Ухвала

від 27.01.2022 по справі 520/438/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

27 січня 2022 року

м. Київ

справа №520/438/17

провадження №51-4498ск20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року про повернення апеляційної скарги,

встановив:

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року захиснику ОСОБА_5 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року, яким ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, що є його власністю та повернуто її апеляційну скаргу разом з додатками останній.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасуватизазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити кримінальне провадження, як убачається зі змісту її скарги, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Як убачається з наявних у суді касаційної інстанції матеріалів та змісту самої касаційної скарги, вказаний вирок районного суду із зазначених підстав вже був предметом перевірки судів апеляційної та касаційної інстанцій.

За результатами касаційного розгляду у справі щодо ОСОБА_4 постановою Верховного Суду від 13 травня 2021 року вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року та ухвала Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року за наслідками перегляду цього вироку залишені без змін.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі щодо засудженого ОСОБА_4 вже були предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Зважаючи на те, що вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 рокуу справі вже був предметом касаційної перевірки і діючим кримінальним процесуальним законом повторна перевірка цього рішення у касаційному порядку не передбачена, колегія суддів доводи щодо незаконності цього судового рішення не перевіряє.

Проте ухвала апеляційного суду, якою повернуто апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК відповідно доч. 6 ст. 399 КПК є предметом касаційного розгляду.

Доводи, наведені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_5 щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, які полягали в тому, що цей суд безпідставно відмовив їй у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, є необґрунтованими з огляду на таке.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК строк на апеляційне оскарження вироку складає тридцять днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, відповідно до положень ч. 3 вказаної статті, - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Відповідно до вказаної норми, процесуальний строк може бути поновлений, якщо особа з поважних причин не вчинила відповідну процесуальну дію до його закінчення.

Під поважними причинами кримінальний процесуальний закон розуміє обставини непереборного характеру, наприклад такі, як стихійне лихо, тяжку хворобу або інші, в силу яких особа була позбавлена реальної можливості вчасно звернутися до суду із заявою чи скаргою, тобто ті обставини, які не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Так, із змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року з пропуском строку на апеляційне оскарження та заявила клопотання про його поновлення. На обґрунтування поважності причин пропуску цього строку захисник зазначила, що ОСОБА_4 звернувся до неї за правовою допомогою лише 10 червня 2021 року, а копію тексту вироку остання отримала 11 червня 2021 року.

Керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційний суд ухвалою від 21 жовтня 2021 року відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 рокута повернув апеляційну скаргу на вказане судове рішення, оскільки не знайшов підстав для поновлення вказаного строку.

Обґрунтовуючи своє рішення, цей суд послався на той факт, що при розгляді справи в суді першої інстанції 27 листопада 2018 року брали участь ОСОБА_4 та його захисники, а також й під час перегляду вироку в суді апеляційної інстанції, який своєю ухвалою залишив цей вирок без змін.

При цьому апеляційний суд зазначив, що постанова Верховного Суду від 13 травня 2021 року, якою ухвала Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року була залишена без змін, також була постановлена за участю адвоката ОСОБА_5 , що свідчить про її обізнаність про рух кримінального провадження.

Зважаючи на всі ці обставини, апеляційний суд дійшов умотивованого висновку про відсутність наведених в клопотанні сторони захисту про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку обставин, які би вказували про наявність поважних причин для його поновлення.

Аргументованих доводів, які би вказували на неправильність прийнятого апеляційним судом рішення, захисник ОСОБА_5 в касаційній скарзі не навела.

Ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованою та вмотивованою, і за своїм змістом відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Посилання адвоката ОСОБА_5 на висновки, викладені в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (справа №760/12179/16-к) не є прийнятними, оскільки вони стосуються оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, постановленої без виклику сторін, на відміну від цієї справи, в якій вирок був ухвалений та оголошений за безпосередньою участю обвинуваченого та його захисників.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року про повернення апеляційної скарги відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3