Ухвала

від 17.01.2022 по справі 120/7657/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7657/20-а

Головуючий у І інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

17 січня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнашківський Гранкар`єр" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнашківський Гранкар`єр" до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2020 року ТОВ "Юнашківський гранкар`єр" звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо повернення заяв на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, що подані товариством з обмеженою відповідальністю "Юнашківський гранкар`єр" 20 травня 2020 року та 18 червня 2020 року, із поданими документами. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, що подані товариством з обмеженою відповідальністю "Юнашківський гранкар`єр" 20 травня та 18 червня 2020 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.0.2021 - без змін.

13.12.2021 від представника позивача - адвоката Українець Л.І. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Як встановлено з матеріалів справи у відзиві на апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України позивач просив судові витрати стягнути із скаржника.

До відзиву позивачем надано Договір №2/2 про надання правової допомоги від 06.09.2021, попередній розрахунок судових витрат у справі №120/7657/20-а.

У заяві про ухвалення додаткового судового рішення від 13.12.2021 представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

У наданій заяві представник позивача зазначає, що згідно умов Договору про надання правової допомоги №2/2 від 06.09.2021 витрати на правову допомогу при апеляційному перегляді, які мають бути сплачені ТОВ "Юнашківський гранкар`єр" адвокату Українець Л.І. складають 3000 грн. Ці витрати відповідають розрахунку витрат на правову допомогу, який додавався до відзиву на апеляційну скаргу. Також в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу поданий адвокатом Українець Л.І. через персональний кабінет адвоката системи "Електронний суд", а також квитанція про відправлення відзиву позивачу адвокатом Українець Л.І.

Тобто, із наданих представником позивача матеріалів слідує, що витрати на правову допомогу складаються з витрат на складання відзиву на апеляційну скаргу та направлення його до суду.

Проте, колегія суддів зазначає, що вказаний відзив на апеляційну скаргу складається з двох аркушів та який фактично ґрунтується на правових позиціях викладених в позовній заяві. При цьому, судом також враховано, що відзив на апеляційну скаргу надійшов до суду апеляційної інстанції через персональний кабінет адвоката Українець Л.І. системи "Електронний суд".

Відтак, проаналізувавши надані позивачем документи, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, а тому достатнім і співмірним є розмір витрат на правничу допомогу в сумі 1500 грн, що охоплює послуги по представництву інтересів позивача в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнашківський Гранкар`єр" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі №120/7657/20-а.

Стягнути з Державної служби геології та надр України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнашківський Гранкар`єр" витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

В задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.