Ухвала

від 31.01.2022 по справі 908/1231/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

31.01.2022 м.Дніпро Справа № 908/1231/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження Фізичної особи - підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдуловича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2021 (суддя - Зінченко Н.Г..Г , м. Запоріжжя, повний текст якої підписаний 28.10.2021), постановлену за результатами розгляду подання Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича вих. № 5692 від 06.08.2021 (вх. № 353/08-12/21 від 09.08.2021) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у справі № 904/10517/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

до Фізичної особи - підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдуловича, ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1371831,73 грн. за недораховану електроенергію

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2021 у справі №908/1231/19 задоволено подання Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника (Фізичної особи - підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдуловича), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Звернуто стягнення на нерухоме майно Фізичної особи - підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдуловича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: нежитлові приміщення торгівельного призначення у кількості 5 штук, право власності на які не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа - підприємець Мухамадєєв Руслан Габайдулович, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування обставин справи, просить ухвалу суду від 27.10.2021 скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. відмовити у повному обсязі.

Одночасно у змісті скарги апелянтом викладено клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду, яке мотивовано постановленням вказаної ухвали без участі відповідача та без його виклику в судове засідання, ознайомленням представника відповідача із оспорюваною ухвалою в суді 16.12.2021, про що наявна відмітка в матеріалах справи.

Крім того, апелянтом окремим додатком до скарги подана заява про забезпечення позову, відповідно до якої відповідач просить застосувати заходи забезпечення шляхлм заборони вчиняти дії щодо примусової реалізації нежитлових будівель загальною площею 284,8 кв.м. (нежитлові приміщення торгівельного призначення у кількості 5 штук) за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд.25.

Заява мотивована оскарженням відповідачем в апеляційному порядку ухвали суду, якою звернуто стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, зокрема з підстави неподання виконавцем доказів, підтверджуючих в беззапереченому порядку наявності права власності на майно у відповідача, втім не зареєстрованого у встановленому порядку, доказів на підтвердження правового режиму нерухомого майна. Втім, наявністю інформації, що приватним виконавцем здійснюються заходи щодо реалізації вказаних приміщень.

За подання заяви апелянтом сплачений визначений законом судовий збір.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2022, справу №908/1231/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Березкіна О.В.

Розглянувши клопотання апелянта про відновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним його задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що для розгляду подання приватного виконавця учасники процесу в судове засідання не викликались; ухвалу суду від 27.10.2021, постановлену за результатами розгляду подання, було надіслано лише приватному виконавцю.

Таким чином, з урахуванням того, що оскаржувану ухвалу постановлено без участі відповідача, з огляду на подання скаржником 28.12.2021 апеляційної скарги на ухвалу суду від 27.10.2021, повний текст якої підписаний 28.10.2021, та з існуванням якої апелянт ознайомився в суді 16.12.2021, що підтверджується відміткою представника про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.333, т.2), тобто, з дотриманням строку, визначеного ч.2 ст.256 ГПК України, апеляційний господарський суд визнає наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження поважними та дійшов висновку про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

За приписами п.28 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При цьому положення ч.5 ст.262 ГПК України не застосовується до ухвал суду, оскільки зі змістовного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що зупиненню дії, в разі відновлення строку подання скарги, підлягає лише рішення суду (ухвалене по суті заявлених позовних вимог), а не судове рішення, до якого відносяться ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Як вбачається з поданих документів, апеляційна скарга оформлена у відповідності до вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, відповідно до вимог статей 256, 258, 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі №908/1231/19.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Щодо заяви апелянта про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції наголошує наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду , а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд наголошує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічні положення щодо можливості забезпечення позову на стадії виконання рішення суду містяться у ч.6 ст.327 ГПК України, відповідно до якої за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.

Нормою ч.8 ст.333 ГПК України передбачена можливість вжиття заходів щодо забезпечення позову (за заявою відповідача) при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення.

В той же час, як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення по суті заявлених позовних вимог на користь позивача ухвалено 12.08.2019 та набрало законної сили 15.10.2019, а з відповідною заявою про забезпечення позову на стадії виконання рішення суду звернувся саме відповідач, що не передбачено нормами ст.ст.136, 327 ГПК України, а також, в даному випадку, не вирішується питання про поворот виконання рішення суду, що передбачено ч.8 ст.333 ГПК України.

Таким чином, апелянт у даних спірних відносинах не є суб"єктом за заявою якого може бути застосовано заходи забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, заява відповідача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), ВП ВС відступила від власної правової позиції, викладеної у постанові від 15 вересня 2020 року, у частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, та зазначила, що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено в такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.

Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову підлягає касаційному оскарженню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1135 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 119, 136, 256, 262, 263, 268, 270, 327 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдуловича про забезпечення позову.

2 Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду поважними та відновити строк подання апеляційної скарги.

3.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдуловича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2021 у справі № 908/1231/19.

4. Розгляд справи № 908/1231/19 призначити у судовому засіданні на 23.02.2022 на 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

5 . Позивачу, приватному виконавцю протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 74, 80, 161, 263 Господарського процесуального кодексу України (копії вказаних документів направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).

6 . Відповідачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 74, 80, 161, 263 Господарського процесуального кодексу України (копії вказаних документів направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).

7. З метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби рекомендувати учасникам справи:

- утриматись від безпосередньої присутності в залі суду;

- прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв"язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, для чого подати відповідне клопотання в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України (зокрема, частинами 1-4 ст.197 та частинами 6, 8 ст.197 ГПК України);

- надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

У випадку безпосередньої участі учасників справи в судовому засіданні обов`язковою є наявність засобів особистого захисту (масок, рукавичок, тощо).

8 . Роз`яснити учасникам справи, що:

- відповідно до частин 3, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції;

- відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції;

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до ч.1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, тощо, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9 . Копію ухвали надіслати учасникам справи, в тому числі засобами електронного зв"язку (за наявності).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в частині відмови у забезпеченні позову підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна