Постанова

від 13.06.2022 по справі 911/2566/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. Справа№ 911/2566/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 14.06.2022,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 (повний текст складено 31.01.2022)

у справі №911/2566/21 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антон»

про стягнення боргу в сумі 493 538,52 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі, позивач або ДТЕК) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антон» (далі, відповідач або Товариство) про стягнення боргу в сумі 493 538,52 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ним пунктів 5.5.5. та 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2566/21 відмовлено повністю у позові Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антон» про стягнення боргу в сумі 493 538,52 грн.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антон» 47 325,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд встановив, що позивачем не було дотримано вимог абз. 5 пункту 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки засідання комісії відбулось раніше встановленого вказаними Правилами строку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 03.02.2022 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2566/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, здійснити новий розподіл судових витрат у суді першої інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що він належним чином обґрунтував відповідність протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України.

Скаржник наголошує на відсутності порушення позивачем пункту 8.2.6. ПРРЕЕ, оскільки лист за вих.№03/400/100/267 від 10.01.2020, в якому зазначено про проведення комісії з розгляду акту на 12.02.2020, був направлений відповідачу 13.01.2020, а згідно протоколу засідання комісії відбулося 12.02.2020, тобто на 31 день від дати відправлення споживачу рекомендованого повідомлення. При цьому, споживач від підпису акту відмовився, що зафіксовано на відеозаписі, своїх зауважень до акту не висловив, мотивів відмови від підпису не зазначив.

Схема електроживлення споживача, що зазначена в Акті про порушення, складена відповідно дійсного підключення на момент його складення.

Також скаржник зазначив, що заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на правничу допомогу в сумі є явно завищеними, неспівмірними з обсягом наданих послуг, не відповідають принципу співрозмірності, реальності, необхідності та неминучості їх понесення, а тому має бути здійснений новий розподіл витрат на правничу допомогу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2566/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2566/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2566/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

17.02.2022 матеріали справи №911/2566/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2566/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.03.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

У зв`язку з зазначеним судове засідання 29.03.2022 у справі №911/2566/21 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 розгляд справи призначено на 07.06.2022.

У судове засідання, призначене на 07.06.2022, з`явився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку у судове засідання представника позивача, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 розгляд справи відкладено на 14.06.2022.

У судовому засіданні 14.06.2022 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 14.06.2022, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив оскаржене рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

08.05.1997 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антон» був укладений Договір №(217-14) 246 на користування електричною енергією (для споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА) (далі, Договір), згідно з умовами якого акціонерна енергопостачальна компанія «Київобленерго» зобов`язувалась постачати електричну енергію, а відповідач зобов`язувався своєчасно та в повному обсязі оплачувати отриману електричну енергію.

Акціонерною енергопостачальною компанією «Київобленерго» було змінено назву на приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 4.5. Договору відповідач зобов`язується забезпечити безперешкодний доступ у будь-який час доби працівників позивача до систем та приладів обліку електроенергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електроенергії.

За твердженнями представника позивача, 30.12. 2019 під час здійснення перевірки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Гурівщина, вулиця Київська, будинок 47 (далі, об`єкт), уповноваженими представниками позивача, у присутності представника відповідача - Лопатіна В.П., було проведено перевірку та зафіксовані порушення п.п. 1 пункту 5.5.5. та пункту 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі, ПРРЕЕ), а саме виявлено самовільне підключення струйпримачів до електричної мережі енергопостачальника, в РУ - 0,4 Кв ЗТП - 305 споживача, про що складено Акт про порушення №К042017 від 30.12.2019 (далі, Акт №К042017).

12.02.2020 відбулось засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К042017 від 30.12.2019, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом №240, про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії відповідно до пункту 8.4.2. ПРРЕЕ на суму 493 538,52 грн за період з 27.07.2019 до 30.12.2019.

14.02.2020 позивач листом від 13.02.2020 №03/400/100/1384 направив на адресу відповідача протокол комісії №240 від 12.02.2020 та розрахунок до акту про порушення №К042017 з проханням здійснити оплату протягом 30-ти календарних днів від дати отримання рахунку.

Однак, відповідач оплату в сумі 493 538,52 грн не здійснив, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом в даній справі.

Відповідач, у свою чергу, заперечує обставину безоблікового споживання електроенергії та стверджує про допущені позивачем порушення при складанні акту про порушення ПРРЕЕ, які свідчать про його недійсність.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, мотиви відхилення доводів апеляційної скарги

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Укладений між сторонами спору Договір є належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

За умовами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що споживач зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів, а також врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі, Правила або ПРРЕЕ).

У відповідності до пункту 1.1.1. ПРРЕЕ вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до пп. 1, 2, 20, 25 пункту 5.5.5. Правил (тут і надалі в редакції, чинній на момент перевірки та складання акту про порушення) споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; оперативно повідомляти електропостачальника та оператора системи про, зокрема, виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно пункту 8.2.4. Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно пункту 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Відповідним пунктом Правил визначено, що акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Абзацом 11 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт №К042017 був підписаний сімома представниками позивача. Представник відповідача від надання пояснень стосовно виявленого порушення та підписання акту відмовився, про що в акті №К042017 міститься відмітка; в акті зазначено, що відмова відповідача від підписання акту підтверджується відеозаписом.

Відповідно до абз. 1 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з абз. 2 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Відповідно до абз. 3 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Згідно з абз. 5 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ у разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Відповідно до абз. 8 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Згідно з абз. 9 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

За змістом пункту 8.2.7. ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач посилався на недійсність Акту №К042017, зокрема, через те, що відмова від його підписання не підтверджується наявною у матеріалах справи відеозйомкою, невідповідність схеми електроживлення, зазначеної в Акті, тій, що вказана у додатку №8 до Договору, а також на несвоєчасності повідомлення відповідача про дату проведення засідання з розгляду Акта про порушення ПРРЕЕ.

Згідно статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, а також яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин.

Враховуючи те, що стягнення вартості недоврахованої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, визначальним для даної справи є доведеність факту порушення Правил споживачем і даний факт доводиться, зокрема, актом про порушення, складеним у відповідності до чинного законодавства.

Аналізуючи акт про порушення на предмет перевірки доводів відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як уже зазначалося вище, у наданому суду Акті №К042017 вказано про відмову представника відповідача від його підпису та про те, що така відмова зафіксована відеозаписом.

Дослідивши відеозапис на наявному в матеріалах справи диску (том 1, а.с. 93), колегія суддів погоджується із висловленими відповідачем запереченнями стосовно того, що єдиний відеофайл, зміст якого відображає можливу пропозицію підписання акту про порушення міститься у файлі VID_20191230_193005.mp4. Однак, на даному відео відсутній сам складений Акт про порушення №К042017, відсутня інформація щодо його пред`явлення особі (представнику відповідача) для ознайомлення, роз`яснення особі його права внести до акту пояснення, зауваження, а також викласти мотиви відмови від його підписання, як це встановлено абзацом 11 пункту 8.2.5. Правил.

На вказаному відео (VID_20191230_193005.mp4) можна лише почути, що у відповідь на пропозицію щодо підписання акту наголошується на тому, що особа не знає, про яке порушення йде мова, що свідчить про не ознайомлення її зі змістом акту.

Виходячи із зазначеного, позивач не засвідчив відмову відповідача від підписання акту у порядку, встановленому пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ.

Суд першої інстанції не надав оцінки доводам сторін щодо належності чи неналежності засвідчення факту відмови відповідача від підпису спірного Акту, однак обставини відсутності зафіксованої відмови від підпису мають місце та підтверджуються долученим до матеріалів справи відеозаписом на диску.

Водночас, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про порушення позивачем абз. 5 пункту 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії та відхиляє доводи скаржника з цього приводу, враховуючи наступне.

За змістом абз. 5 пункту 8.2.6. ПРРЕЕ за встановлених обставин справи позивач мав право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке мало відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу відповідного повідомлення.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 13.01.2020 позивач направив на адресу відповідача лист №03/400/100/267 від 10.01.2020 , в якому він повідомляв відповідача про засідання комісії з розгляду акту №К042017, призначеного на 12.02.2020.

Вказане повідомлення було отримане відповідачем 11.02.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 0413605923022.

Засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К042017 від 30.12.2019 року відбулось 12.02.2020. Представник відповідача на вказаному засіданні присутній не був.

Таким чином, засідання комісії з розгляду акту про порушення відбулось на 30-й день від дати направлення відповідачу повідомлення, а позивачем, відповідно, не були дотримані вимоги абз. 5 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ, оскільки засідання комісії відбулось раніше встановленого ПРРЕЕ строку.

Зазначене безумовно свідчить про порушення позивачем процедури розгляду Акту.

Посилання скаржника на те, що протокол засідання комісії з розгляду Акту про порушення є чинним, в судовому порядку не був скасований та, як наслідок, підлягає виконанню відповідачем, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення можуть бути вирішені під час судового розгляду позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення.

Аналогічних висновків дійшов Верховий Суд у постанові від 25.05.2022 у справі №909/246/20.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії визначені на підставі Акту, складеного із порушенням, а засідання комісії з розгляду цього Акту проведено з порушенням встановленого ПРРЕЕ строку.

Усі інші доводи учасників справи по суті спору, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що 24.09.2021 до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, містилось клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача 47 325,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

12.01.2022 у судовому засіданні представник відповідача просив суд стягнути з позивача 47 325,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У якості доказів надання юридичних послуг та понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 47 325,00 грн адвокатом Головком О.С. до матеріалів справи долучені: копія договору №01/09/21 про надання правової допомоги від 13.09.2021; детальний опис витрат на правову допомогу за договором №01/09/21 від 13.09.2021; копія платіжного доручення №396 від 15 вересня 2021 року, на суму 28 395,00 грн., згідно з яким вищевказані послуги оплачені відповідачем частково.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено наступне.

13.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антон» (далі - клієнт) та адвокатом Головком Олександром Сергійовичем (далі - адвокат) був укладений договір №01/09/21 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого клієнт доручав, а адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

На підставі ордеру серії КС №692040 ТОВ «Антон» було уповноважено адвоката Головка О.С. представляти інтереси клієнта у Господарському суді Київської області.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до пункту 3.2. договору винагорода за надання правової допомоги є гонораром адвоката і становить 47 325,00 грн без ПДВ. Гонорар формується на підставі кошторису (додаток №1 до Договору).

Розмір гонорару, визначеного пунктом 3.2. договору, є фіксованою платою за надання правової допомоги згідно із пунктом 1.1. договору, який визначено виходячи із предмету захисту та представництва інтересів клієнта, складності, важливості, терміновості та значимості суті питання для клієнта, а також часу, який необхідно затратити на виконання цього договору (пункт 3.4. договору).

Як вбачається з детального опису витрат на правову допомогу за договором №01/09/21 від 13.09.2021, адвокатом були надані відповідачу наступні юридичні послуги:

- дата: 13.09.2021; найменування: консультування. Обговорення із клієнтом суті позовної заяви, стратегії захисту в суді; кількість годин: 1:00:00; вартість: 2 100,00 грн; сума за годину: 2 100,00 грн;

- дата: 13.09.2021; найменування: аналіз матеріалів справи; кількість годин: 1:00:00; вартість: 1 575,00 грн; сума за годину: 1 575,00 грн;

- дата: 20.09.2021; найменування: виїзд/ознайомлення із матеріалами справи; кількість годин: 2:00:00; вартість: 600,00 грн; сума за годину: 300,00 грн;

- дата: 22.09.2021 - 23.09.2021; найменування: підготовка відзиву на позов/клопотання про витребування доказів/клопотання залучення спеціаліста; кількість годин: 8:00:00; вартість: 25 200,00 грн; сума за годину: 3 150,00 грн;

- найменування: виїзд до суду для здійснення представництва; кількість годин: 7:00:00; вартість: 2 100,00 грн; сума за годину: 300,00 грн;

- найменування: представництво інтересів в суді; кількість годин: 2:00:00; вартість: 6 300,00 грн; сума за годину: 3 150,00 грн;

- найменування: підготовка заперечень на відповідь на відзив; кількість годин: 3:00:00; вартість: 9 450,00 грн; сума за годину: 3 150,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вказані докази є достатніми та підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 47 325,00 грн.

Посилання скаржника на те, що заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 47 325,00 грн є явно завищеними, неспівмірними з обсягом наданих послуг, не відповідають принципу співрозмірності, реальності, необхідності та неминучості їх понесення, судом відхиляються, враховуючи наступне.

Як уже зазначалося вище, частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши доводи апеляційної скарги позивача стосовно того, що розмір понесених витрат на правничу допомогу є необґрунтовано завищеним, колегія суддів зазначає, що такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях позивача, у той час, як відповідачем доведено обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

При цьому, позивачем не зазначено до яких об`єктивних та обґрунтованих сум, на його думку, необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу та конкретного їх обґрунтування, а також, не надано розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката.

Судом, натомість, встановлено, що дії відповідача були спрямовані на прагнення до якнайшвидшого вирішення спору, розмір витрат на професійну правничу допомогу належним чином підтверджений, обґрунтований та пропорційний до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін. Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано факт виконання адвокатом позивача усього обсягу послуг, перелічених у детальному описі витрат на правову допомогу.

За наведених обставин, колегія суддів, враховуючи рівень складності справи та обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, участь представника відповідача у чотирьох судових засіданнях, здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, дійшла висновку, що відповідачем надано належні докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі у розмірі 47 325,00 грн, що, на переконання колегії суддів, є розумним розміром витрат відповідача на послуги адвоката у даній справі.

Отже, доводи відповідача, покладені в обґрунтування його апеляційної скарги, є безпідставними та спростовуються вищенаведеними обставинами.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги позивача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду. Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат за подання зазначеної апеляційної скарги здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2566/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі №911/2566/21 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Матеріали справи №911/2566/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2022.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко