Постанова

від 28.01.2022 по справі 501/4333/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4624/22

Номер справи місцевого суду: 501/4333/20

Головуючий у першій інстанції Тюмін Ю. О.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якій просила стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 18 700 гривень на кожну дитину, починаючи стягнення з дати звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття (тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Позовна заява вмотивована тим, що сторони перебували у шлюбі і в них народилося двоє дітей. З жовтня 2020 року вони не підтримують сімейні стосунки, на момент розгляду справи шлюб між ними розірвано. Малолітні діти мешкають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні, а батько дітей добровільно не бере участь в їх утриманні. Позовні вимоги обґрунтовані хорошим матеріальним станом відповідача, отримання ним високих доходів та наявністю у власності дорогого майна: земельної ділянки площею 0,128 га; автомобіль марки Toyota модель Land Cruiser ; автомобіль марки Mitsubishi . Відповідач працює капітаном далекого плавання та має заробітну плату близько 8 000 доларів США на місяць. З врахуванням перерв між рейсами середньорічний дохід відповідача складає 1 337 572,80 грн., а середньомісячний - 111 464,40 грн. Виходячи з цього позивачка вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 37 400 грн. щомісячно, тобто третину доходу.

Позиція відповідача у суді першої інстанції.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що Станом на 20 жовтня 2020 року відповідач залишив в розпорядженні позивачки банківську скриню, в якій знаходилось 150 000 доларів США, заробітна плата з його рейсу надходила на рахунок позивачки і вона мала можливість розпоряджатися цими коштами. На теперішній час він надає матеріальну допомогу позивачці на утримання дітей в розмірі, еквівалентному 100 доларів США на кожну дитину, які направляє поштовими переказами. Майно, про яке вказує позивачка є спільним майном подружжя і підлягає розподілу, тобто він має право лише на половину цього майна. Крім того, більша частина спільного майна залишилася в розпорядженні позивачки. Тому її матеріальний стан на теперішній час є достатнім та набагато стабільнішим ніж його. Відповідач визнає, що до 26 квітня 2021 року він був дипломованим моряком та працював за кордоном на різних морських судах, однак 26 квітня 2021 року всі його сертифікати та свідоцтва припинили свою дійсність, а поновлювати їх в нього не має ні бажання, ні грошових можливостей. Він позбавлений можливості працювати за фахом. Він зареєструвався як фізична особа - підприємець, починає організовувати свою справу на суші та постійно буде проживати в м. Чорноморську. На сьогодні він ще не має доходів від підприємницької діяльності. Позивачка не обґрунтувала, чим пов`язана заявлена сума аліментів, які видатки на утримання дітей нею включені при розрахунку цієї суми. Визнає позовні вимоги частково - в розмірі, еквівалентному 100 доларів США на кожну дитину.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2021 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Стягнено щомісячно з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 5 000 гривень на кожну дитину, починаючи стягнення з дати звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття (тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки.

Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив на апеляційну скаргу вмотивовано тим, що до 26 квітня 2021 року ОСОБА_2 був дипломованим моряком, працював за кордоном на різних морських суднах, однак 26 квітня 2021 року всі його сертифікати та свідоцтва, які є офіційним допуском до права на роботу на морських суднах, припинили свою діяльність, а поновлювати їх він не бажає. Крім того, він зареєстрований як ФОП та відкриває власний бізнес, що наразі не приносить багато доходів.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 28 січня 2022 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини свідчать про відповідність матеріального становища платника аліментів для сплати аліментів в розмірі по 5 000 грн. на кожну дитину (станом на дату розгляду справи приблизно вдвічі більше розміру мінімального рекомендованого розміру аліментів), який є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку малолітніх дітей.

Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на таке.

У статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української PCP від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 названої Конвенції, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Тобто, держава визнає захист прав і свобод дитини одним з пріоритетів своєї політики та гарантує дитині рівень життя, необхідний для гармонійного розвитку.

У частині 8 статті 7 СК України зазначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Згідно частини 2 статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1, 2 статті 155 СК України).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У частині 3 статті 181 СК України, в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У частині 1 та 2 статті 182 СК України визначено, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3- 1 ) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3- 2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно частин 1 та 2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

У частині 1 статті 75 СК України зазначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (частина 2 статті 84 СК України).

Статтею 80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

На підставі матеріалів справи встановлено, що 25 червня 2009 року сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 28)

Сторони мають двох дітей, народжених у шлюбі: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , обидві дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 17, 18).

На праві власності відповідача зареєстроване майно, придбане за час шлюбу: автомобіль марки Toyota модель Land Cruiser (а.с. 30), вартість якого відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 28/21 складає 680560,80 грн. (а.с. 217 - 221); автомобіль марки Mitsubishi (а.с. 31 - 32); земельна ділянка площею 0,128 га в с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області (а.с. 33 - 34), вартість зазначеної земельної ділянки відповідно до висновку про експертну грошову оцінку складає 533363 грн. (а.с. 202 - 213).

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2021 року (а.с. 197).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 06 липня 2021 року визначене місце проживання дітей разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 198 - 199).

Відповідно до квитанцій про поштові грошові перекази, відповідач направляв позивачці грошові кошти: 18.05.2021р. в розмірі 27500 грн.; 05.07.2021р. - 10800 грн.; 02.08.2021р. в розмірі 5300 грн. (а.с. 200 - 201)

Відповідач ОСОБА_2 аж до квітня 2021 року працював капітаном далекого плавання, що визнається сторонами, а також підтверджується відповідними документами витребуваними судом першої інстанції, наданими: Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків щодо наявності освіти та кваліфікаційних свідоцтв (а.с. 75 - 103); ТОВ АНГЛО-ІСТЕРН УКРАЇНА щодо укладених контрактів за останні три роки (а.с. 117 - 119), Державною прикордонною службою України щодо перетину відповідачем державного кордону (а.с. 121).

Строки дії висновків державної кваліфікаційної комісії про підтвердження кваліфікації ОСОБА_2 визначені до 19 травня 2021 року (а.с. 78, 88), а свідоцтв фахівця - до 05.04.2021р. (а.с. 96, 97).

Так, згідно із відомостей Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, зазначений перелік дійсних документів, а також зазначений перелік дипломів та їх підтверджень, статус яких Анульований . Відомості надані станом на 09.12.2020р. (а.с. 75).

Зокрема, термін дії Свідоцтва фахівця № НОМЕР_1 з управління складом навігаційної вахти на містку сплив 08.05.2020р. (а.с. 94).

Отримання доходів відповідачем в розмірах, зазначених позивачем не заперечується самим відповідачем та підтверджені випискою по розрахунковому рахунку ОСОБА_1 (а.с. 19 - 27).

Згідно даних із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 223), а також витягу з реєстру платників єдиного податку від 07.05.2021р. відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем обрав спрощену систему оподаткування (а.с. 222).

Оцінивши в сукупності надані докази, апеляційний суд встановив, що діти відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обидва ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітніми особами, потребують належного матеріального забезпечення як зі сторони батька, так і зі сторони матері. Ці ж обставини існували і на час ухвалення рішення судом першої інстанції

Аналізуючи зазначені норми цивільного процесуального законодавства, роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, вищезазначені обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що в порушення вказаних принципів цивільного процесу відповідач ОСОБА_2 не надав будь-яких належних та допустимих доказів на його річного доходу, які надані позивачем, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 не надав розрахунок свого дійсного щорічного доходу, що свідчить про недобросовісність відповідача при здійсненні своїх процесуальних прав й ухилення від надання належних та достовірних доказів для правильного вирішення спору.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини .

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та приймаючи до уваги ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28 жовтня 2010 року, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1) .

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач самостійно сплачував кошти на утримання своїх малолітній дітей.

За таких обставин, виконуючи повноваження апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що, враховуючи засади справедливості, добросовісності та розумності, а також вік, стан здоров`я, матеріальне становище дітей і платника аліментів, для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дітей повинні бути стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 8500 гривень на кожну дитину щомісяця. Такий розмір аліментів визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам малолітніх сина та доньки сторін у справі, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та достойного рівня їх матеріального забезпечення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку при визначенні розміру суми стягнення, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру суми стягнення.

Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 370, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2021 року змінити, збільшивши розмір аліментів до 8500 гривень на кожну дитину.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 28 січня 2022 року.

Судді Одеського апеляційного суду: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк