Постанова

від 31.01.2022 по справі 916/1765/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/1765/21 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вітла - ПСВ

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2021 (суддя Цісельський О.В.)

за позовом Болградської міської ради Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вітла - ПСВ

про стягнення 158 636,11 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2021 року Болградська міська рада Одеської області (далі - Міська рада, позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ Вітла - ПСВ (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 158 636,11 грн.

Позов обґрунтований тим, що в порушення умов договору оренди земельної ділянки, відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим, у останнього за період з 01.10.2018 по 31.12.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 136 070,22 грн. на яку позивач нарахував інфляційні втрати та пеню і з відповідним позовом звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.10.2021 позов задоволено частково, стягнуто 136 070,22 грн. основного боргу, 6 990,51 грн. пені та 9 538,06 грн. - інфляційні втрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням , ТОВ Вітла - ПСВ звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи в суді, у зв`язку з некоректною роботою пошти, яка не донесла кореспонденцію до адресата. Апелянт вважає, що суд розглянув справу односторонньо, без врахування та вислуховування позиції іншої сторони.

На думку скаржника, розгляд справи відбулось без фактичного повідомлення відповідача, що є обов`язковим.

28.12.2021 до апеляційного суду від Міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому, позивач вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2013 рішенням Болградської міської ради Одеської області № 1256-VІ затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки в довгострокову оренду та надано ТОВ Вітла-ПСВ земельну ділянку (кадастровий номер: 5121410100:02:002:0136) площею 0,1475 га, розташовану за адресою: 68702, Одеська область, м. Болград, вул. Заводська, 28, в довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення та обслуговування АЗС із земель житлової та громадської забудови Болградської міської ради.

18 вересня 2013 року між Болградською міською радою Одеської області (орендодавець) та ТОВ Вітла-ПСВ (орендар) було укладено договір оренди землі № 401.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1475 га, у тому числі за земельними угіддями під капітальною одноповерховою будівлею - 0,0061 га, під капітальною одноповерховою будівлею - 0,0152 га, під капітальною одноповерховою будівлею - 0,0025 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,1237 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 410 802,25 гривень (п. 5 Договору).

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься в грошовій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 36 972,20 грн. на рік.

Пунктом 11 договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно.

На виконання умов договору 18.09.2013 Міською радою та ТОВ Вітла-ПСВ підписано акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) (т.1, а.с. 25).

19.09.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ Вітла-ПСВ , що підтверджується відомостями з інформаційної довідки № 259723570 від 03.06.2021 (т.1, а.с. 30).

20.03.2019 рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/4/19 внесено зміни до договору оренди землі від 18.09.2013 № 401, яким пункти 5 та 9 Договору викладено в наступній редакції:

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2018 р. становить 833 406,57 гривень.

9. З 01.01.2018 року орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 100 008,79 грн. на рік .

Відповідно до службової записки начальника відділу доходів фінансового управління № 110/02.25 від 14.04.2021 ТОВ Вітла-ПСВ в міській бюджет по договору оренди від 18.09.2013 № 401 повинно було сплатити з 2018 рік - по 2020 рік по 100 008,79 грн. за кожний рік, проте відповідач сплатив за 2018 рік лише 75 006,60 грн., за 2019 рік 71 159,64 грн. та за 2020 рік - 17 789,91 грн.

Отже сума заборгованості відповідача за оренду плату земельної ділянки становить 136 070,22 грн. (100 008,79 грн. х 3 = 300 026,37 грн. - 75 006,60 грн. - 71 159,64 грн. - 17 789,91).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з пунктом 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач всупереч умовам договору орендну плату сплачував частково, у зв`язку з чим розмір заборгованості з орендної плати за договором за період з 01.10.2018 по 31.12.2020 становить 136 070,22 грн.. Отже, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, з вказаним висновком суду першої інстанції погоджується судова колегія.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стягненні пені сторони узгодили п. 14 договору. Так, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

Колегія суддів перевірила правильність розрахунку суми пені та дійшла висновку, що господарським судом цілком правомірно перераховано сума пені, з урахуванням вірного визначення періодів прострочення та сум заборгованості, у зв`язку з цим, судова колегія погоджується з перерахунком суми пені зробленим господарським судом, оскільки останній зроблено арифметично та методологічно вірно, адже при перерахунку судовою колегією, суми співпали.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення пені в розмірі 6 990,51 грн. з врахуванням арифметичних та методологічних виправлень.

Стосовно позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевірила правильність розрахунку інфляційних втрат та дійшла до висновку, що господарським судом правомірно перераховано суму інфляційних втрат, з урахуванням вірного визначення періодів прострочення та сум заборгованості, у зв`язку з цим, судова колегія погоджується з перерахунком суми інфляційних втрат зроблених господарським судом, оскільки останній зроблено арифметично та методологічно вірно, адже при перерахунку судовою колегією, суми співпали.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 9 538,06 грн. з врахуванням арифметичних та методологічних виправлень.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги , що відповідач був позбавлений права приймати участь у справі, оскільки не був повідомлений належним чином, про день, час та місце розгляду справи, у зав`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків відділенням поштового зв`язку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що господарський суд на юридичну адресу відповідача (зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) засобами поштового зв`язку направляв ухвалу про відкриття провадження у справі від 16.08.2021, яка повернулась до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання . Крім цього, в подальшому господарський суд на юридичну адресу відповідача, також, направив рішення суду від 23.10.2021, яке було отримано відповідачем 09.11.2021. Отже, господарський суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд даної справи у суді. При цьому, в компетенції суду відсутні повноваження перевіряти роботу відділення поштового зв`язку, щодо належного виконання своїх обов`язків, зокрема, пов`язаних з пересиланням та доставкою документів.

Тобто, наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вітла - ПСВ залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2021 - без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.