Ухвала

від 27.12.2022 по справі 2-633/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

27 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 2-633/11

провадження № 61-10004ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, стягувач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс»,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, просила визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М. (далі - приватний виконавець Баірова Н. М.) щодо визначення вартості арештованого майна - нежитлових приміщень кафе-бару загальною площею 301,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII, м. Стрий, Львівська обл., станом на 07 грудня 2017 року у розмірі 1 569 000,00 грн; визнати протиправною проведену у виконавчому провадженні № 55311565 оцінку (визначення вартості) арештованого майна на АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII у м. Стрию, Львівської обл. станом на 07 грудня 2017 року у розмірі 1 569 000,00 грн; визнати неправомірними дії приватного виконавця Баірової Н. М. щодо передання арештованого майна на реалізацію, шляхом проведення електронних торгів з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця Баірової Н. М. перебувало виконавче провадження ВП № 55311565 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 21 грудня 2011 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області №2-633/11, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» (далі - ТОВ ФК «Траст Фінанс») 1 438 698,30 грн заборгованості, 120,00 грн збору за інформаційно-технічне забезпечення та 1 700,00 грн державного мита. ОСОБА_1 на праві власності належали нежитлові приміщення кафе-бару загальною площею 301,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII, м. Стрий, Львівська обл.

Постановою приватного виконавця Баіровою Н. М. від 05 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження (ВП № 55311565). 06 грудня 2017 року у ВП № 55311565 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою описано та накладено арешт на майно - нежитлові приміщення кафе-бару загальною площею 301,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII, м. Стрий, Львівська обл.; встановлено обмеження права користування - заборонено відчужувати; вилучено майно у боржника та передано приміщення на зберігання іншій особі.

07 грудня 2017 року у ВП № 55311565 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 08 грудня 2017 року за проведення оцінки приміщень приватним виконавцем здійснено оплату.

08 грудня 2017року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 затвердив звіт про незалежну оцінку вартості (станом на 07 грудня 2017 року) кафе-бару. Складовою частиною звіту є висновок про вартість майна приміщень, з якого відомо, що початкова вартість об`єкта оцінки в умовах вимушеного продажу - 1 569 000,00 грн; мета оцінки - визначення вартості об`єкта оцінки для примусової реалізації в процесі виконавчого провадження; база оцінки - ринкова вартість; вид вартості - початкова вартість (за дефініцією «ліквідаційна вартість»); використані методичні підходи: порівняльний, дохідний; огляд об`єкта оцінки проведений - 07 грудня 2017 року; дата завершення складання звіту - 08 грудня 2017 року; дата оцінки - 07 грудня 2017 року; курс долара, визначений Національним банком України, на дату оцінки 1 USD = 27,109151 UAH. Звіт, що включав в себе висновок, отриманий приватним виконавцем Баіровою Н. М. 08 грудня 2017 року.

Згідно із супровідним листом від 11 грудня 2017 року вих. № 52 приватний виконавець Баірова Н. М. передала на реалізацію арештоване майно.

Під час оцінки приміщень допущено суттєві недоліки, що унеможливлювали надалі використання її результатів, зокрема: особистий належний огляд об`єкта оцінки не проводився; вартість приміщень (вказана у висновку) суттєво занижена; вартість приміщень «за ринковими цінами» (ринкова вартість) взагалі не визначена; оцінка приміщень проведена неналежно, поспіхом (07 грудня 2017 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, того ж дня начебто проведено огляд приміщень, того ж дня проведено оцінку, а 08 грудня 2017 року затверджено Звіт); проведення оцінки розпочато раніше 07 грудня 2017 року, ніж здійснено оплату послуг оцінювача 08 грудня 2017 року. Проведена у ВП № 55311565 оцінка приміщень станом на 07 грудня 2017 року є неналежною, неправильною, необ`єктивною, визначена з порушенням вимог закону, вартість приміщень є заниженою.

06 грудня 2017 року у ВП № 55311565 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою описано та накладено арешт на майно; встановлено обмеження права користування - заборонено відчужувати; вилучено майно у боржника та передано приміщення на зберігання іншій особі. Приміщення було передано на реалізацію з порушенням вимог Закону та Порядку. Також вона не отримувала жодного документа у ВП № 55311565. Про виконавче провадження дізналась випадково, наприкінці липня 2020 року. Аналогічною є ситуація щодо передання приміщень на реалізацію.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 січня 2022 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Баірової Н. М. за безпідставністю.

Суд першої інстанції зазначив, що приватний виконавець Баірова Н. М. діяла в межах повноважень та з дотриманням вимог Закону.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 січня 2022 року скасовано, ухвалено нову постанову про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропущенням строку для звернення зі скаргою.

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Недоліки касаційної скарги усунено.

У касаційній скарзі заявниця просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскільки Львівський апеляційний суд ухвалив постанову 30 серпня 2022 року, повний текст постанови складений 12 вересня 2022 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 12 жовтня 2022 року, а заявниця звернулася до суду із касаційною скаргою 10 жовтня 2022 року, то строк на касаційне оскарження не пропущений, а тому відсутні підстави вирішувати питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції щодо строку на оскарження результатів оцінки арештованого майна обґрунтована тим, що заявниця не отримувала висновку про вартість майна, не знала про нього, про його зміст дізналась через представника 10 серпня 2020 року, після ознайомлення адвоката Мартинюк І. Д. із матеріалами виконавчого провадження.

ОСОБА_1 вважає, що днем отримання повідомлення у розумінні частини п`ятої статті 57 Закону є 10 серпня 2020 року (ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження), 20 серпня 2020 року звернулась до суду із скаргою на дії приватного виконавця, тобто в десятиденний строк, визначений законом для подання скарги на дії виконавця. Зазначає, що такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 537/3779/13, провадження № 61-22770св18.

Заявниця зазначає, що матеріали справи № 2-633/11 не містять доказів, що вона ухилялась або відмовлялась від отримання повідомлення про вартість арештованого майна.

ОСОБА_1 не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що вона не надала до суду клопотання про поновлення строку для подання скарги на дії приватного виконавця та не зазначила будь-яких причин пропуску строку. Зазначила, що не пропустила строк на оскарження та немає підстав для його поновлення, враховуючи той факт, що вона не отримувала звіт про оцінку майна, що є порушенням частини п`ятої статті 57 Закону.

Суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи ОСОБА_1 отримувала повідомлення про вартість арештованого майна, тому дійшов передчасного висновку про пропущення строку на звернення до суду із скаргою.

Наданий приватним виконавцем перелік згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів є неналежним доказом направлення їй результатів оцінки вартості майна, оскільки з його копії неможливо встановити, коли саме здійснювалось відправлення.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року, ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із статтею 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону).

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19, провадження № 61-16974св19, зазначено, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції встановив, що приватний виконавець Баірова Н. М. 05 грудня 2017 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55311565 на підставі виконавчого листа № 2-633/11, виданого 21 грудня 2011 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» заборгованості у розмірі 1 438 698,30 грн, збір за інформаційно-технічне забезпечення - 120,00 грн та державне мито - 1 700,00 грн.

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника приватного виконавця Баірової Н. М. від 06 грудня 2017 року у ВП № 55311565, накладено арешт із забороною відчуження на нежитлові приміщення кафе-бару за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII, м. Стрий, Львівська обл., загальна площа 301,9 кв. м, що належать на праві власності боржнику ОСОБА_1 , на підставі договору-купівлі продажу, посвідченого 24 січня 2006 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М. М., № 135.

07 грудня 2017 року приватним виконавцем Баіровою Н. М. призначено суб`єкта оціночної діяльності - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-633/11.

Суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 зобов`язано надати звіт про оцінку майна боржника, а саме нежилих приміщень кафе-бару за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII, м. Стрий, Львівська обл., площа 301,9 кв. м та попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що зазначені у постанові.

08 грудня 2017 року ФОП ОСОБА_2 виготовлено звіт про незалежну оцінку вартості нежилих приміщень кафе-бару № 1-21, I-VI, ХХ-ХХІІ, площа 301,9 кв. м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII, м. Стрий, Львівська обл. та згідно з висновком до звіту початкова вартість об`єкта оцінки в умовах вимушеного продажу станом на дату оцінки становить 1 569 000,00 грн.

Звернувшись до суду 20 серпня 2020 року заявниця просила визнати неправомірними дії приватного виконавця Баірової Н. М. щодо визначення вартості арештованого майна: нежилих приміщень кафе-бару, площа 301,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 1 - 21, І - VI, XX - XXII, м. Стрий, Львівська область станом на 07 грудня 2017 року у розмірі 1 569 000,00 грн; визнати протиправною проведену оцінку арештованого майна у розмірі 1 569 000,00 грн; визнати неправомірними дії приватного виконавця Баірової Н. М. щодо передання цього арештованого майна на реалізацію шляхом проведення електронних торгів, зазначивши у скарзі, що про порушення свого права вона дізналася у серпні 2020 року під час ознайомлення її представника з матеріалами ВП № 55311565, тому вважає, що встановлений законодавством строк для подання скарги нею не пропущено. Питання про поновлення процесуального строку судом першої інстанції не вирішувалося.

Посилаючись на матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що 08 грудня 2017 року приватний виконавець Баірова Н. М. направила ОСОБА_1 процесуальні документи у межах ВП № 55311565, у тому числі повідомлення про результати визначення вартості майна, на адресу, що зазначена у виконавчому документі: АДРЕСА_2 . Адресу, зазначену у виконавчому документі, ОСОБА_1 зазначає і як свою контактну адресу у скарзі на дії приватного виконавця.

Нежитлові приміщення, власником яких була ОСОБА_1 , передані ТОВ «ФК «Траст Фінанс» в часткове погашення заборгованості 09 жовтня 2018 року.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про результати визначення оцінки майна, однак не скористалася правом оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк.

Доводи заявниці про неотримання висновку про вартість майна та необізнаність про факт його існування і те, що вона дізналась про оцінку майна через представника 10 серпня 2020 року не підтверджені будь якими доказами.

Враховуючи те, що приватний виконавець Баірова Н. М. ще 09 жовтня 2018 року передала ТОВ ФК «Траст Фінанс» нежитлові приміщення кафе-бару, які належать на праві власності ОСОБА_1 , то заявниця повинна була дізнатись про результати визначення вартості майна у грудні 2017 року.

Висновки Верховного Суду, на які посилається заявниця, викладені у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 537/3779/13, провадження № 61-22770св18, не є релевантними, оскільки предметом розгляду у справі № 537/3779/13 є неправомірність дій виконавця щодо звіту про оцінку майна, в той час як у справі № 2-633/11, яка є предметом перегляду є порушення процесуальних строків на звернення до суду із скаргою на дії виконавця.

Скарга може бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (частина перша статті 449 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 449 ЦПК України та статтею 74 Закону перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Порівняльний аналіз змісту термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.

Доведення факту, що сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася своєчасно до суду за його захистом недостатньо для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду.

Для поновлення строку звернення до суду заявнику потрібно довести наявність об`єктивних обставин, які свідчать про те, що заявник не знав та і не міг дізнатись про порушення своїх прав.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зазначає, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «DIYA 97 v. UKRAINE», №19164/04, § 47).

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскарженими судовими рішеннями та не дають підстав для їх скасування.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що 08 грудня 2017 року приватний виконавець Баірова Н. М. направила ОСОБА_1 процесуальні документи, що виносилися у ВП № 55311565, у тому числі повідомлення про результати визначення вартості майна, а зі скаргою звернулася до суду у серпні 2020 року, дійшов обґрунтованого висновку про порушення заявницею строку на звернення зі скаргою.

Враховуючи встановлений факт порушення строків на звернення зі скаргою, доводи заявниці щодо оцінки майна та неправомірності дій приватного виконавця Баірової Н. М. не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 394, 447, 449 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, стягувач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко