбати про належний стан майна, нести відповідальність за його пошкодження чи знищення перед власником майна та третіми особами, а також сплачувати кошти за його використання. За таких обставин ПП «Арм-Агро» використовує об`єкти меліоративної системи без відповідних правових підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22.У жовтні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП «Арм-Агро», в якій скаржник просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

23.Підставами звернення з касаційною скаргою є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

24.На обґрунтування підстав касаційного оскарження ПП «Арм-Агро» посилається на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статей 204, 651, 653, 793, 827 Цивільного кодексу України, порушено норми процесуального права, зокрема статтю 74 Господарського процесуального кодексу України, та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 та Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 22.04.2019 у справі № 820/601/17, від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 27.04.2021 у справі № 18/30.

25.Додатково скаржник, посилаючись на статтю 651 Цивільного кодексу України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості одностороннього дострокового припинення договору, стороною якого є місцева рада, шляхом скасування такою радою свого рішення про затвердження цього договору.

26.Прокурор правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

27.У судовому засіданні прокурор заперечувала проти касаційної скарги, просила залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

28.Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29.Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо рішення ради та договору безкоштовного користування меліоративною системою

30.Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір від 15.04.2009 безкоштовного користування меліоративною системою укладений між ПП «Арм-Агро» з Новотроїцькою райрадою, яка в подальшому своїм рішенням від 14.05.2010 скасувала попереднє рішення від 19.05.2009 про затвердження цього договору.

31.15.09.2017 на підставі рішення Новотроїцької райради № 536 меліоративну систему передано до комунальної власності територіальної громади Чумацькошляхівської сільради.

32.Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що з урахуванням скасування Новотроїцькою райрадою у 2010 році рішення про затвердження договору безоплатного користування, зміни у 2017 році власника спірного майна на Чумацькошляхівську сільраду (правонаступником якої є Новотроїцька селищна рада), неукладення ПП «Арм-Агро» договору оренди меліоративної системи у ПП «Арм-Агро» відсутні правові підстави для користування спірним майном, яке підлягає поверненню до комунальної власності.

33.Натомість скаржник в касаційній скарзі зазначає, що договір щодо користування меліоративною системою було укладено до 2029 року і він не містить вказівок на можливість його одностороннього розірвання, а сам договір не було розірвано, визнано недійсним або іншим чином припинено у судовому порядку.

34.Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з даними доводами касаційної скарги та вважає необґрунтованими вказані висновки судів першої та апеляційної інстанції з огляду на таке.

35.Відповідно до частин третьоїп`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

36.Згідно із частинами першою, другою, десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

37.Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку, зокрема питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

38.Конституцій Суд України у Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27.12.2001 № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

39.Конституційний Суд України в цьому ж Рішенні дійшов висновку, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

40.Проте під час розгляду справи № 923/494/20 судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено та не встановлено характер рішення Новотроїцької райради від 19.05.2009 № 444 «Про затвердження договорів безкоштовного користування внутрішньогосподарською меліоративною системою», яким було затверджено договір безоплатного користування меліоративною системою з ПП «Арм-Агро», а також наявність у вказаної ради законних підстав та повноважень для скасування такого рішення.

41.Цивільним кодексом України в частині першій статті 1 встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

42.Відповідно до частини першої статті 169 Цивільного кодексу України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

43.Згідно із частиною другою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

44.Таким чином, Новотроїцька райрада як представник спільних інтересів територіальних громад, уклавши з ПП «Арм-Агро» договір безкоштовного користування меліоративною системою, вступила з останнім у цивільні відносини на засадах рівності їх учасників.

45.Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

46.Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

47.Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України, відповідно до частин першої та третьої якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

48.Натомість, розглядаючи дану справу, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не надали правової оцінки можливості одностороннього розірвання Новотроїцькою райрадою договору безкоштовного користування меліоративною системою, укладеного з ПП «Арм-Агро».

49.Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає передчасними та такими, що зроблені без належного дослідження всіх обставин справи, висновки судів попередніх інстанцій про те, що у ПП «Арм-Агро» відсутні правові підстави для користування меліоративною системою.

50.Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

51.Таким чином, Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати усі істотні обставини справи, зокрема, щодо характеру рішення Новотроїцької райради від 19.05.2009 № 444 «Про затвердження договорів безкоштовного користування внутрішньогосподарською меліоративною системою» та чинності цього рішення, а також зміни або розірвання договору безкоштовного користування меліоративною системою, чого не зробили й суди попередніх інстанцій.

52.З огляду на невстановлення судами попередніх інстанцій всіх істотних обставин справи, Верховний Суд не вбачає підстав для викладення висновку щодо можливості одностороннього дострокового припинення договору, стороною якого є місцева рада, шляхом скасування такою радою свого рішення про затвердження цього договору.

53.Звідси касаційна скарга ПП «Арм-Агро» є частково обґрунтованою, а судові рішення судів попередніх інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Щодо способу захисту порушеного права

54.Прокурор звернувся до господарського суду з позовом до ПП «Арм-Агро» з вимогою зобов`язати останнє повернути до комунальної власності Чумацькошляхівської сільради меліоративну систему, що належить на праві власності територіальній громаді Чумацькошляхівської сільради.

55.Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що згідно із частиною першою статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

56.Згідно із частинами першою та третьою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

57.Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

58.Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, послався на постанову Верховного Суду України від 02.11.2016 у справі № 522/10652/15-ц та вказав, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин, а майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

59.ПП «Арм-Агро» в касаційній скарзі зазначило, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили позовні вимоги на предмет правильності обрання способу захисту внаслідок неправильного застосування статті 16 Цивільного кодексу України, а також порушили статтю 236 Господарського процесуального кодексу України.

60.Додатково ПП «Арм-Агро» в касаційній скарзі послалося на постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц та від 27.04.2021 у справі № 18/30.

61.Щодо доводів касаційної скарги про обрання неналежного способу захисту порушеного права, то колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

62.Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

63.Статтею 327 Цивільного кодексу України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

64.Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Новотроїцької райради від 15.09.2017 № 536 «Про передачу внутрішньогосподарської меліоративної системи до комунальної власності Чумацькошляхівської сільської ради» меліоративну систему, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ Новотроїцького району, яка розташована на території Чумацькошляхівської сільради, передано до комунальної власності територіальної громади Чумацькошляхівської сільради. Факт передачі підтверджується актом приймання-передачі меліоративної системи до комунальної власності Чумацькошляхівської сільради від 01.11.2017.

65.Таким чином, спірна меліоративна система, як встановлено судами попередніх інстанцій, перебуває у комунальній власності територіальної громади Чумацькошляхівської сільради з 2017 року.

66.Разом з тим суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що наразі ПП «Арм-Агро» використовує меліоративну систему без відповідних правових підстав та остання підлягає поверненню до комунальної власності.

67.Водночас ПП «Арм-Агро» в касаційній скарзі зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів про вибуття меліоративної системи із власності чи володіння Чумацькошляхівської сільради.

68.Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 Цивільного кодексу України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

69.Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

70.Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц та від 27.04.2021 у справі № 18/30, на які ПП «Арм-Агро» посилається в касаційній скарзі).

71.Предметом негаторного позову є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

72.Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

73.Однією з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19) та постанова Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 916/1666/18).

74.Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про меліорацію земель» меліоративна система технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об`єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. Внутрішньогосподарська меліоративна система меліоративна система, що знаходиться в межах земель одного власника (користувача) і забезпечує подачу, розподіл та відведення води на цих землях.

75.Згідно зі статтею 12 Закону України «Про меліорацію земель» об`єкти інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем можуть перебувати у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст або у власності юридичних осіб та громадян з урахуванням обмежень і обтяжень у використанні ділянок меліорованих земель, установлених Земельним кодексом України.

76.Натомість судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 923/494/20 не враховано специфіку меліоративної системи як інженерної інфраструктури, яка складається з окремих об`єктів, а саме не визначено чи може частина внутрішньогосподарської меліоративної системи вибути з володіння власника, якщо вона знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в користуванні іншої особи, та яким чином вказана особа може повернути частину меліоративної системи такому власнику.

77.Разом з тим використання частини внутрішньогосподарської меліоративної системи особою, відмінною від власника, без достатньої правової підстави, за умови, що таким користувачем не вчиняються дії щодо протиправного заволодіння такою меліоративної системою, може бути підставою для звернення власника до суду з негаторним позовом.

78.Ураховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про можливість задоволення позову про зобов`язання повернення майна у комунальну власність з огляду на залишення поза увагою та неналежного дослідження судами першої та апеляційної інстанцій обставин щодо чинності рішення Новотроїцької райради від 19.05.2009 № 444 «Про затвердження договорів безкоштовного користування внутрішньогосподарською меліоративною системою» та договору безкоштовного користування меліоративною системою, оскільки наявність договірних відносин виключає можливість звернення до суду з віндикаційним або негаторним позовом.

79.Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові також зазначено, що договір безкоштовного користування меліоративною системою є договором позички, адже передбачає безоплатне користування річчю.

80.Водночас апеляційний господарський суд вказав, що ПП «Арм-Агро» не спростовані твердження прокурора щодо віднесення меліоративної системи до об`єктів нерухомості (капітальна споруда), отже, відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України договір позички такого об`єкта підлягав нотаріальному посвідченню, а при недотриманні такої форми може вважатися нікчемним.

81.Натомість ПП «Арм-Агро» в касаційній скарзі стверджує, що судом апеляційної інстанції неправильно зроблено висновок щодо правової природи меліоративної системи, оскільки в матеріалах справи немає жодного документа, який би визначав меліоративну систему як об`єкт нерухомого майна.

82.Суд касаційної інстанції погоджується з таким доводами касаційної скарги з огляду на таке.

83.Як вже зазначалося, меліоративна система не є єдиним об`єктом, а становить собою технологічно цілісну інженерну інфраструктуру, що включає в себе окремі об`єкти, які вже можуть бути як нерухомим майно, так і рухомим.

84.Разом з тим суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив та не надав належної оцінки доводам прокурора про віднесення спірної меліоративної системи до нерухомого майна. Натомість суд необґрунтовано, як правильно зазначає в касаційній скарзі ПП «Арм-Агро», поклав на останнього тягар доведення того, що спірна меліоративна система не є нерухомим майном.

85.Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

86.Визначення того, чи є меліоративна системи нерухомим або рухомим майном впливає на чинність договору безкоштовного користування меліоративною системою.

87.Таким чином, касаційна скарга ПП «Арм-Агро» є частково обґрунтованою, а судові рішення судів попередніх інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції з огляду на положення частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений можливості встановити вказані істотні обставини в даній справі.

Щодо інших підстав касаційного оскарження

88.ПП «Арм-Агро» в касаційній скарзі також зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 та Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 22.04.2019 у справі № 820/601/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

89.Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

90.Суд касаційної інстанції зазначає, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

91.При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

92.Так, у справі № 914/3224/16 Львівська міська рада звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю з вимогою про витребування земельної ділянки з володіння останнього. Суди у даній справі дійшли висновку про наявність підстав для витребування спірного майна на підставі статті 388 Цивільного кодексу України, проте відмовили в позові через пропуск позовної давності.

93.Натомість у справі № 923/494/20, як вже зазначалося, суди не встановили істотні обставини у справі, а саме наявність договірних відносин між позивачем і відповідачем як підстави користування майном.

94.Крім того, ПП «Арм-Агро», посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, зазначає, що прокурор звернувся з позовом у справі № 923/494/20 з порушенням позовної давності.

95.Однак відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

96.Натомість судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не встановлено, що ПП «Арм-Агро» заявило про застосування позовної давності до внесення рішення Господарським судом Херсонської області від 08.09.2020, матеріали справи також не містять відомостей про таку заяву.

97.Звідси правовідносини у справах № 914/3224/16 та № 923/494/20 не є подібними за змістом та встановленими фактичним обставинами у справі.

98.Предметом позову у справі № 927/79/19 була вимога фермерського господарства до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання укладеними додаткових угод до дев`яти договорів оренди землі в частині зміни орендаря з фізичної особи, що створила фермерське господарство, на вказане фермерське господарство. Спір у даній справі виник через те, що, маючи всі підстави для законного користування земельними ділянками, фермерське господарство позбавлене такого права через відсутність державної реєстрації права оренди на ці земельні ділянки внаслідок відмови державного реєстратора зареєструвати за фермерським господарством відповідне речове право. При цьому вказана фізична особа зверталася до відповідача з письмовими заявами про внесення змін до договорів оренди землі, додавши до них проекти додаткових угод, в яких просила замінити орендаря, проте відповідач відмовив в укладенні таких додаткових угод.

99.Натомість у справі № 923/494/20 предметом позову є вимога зобов`язати передати майно у комунальну власність, а отже у даній справі відсутні будь-які правовідносини стосовно оренди земельних ділянок та створення фермерського господарства особою, що орендує такі земельні ділянки.

100.Звідси правовідносини у справі № 927/79/19 та у справі № 923/494/20 не є подібними.

101.У справі № 910/22319/16 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000» про визнання недійсним договору про закупівлю в частині включення в оплату за товар податку на додану вартість та про стягнення грошових коштів. Позов у цій справі обґрунтований тим, що всупереч приписам Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів» за умовами оспорюваного договору до ціни товару включено суму податку на додану вартість. З огляду на це позивач вважає, що відповідна умова договору має бути визнана недійсною, а сплачена ним в ціні товару сума податку на додану вартість підлягає поверненню відповідачем.

102.Разом з тим у справі № 923/494/20, рішення в якій переглядаються в касаційному порядку, відсутні вимоги про визнання договору повністю або частково недійсним, які і відсутні вимоги про стягнення будь-яких грошових коштів.

103.Таким чином, правовідносини у справах № 910/22319/16 та № 923/494/20 не є подібними за змістом, предметом і підставами позову, а також за матеріально-правовим регулюванням.

104.У справі № 820/601/17 товариство з обмеженою відповідальністю оскаржувало накази Державної служби геології та надр України про встановлення терміну для усунення порушень законодавства про надра та зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

105.Предметом позову у справі № 924/233/18 була вимога про стягнення грошових коштів через неналежне виконання відповідачем у цій справі умов договору поставки. Спір у справі виник через те, що відповідач отримав передбачений договором товар, однак не сплатив за нього обумовлену сторонами вартість.

106.У зв`язку з цим, оскільки у справі № 923/494/20 предметом позову є вимога зобов`язати повернути у комунальну власність меліоративну систему, то правовідносини у даній справі та у справах № 820/601/17 і № 924/233/18 не є подібними як за змістом, так і за предметом і підставами позову, матеріально-правовим регулюванням

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

107.Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

108.Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

109.Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ПП «Арм-Агро» необхідно задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

110.З огляду на направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Приватного підприємства «Арм-Агро» задовольнити частково.

2.Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 і рішення Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 у справі № 923/494/20 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

Г. М. Мачульський