Рішення

від 26.01.2022 по справі 925/1598/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1598/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду розглянув справу

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", м.Київ, вул.А.Аболмасова,5, група приміщень 57, офіс 7

до Приватного підприємства "Україна-центр", м.Черкаси, вул.Небесної сотні,2

за участю у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Приватної організації "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м.Київ, вул.А.Аболмасова,5, група приміщень 57, офіс 10, ідентифікаційний код 37396233);

2) Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м.Київ, вул.А.Аболмасова,5, група приміщень 57, офіс 1, ідентифікаційний код 37396151);

про стягнення 68638,89 грн,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: Ніколаєв О.В.- адвокат за ордером;

від третіх осіб: участі не брали.

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулась до Господарського суду Черкаської області із позовом до Приватного підприємства "Україна-центр" з вимогами про стягнення 68638,89 грн, з них:

- 62838,71 грн заборгованості за договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 18.09.2019 №1838/09/19-Н,

- 1445,25 грн - 3% річних,

- 4354,93 грн інфляційних втрат,

та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні:

Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає суду у вирішенні спору, оскільки всі учасники повідомлені судом про час і місце проведення засідання. Участь представників не визнавалась обов`язковою.

Позивачем підстави чи предмет спору не змінено; розміру позовних вимог не збільшено і не зменшено; доказів повного погашення боргу до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з викладених у відзиві від 13.12.2021 на позовну заяву підстав (а.с. 59-60).

В позасудовому порядку спір сторонами не вирішено.

Інших доказів сторонами не надано.

За результатами судового розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Заслухавши представника відповідача та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

Громадська спілка "Українська ліга авторських і суміжних прав" є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів" (п. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України № 2415 "Про ефективне управління майновими правами в сфері авторського права та (або) суміжних прав"), що у порядку, передбаченому законодавством України та чинними міжнародними угодами України, здійснює збір та розподіл винагороди з користувачів за використання ними об`єктів суміжних прав шляхом укладання з користувачами договорів про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

18.09.2019 між Приватним підприємством "Україна-центр" в особі директора Овчаренко В.М., який діє на підставі Статуту (далі Користувач, боржник, відповідач по справі), Громадською спілкою "Українська ліга авторських і суміжних прав" в особі Генерального директора Нікіна Олександра Івановича, що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №912 від 29.05.2019 (далі - Суміжна ОКУ, стягувач, кредитор, позивач по справі), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в особі генерального директора Молчанова П.В., що здійснює колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права та є організацією колективного управління відповідно до Свідоцтва про облік організації колективного управління №18/2011 від 24.01.2011 (далі - Авторська ОКУ, третя особа), Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" в особі Генерального директора Рогового А.М., як особа яка виконує допоміжну функцію за цим Договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує Користувач - між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності (далі - Організація, учасник, третя особа) було укладено Договір №КБР-138/09/19-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір, а.с. 17-19), відповідно до якого Сторони уклали чотиристоронню угоду з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об`єктів авторського права (творів), так і об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань) (Преамбула Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору Користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів) так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Доказів визнання недійсним даного договору чи його розірвання за згодою сторін в справу не подано. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (припис ст. 204 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається не виключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1110 Цивільного кодексу України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

Відповідно п. 4.3. Договору надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо Додатках №1 та №2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №1 та №2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів, територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку №3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та в Додатках №1 та №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок Організації встановлений цим Договором та Додатком №3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті Організації (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно Додатками №1 та №2 до цього Договору.

Додатками №1 (а.с. 20-22) та №2 (а.с. 23-25) до Договору від 18.09.2019 №КБР-138/09/19-Н, між Користувачем, від імені якого діє Організація підписано договори з Суміжною ОКУ та Авторською ОКУ про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав та про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Додатків № 1 та 2, сторони погодили вид ліцензії (невиключна ліцензія), сферу та спосіб використання об`єктів права інтелектуальної власності (використання в комерційній діяльності Користувача суміжних прав та авторських прав шляхом їх публічного виконання), конкретні права, що надаються за договором.

Відповідно до Додатку №3 до Договору (а.с. 26-27) визначено перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права, а саме:

- Кафе "Браво піца" (м.Черкаси, вул. Небесної Сотні, 2) - 35 місць;

- Ресторація "Ковбасофф" (м.Черкаси, вул. Небесної Сотні, 2) - 50 місць;

- Кафе "Папа Карло" (м.Черкаси, бул. Шевченка, 423) - 35 місць;

Відповідно до п. 2 Додатку №3 Сторонами погоджено наступний розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 4 800 грн (чотири тисячі гривень).

