Ухвала

від 28.01.2022 по справі 631/1291/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 січня 2022 року

м. Київ

справа № 631/1291/19

провадження № 61-21372ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та визначення місця проживання неповнолітніх дітей.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18 грудня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн у дохід держави. У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, зокрема не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, а тому апеляційну скаргу необхідно вважати неподаною та повернути заявнику.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги положення пунктів 3, 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , відповідно до яких він звільнений від сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року відмовлено.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року необхідно також відмовити з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про незаконність та неправильність судового рішення.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Встановлено, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року залишено без руху з наданням строку для сплати судового збору та подання оригіналу платіжного доручення протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 отримав 23 жовтня 2021 року, вимоги зазначеної ухвали станом на 06 грудня 2021 року не виконав.

Отже, оскільки ОСОБА_1 у строк, встановлений ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року, не виконав вимоги про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення заявнику.

Доводи касаційної скарзі про те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що заявник звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір є необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Серед них немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, тому відсутні підстави вважати, що справа, пов`язана із порушенням прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.

Крім цього, за змістом пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Заявник у касаційній скарзі безпідставно посилається на пункт 3 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , оскільки у справі за первісним позовом він має процесуальний статус відповідача, тобто до нього пред`явлено вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей, отже він при зверненні з апеляційною скаргою, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір не звільняється від сплати судового збору.

Разом із цим, за оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів, останній звільнений від сплати судового збору у цій частині, оскільки має процесуальний статус позивача, що було враховано апеляційним судом при постановленні ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Інші доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Верховний Суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а відтак це не є перешкодою у доступі до правосуддя.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись частиною четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов