Постанова

від 28.01.2022 по справі 120/4222/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4222/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

28 січня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Матіос-Транс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2021 року ТОВ "Матіос-Транс" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.02.2021 за №0012440705 та №0012450705.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2021 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Матіос-Транс" є юридичною особою, зареєстрованою за кодом 43251057, за юридичною адресою: Україна, 22130, Вінницька обл., Козятинський р-н, селище міського типу Глухівці, вул. Механізаторів, будинок 113.

Основним видом економічної діяльності товариства є здійснення господарської діяльності у сфері перевезення (транспортування) вантажів (49.41 Вантажний автомобільний транспорт), допоміжними видами є - 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.10 Складське господарство.

Позивач перебуває на загальній системі оподаткування в органах ДПС.

Управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідно до проведеного доперевірчого аналізу за допомогою баз даних АІС «Податковий блок» та ЄРАН було встановлено ряд суб`єктів господарювання, які починаючи з 01.04.2020 року отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання.

Згідно бази Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) ТОВ "Матіос - Транс" отримано дизельного пального в кількості 388 840,95 літрів за період з 01.04.2020 по 22.12.2020, відповідно до акцизних накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно додатку № 1.

Наказом ГУ ДПС у Вінницькій області №4518к від 16.12.2020 призначено фактичну перевірку Товариства (господарство вул. Механізаторів, буд. 113, селище міського типу Глухівці, Козятинський район) з 21 грудня 2020 року терміном 10 діб, за період з 01.01.2018.

Відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області згідно з ст.20, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 «Податкового кодексу України» , на підставі наказу №4518к від 16.12.2020 та направлень: №3448 від 16.12.2020, №3449 від 16.12.2020, проведена фактична перевірка ТОВ «Матіос - Транс» (код за ЄДРПОУ 43251057)

Перевірка здійснена з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» , постанови Правління НБУ України №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ.

Перевіркою встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» , а саме, встановлено факт зберігання пального (палива дизельного) без дозвільних документів, зокрема без ліцензії на право зберігання пального.

Крім того перевіркою встановлено, що платником не подано до контролюючого органу повідомлення (за формою 20-ОПП), щодо рухомого майна через яке проводиться діяльність, згідно договорів оренди транспортних засобів в кількості 10 шт., згідно додатку №2 до акту фактичної перевірки.

За результатами перевірки ТОВ «Матіос-Транс» , складено акт фактичної перевірки №5317/02-32-07-05/43251057 від 31.12.2020, від підпису та отримання якого керівництво підприємства відмовилось, про що було складено відповідні Акти.

16.02.2021 ГУ ДПС у Вінницькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення №0012440705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", що становить - 500 000,00 грн., та №0012450705, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10200,00 грн. на підставі п. п. 54.3 ст. 54 і п.117.1 ст. 117 ПК України.

Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Перевірка зберігання пального була здійснена за юридичною адресою (в офісі) позивача на підставі документів, без реального встановлення факту такого зберігання, а висновок про зберігання пального був зроблений контролюючим органом на підставі пояснень без перевірки підтвердження такого використання первинними документами.

Підпунктом 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), встановлено, що пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Таким чином, отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач придбав у контрагентів у значних обсягах дизельне пальне, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ "МАТІОС-ТРАНС" використовує у своїй господарській діяльності 10 транспортних засобів.

У спірний період позивач здійснив перевезення вантажів, що підтверджується актами виконаних робіт(а.с.100-122).

Матеріалами справи також підтверджується, що видача паливно-мастильних матеріалів для заправки транспортних засобів була оформлена фіскальними чеками.

Таким чином, судом першої правильно встановлено, що придбане ТОВ "МАТІАС-ТРАНС" для здійснення власної господарської діяльності дизельного пального було відвантажено безпосередньо у паливні баки орендованих позивачем транспортних засобів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що придбане позивачем для здійснення власної господарської діяльності дизельне пальне було відвантажено безпосередньо у паливні баки орендованих позивачем транспортних засобів, при цьому, отримання пального відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних не є доказом того, що позивач фактично зберігав отримане пальне в певних ємностях, а не використав його у власній господарській діяльності.

Тобто, паливно-мастильні матеріали, які придбаваються позивачем для здійснення господарської діяльності, не перепродаються і не зберігаються у спеціальних визначених законом місцях для зберігання пального, а використовуються виключно для заправки наявних у позивача риболовних суден, тому він не повинен був отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо неподання позивачем до органу ДПС заяв та повідомлення за формою №20-ОПП про об`єкти оподаткування, місця торгівлі або об`єкти, що підлягають оподаткуванню, а саме: до перевірки надано перелік орендованих транспортних засобів в кількості 10 одиниць, по яким до органу ДПС не подано жодної заяви та повідомлення за формою №20-ОПП, з огляду на наступне.

Неподання платником податків форми 20-ОПП або невключення до неї всіх об`єктів не може бути доказом на підтвердження факту зберігання позивачем пального без ліцензії та є лише порушенням обов`язку платника податків щодо подання заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі ДПС, подання інформації про реєстрацію змін місцезнаходження, внесення змін до облікових даних, відповідальність за яке передбачена п. 117.1 ст. 117 ПК України.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, судом повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.