Відповідно до п. 3 Додатку №3 єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).

Відповідно до п. 3.1. Договору Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до п. 3.2. Договору Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору за Договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2

Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок Організації (Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав".

Організацією може надсилатися Користувачу рахунок-фактура в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу.

Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.4 цього Договору.

Відповідно до п. 3.4. Договору механізм розстрочки передбачений цим Договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. Однак якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав і це правило стосується кожного із дозволів; як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього.

Відповідно до п. 3.6. Договору отриманий Організацією від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та Авторську ОКУ дотримується Організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від суми зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% суми - Авторська ОКУ.

За п. 1.2. Договору, сторони передбачають особливий порядок перерахування коштів від користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ, який при цьому не пов`язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав.

Відповідно до п. 5.6. Договору Авторська ОКУ та Суміжна ОКУ підтверджують сплату та збір винагороди (роялті) шляхом підписання щоквартального Акту про виплату роялті Організація сприяє такого підписання Акту і також завіряє його своїм підписом. У разі необхідності підтвердження виплати винагороди (роялті) щомісячно, обов`язок щодо складання відповідного Акту покладається на Користувача.

Позивач в позовній заяві доводить, що за весь період дії Договору відповідачем було сплачено 30400,00 грн. При цьому він не сплачував чергові платежі з 25.02.2020, допустивши прострочення більше ніж на 2 (два) місяці - до часу звернення позивача із позовом до суду.

Відповідно до п. 3.5. Договору про припинення розстрочення внаслідок прострочення платежів більше ніж на 2 місяці, позивач застосовує правило, що механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав).

Тому позивач вважає, що відповідач має сплатити кошти за цей період "у вигляді повної передоплати".

Позивач в позовній заяві наводить розрахунок суми заборгованості:

4800,00 грн х 2 (кількість місяців у першому році дії договору, за який не була здійснена оплата послуг) + 877,42 грн (залишковий борг за карантинний період з березня 2020 року по червень 2020 року) = 10 477,42 грн.

У зв`язку із введенням карантину у період з березня 2020 року по червень 2020 року включно сума щодо сплати винагороди (роялті) у розмірі чотирьох щомісячних єдиних платежів за авторські і суміжні права (4800,00 грн х 4 = 19200,00 грн) була перерахована і сумарно становить 2477,42 грн за зазначений період (чотири місяці)).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Додатків №1 та №2 до Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 18 вересня 2020 року, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання Об`єктів авторського права, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін.

Позивач вважає, що від відповідача не надходило належного повідомлення про припинення Договору у строк, передбачений Ліцензійними угодами, тому зазначений Договір було пролонговано на 1 (один) рік з 18 вересня 2020 року до 31 серпня 2021 року.

На думку позивача дата сплати платежу щодо другого року дії Договору настала 27.08.2020, дата сплати платежу щодо третього року дії Договору настала 27.08.2021.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідно до умов Договору, укладеного між сторонами, відповідач має заборгованість за період з березня 2020 року по серпень 2020 року включно (перший рік дії Договору), а також за другий та третій рік Договору (який було пролонговано відповідно до умов Договору про правомірне використання). Тобто Відповідач заборгував відповідно до Договору за період з березня 2020 року по серпень 2020 року включно за перший рік дії Договору, за другий рік дії Договору з 27 серпня 2020 року до 31 серпня 2021 року та за третій рік дії Договору з 27 серпня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Позивач наводить розрахунок суми заборгованості:

4800,00 грн х 2 (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 9600,00 грн

У зв`язку із введенням карантину у період з березня 2020 року по червень 2020 року включно сума щодо сплати винагороди (роялті) у розмірі чотирьох щомісячних єдиних платежів за авторські і суміжні права (4800,00 грн х 4 = 19200,00 грн) була перерахована і сумарно становить 2477,42 грн за зазначений період (чотири місяці)). Сума заборгованості за перший рік Договору становить 9600,00 грн + 2477,42 грн = 10 477,42 грн

4800,00 грн х 12 (кількість місяців у другому році дії Договору, за які відповідач має заборгованість) = 57600,00 грн (сума заборгованості за другий рік дії Договору.

