Постанова

від 25.01.2022 по справі 904/4528/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 м. Дніпро Справа № 904/4528/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 (повний текст складено 01.09.2021, суддя Крижний О.М.) у справі № 904/4528/21

за позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Державного агентства рибного господарства України, м. Київ

позивача-2: Державного підприємства "Укрриба", м. Київ

до відповідача-1: ОСОБА_1 , м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ", м. Дніпро

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Самарський рибгосп", с. Олександрівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсним актів приймання-передачі, витребування об`єкта нерухомого майна на користь власника

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи, зміст і мотиви оскаржуваної ухвали у справі.

Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Державного підприємства "Укрриба", в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" від 20.02.2019, оформлене протоколом №19/02 від 20.02.2019;

- визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 20.02.2019, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" в особі директора Фролова В.В. та ОСОБА_1 , у зв`язку із виходом останнього зі складу учасників товариства;

- визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 16.04.2019, підписаний між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд", з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Сармат Інвест Буд" на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, 10+100 км автодороги С 041030 Піщанка-Новоселівка-Соколово, земельна ділянка 2, кадастровий номер 1223285500:01:602:0003 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 944772912232) на вказане нерухоме майно;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд" на користь Державного агентства рибного господарства насосну станцію № 1 інв. № 411, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, 10+100 км автодороги С 041030 Піщанка-Новоселівка-Соколово, земельна ділянка 2, кадастровий номер 1223285500:01:602:0003.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2 незаконно заволодів та здійснив відчуження державного майна, у зв`язку з чим спірне майно вибуло із володіння держави без достатніх правових підстав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 у справі № 904/4528/21 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог, заявлених в інтересах позивача-2: Державного підприємства "Укрриба"; роз`яснено Державному підприємству "Укрриба" про можливість самостійного звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвала суду першої інстанції з посиланням на правові висновки, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 та від 15.04.2020 у справі №363/4656/16-ц, мотивована тим, що прокурор порушив пряму заборону, наведену в абзаці 3 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру , оскільки заявив цей позов в інтересах ДП, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження. Навпаки, визначене прокурором як позивач ДП за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державним підприємством, самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді. Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі ДП, Прокурор порушив приписи абзацу 3 частини третьої статті 23 Закону, відповідно до яких не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

2.Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив: поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 у справі № 904/4528/21 та повернути справу до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Прокурор посилався на статтю 23 Закону України Про прокуратуру , на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, а також на те, що судом першої інстанції не було враховано таке.

У зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99, коло суб`єктів, у діяльності яких прокурор може вбачати інтереси держави, є досить широким і не обмежується виключно органами державної влади.

Позов прокурора у даній справі не спрямований на безпосередній захист інтересів самого державного підприємства як учасника господарських правовідносин, а зумовлений необхідністю усунення порушення законодавства, яке полягає у безпідставному позаприватизаційному вибутті з державної власності гідротехнічної споруди, що перебуває у віданні зазначеного підприємства.

Зазначаючи ДП Укрриба одним із позивачів у цій справі, прокурор обґрунтував порушення саме інтересів держави, а не самостійної юридичної особи та учасника господарських правовідносин.

Державне агентство рибного господарства України залишиться розпорядником спірного нерухомого майна, проте власником гідротехнічної споруди є держава, а державне підприємство виступає як землекористувач. У зв`язку з цим, заявлені прокурором вимоги про повернення насосної станції без урахування права господарського відання ДП Укрриба не може вважатись ефективним захистом права власності.

При цьому жодна з норм законодавства не забороняє прокурору визначати державне підприємство позивачем за наявності обґрунтування порушення інтересів держави та неналежного їх захисту уповноваженими суб`єктами.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

4.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 у справі № 904/4528/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 15.12.2021 о 15:45 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2021 повідомлено учасників провадження у справі, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 25.01.2022 о 16:45 год.

У судовому засіданні 25.01.2022 прокурор відділу надав пояснення у справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

25.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши прокурора відділу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.

5.Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини.

Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Державного підприємства "Укрриба", в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" від 20.02.2019, оформлене протоколом №19/02 від 20.02.2019;

- визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 20.02.2019, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" в особі директора Фролова В.В. та ОСОБА_1 , у зв`язку із виходом останнього зі складу учасників товариства;

- визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 16.04.2019, підписаний між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд", з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Сармат Інвест Буд" на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, 10+100 км автодороги С 041030 Піщанка-Новоселівка-Соколово, земельна ділянка 2, кадастровий номер 1223285500:01:602:0003 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 944772912232) на вказане нерухоме майно;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд" на користь Державного агентства рибного господарства насосну станцію № 1 інв. № 411, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, 10+100 км автодороги С 041030 Піщанка-Новоселівка-Соколово, земельна ділянка 2, кадастровий номер 1223285500:01:602:0003.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2 незаконно заволодів та здійснив відчуження державного майна, у зв`язку з чим спірне майно вибуло із володіння держави без достатніх правових підстав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 у справі № 904/4528/21 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог, заявлених в інтересах позивача-2: Державного підприємства "Укрриба"; роз`яснено Державному підприємству "Укрриба" про можливість самостійного звернення до суду з відповідним позовом.

У свою чергу, прокурор в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва в суді інтересів держави в особі Державного підприємства "Укрриба" зазначає, що Державне агентство рибного господарства України залишиться розпорядником спірного нерухомого Майна, проте власником гідротехнічної споруди є держава, а державне підприємство виступає як землекористувач. У зв`язку з цим, заявлені прокурором вимоги про повернення насосної станції без урахування права господарського відання ДП Укрриба не може вважатись ефективним захистом права власності.

Всупереч цьому, вказаним державним підприємством жодних заходів щодо оскарження в судовому порядку позаприватизаційного продажу спірної споруди не вжито, що також є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Державного підприємства Укрриба .

6.Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, а межах положень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 у справі №4-рп/2008).

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016, який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді у виключених випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їх компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон), який набрав чинності 15.07.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 зробила висновок, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Відповідно до положення частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов у даній справі прокурор подав в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Державного підприємства "Укрриба" з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації принципів регулювання щодо незаконного відчуження державного майна, у зв`язку з чим спірне майно вибуло із володіння держави без достатніх правових підстав. А тому відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного підприємства "Укрриба" та є необхідність залишити позов без розгляду в цій частині.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Тобто, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі в особі Державного підприємства "Укрриба", а відтак, подану позовну заяву обґрунтовано залишено без розгляду.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника з підстав, викладених у пункті 6 цієї постанови, а також з урахуванням наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Нормами абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Судом встановлено, що в порушення прямої заборони, наведеної в абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", даний позов заявлений прокурором в інтересах Державного підприємства Укрриба , яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Навпаки, визначений прокурором позивач - Державне підприємство Укрриба згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державним підприємством, самостійною юридичною особою, з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 906/853/17.

Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру , має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

У контексті положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України Про прокуратуру інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

8.Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.

Дане питання не вирішувалось.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП та вважає правильним висновок Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4528/21 про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі ДП, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Таким чином, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4528/21 відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали без змін відповідно до ст. 276 ГПК України.

10.Судові витрати.

Розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється, оскільки справа передається для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 у справі № 904/4528/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 у справі № 904/4528/21 залишити без змін.

Справу № 904/4528/21 направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дати складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 31.01.2022

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз