Постанова

від 19.01.2022 по справі 826/8138/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8138/16 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Судді-доповідача Кузьмишиної О.М.,

суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" (далі - позивач, апелянт, ТОВ Чарівний Світанок ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 № 0001861401, згідно з яким ТОВ Чарівний Світанок (Агро) зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 495 402 грн., за 2014 рік у розмірі 15 147 539 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 №0000261406, згідно з яким ТОВ Чарівний Світанок (Агро) визначено грошове зобов`язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 № 0000851301, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 156 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року відмовлено повністю у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Чарівний Світанок (Агро)" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року касаційну скаргу ТОВ Чарівний Світанок (Агро) задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 року у справі №826/8138/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.03.2016 № 0000261406, згідно з яким визначено грошове зобов`язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.03.2016 №0000851301, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 156,00 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.05.2016 №0001861401, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 495 402,00 грн, за 2014 рік у розмірі 15 147 539 грн.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив:

- ухвалити додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат, понесених ТОВ Чарівний Світанок (Агро) за подання позивачем апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року та касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності права Окружного адміністративного суду міста Києва переймати виключні повноваження суду апеляційної чи касаційної інстанції, зважаючи на те, що судові витрати зі сплати судового збору понесені позивачем за подання апеляційної та касаційної скарги на судові рішення першої та апеляційної інстанції

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 та прийняти нове судове рішення про розподіл судових витрат.

Апелянт вказує на те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд, відтак, питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у справі, повинен розглядати суд під час нового розгляду справи та з урахуванням результатів її вирішення.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення винесена з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідності висновків суду обставинами справи, що призвело до ухвалення незаконого та необгрунтованого судового рішення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач у відзиві заперечує проти доводів, наведених апелянтом в апеляційній скарзі, просить залишити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 без змін.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про заміну відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (відокремлений підрозділ, код ЄДРПОУ 44116011), розглянувши яке колегія суддів вважає за можливе задовольнити, з огляду на те, що 30.09.2020 КМУ прийнято постанову №893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби , згідно з якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Державною податковою службою України видано наказ від 24.12.2020 №755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій , згідно з яким з 01.01.2021 передбачена можливість забезпечення здійснення новоутвореними територіальними органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Окрім того, регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (відокремлений підрозділ, код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини другої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Тобто, постановленням додаткового рішення виправляються порушення вимоги вичерпності, якій повинно відповідати судове рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, з аналізу змісту вказаної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

У силу вимог до частини першої ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З аналізу наведених норм убачається, що додаткове судове рішення ухвалюється саме судом, що ухвалив судове рішення.

Главою 2 Розділу ІІІ КАС України регламентовані особливості адміністративного процесу в касаційному провадженні.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом (частина перша статті 328 КАС України).

Частиною четвертою статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої цієї статті.

З аналізу наведеного, убачається, що за наслідками апеляційного оскарження учасник справи має право звернутись із касаційною скаргою, до якої статтею 330 КАС України встановлені вимоги, зокрема щодо сплати судового збору, з метою перегляду судових рішень судом касаційної інстанції та отримання судового рішення в межах повноважень, передбачених частиною першою статті 349 КАС України за результатами такого перегляду.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

За приписами пп. в пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається, поміж інших, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За змістом параграфу 3 глави 2 КАС України та з урахуванням наведених норм, суд касаційної інстанції розглядає касаційну скаргу, шляхом перегляду судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У разі прийняття постанови за результатами перегляду, в її резолютивній частині має зазначатись розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з таким переглядом.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 не убачається зазначення розподілу судових витрат, що, з однієї сторони закономірно, з огляду на відсутність судового рішення по суті справи та неможливість визначити одне з правил статті 139 КАС України для зазначення такого розподілу, з іншої - створило обставини, за яких питання про розподіл судових витрат не вирішено судом, що ухвалив судове рішення.

За висновком Окружного адміністративного суду міста Києва, вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення першої та апеляційної інстанцій, може бути вирішено виключно судом, який переглядав такі рішення.

Гіпотеза згаданої статті не передбачає умов, за яких здійснюється розподіл судових витрат у разі повернення адміністративної справи на новий розгляд, у той же час, наведена норма не виключає обов`язку суду касаційної інстанції та не регламентує право суду першої інстанції вирішувати питання судових витрат на касаційне провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення з огляду на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва не може переймати права апеляційного та касаційного суду, оскільки судові витрати зі сплати судового збору понесені позивачем за подання апеляційної та касаційної скарги на судові рішення першої та апеляційної інстанції.

Відтак, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Оскільки апелянтом не надано належних доказів, які б підтверджували факт протиправності ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Товариста з обмеженою відповідальністю Чарівний Світ (Агро) підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року - без змін.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування ухвали суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243 , 250 , 308 , 310 , 315 , 316 , 321 , 325 , 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Світ (Агро) залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді: Н.М. Єгорова

І.В. Федотов