4800,00 грн х 12 (кількість місяців у третьому році дії Договору, за які відповідач має заборгованість) = 57600,00 грн (сума заборгованості за третій рік дії Договору.

Загальна заборгованість за Договором за три роки становить:

10477,42 грн + 57600,00 грн + 57600,00 грн = 125677,42 грн.

Відповідно до п. 3.6 Договору позивачу належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню Відповідачем на рахунок Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", що дорівнює 62838,71 грн (125677,42 грн./2=62838,71 грн.).

Позивач просить стягнути з відповідача додатково - 1445,25 грн - 3% річних за період з 25.02.2020 по 01.11.2021 та 4354,93 грн інфляційних втрат за період з 25.02.2020 по 01.11.2021.

У відзиві на позовну заяву від 13.12.2021 (а.с. 59-60) відповідач зазначив, що на виконання вимог п. 5.2 Додатку №1 та Додатку №2 до Договору відповідачем 26.08.2020 на адресу позивача, Організації та Авторської ОКУ цінним листом з описом вкладення (а.с. 64) було направлено лист - заяву з повідомленням про припинення дії Ліцензійної угоди та в зв`язку з припиненням дії Договору №КБР-138/09/19-Н від 18.09.2019 - з 18.09.2020 відповідач не буде здійснювати публічне виконання об`єктів авторського права (творів, фонограм та інше) в своїх закладах культури та відпочинку.

До вказаного листа був доданий акт припинення використання об`єктів суміжних прав від 26.08.2020 (а.с. 63).

Також на підтвердження припинення договірних відносин з позивачем відповідач 08.06.2021 надав укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Індормедіа" Ліцензійний договір №770 (а.с. 68-69), відповідно до умов якого відповідач отримав майнове право (невиключну ліцензію) на використання, публічного виконання та/або демонстрації об`єктів інтелектуальної власності.

На виконання умов Ліцензійного договору №770 від 08.06.2021, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Індормедіа" відповідачем сплачуються роялі, що підтверджується платіжними дорученнями:

- платіжне доручення № 774 від 24.06.2021 на суму 3024,00 грн (а.с. 70);

- платіжне доручення № 958 від 06.12.2021 на суму 3024,00 грн (а.с. 71).

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи пояснення представника відповідача та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку послуг України, самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Об`єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об`єктами авторського права (ч. 1 ст. 433 ЦК України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) (п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об`єктами суміжних прав (ч. 1 ст. 449 ЦК України).

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ч. 1 ст.440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦК України відносяться: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 32 Закону за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах, при цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі. Згідно ч. 5 ст. 48 Закону визначено, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ іншими законами або договором.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання у строк встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач, в установленому ГПК України порядку спростував обставини, які повідомлені позивачем та покладені в основу його позовних вимог, та надав докази припинення дії Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 18.09.2019 №1838/09/19-Н з 18.09.2020.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів лише у розмірі 5238,71 грн. (роялті) за період вересня 2019-серпня 2020.

В решіт вимог належить відмовити у зв`язку з припиненням договору та відсутності права позивача на зазначені ним суми до стягнення.

Отже, позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Приватного підприємства "Україна-центр" є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 1445,25 грн - 3% річних за період з 25.02.2020 по 01.11.2021 та 4354,93 грн інфляційних втрат за період з 25.02.2020 по 01.11.2021, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Ліга-Закон".

Позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних виконано не вірно, а тому після перерахунку судом підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача лише 681,30 грн інфляційних втрат та 264,87 грн. - 3% річних з суми заборгованості по роялті 5238,71 грн.

В решті вимог належить відмовити з мотивів безпідставності та недоведеності.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Оплата заборгованості відповідачем та неповідомлення про це в суд має враховуватись органами виконавчої служби при примусовому виконанні рішення суду.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2270 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (за мінімальною ставкою).

Позивачем не надано доказів понесених ним судових витрат на послуги адвоката, про необхідність стягнення яких заявлено при зверненні з позовом в суд. Тому суд не розглядає питання підстав, розміру та обґрунтованості стягнення адвокатських витрат.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: Приватного підприємства "Україна-центр", м.Черкаси, вул.Небесної сотні, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32653997, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", м.Київ, вул.А.Аболмасова,5, група приміщень 57, офіс 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42502769, номер рахунку в банку невідомий

5238,71 грн заборгованості, 264,87 грн - 3% річних, 681,30 грн інфляційних втрат та 2270 грн відшкодування судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 28.01.2022

Суддя Г.М.Скиба