Рішення

від 24.01.2022 по справі 442/8976/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/8976/21

Провадження №2/442/207/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Стебницького професійного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення з роботи, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,-

встановив :

17.11.2021 позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просить: визнати незаконним та скасувати Наказ Про відсторонення від роботи працівників ліцею № 85-К від 08.11.2021, виданий директором Стебницького професійного ліцею ОСОБА_2 , поновити її на посаді секретаря навчальної частини в Стебницькому професійному ліцеї з 08.11.2021 та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 до дня поновлення на роботі з урахуванням обов`язкових податків та зборів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона займає посаду секретаря навчальної частини в Стебницькому професійному ліцеї, що підтверджується записом у трудовій книжці, а також довідкою про доходи №6 від 08.11.2021.

У листопаді 2021 року вона зіткнувся з грубим порушення з боку відповідача конституційного права на роботу, яке полягало в тому, що у неї на роботі постійно незаконно вимагали медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби СОVІD-19 та обмежували права як працівника щодо повноцінної роботи.

Вважає, що наказ від 08.11.2021 року про відсторонення її від роботи є грубим порушенням Конституції України, яка передбачає право на працю, законодавства про працю, міжнародним нормативним актам, які ратифіковані в Україні та мають обов`язкову юридичну силу.

Так, 08.11.2021 відповідач вручив їй персональний наказ Про відсторонення від роботи працівників ліцею № 85-К про її відсторонення з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СОVІD-19, спричиненою SARS-CoV-2. Між датою винесення наказу Про обов`язкове профілактичне щеплення проти СОVІD-19 №154 від 03.11.2021 та винесення наказу № 85-К - 08.11.2021 минуло менш ніж 2 місяця, що є грубим порушенням трудового законодавства, а саме ч.3 ст.32 КЗпП. Даний Наказ про відсторонення від роботи вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

17 грудня 2021 відповідач подав відзив на позовну заяву суду та докази направлення такого позивачу. Позову не визнає, вказує що адміністрація Стебницького професійного ліцею діяла у суворій відповідності до приписів центральних органів виконавчої влади та не допустила порушення трудових прав позивачки, а саме: Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVІD-19, спричиненою SARS-CoV-2, зі змінами викладеними в Постанові КМУ від 20 жовтня 2021 № 1096, а саме п. 41-6.

Крім наведених норм КЗпП України, Законів України, постанов Кабінету Міністрів України, листів Держпраці від 28 жовтня 2021 року № 7366/1/4.1-21 та листів МОЗ від 26 жовтня 2021 року № 26-04/31268/2-21, Стебницький професійний ліцей з питань відсторонення від роботи невакцинованих проти COVID-19 керувався також рекомендаціями Міністерства економіки України центральним та місцевим органам виконавчої влади, згідно з якими, якщо з моменту набуття чинності норм наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153, працівник продовжує ухилятись або відмовлятись від щеплення за відсутності протипоказань, роботодавець відсторонює працівника від роботи шляхом видання наказу (розпорядження) з обов`язковим доведенням його до відома особи, яка відсторонюється, не пізніше дня видання такого документу у встановленому порядку. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Вважають, що своєю бездіяльністю щодо проходження обов`язкової вакцинації проти COVID-19 ОСОБА_1 потенційно наражає на небезпеку оточуючих, оскільки працює в навчальному закладі.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, вказала, що жодних протипоказань до вакцинації немає, однак відмовляється від проведення такої, оскільки вважає це медичним експериментом відповідно до Наказу МОЗ України від 20.08.2021 №1775 Про проведення клінічного випробування . Вважає, що щеплення від COVID-19 не є обов`язковим, оскільки не входить до переліку щеплень відповідно до Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб . Просить позов задоволити.

Представник відповідача - ОСОБА_3 позову не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У пунктах а, б статті 10 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

До інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Статтею 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:

1)центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2)місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3)закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

5) установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6) підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2 , який набрав чинності з 08 листопада 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти СОVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб та частини третьої етапі 5 Закону України Про державну службу , крім-тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти СОVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; а також

3) взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці та частини третьої статті 5 Закону України Про державну службу ;відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

На виконання наведених вище норм чинного законодавства, директором Стебницького професійного ліцею, 03.11.2021 видано наказ №154 Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 відповідно до якого наказано: Усім працівникам Стебницького професійного ліцею (адмінперсоналу, педагогічним працівникам, працівникам бухгалтерії, господарсько-технічному персоналу), в тому числі й тим, що працюють на дистанційній формі, до 05 листопада 2021 року ( включно) надати документи, що підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 року №595. Строк виконання - 05 листопада 2021 року.

Даний наказ доведено до відома усіх працівників, в тому числі позивача. Даний факт визнає і сама позивач у своїй заяві, зокрема позивач підтверджує надходження до неї звернень від Ліцею, як роботодавця, з проханням надати підтверджуючі документи про проведення в установленому порядку профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або наявність у позивача абсолютних протипоказань до проведення таких профілактичних щеплень.

Позивач, яка працює на посаді секретаря навчальної частини Ліцею, не виконала в обумовлений термін вимог наведених вище розпорядчих актів адміністрації, мотивуючи, зокрема, тим що не бажає брати участь в медичних експериментах і тому, наказом директора Ліцею від 08 листопада 2021 р. № 85-К Про відсторонення від роботи працівників ліцею у зв`язку з невиконанням п.1 Наказу №154 від 03.11.2021 Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 , на підставі ст. 46 Кодексу законів про працю України , ч.2 ст.12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021. Тривалість відсторонення від роботи встановлено з 08.11.22021 до усунення причин відсторонення або зняття карантинних заходів у встановленому порядку.

У постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 Верховний Суд дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Тобто в цьому питанні принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто є виправданим.

У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2021 року у справі № 630/554/19 вказано, що через відмову матері від профілактичного щеплення дитини у зв`язку з недовірою до вакцини, відповідач правомірно відмовив у прийнятті дитини до дитячого навчального закладу без висновку лікарсько-консультативної комісії (за відсутності у дитини щеплень) про можливість відвідування дитячого навчального закладу. Оскільки будь-яке право об`єктивно кореспондується з обов`язками, право на дошкільну освіту закон пов`язує з обов`язком проведення профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як власне окремій дитині, так і особам, які навколо неї, висновки судів нижчих рівнів про протиправність та неправомірність дій завідувачки Дитячого навчального закладу є необґрунтованими і такими, що суперечать закону. Дитина позивача не позбавлена права на освіту і може отримати її в інших формах.

У постанові від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тобто не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя і здоров`я людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні безпеки життя і здоров`я її громадян. Держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущена до занять, не тільки реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учнів та працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином власне дитину, яка не отримала профілактичних щеплень. З огляду на суспільні інтереси тимчасове відсторонення дитини від занять (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісій) не призвело до порушення конституційного права на освіту, яку вона може отримати в інших формах.

З огляду на вказане вище, суд не знаходить підстав для визнання незаконним та скасування Наказу № 85-К Стебницького професійного ліцею Про відсторонення від роботи працівників ліцею від 08.11.2021 в частині відсторонення позивача від роботи.

Щодо позовної вимоги в частині невиплати заробітної плати за час відсторонення від роботи позивача то слід звернути увагу на наступне: відсторонення працівника від роботи означає призупинення трудових правовідносин, що полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, а роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою, створювати умови для її виконання, в тому числі - виплачувати працівнику заробітну плату. Зокрема, згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу . Водночас, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу . У зв`язку з тим, що з часу відсторонення 08.11.2021 позивач не виконує роботу, передбачену трудовим договором та посадовою інструкцією, у відповідача, як роботодавця, відсутні будь-які законні підстави для виплати їй заробітної плати.

Таким чином, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, прийшов до переконання, що дії відповідача при видачі оскаржуваного наказу ґрунтувалися на основі чинного законодавства, зокрема: п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 , пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 , відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12 , 81 , 258 , 259 , 263-265 , 352 , 354, ЦПК України ,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Стебницького професійного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення з роботи, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.01.2022.

Суддя Хомик А.П.