Ухвала

від 26.01.2022 по справі 520/5590/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 520/5590/19

провадження № 61-695ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу Громадської організації Отрада на рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі за позовом Громадської організації Отрада до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

ГО Отрада 29 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у вказаній вище справі.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанову Одеського апеляційного суду прийнято 16 листопада 2021 року, повний текст складено 03 грудня 2021 року, останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення з дня складення повного судового рішення (з урахуванням вихідних) є 04 січня 2022 року.

За викладених обставин, касаційна скарга ГО Отрада подана в передбачений законом строк.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом із касаційною скаргою заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовує тим, що основним джерелом утворення коштів ГО Отрада є вступні та пайові (членські) внески. Дані внески мають відповідне цільове призначення. Наразі, ГО Отрада перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв`язку зі зменшенням надходжень членських внесків. Даний факт члени організації пов`язують із встановленням загальнонаціонального карантину в Україні та запровадження низки обмежувальних заходів, які безпосередньо вплинули на всіх суб`єктів господарювання та найманих працівників, що безпосередньо впливає на наповнення бюджету ГО Отрада .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з статтею 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

З наведеного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зроблено правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас у нормах частини другої статті 133 ЦПК України відсилання до норм Закону України Про судовий збір , зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Проте, заявником не надано документи, які підтверджують його скрутний майновий стан, а також не надав жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору на момент звернення до суду із касаційною скаргою.

При цьому, обставини, пов`язані зі зменшенням надходжень членських внесків, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Враховуючи зазначене, клопотання ГО Отрада про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Проте, не позбавляє права заявника звернутися до суду із клопотанням про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, надавши відповідні докази.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності 01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у квітні 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2019 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (редакція закону на момент подачі позовної заяви). Закон пов`язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.

Предметом позову у даній справі є стягнення збитків у розмірі 2 329 877 грн.

Ураховуючи наведене, розмір судового збору за подання касаційної скарги складає 69 896,32 грн ((2 329 877 грн * 1,5 %) * 200%).

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Громадської організації Отрада про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Громадської організації Отрада на рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі за позовом Громадської організації Отрада до ОСОБА_1 про стягнення збитків залишити без руху.

Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 28 лютого 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко