Рішення

від 17.01.2022 по справі 904/7346/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.2022 Справа №904/7346/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.

при секретарі судового засідання Галагузі М.П.,

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ, ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м.Дніпро, ЄДРПОУ 40081237,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплострой , м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 38263846,

про стягнення 321383,00 грн., -

за участі представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Галагур З.А. - довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

від відповідача: не з`явився, -

І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до суду з позовною заявою б/н від 13.08.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплострой про стягнення збитків у сумі 321383,00 грн., завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкової накладної на загальну суму 1928298,00 грн. за договором №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017 на підставі ст.224 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення із відповідачем договору №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017, виконання за ним господарської операції, внаслідок чого складено та зареєстровано податкову накладну №160 від 08.12.2017, проте вказано неправильно суму обсягу постачання (розділ V), суму податку на додану вартість (розділ ІІ) та відповідно загальну суму коштів, що підлягала сплаті з урахуванням податку на додану вартість (розділ І). 16.01.2018 відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №160 від 08.12.2017, яким сторновано невірну суму обсягу постачання та суму коригування податкового зобов`язання, податкового кредиту, проте нової податкової накладної з правильними відомостями господарської операції за договором №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017 не зареєстровано. Свідчить, що позивачем у січні 2020 подано декларацію з податку на додану вартість та включено до додатку 8 Заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної , однак ніяких змін не відбулось. За цих обставин позивач вважає себе позбавленим можливості включити означену податкову накладну до податкового кредиту, тобто позбавлений права на податковий кредит (на відшкодування витрат) у розмірі 321383,00 грн., що і визначає збитками. Стверджує про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача щодо невиконання визначеного законом обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну на суму 1928298,00 грн., з дотриманням вимог Податкового кодексу України, та неможливістю включення суми податку на додану вартість у розмірі 321383,00 грн. до податкового кредиту.

На підтвердження викладених обставин позивач надав у копіях: договір №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017 з додатками №№1-5 (додаток №2 у двох примірниках); акт здачі-приймання виконаних робіт по договору №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017 щодо надання послуг з капітального ремонту парового котла ДКВР-10/13 реєстр.№47567 СП Пологівське локомотивне депо в кількості 1 од. №1 від 08.12.2017; Калькуляцію на надання послуг по капітальному ремонту парових котлів ДКВР-10/13 Пологівського локомотивного депо в кількості 1 од. реєстр. №47567; розшифрування статті Матеріали ; рахунок на оплату №58 від 08.12.2017; платіжну вимогу-доручення №669359 від 29.01.2018; податкову накладнку №160 від 08.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 16.01.2018 до податкової накладної №160 від 08.12.2017; лист структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерне товариство Українська залізниця №1049 від 14.05.2018; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №7060805057490, з відбитком календарного штемпелю пошти 29.06.2018 та копією зворотного боку конверта; листи структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерне товариство Українська залізниця №4065 від 25.09.2018 та №2042 від 29.12.2018; оборотні відомості служби локомотивного господарства структурного підрозділу Служба локомотивного господарства регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця по клієнтах за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 31.07.2021; додаток №8 до податкової декларації з податку на додану вартість Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) від 14.02.2020.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 629, 837, 846 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218, 220, 224, 226, 230, 231 Господарського кодексу України, п.14.1.181 ст.14, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Від відповідача відзив до суду не надходив.

Представник позивача у судовому засіданні 17.01.2022 наполягав на задоволенні позовних вимог; пояснено, що заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок підписано працівниками Акціонерного товариства Українська залізниця та скріплено печаткою підприємства, звернення з означеної заявою здійснювалось в електронній формі, відповіді податкового органу на неї не було; зазначено, що скаргу зі спірного питання до податкового органу подано не було.

Представник відповідача у судове засідання 17.01.2022 не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином.

ІІ. Процесуальній дії суду:

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №904/7346/21 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/7346/21; визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.11.2021; встановлено позивачу: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України надати відповідь на відзив у строк до 16.11.2021 разом із доказами її направлення на адресу відповідача; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 05.11.2021, але не пізніше 15 днів з дня повідомлення про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати відповідачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; визнано явку представників сторін у підготовче засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 16.11.2021 відкладено підготовче засідання на 07.12.2021; повідомлено сторін про закриття підготовчого провадження 07.12.2021 та призначення справи до судового розгляду по суті у відповідності до приписів ст.185 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши у підготовчому засіданні 07.12.2021 представника позивача, з`ясувавши частково обставини справи, передбачені ч.2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на необхідність у дотриманні принципів змагальності та рівності всіх учасників процесу, з метою з`ясування дійсних та усіх обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкладення підготовчого засідання відповідно до ч.2 ст.183 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на таке, процесуальну дію у порядку ст.185 Господарського процесуального кодексу України не вчинено, про що відображено в ухвалі суду від 07.12.2021.

Ухвалою суду від 07.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 16.01.2022 (включно); відкладено підготовче засідання на 13.01.2022; повідомлено сторін про закриття підготовчого провадження 13.01.2022 та призначення справи до судового розгляду по суті у відповідності до приписів ст.185 Господарського процесуального кодексу України; визнано явку представників сторін у підготовче засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 13.01.2022 закрито підготовче провадження у справі №904/7346/21; призначено справу №904/7346/21 до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 17.01.2022 для розгляду справи по суті.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження зареєстрованої адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Архітектора Нельсена, будинок 42, офіс 1.

При відправленні ухвали Господарського суду Донецької області від 18.10.2021, у зв`язку з зупиненням з 01.10.2021 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду (розпорядження Господарського суду Донецької області №33-р від 30.09.2021 Про призупинення прийняття документів для відправки за межі суду ), використано альтернативні способи повідомлення відповідача, а саме: надано телефонограму за номером телефону Товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплострой зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (зв`язок не встановлено), а також направлено на електронну адресу відповідача зазначену у мережі Інтернет.

Ухвали від 16.11.2021 та від 07.12.2021 у справі скеровані на юридичну адресу відповідача, згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.6 ст.242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

На адресу господарського суду надійшли конверти з ухвалами від 16.11.2021 та від 07.12.2021, що скеровані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплострой , яка є актуальною і станом на 17.01.2022 із відміткою відділення поштового зв`язку: повертається за закінченням терміну зберігання .

Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також, суд наголошує, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Ухвали Господарського суду Донецької області від 18.10.2021, 16.11.2021, 07.12.2021 та 13.01.2021 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створений для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Донецької області у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За викладених обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованого йому судового рішення (ухвали). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Слід зауважити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості учасників справи для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи (оголошення перерви) та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, ґрунтуючись на положеннях ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у цьому судовому засіданні.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:

01.11.2017 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Донтеплострой (виконавець, відповідач) укладено договір №ПР/Т-171226/НЮ, відповідно до п.1.1 якого, виконавець зобов`язався надати, а замовник прийняти та оплатити послуги з капітального ремонту парових котлів ДКВР 10/13 реєстраційний №47567 Пологівського локомотивного депо в кількості 1 од. (об`єкт ремонту), переданого замовником виконавцю в обсягах згідно додатку №1 до договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено обов`язок виконавця надати послуги з ремонту в обсягу і в термін 30 календарних днів з моменту подачі в ремонт та підписання Акту приймання в ремонт і попереднього зовнішнього огляду обладнання . Кінцевий строк надання послуг не пізніше 29.12.2017, у разі подачі в ремонт у грудні 2017 року.

Згідно з п.3.9 договору, на підставі Акту приймання з ремонту замовник здійснює остаточне приймання послуг з ремонту шляхом підписання, разом із представниками виконавця, Акту здачі-приймання наданих послуг . Зі сторони замовника Акт здачі-приймання наданих послуг підписують уповноважені представники структурного підрозділу замовника за відповідною довіреністю на підставі позитивного висновку завнішнього і внутрішнього оглядів, позитивних гідравлічних випробувань котлоагрегатів, приймання останніх інспектором котлонагляду та надання позитивного ПТО. Дата підписання Акту приймання-передачі наданих послуг вважається закінчення ремонту.

За умовами п.4.1 договору, його сума складає - 1606915,00 грн., ПДВ - 321383,00 грн., разом з ПДВ - 1928298,00 грн.

Умови розрахунку за надані послуги здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття наданих послуг, отримання рахунку та по факту наданих послуг (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору, ціна послуг визначається протоколом погодження ціни (додаток №2 до договору). До протоколу погодження ціни надається планова калькуляція вартості з розшифрування витратних матеріалів та заробітної плати (додаток №5 до договору). Фактична вартість ремонту 1 одиниці парового котла ДКВР-10/13 буде коригуватися в залежності від ступеня зносу, тобто по факту наданих послуг, згідно калькуляцій та двосторонніх актів, пред`явлених до сплати замовнику, в межах суми договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017 в частині розрахунків до повного виконання обов`язків сторонами (п.9.1 договору).

Додатком №1 до договору Обсяг послуг з капітального ремонту парового котлу ДКВР-10/13 реєстраційний №47567 Пологівського локомотивного депо , визначено назву об`єкта ремонту та перелік робіт, а саме, послуги з капітального ремонту парового котла ДКВР 10/13 Пологівського локомотивного депо у кількості 1 шт. на суму 1928298,00 грн. з ПДВ (ПДВ - 321383,00 грн.).

У додатку №2 до договору Протокол погодження ціни на послуги з капітального ремонту парового котла ДКВР-10/13 реєстраційний №47567 Пологівського локомотивного депо в кількості 1 од. сторонами погоджено загальну вартість послуг з капітального ремонту парового котла ДКВР 10/13 Пологівського локомотивного депо у сумі 1928298,00 грн. з ПДВ (ПДВ - 321383,00 грн.).

Сума у розмірі 1928298,00 грн. з ПДВ (ПДВ - 321383,00 грн.) погоджена і у додатку №5 до договору Калькуляція на надання послуг по капітальному ремонту парових котлів ДКВР-10/13 Пологівського локомотивного депо в кількості 1 од. реєстр. №47567 .

Означений договір з додатками до нього підписано без зауважень та скріплено печатками сторін.

08.12.2017 на виконання договору сторонами складено акт здачі-приймання виконаних робіт по договору №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017 щодо надання послуг з капітального ремонту парового котла ДКВР-10/13 реєстр.№47567 СП Пологівське локомотивне депо в кількості 1 од. №1 про те, що роботи по даному договору виконані в повному обсязі згідно калькуляції (додаток №1) з фактичним використанням матеріалів (додаток №2), отримано позитивний висновок зовнішнього і внутрішнього оглядів, позитивний результат гідравлічних випробувань котлоагрегату, надано позитивний висновок ПТО. Вартість виконаних робіт згідно даного акта становить 1928298,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 321383,00 грн.

Даний акт здачі-приймання виконаних робіт підписано та скріплено печатками сторін.

08.12.2017 постачальником (відповідачем) виставлено покупцю (позивачу) рахунок на оплату №58 за виконані роботи з капітального ремонту котла ДКВР 10/13 інв.№47567 у кількості 1 одиниця на суму 1928298,00 грн., у тому числі 321383,00 грн. ПДВ.

08.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Донтеплострой складено та зареєстровано податкову накладну №160 на послуги: капітальний ремонт парового котла ДКВР 10/13, в якій визначено: загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 1938000,00 грн.; загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою - 323000,00 грн.; усього обсяги поставчання за основною ставкою (код ставки 20) - 1615000,00 грн.

16.01.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Донтеплострой складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №160 від 08.12.2017, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту за основною ставкою (-) (+) склала -323000,00 грн., усього підлягають коригуванню обсяги постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковуються за основною ставкою (-) (+) (код ставки 20 ) -1615000,00грн., причиною коригування визначено: помилково виписана.

29.01.2018 згідно платіжного вимоги-доручення №669359 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 1928298,00 грн. за послуги з капітального ремонуту парового котла ДКВР-10/13 реєстр.№47567, рахунок №58 від 08.12.2017.

Матеріали справи містять листи структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця №1049 від 14.05.2018, №4065 від 25.09.2018 та №2042 від 29.12.2018 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплострой , у яких просить зареєструвати податкову накладну за виконані роботи з капітального ремонту котла ДКВР-10/13 реєстр.№47567 у кількості 1 одиниця на суму 1928298,00 грн., у тому числі 321383,00грн. ПДВ.

Проте надсилання їх відповідачу належним чином та у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України не підтверджено.

Позивач свідчить, що ним у січні 2020 подано декларацію з податку на додану вартість та включено до датку №8 Заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної .

У додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) вказано звітній період 01.2020, податкова накладна за обсягом поставки 1606915,00грн., сума податку на додану вартість 321383,00грн. не зареєстрована. Дата подання 14.02.2020.

На означеному документі міститься підпис представника позивача та печатка підприємства. Відмітки податкових органів відсутні, документи у підтвердження реєстрації суду не представлено.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав вимогу позивача та податкового законодавства України в частині реєстрації податкової накладної за господарською операцією за договором №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, він позбавив позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість у сумі 321383,00 грн. до складу податкового кредиту, тому, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом для відшкодування йому збитків на суму втраченого податкового кредиту.

Відтак спір у даній справі стосується наявності підстав для стягнення збитків, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит.

IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України України).

Згідно з ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017, за яким відповідач виконав роботи з капітального ремонту парового котла ДКВР-10/13 реєстр.№47567 СП Пологівське локомотивне депо в кількості 1 од. на суму 1928298,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 321383,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт №1 від 08.12.2017.

Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем не зареєстровано податкову накладну щодо господарської операції за договором №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017. Таке має наслідком, на переконання позивача, позбавлення права на податковий кредит у розмірі 321383,00 грн., що фактично є його збитками.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Так, в силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідно встановити наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних збитків. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення особою зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім та невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Враховуючи зазначене, у цьому випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, саме доведення факту відсутності реєстрації у встановленому порядку податкової накладної, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, наявність та розмір збитків, а також причинний зв`язок між ними.

При цьому, положення ст.201 Податкового кодексу України, до яких відсилає пункт 198.6 ст.198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Відповідно, можливість стягнення заявленої суми лежить у площині з`ясування судом понесення позивачем негативних наслідків у вигляді матеріальних втрат у зв`язку із порушенням податкового законодавства та протиправність дії чи бездіяльності платника податку.

Як встановлено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит.

З вищевикладеного вбачається, що порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної не позбавляло покупця права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника з доданням певного пакету документів.

Суд також звертає увагу на те, що таке право позивача зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №911/224/19.

В силу приписів ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, зважаючи на відсутність, як стверджує позивач, зареєстрованої податкової накладної щодо господарської операції за договором №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017, яка б давала йому право на податковий кредит у розмірі 321383,00 грн., позивач мав передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків своєї господарської діяльності у зв`язку з не зарахуванням сплачених ним за виконані послуги грошових коштів до податкового кредиту податку на додану вартість.

Як зазначалось представником позивача під час розгляду справи, відповідної скарги до контролюючого органу подано не було.

Натомість позивачем представлено суду заяву про порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, в якій визначено звітній період - 01.2020 рік, у той час як господарську операцію за договором №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017 здійснено, як вбачається з акту здачі-приймання виконаних робіт, у 2017 році. Разом з тим, з наданої заяви не можливо встановити її фактичну реєстрацію, доказів такого суду не представлено, як і відповіді з боку податкових органів на таке звернення.

При цьому, саме податковий орган встановлює порушення податкового законодавства та протиправність дії чи бездіяльності платника податку.

Поряд з цим, звертаючись з вимогами про відшкодування збитків позивач не надав жодних доказів понесення ним таких збитків (звернення до податкових органів з реєстрацією податкового кредиту, відмова у реєстрації та понесення штрафних санкцій), доказів того, що поведінка відповідача мала ознаки неправомірної.

Оскільки позивач звернувся з позовом про відшкодування збитків, доведенню підлягає і сам факт понесення збитків, і те, що такі втрати понесені стороною у зв`язку із неправомірною поведінкою відповідача.

Позивач помилково вважає, що достатньо встановлення самого факту не реєстрації продавцем товарів/послуг податкової накладної. Такий підхід суперечить самій правовій природі збитків.

Права позивача в разі відмови відповідача у реєстрації податкової накладної підлягають захисту шляхом подання позивачем до податкової декларації за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Документів на підтвердження звернення позивача до відповідного податкового органу зі скаргою не надано.

V. Висновки суду:

Виходячи з наведеного, враховуючи, що позивач у встановлений законом строк, не звертався до податкових органів зі скаргою щодо неправомірних дій відповідача, вина відповідача не підтверджена відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів понесення ним збитків, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-80, 86, 129, ч.9 ст.165, ч.2. ст.178, ст.ст.233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м.Дніпро, до Товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплострой , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення збитків у сумі 321383,00 грн., завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкової накладної на загальну суму 1928298,00 грн. за договором №ПР/Т-171226/НЮ від 01.11.2017, відмовити.

2.В судовому засіданні 17.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

4.Повний текст рішення складено 27.01.2022.

Суддя О.В. Кротінова