Ухвала

від 24.01.2022 по справі 2-633/11

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-633/11

Провадження № 4-с/456/3/2022

УХВАЛА

іменем України

24 січня 2022 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрий скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Баірової Наталії Михайлівни, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Траст Фінанс ,

встановив:

Скаржник звернулася до суду із скаргою та просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни щодо визначення вартості арештованого майна - нежилих приміщень кафе-бару загальною площею 301,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII - станом на 07.12.2017 у розмірі 1 569 000,00 грн.; визнати протиправною проведену в рамках виконавчого провадження №55311565 оцінку (визначення вартості) арештованого майна - нежилих приміщень кафе-бару загальною площею 301,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення № 1 -21,І - VI, XX - XXII - станом на 07.12.2017 у розмірі 1569000,00 грн.; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни щодо передачі в рамках виконавчого провадження № 55311565 арештованого майна - нежилих приміщень кафе-бару загальною площею 301,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1-21,1- VI, XX - XXII - на реалізацію шляхом проведення електронних торгів з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

Покликається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н.М. перебувало виконавче провадження ВП № 55311565 з примусового виконання виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської областівід 21.12.2011 № 2-633/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Траст Фінанс 1438698,30 грн. заборгованості, 120,00 грн. збору за ІТЗ та 1700,00 грн. державного мита. Скржник ОСОБА_1 являлась власницею нежилих приміщень кафе-бару загальною площею 301,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1-21,1- VI, XX - XXII. ВП № 55311565 відкрито постановою від 05.12.2017. 06.12.2017 в рамках ВП № 55311565 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, у відповідності з якою: описано та накладено арешт на майно - нежилі приміщення кафе-бару; встановлено обмеження права користування - заборонено відчужувати; вилучено майно в скаржника та передано приміщення на зберігання іншій особі. 07.12.2017 в рамках ВП № 55311565 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. За проведення оцінки приміщень приватним виконавцем здійснено оплату 08.12.2017 (платіжне доручення від 08.12.2017 № 10). 08.12.2017 ФОП ОСОБА_2 затверджено звіт про незалежну оцінку вартості (станом на 07.12.2017) нежилих приміщень кафе-бару інд. 1-21, I-VI, ХХ-ХХІІ, загальною площею 301,9 м 2 , що належать на праві приватної власності скаржнику та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Складовою частиною Звіту є висновок про вартість майна приміщень, з якого вбачається наступне: початкова вартість об`єкта оцінки в умовах вимушеного продажу - 1 569 000,00 грн.; мета оцінки - визначення вартості об`єкта оцінки для примусової реалізації в процесі виконавчого провадження; база оцінки - ринкова вартість; вид вартості - початкова вартість (за дефініцією ліквідаційна вартість ); використані методичні підходи: порівняльний, дохідний; огляд об`єкта оцінки проведений - 07.12.2017; дата завершення складання звіту - 08.12.2017; дата оцінки - 07.12.2017; курс НБУ на дату оцінки 1 USD = 27,109151 UAH. Звіт, що включав в себе висновок, отриманий приватним виконавцем 08.12.2017. 11.12.2017 приватним виконавцем згідно з супровідним листом від 11.12.2017 вих. № 152, до якого долучено заявку на реалізацію нежитлової нерухомості, приміщення передано на реалізацію (згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5).

Однак при здійсненні оцінки приміщень допущено суттєві недоліки, що унеможливлювали подальше використання її результатів, зокрема: особистий належний огляд власне об`єкта оцінки не проводився; вартість (вказана у Висновку) Приміщень суттєво занижена; вартість приміщень за ринковими цінами (ринкова вартість) взагалі не визначена; оцінка приміщень проведена неналежно, поспіхом (07.12.2017 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, того ж дня начебто проведено огляд приміщень, станом на той же день проведено оцінку, а уже 08.12.2017 затверджено Звіт); проведення оцінки розпочато раніше 07.12.2017, аніж здійснено оплату послуг оцінювача 08.12.2017. Проведена в рамках ВП № 55311565 оцінка приміщень станом на 07.12.2017 є неналежною, невірною, необ`єктивною, визначеною з порушенням вимог законодавства, вартість приміщень є заниженою. 06.12.2017 в рамках ВП № 55311565 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, у відповідності з якої: описано та накладено арешт на майно - приміщення; встановлено обмеження права користування - заборонено відчужувати; вилучено майно в скаржника та передано приміщення на зберігання іншій особі. Приміщення було передано на реалізацію з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5. Також скаржник звертає увагу на те, що вона не отримувала жодного документа по ВП № 55311565. Про наявність згаданого виконавчого провадження довідалася випадково наприкінці липня 2020 року. Аналогічною є ситуація і з протиправністю передачі приміщень на реалізацію.

Представник привтного виконавця ОСОБА_3 - адвокат Баірова О.С. подала відзив на скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі. Покликається на те, що звіт про незалежну оцінку вартості, складений 07 грудня 2017 року ФОП ОСОБА_2 , з яким не погоджується скаржник - дійсний, а приватний виконавець при визначенні вартості майна керувався саме цим дійсним звітом, а тому приватний виконавець використовуючи дійсний звіт для визначення вартості майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України. Для підтвердження того, що звіт про незалежну оцінку вартості є протиправним, вартість майна в даному звіті є заниженою і що такий звіт не можна використовувати для визначення вартості майна, мала проводитися процедура рецензування звіту. Рецензування звіту про незалежну оцінку вартості, з яким не погоджується скаржник, не проводилось. Вартість приміщення не була заниженною, про що свідчить той факт, що приміщення не були реалізованими на електронних торгах навіть після поетапного зниження ціни. Чинним законодавством не передбачено мінімального строку виготовлення звіту про незалежну оцінку майна. Оплата послуг оцінювача є правовідносинами між приватним виконавцем і оцінювачем і ніяким чином не впливають на висновки, викладені в звіті про незалежну оцінку майна. Відповідно до пункту першого розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною ). Повідомлення про електронні торги були внесені в систему 14.12.2017, про що свідчить роздруківка з сайту СЕТАМ, а тому приватним виконавцем не було порушено строків передачі майна на реалізацію, що визначені в ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження . Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі . У разізміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження, документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Адресою боржника, зазначеною у виконавчому документі, що судячи з адреси зазначеної у скарзі, є адреса скаржника ОСОБА_1 , куди скеровувались документи виконавчого провадження, однак скаржник свідомо не отримувала кореспонденцію від приватного виконавця Баірової Н.М.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 скаргу підтримав, покликаючись на викладені в ній обставини та просить скаргу задоволити.

Приватний виконавець Баірова Н.М. в судовому засіданні скаргу заперечила з підстав, наведених у письмовому відзиві на скаргу та просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі за безпідставністю.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Траст Фінанс Подановський Т.Р. в судовому засіданні скаргу заперечив та просив відмовити у її задоволенні за безпідставніст.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. 05.12.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№55311565 на підставі виконавчого листа №2-633/11 виданого 21.12.2011 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в користь ПАТ Фольксбанк заборгованості в сумі 1438698,30 грн., збір за ІТЗ в сумі 120 грн. та держмито в сумі 1700 грн.

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н.М. від 06.12.2017 по виконавчому провадженню ВП №55311565, накладено арешт із забороною відчуження на нежитлові приміщення кафе-бару за адресою АДРЕСА_1 ,приміщення №1-21, I-VI, ХХ-ХХІІ, загальною площею 301,9 кв.м, що належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору-купівлі продажу, посвідченого 24.01.2006 приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М.М., реєстр №135.

07.12.2017 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 , який має сертифікат №924/15 від 24.11.2015 виданого Фондом державного майна України, у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-633/11 виданого 21.12.2011 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в користь ПАТ Фольксбанк заборгованості в сумі 1438698,30 грн., збір за ІТЗ в сумі 120 грн. та держмито в сумі 1700 грн. Суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 зобов`язано надати звіт про оцінку майна боржника, а саме нежилих приміщень кафе-бару за адресою: АДРЕСА_1 , приміщень № 1-21, I-VI, ХХ-ХХІІ, загальною площею 301,9 кв.м. та попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

08.12.2017 року ФОП ОСОБА_2 виготовлено звіт про незалежну оцінку вартості нежилих приміщень кафе-бару № 1-21, I-VI, ХХ-ХХІІ загальною площею 301,9 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та згідно висновку до звіту початкова вартість об`єкта оцінки в умовах вимушеного продажу станом на дату оцінки становить 1569000 грн.

З супровідного листа №152 від 11.12.2017 року приватного виконавця Баірової Н.М. вбачається, що приватним виконавцем Баіровою Н.М. у відповідності до вимог статей 18, 28, 61 Закону України Про виконавче провадження , пункту 26 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, скеровано на адресу боржника ОСОБА_1 пакет документів на реалізацію арештованого майна з метою здійснення заходів щодо організації електронних торгів та реалізації майна боржника, а саме: копію виконавчого листа, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження, копію постанови про опис та арешт майна боржника, звіт про незалежну оцінку, копію повідомлення про ознайомлення сторін з оцінкою майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема, верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

У відповідності до ч. 3 п. 15 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 20 вказаного Закону експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Згідно із ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої ст. 10 і частини першої ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Відповідно до ст. 33 даного закону спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, процедуру оцінки та її результати здійснює суб`єкт оціночної діяльності, а не виконавець, та зважаючи на те, що ст. 57 Закону України Про виконавче провадження передбачено можливість оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна, тому в даному випадку відсутні неправомірні дії приватного виконавця.

Щодо незгоди скаржника з оцінкою майна, то суд зазначає, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності у відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Водночас звіт про оцінку майна, складовою частиною якого є висновок про вартість, не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності, та чинним законодавством не передбачено застосування щодо нього наслідків, пов`язаних із визнання протиправними та скасуванням юридичних актів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах №6 від 07.02.2014 у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. ст. 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

При цьому, суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК , оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 та від 08.05.2019 в справі №2-79/11, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III). При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.05.2019 в справі № 2-79/11 звертає увагу на те, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (далі - Закон України № 2658-ІІІ). Згідно з ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.

Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1статті 12 Закону України № 2658-III).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Також, аналіз ст. 57 Закону України Про виконавче провадження свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і заявник (скаржник), мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ.

При цьому, у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.

Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, приватний виконавець діяв відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження та, відповідно до положень цього ж Закону, мав визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження , для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 Про затвердження Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав (далі Національний стандарт №1) регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.

При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Відповідно до статті 36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільше повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Крім того, у ч. 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Однак під час розгляду справи скаржником не доведено належними та допустимими доказами факту, що висновок про проведення оцінки нерухомого майна є недійсним або необ`єктивним, а також доказів того, що звіт про оцінку майна складений з порушенням відповідних нормативно-правових актів з оцінки майна (положення (національних стандартів) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; методик та інших нормативно-правових актів, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України).

Також, відповідно до пункту першого розділу II Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).Повідомлення про електронні торги були внесені в систему 14.12.2017, про що свідчить роздруківка з сайту СЕТАМ , а тому приватним виконавцем Баіровою Н.М. не було порушено процедуру передачі арештованого майна на реалізацію.

За правилами п.3 ст.451 ЦПК України , якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, а також аналізуючи зібрані докази по справі і оцінюючи їх в сукупності та справедливості суд вважає, що приватний виконавець Баірова Н.М. діяла в межах наданих їй повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства України та Закону України Про виконавче провадження , а тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні скарги за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 259, 447-451 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Баірової Наталії Михайлівни, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Траст Фінанс .

На ухвалу може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2022 року.

Головуючий суддя С. С. Сас