Постанова

від 27.01.2022 по справі 379/263/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м. Київ

Унікальний номер справи № 379/263/20

Апеляційне провадження № 22-ц/824/870/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Зінкіна В.І., по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного підприємства Землевпорядний центр АО , державного кадастрового реєстратора уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування відділу у Таращанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шкільнюка Руслана Вікторовича, третя особа: Таращанська міська рада Київської області про відновлення становища, яке існувало до порушення, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, на обґрунтування якої зазначила, що до 06 жовтня 2017 року вона та її тітка ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності володіли земельною ділянкою площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224410100:01:007:0004, яка мала вихід до земель загального користування Таращанської міської ради. Розмір належної їй частки земельної ділянки становить 1/4 частину і відповідає площі 0,025 га, розмір частки ОСОБА_1 становить 3/4 частини і відповідає площі 0,075 га.

З метою припинення права спільної часткової власності представник відповідача ОСОБА_3 проявив ініціативу щодо виділення в натурі вищевказаних часток з їх розмежуванням. Поза волею позивача організував, провів та оплатив роботи по виготовленню помилкової технічної документації із землеустрою в приватному підприємстві Землевпорядний центр АО , та за її відсутності і належної перевірки Державним реєстратором здійснив (ініціював) внесення до державного земельного кадастру двох нових окремих земельних ділянок за кадастровими номерами: 32244101001:01:007:0005 площею 0,025 га, яка закріплена за ОСОБА_2 , і кадастровим номером 3224410101:01:007:0007 площею 0,075 га, яка закріплена за ОСОБА_1 . У зв`язку з даними діями, що мали місце 06 жовтня 2017 року, земельна ділянка за кадастровим номером 3224410100:01:007:0004 площею 0,10 га, на яку ОСОБА_2 має право спільної часткової власності, перейшла в розряд архівних.

Розмежування вказаних часток за технічною документацією, виготовленою ПП Землевпорядний центр АО , виконано таким чином, що вихід до земель загального користування м. Таращі має лише земельна ділянка ОСОБА_1 . Оскільки відповідач ОСОБА_1 чинить ОСОБА_2 перешкоди в проході до даних земель, позивач просила:

- відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: до 06 жовтня 2017 року, у відношенні належної їй на праві спільної часткової власності земельної ділянки, загальною площею 0,10 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224410100:01:007:0004;

- визнати протиправною виготовлену ПП Землевпорядний центр АО технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , за підписом директора ОСОБА_4 ;

- визнати протиправною реєстрацію 06 жовтня 2017 року в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, кадастровий номер 3224410101:01:007:0005, для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,0250 га, форма власності - приватна та земельної ділянки кадастровий номер 3224410101:01:007:0007, для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,0750 га, форма власності приватна;

- зобов`язати Державного кадастрового реєстратора уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування відділу у Таращанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шкільнюка Р. В. вчинити дії по скасуванню державної реєстрації двох земельних ділянок кадастровий номер 3224410101:01:007:0005, для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,0250 га, форма власності - приватна і кадастровий номер 3224410101:01:007:0007, для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,0750 га, форма власності приватна та вчинити дії по відновленню державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 124410100:01:007:0004, загальною площею 0,10 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована за адресом, АДРЕСА_1 , форма власності - спільна часткова (т. 1 а.с. 2-6, 89-93).

У квітні 2020 року державний кадастровий реєстратор, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування відділу у Таращанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шкільнюк Р.В. подав заперечення проти позову, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (т.1 а.с. 106-108).

У травні 2020 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що права позивача не порушені і як наслідок не підлягають судовому захисту. Зазначила, що вона та позивач після попереднього узгодження, звернулись до землевпорядної організації - ПП Землевпорядний центр АО м. Біла Церква. Фахівцями було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . В документації за погодженням з позивачкою було технічно обґрунтовано варіант поділу земельної ділянки в натурі. Виміри робилися працівниками ПП Землевпорядний центр АО на земельній ділянці в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Підтвердженням того, що позивачка була згодна на зазначений варіант поділу ділянки є той факт, що вона добровільно сплатила кошти землевпорядній організації (т.1 а.с. 119-123).

ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , в якому підтримала позовні вимоги (т. 1 а.с. 163).

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправною реєстрацію 06.10.2017 року в Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 3224410101:01:007:0005, для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,0250 га, форма власності - приватна; та земельної ділянки, кадастровий номер 3224410101:01:007:0007, для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,075 га, форма власності приватна. Зобов`язано державного кадастрового реєстратора Шкільнюка Р.В. вчинити дії по скасуванню державної реєстрації в Державному земельному кадастрі двох земельних ділянок: кадастровий номер 3224410101:01:007:0005, для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,0250 га, форма власності - приватна; та земельної ділянки, кадастровий номер 3224410101:01:007:0007, для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,075 га; та вчинити дії по відновленню державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 3224410100:01:007:0004, загальною площею 0,1 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності - спільна часткова. В іншій частині позову - відмовлено (т. 2 а.с. 12, 14-17).

Не погодившись з рішенням районного суду, 19 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гузєєв О.В. направив до суду апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог (т. 2 а.с. 24-31).

На обґрунтування скарги зазначив, що судом першої інстанції не було застосовано строки позовної давності, які пропущено позивачем. Позивачем вказано, що оскаржувана нею дія мала місце 06 жовтня 2017 року, однак з позовом вона звернулася лише 25 лютого 2020 року. також суд не звернув увагу на те, що позивач була обізнана про здійснення процедури поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224410100:01:007:0004, та сама сприяла її поділу. Права позивача ніяким чином не порушуються, оскільки вона має право звернутися до органів місцевого самоврядування для оформлення відповідного сервітуту.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 , її представник - адвокат Гузєєв О.В. підтримали скаргу і просили її задовольнити.

Інші особи,які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені поштовими повідомленнями, телефонограмами та на зазначені ними адреси електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Так, ПП Землевпорядний центр АО був сповіщений врученням повідомлення уповноваженій особі про що є відмітка працівників пошти про вручення поштового відправлення. Державний реєстратор відділу у Таращанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шкільнюк Р.В. був повідомлений особисто телефонограмою, третя особа Таращанська міська рада Київської області сповіщена повідомленням на зазначену адресу електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень. Позивачка ОСОБА_2 подала письмову заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності (т. 2 а.с. 48-66).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення ст. 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року переглядається лише в частині задоволення позову, а в частині відмови у задоволенні позову рішення не оскаржувалось.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що заява на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 20 серпня 2017 року, акт відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 14 вересня 2017 року, заява державному кадастровому реєстратору Відділу у Таращанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про державну реєстрацію земельної ділянки не підписувались ОСОБА_2 , тому існує спір щодо конфігурації земельних ділянок для забезпечення виходу обох співвласників до земель загального користування, що є підставою для визнання протиправною реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок та зобов`язання державного кадастрового реєстратора скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі двох нових земельних ділянок, а також щодо вчинення дій по відновленню державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 3224410100:01:007:0004.

Колегія суддів погодилась з такими висновками районного суду виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 липня 2013 року власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224410100:01:007:0004 площею 0,1 га була ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року затверджено мирову угоду щодо поділу спадкового майна ОСОБА_5 : визнано право власності на 1/8 частину земельної ділянки 3224410100:01:007:0004 за ОСОБА_6 (мати позивачки); визнано право власності на 1/8 частину земельної ділянки 3224410100:01:007:0004 за позивачкою ОСОБА_2 ; визнано право власності на 3/4 частини земельної ділянки 3224410100:01:007:0004 за ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 29-33).

17 вересня 2016 року ОСОБА_6 подарувала 1/8 частину земельної ділянки 3224410100:01:007:0004 ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 9, 15).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 вересня 2016 року розмір належної частки ОСОБА_2 в даній земельній ділянці становить 1/4 частину і відповідає площі 0,025 га, розмір частки ОСОБА_1 становить 3/4 частини і відповідає площі 0,075 га. (а.с. 10-13, 17-19).

Приватним підприємством Землевпорядний центр АО було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 22).

Заява від імені ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 20 серпня 2017 не містить підпису (не підписана) (т. 1 а.с. 21)

Підпис на Акті відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 14 вересня 2017 року ОСОБА_2 заперечувала (т. 1 а.с. 48).

29 вересня 2017 року від імені ОСОБА_2 була подана заява № ЗВ-3211761772017 державному кадастровому реєстратору відділу у Таращанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про державну реєстрацію поділу земельної ділянки (т. 1 а.с. 55).

За повідомленням начальника Міжрайонного управління Головного управління Держгеокадастру у Київській області Підберезної І.В., було сформовано дві заявки ЗВ-3211761662017 від 29 вересня 2017 року і ЗВ-3211761772017 від 29 вересня 2017 року ОСОБА_1 розписалась в обох заявках на поділ земельної ділянки (т. 1 а.с. 65).

На підставі вище вказаної технічної документації відділом у Таращанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області здійснена державна реєстрація у Державному земельному кадастрі двох земельних ділянок: 1) кадастровий номер 3224410101:01:007:0005 площею 0,025 га (т. 1 а.с. 57); 2) кадастровий номер 3224410101:01:007:0007 площею 0,075 га.

Відповідно до акту Таращанської міської ради від 27 грудня 2017 року на думку членів комісії технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розроблена з порушенням вимог ст. 56 Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок Закону України "Про землеустрій", а саме:

- технічне завдання на складання документації не затверджене одним із замовників документації - ОСОБА_2 ;

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу співвласником земельної ділянки не підписувався;

- кадастрові плани земельних ділянок, які виділили в окремі земельні ділянки були складені без врахування їх межування із землями загального користування, в результаті чого співвласники житлового будинку та колишньої земельної ділянки площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не мають доступу до вулиці;

- технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки не була затверджена замовником ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 56).

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Засобами захисту цивільних та інтересів можуть бути, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється власниками за їхньою згодою.

Відповідно до ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вимог статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Частиною 3 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

За змістом вищевказаних норм, державна реєстрація земельних ділянок, у т.ч. у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, здійснюється, зокрема, за заявою власника земельної ділянки.

Встановлені по справі обставини і докази свідчать, що позивачка ОСОБА_2 не підписувала і не подавала заяву на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 20 серпня 2017 року, акт відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 14 вересня 2017 року, заяву Державному кадастровому реєстратору Відділу у Таращанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про державну реєстрацію земельної ділянки.

При цьому, відповідачка ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції визнала вказані фактичні обставини, зокрема, що у заявці ЗВ-3211761772017 від 29 вересня 2017 року , яка була подана від імені ОСОБА_2 розписалась саме відповідачка ОСОБА_1 про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 2 а.с. 70-71).

Зважаючи на вищезазначене та наявність спору між сторонами щодо конфігурації земельних ділянок для забезпечення виходу обох співвласників до земель загального користування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, визнання протиправною реєстрації в Державному земельному кадастрі двох нових земельних ділянок та зобов`язання державного кадастрового реєстратора скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі двох нових земельних ділянок, а також щодо вчинення дій по відновленню державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 3224410100:01:007:0004.

Посилання представника відповідачки адвоката Гузєєва О.В. щодо застосування позиції Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року № 514/1571/14 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки у справах наявні різні фактичні обставини. При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, не може бути визнана законною державна реєстрація поділу земельних ділянок за вищенаведених встановлених порушень законодавства.

На підставі ст. 141 ЦПК України понесені апелянтом судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок позивачки.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 28 січня 2022 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова