Ухвала

від 27.01.2022 по справі 172/780/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 172/780/20

провадження № 61-479ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у приватну власність та скасування рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним рішення Васильківської селищної ради Дніпропетровської області сього скликання тридцять дев`ятої сесії № 1346-39/VII від 20 лютого 2020 року Про передачу земельної ділянки у приватну власність в частині передачі у приватну власність громадянину

ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га кадастровий номер 1220755100:02:001:0214, що розташована за межами населеного пункту с. Іванівка на території Васильківської селищної ради для ведення особистого селянського господарства.

Скасовано рішення державного реєстратора Побережного С. Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51897903 від 06 квітня 2020 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2,0 га кадастровий номер 1220755100:02:001:0214 за громадянином

ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Васильківська селищна рада Дніпропетровської області оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу Васильківської селищної ради Дніпропетровської області задоволено.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року скасовано.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, про передачу земельної ділянки у приватну власність та скасування рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відмовлено.

ОСОБА_1 31 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Дніпровським апеляційним судом прийнято постанову 09 листопада 2021 року, дата складення повного тексту якої відсутня, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови є 09 грудня 2021 року.

Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 31 грудня

2021 року, що вбачається з відомостей сайту АТ Укрпошта за штрих-код ідентифікатором № 5260001725742 на поштовому конверті, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявниця просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду нею отримано 02 грудня 2021 року.

Однак, заявником доказів на підтвердження отримання оскаржуваної постанови саме 02 грудня 2021 року не надано, тому Верховний Суд позбавлений можливості перевірити вказані посилання заявника.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, заявник має право надіслати на адресу суду докази на підтвердження дати отримання копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарженняі надати докази про це.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні .

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В касаційній скарзі вказано, що вона подається на підставі пунктів 1, 3 статті 389 ЦПК України, без їх належного обґрунтування, оскільки заявницею не зазначено, які саме висновки Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не були враховані в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, заявниця не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Однак, вказаних вимог заявницею не виконано, тому їй необхідно надіслати на адресу суду копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині пропуску строку касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а в разі невиконання іншої частини вимог даної ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська