Рішення

від 12.01.2022 по справі 911/2566/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2566/21

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Сорока П.М.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Антон"

про стягнення боргу в сумі 493 538,52 грн.,

за участю представників:

позивача: Шматка В.О. - адвоката (посвідчення №3581/10 від 21.02.2008 року);

відповідача: Головка О.С. - адвоката (посвідчення №3419/10 від 20.09.2007 року),

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Антон" (далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 493 538,52 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ним Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 29 вересня 2021 року.

24 вересня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просив суд залишити позовну заяву без руху. Крім цього, представник відповідача подав клопотання про витребування доказів від 23.09.2021 року та клопотання про залучення спеціаліста від 23.09.2021 року.

29 вересня 2021 року в засіданні представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без руху підтримав.

Представник позивача в засіданні проти вищевказаного клопотання заперечував.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, визнав його таким, що задоволенню не підлягало.

Представник позивача в засіданні просив залучити спеціаліста, - керівника центру підрозділу приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" дирекції із взаємодії з клієнтами Департаменту з технічного аудиту Центру з технічного аудиту, - ОСОБА_2.

Представник відповідача у засіданні проти задоволення вищевказаного клопотання заперечував, просив залучити спеціаліста ОСОБА_1, який працює енергетиком в приватному акціонерному товаристві "Торгівельно - розважальний центр "Матриця".

Також представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів у справі, в якому просив суд витребувати у позивача оригінал додатку №8 акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до договору №(217-14) 246 на користування електричною енергією (для споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА) від 08.05.1997 року, яке було задоволено судом.

Також у засіданні представник позивача заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відповіді на відзив, а представник відповідача просив суд поновити строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відповіді на відзив, а також клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив, визнав їх такими, що підлягали задоволенню.

29 вересня 2021 року представнику позивача надано судом строк до наступного засідання для надання відповіді на відзив на позовну заяву, представнику відповідача надано судом строк до наступного засідання для надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, підготовче засідання відкладено на 03 листопада 2021 року, про що постановлено ухвалу суду.

29 жовтня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив, а 03 листопада 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області подано заяву про виклик свідка.

03 листопада 2021 року в засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2021 року, які судом були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

У засіданні представник відповідача заявив клопотання про надання строку для подання заперечень на відповідь на відзив.

Представник позивача в засіданні проти задоволення вищевказаного клопотання не заперечував.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника відповідача про надання строку для подання заперечень на відповідь на відзив, визнав його таким, що підлягало задоволенню, та надав до наступного засідання строк для надання заперечень на відповідь на відзив.

У засіданні було задоволено клопотання представника відповідача про залучення спеціаліста та залучено до участі в справі спеціаліста ОСОБА_1.

У засіданні суд розглянув клопотання представника позивача про виклик свідка, в якому представник позивача просив суд викликати керівника департаменту/начальника центру підрозділу приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" дирекції по взаємодії з клієнтами Департаменту з локалізації втрат та збору Центру по роботі з комерційними втратами, - ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, викликано в засідання спеціаліста, - ОСОБА_1 , який працює енергетиком в приватному акціонерному товаристві "Торгівельно - розважальний центр "Матриця", зобов`язано ОСОБА_2 до наступного судового засідання подати заяву свідка у порядку, встановленому ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання відкладено на 08 грудня 2021 року.

19 листопада 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Також 08 грудня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибути в засідання.

08 грудня 2021 року в засіданні представник позивача проти задоволення заяви представника відповідача не заперечував.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши у засіданні заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнав її такою, що підлягала задоволенню.

У підготовчому засіданні 08 грудня 2021 року оголошено перерву до 22 грудня 2021 року.

22 грудня 2021 року в засіданні суд заслухав спеціаліста ОСОБА_1

Представник відповідача в засіданні заявив усне клопотання про огляд судом оригіналів договору №(217-14) 246 на користування електричною енергією (для споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА) від 08 травня 1997 року та додатків до нього, яке підлягало задоволенню судом.

У засіданні судом оглянуті примірники вищевказаного договору та додатки до нього, які були надані представниками позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 22 грудня 2021 року оголошено перерву до 12 січня 2022 року.

12 січня 2022 року в засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача в засіданні проти задоволення позову заперечував.

Згідно з ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У підготовчому засіданні представники учасників справи надали письмову згоду на закриття підготовчого провадження та розгляд справи судом по суті.

Так, суд закрив підготовче провадження і перейшов до судового розгляду справи по суті.

12 січня 2022 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надав показання, було заслухано спеціаліста ОСОБА_1

Крім цього, в судовому засіданні були дослідженні відеоматеріали, долучені до матеріалів справи представником позивача.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про повернення до підготовчого провадження для надання додаткових пояснень.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вищевказаного клопотання представника відповідача заперечував.

У зв`язку із наданням представниками учасників справи усіх необхідних доказів, що дозволяли встановити та перевірити обставини справи, їх дослідження судом, неуточнення представником відповідача, які саме додаткові докази він мав намір подати, а також незазначення поважності причин пропуску їх подання, у задоволенні вищевказаного клопотання судом було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судом враховуються при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку з тим, що 08 грудня 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також, у зв`язку із значним обсягом поданих доказів, розгляд справи по суті відбувся 12 січня 2022 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

у травні 1997 року між акціонерною енергопостачальною компанією "Київобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Антон" (далі - відповідач) був укладений договір №(217-14) 246 на користування електричною енергією (для споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА) (далі - договір), згідно з умовами якого акціонерна енергопостачальна компанія "Київобленерго" зобов`язувалась постачати електричну енергію, а відповідач зобов`язувався своєчасно та в повному обсязі оплачувати отриману електричну енергію.

Акціонерною енергопостачальною компанією "Київобленерго" було змінено назву на приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 4.5 договору, відповідач зобов`язується забезпечити безперешкодний доступ у будь - який час доби працівників позивача до систем та приладів обліку електроенергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електроенергії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 30 грудня 2019 року представниками позивача була проведена перевірка на об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, в результаті якої виявлені порушення відповідачем п.п. 1 п. 5.5.5 та п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що складено акт про порушення №К042017 від 30.12.2019 року.

12 лютого 2020 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К042017 від 30.12.2019 року, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом №240 про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії, відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ, на суму 493 538,52 грн., за період з 27.07.2019 року до 30.12.2019 року.

Оскільки відповідач вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ним Правил роздрібного ринку електричної енергії не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 493 538,52 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

29 вересня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, послався на те, що рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду акту №К042017 від 30.12.2019 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, прийнято неправомірно.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

14 березня 2018 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії №312 (далі - ПРРЕЕ).

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).

За твердженнями представника позивача, 30 грудня 2019 року, під час здійснення перевірки за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об`єкт), уповноваженими представниками позивача, у присутності представника відповідача, - Лопатіна В.П., було проведено перевірку та зафіксовані порушення п.п. 1 п. 5.5.5 та п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме виявлено самовільне підключення струйпримачів до електричної мережі енергопостачальника, в РУ - 0,4 Кв ЗТП - 305 споживача, про що складено акт про порушення №К042017 від 30.12.2019 року (далі - акт №К042017), копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно з абз. 1 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Відповідно до абз. 2 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

Згідно з абз. 3 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Відповідно до абз. 4 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

Згідно з абз. 7 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Відповідно до абз. 8 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Згідно з абз. 9 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Відповідно до абз. 10 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Згідно з абз. 11 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, акт №К042017 був підписаний представниками позивача. Представник відповідача від надання пояснень стосовно виявленого порушення та підписання акту відмовився, про що в акті №К042017 міститься відмітка.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Так, при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, а також яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин.

Відповідно до абз. 1 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з абз. 2 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Відповідно до абз. 3 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Згідно з абз. 5 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, у разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Відповідно до абз. 8 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Згідно з абз. 9 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Судом встановлено, що 13 січня 2020 року позивач направив на адресу відповідача лист №03/400/100/267 від 10.01.2020 року, в якому він повідомляв відповідача про засідання комісії з розгляду акту №К042017, призначеного на 12 лютого 2020 року.

12 лютого 2020 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К042017 від 30.12.2019 року, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом №240 про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії, відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ, на суму 493 538,52 грн., за період з 27.07.2019 року до 30.12.2019 року.

Так, засідання комісії з розгляду акту про порушення відбулось на 30-й день від дати направлення відповідачу повідомлення. Відтак, позивачем не дотримані вимоги абз. 5 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, оскільки засідання комісії відбулось раніше встановленого ПРРЕЕ строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконувати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Антон" боргу в сумі 493 538,52 грн., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

24 вересня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, містилось клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача 47 325,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

12 січня 2022 року в судовому засіданні представник відповідача просив суд стягнути з позивача 47 325,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення вищевказаного клопотання заперечував.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну допомогу відбувається в наступній послідовності:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України);

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір, - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що 13 вересня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Антон" (далі - клієнт) та адвокатом Головком Олександром Сергійовичем (далі - адвокат) був укладений договір №01/09/21 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого клієнт доручав, а адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У якості доказів надання юридичних послуг та понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 47 325,00 грн. адвокатом Головком О.С. до матеріалів справи долучені: копія договору №01/09/21 про надання правової допомоги від 13.09.2021 року; детальний опис витрат на правову допомогу за договором №01/09/21 від 13.09.2021 року; копія платіжного доручення №396 від 15 вересня 2021 року, на суму 28 395,00 грн., згідно з яким вищевказані послуги оплачені відповідачем частково.

Як вбачається з детального опису витрат на правову допомогу за договором №01/09/21 від 13.09.2021 року, адвокатом були надані відповідачу наступні юридичні послуги:

- дата: 13.09.2021; найменування: консультування. Обговорення із клієнтом суті позовної заяви, стратегії захисту в суді; кількість годин: 1:00:00; вартість: 2 100,00 грн.; сума за годину: 2 100,00 грн.;

- дата: 13.09.2021; найменування: аналіз матеріалів справи; кількість годин: 1:00:00; вартість: 1 575,00 грн.; сума за годину: 1 575,00 грн.;

- дата: 20.09.2021; найменування: виїзд/ознайомлення із матеріалами справи; кількість годин: 2:00:00; вартість: 600,00 грн.; сума за годину: 300,00 грн.;

- дата: 22.09.2021 - 23.09.2021; найменування: підготовка відзиву на позов/клопотання про витребування доказів/клопотання залучення спеціаліста; кількість годин: 8:00:00; вартість: 25 200,00 грн.; сума за годину: 3 150,00 грн.;

- найменування: виїзд до суду для здійснення представництва; кількість годин: 7:00:00; вартість: 2 100,00 грн.; сума за годину: 300,00 грн.;

- найменування: представництво інтересів в суді; кількість годин: 2:00:00; вартість: 6 300,00 грн.; сума за годину: 3 150,00 грн.;

- найменування: підготовка заперечень на відповідь на відзив; кількість годин: 3:00:00; вартість: 9 450,00 грн.; сума за годину: 3 150,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 року).

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів" від 27.10.1993 року).

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливо виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, не дотримано вимог стосовно співмірності із складністю виконаної роботи, її обсягом та часом, витраченим на їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача були подані заперечення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до яких представник позивача просив суд відмовити у задоволенні вищевказаної заяви, у зв`язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Разом з цим, судом встановлено, що розмір заявлених відповідачем витрат є розумним та виправданим, враховуючи обставини цієї справи, її складність, обсяг наданої адвокатом відповідача правової допомоги, а представником відповідача подані всі докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 47 325,00 грн.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 47 325,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59, ст. 124 Конституції України, п. 3 ч. 3 ст. 58, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 16, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ст. 86, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 126, п. 2 ч. 4, ч. 5, ч. 8 ст. 129, ч. 6 ст. 183, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Антон" про стягнення боргу в сумі 493 538,52 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Антон" (08124, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гурівщина, вулиця Київська, будинок 47, ідентифікаційний код 13736369) 47 325,00 грн. (сорок сім тисяч триста двадцять п`ять грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 31.01.2022 року.

Суддя С. Грабець