Ухвала

від 31.01.2022 по справі 915/574/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

31 січня 2022 року м. ОдесаСправа № 915/574/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр

на рішення Господарського суду Миколаївської області від „03» грудня 2021р., повний текст якого складено та підписано „13» грудня 2021р.

у справі № 915/574/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр

до відповідача: Державного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)

про зобов`язання припинення дій та стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2022 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр на рішення Господарського суду Миколаївської області від „03» грудня 2021р.у справі №915/574/20.

Одночасно, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від „03» грудня 2021р., яке обґрунтовано тим, що копію вказаного рішення суду було отримано ТОВ Костянтинівський гранітний кар`єр 22.12.2021. З урахуванням чисельної кількості вихідних та святкових днів, апеляційна скарга подається в 20-ти денний строк з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Крім того, скаржник заявив клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Колегією суддів встановлено, що вищезазначена апеляційна скарга була подана Товариством з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи № 915/574/20. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр на рішення Господарського суду Миколаївської області від „03» грудня 2021р.у справі №915/574/20 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області.

24.01.2022 матеріали справи №915/574/20 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу встановлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

В матеріалах доданих до апеляційної скарги відсутні докази сплати судового збору в порядку визначеним положенням ЗУ «Про судовий збір» за апеляційний перегляд рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється - за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається з тексту апеляційної скарги апелянтом оскаржується рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.12.2021 року в частині позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 4 473038,67 грн.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2021р. скаржник повинен сплатити судовий збір у сумі 100 643,37 грн. ((67 095,58*150)/100) = 100 643,37 грн.), однак з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що останнім не надано доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі. Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Норми статті 8 названого закону не містять посилання на інші підстави, за наявності яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У зв`язку з цим слід дійти висновку, що норми частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору. Натомість, скаржник у своєму клопотанні не зазначив жодної із підстав, передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір та не надав доказів на підтвердження будь-якої із таких підстав.

Отже, на заявника апеляційної скарги не поширюються приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", а тому клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору не підлягає задоволенню з підстав рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У ст. 129 Конституції України та ст. 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставин, оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України Про судовий збір відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр в задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

За таких обставин, оскільки скаржником не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України (не надано суду доказів сплати судового збору), апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр відповідно до ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260

Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л ИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр про звільнення або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр на рішення Господарського суду Миколаївської області від „03» грудня 2021р.у справі №915/574/20 - залишити без руху.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Костянтинівський гранітний кар`єр району протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки, встановлених при поданні апеляційної скарги, а саме:

- надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за подання апеляційної скарги у сумі 100 643,37 грн.

3. Якщо докази сплати судового збору не будуть подані особою в зазначений строк, судом буде повернуто апеляційну скаргу у порядку, встановленому статтею 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк