Постанова

від 25.01.2022 по справі 913/479/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Харків Справа № 913/479/18(913/502/21)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.

та представників сторін:

позивача- Филик А.І.;

1-го відповідача- не з`явився;

2-го відповідача- Гупал Р.М.,

боржника- не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.3557) на рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2021 (суддя М.Ковалінас, повний текст складено 22.10.2021) у справі №913/479/18 (913/502/21)

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард Фінанс» м. Київ

до відповідача 1 - Приватного підприємства «Донбас - Бізнес» , м. Луганськ,

відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азіяметалконструкція» , м.Київ

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги

в межах справи №913/479/18 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИК» (код ЄДРПОУ 31444637, м. Сєвєродонецьк Луганської області).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Асгард Фінанс» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про визнання недійсним договору №10/1 про відступлення права вимоги від 22.03.2021, укладеного між ПП «Донбас-Бізнес» (первісним кредитором) та ТОВ «Азіяметалконструкція» (новим кредитором), в межах справи №913/479/18 про банкрутство боржника ТОВ «Ливарник» .

В позовній заяві позивач посилається на те, що враховуючи предмет договору про відступлення права вимоги №10/1 від 22.03.2021, його суб`єктний склад, мету його укладення, відступлення права вимоги за таким договором за плату та наявність винагороди ТОВ «Азіяметалконструкція» за надання ПП «Донбас-Бізнес» відповідної послуги, вказаний договір є фактично договором факторингу, в той час, як ТОВ «Азіяметалконструкція» не є фінансовою установою. За вказаних обставин, позивач вважає, що оспорюваний договір підлягаю визнанню недійсним на підставі ст.ст.203, 216 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.10.2021 у справі №913/479/18 (913/502/21) в задоволенні позову відмовлено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем - ТОВ «Асгард Фінанс» порушення його прав чи інтересів, як кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Ливарник» внаслідок укладення між відповідачами оспорюваного договору про відступлення права вимоги, оскільки зміни суб`єктного складу зобов`язання (у даному випадку кредитора) не впливає на зміну активів боржника та, відповідно, його ліквідаційну масу, а відтак і на кредиторські вимоги позивача та інших кредиторів у справі про банкрутство.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач наполягає на протиправності укладення між відповідачами договору про відступлення права вимоги №10/1 від 22.03.2021, зазначає про те, що фактично вказаний договір є договором факторингу.

Позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оспорюваний договір не впливає на права інших кредиторів у справі про банкрутство та зазначає про те, що ТОВ «Азіяметалконструкція» , набувши права вимоги до ТОВ Ливарник набуло право вирішального голосу на зборах кредиторів (фактично право на одноособове прийняття рішень), що прямо впливає на права позивача.

Другий відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів позивача заперечує, зазначає про те, що ТОВ «Азіяметалконструкція» не надавало «Донбас - Бізнес» фінансових послуг, а оспорюваний договір за своєю правовою природою не є договором факторингу. Другий відповідач також вказує на те, що укладення оспорюваного договору не порушує прав позивача, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

В судове засідання 25.01.2022 боржник не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.209-210).

Перший відповідач в судове засідання 25.01.2022 також не з`явився.

Ухвала суду від 16.12.2021, якою розгляд справи призначено в цьому судовому засіданні, направлялась на належу адресу першого відповідача, однак, поштове повідомлення повернулось з довідкою про невручення з відміткою адресат відсутній .

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки боржник та перший відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників боржника та першого відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та другого відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018 порушено провадження у справі №913/479/18 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИК» , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Асгард Фінанс» в розмірі 4671355, 98 грн. основного боргу та 17620 грн. судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, тобто до 23.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 визнано обґрунтованими грошові вимоги до боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИК» ) наступних кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Азіяметалконструкція» в розмірі 2325860 грн.06 коп. (4 черга згідно ст.45 Закону №4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 352 4грн. витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММАШТЕХ» в розмірі 2012425 грн. 95 коп. основного боргу (4 черга згідно ст.45 Закону №4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3524грн. витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора;

- Приватного підприємства «Донбас - Бізнес» в розмірі 3032216 грн. 46коп. основного боргу (4 черга згідно ст.45 Закону №4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3524грн. витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора,

Вказаною ухвалою затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №913/479/18 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИВАРНИК» у складі вимог наступних кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Азіяметалконструкція» в розмірі 2325860 грн.06 коп. (4 черга згідно ст.45 Закону №4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3524грн. витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММАШТЕХ» в розмірі 2012425 грн.95 коп. основного боргу (4 черга згідно ст.45 Закону №4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3524грн. витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора;

- Приватного підприємства «Донбас - Бізнес» в розмірі 3032216 грн. 46коп. основного боргу (4 черга згідно ст.45 Закону №4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3524грн. витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора.

В цій частині ухвала Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 залишена без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) .

Провадження у цій справі здійснюється на підставі вказаного Кодексу, відповідно до положень частин 2; 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у справі №913/479/18 за клопотанням комітету кредиторів відсторонено арбітражного керуючого Максимова І.М. від виконання повноважень розпорядника майна боржника ТОВ «Ливарник» у справі №913/479/18, та призначено розпорядником майна боржника ТОВ «Ливарник арбітражного керуючого Лободу В.О. (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №113 від 12.07.2013).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.12.2020 у цій справі продовжено строк процедури розпорядження майном боржника ТОВ «Ливарник» та повноваження розпорядника майна ( на період дії карантину ).

Кредитор - ТОВ «Азіяметалконструкція» подав до суду першої інстанції заяву від 13.04.2021 №48 про заміну у справі № №913/479/18 про банкрутство ТОВ «Ливарник» кредитора - Приватне підприємство «Донбас-Бізнес» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азіяметалконструкція в порядку ст. 43 КУзПБ , на підставі укладеного між вказаними кредиторами договору про уступку права вимоги від 22.03.2021 № 10/1.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.07.2021 у справі №913/479/18 задоволено заяву ТОВ «Азіяметалконструкція» про заміну кредитора правонаступником.

Замінено у справі №913/479/18 про банкрутство ТОВ «Ливарник» кредитора - Приватне підприємство «Донбас-Бізнес» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азіяметалконструкція» , у тому числі, в реєстрі вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2021 між Приватним підприємством «Донбас - Бізнес» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азіяметалконструкція» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №10/1 (далі-договір, а.с.6).

Відповідно до п.1.1 договору, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові в розмірі 3032216 грн 46коп на підставі ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 про банкрутство ТОВ «Ливарник» (Боржник) і стає у цій частині кредитором у справі.

Відповідно до п.1.2 договору, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов`язань у справі №913/479/18 в частині вимог в розмірі 3032216грн 46коп.

В п.2.1. договору сторони дійшли згоди про те, що новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 151 611 грн, яка підлягає сплаті протягом одного року від дати здійснення господарським судом заміни первісного кредитора на нового у справі №913/479/18, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок або готівкою в касу первісного кредитора.

Відповідно до п.3.1 договору, на момент підписання договору первісний кредитор передав новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.5.1 договору)

22.03.2021 між ПП «Донбас - Бізнес» та ТОВ «Азіяметалконструкція» складено акт приймання-передачі документації до договору про відступлення права вимоги №10/11 від 22.03.2021 (а.с. 108 т.24).

Боржника - ТОВ «Ливарник» та розпорядника майна боржника - Лободу В.О. повідомлено про здійснене відступлення прав вимоги за договором від 22.03.2021 №10/1 (а.с. 221-224 т.23).

Позивач - ТОВ «Асгард Фінанс» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про визнання недійсним договору №10/1 про відступлення права вимоги від 22.03.2021, укладеного між відповідачем 1 - ПП «Донбас - Бізнес» (первісним кредитором) та відповідачем 2 - ТОВ «Азіяметалконструкція» (новим кредитором), в межах справи №913/479/18 про банкрутство боржника - ТОВ «Ливарник» .

На думку позивача, укладення вказаного договору між ПП «Донбас-Бізнес» та ТОВ «Азіяметалконструкція» є протиправним, оскільки вказаний правочин не є договором про відступлення права вимоги, а містить ознаки факторингу, що в свою чергу дає підстави для оскарження такого правочину в судовому порядку в межах справи про банкрутство боржника -ТОВ «Ливарник» .

Судова колегія враховує наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, новий кредитор ТОВ Азіяметалконструкція набув права вимоги до боржника у цій справі на підставі правочину з уступки права вимоги, укладеного між ним і ПП «Донбас - Бізнес» ( первісним кредитором).

Крім того суд першої інстанції , що розглядає цю справу ухвалою від 13.07.2021 здійснив заміну у справі № 913/479/18 про банкрутство ТОВ Ливарник кредитора- ПП «Донбас - Бізнес» на його правонаступника ТОВ «Азіяметалконструкція в реєстрі вимог кредиторів.

Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

Апелянт (позивач) наполягає на тому що спірний договір є договором факторингу, а не уступки права вимоги, він укладений з порушенням правил суб`єктності адже фактором в такому договорі може бути лише банк (фінансова установа), а не підприємство.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу ( фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором) спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів (ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ).

Суб`єктний склад договору факторингу включає три сторони:

клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ЦК України);

фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України). Фактором може бути лише банк (ст. 350 ГК України);

боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором.

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. (ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» )

Згідно ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Факторинг є фінансовою послугою (ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ).

За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Предметом договору відступлення прав вимоги є право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги.

Стороною договору відступлення прав вимоги може бути будь-яка фізична або юридична особа (статті 2, 512 - 518 ЦК України).

Право вимоги за договором відступлення прав вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно.

Метою договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання права вимоги. В той час як укладення договору факторингу спрямовано на отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2018 у справі №909/968/16 зазначила також про те, що якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (ч. 3 ст. 656 ЦК України).

За спірним договором ПП Донбас-Бізнес передало ТОВ Азіяметалконструкція право вимоги за ціною у 151611 грн., що значно нижче номіналу.

За таких обставин, відсутні підстави вважати спірний договір уступки права вимоги договором факторингу.

Отже, правовідносини, що склалися між сторонами спірного договору, регулюються положеннями ч.3 ст. 656; ст.ст. 512-519 ЦК України.

Відсутні підстави вважати, що сторони, укладаючи спірний договір мали на увазі фінансування клієнта за рахунок уступлення права вимоги до боржника.

Крім того, різниця між уступленою сумою і платою за уступку права вимоги не є грошовими коштами наданими ТОВ Азіяметалконструкція у розпорядження.

Враховуючи наведене, оспорюваний договір є саме договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, оскільки за укладеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, право вимоги відступлено за ціною, меншою від номінальної вартості, а також спірний договір не є договором про надання фінансової послуги в розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Також судова колегія приймає до уваги наступне.

Правочин про відступлення прав вимоги також має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, оспорювати правочин може також заінтересована особа, яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним, оскільки згідно вимог чинного законодавства судовому захисту підлягають саме порушені права позивача.

Таким чином, за змістом вищенаведених правових норм визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 25.11.2020 у справі №922/2144/16, від 04.06.2020 у справі №916/1411/19, від 19.02.2020 у справі №916/1408/19, від 09.04.2019 у справі №908/1194/18, від 03.09.2019 у справі №910/14255/18.

Позивач у цій справі не є стороною оспорюваного договору про відступлення права вимоги №10/1 від 22.03.2021.

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення його суб`єктивних прав та законних інтересів внаслідок укладення відповідачами оспорюваного договору та відповідно наявності у нього правових підстав для звернення до суду із вимогою про визнання недійсним такого договору.

Позивач є ініціюючим кредитором у справі №913/479/18 про банкрутство боржника - ТОВ «Ливарник» .

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів в порядку їх черговості в порядку визначеному цим Кодексом. При цьому, вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги (частини 1, 2 статті 64 КУзПБ).

Отже, погашення вимог кредиторів відбувається в порядку передбаченому КУзПБ за процедурою, яка не завжди передбачає повне погашення вимог кредиторів.

Таким чином, вимоги ТОВ «Асгард Фінанс» підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленому КУзПБ, відповідно до реєстру вимог кредиторів.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів (постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №910/9828/17).

У разі заміни кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора, що не впливає на права інших кредиторів у справі, зокрема, при голосуванні кредиторів на зборах кредиторів та засіданні комітету кредиторів боржника (вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.11.2020 у справі №922/2144/16, від 13.03.2019 у справі №905/635/18).

Предметом оспорюваного договору є право вимоги до боржника, яке не пов`язано безпосередньо з майном боржника, тобто за результатами вирішення спору щодо оскарження оспорюваного договору майно боржника не зазнає змін, оскільки змінилась лише особа, яка має право вимоги до боржника, тобто кредитор.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем порушення його прав чи інтересів як кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Ливарник» саме внаслідок укладення між відповідачами договору про відступлення права вимоги, оскільки зміни суб`єктного складу кредиторів не впливають на зміну активів боржника та, відповідно, його ліквідаційної маси, а відтак і на кредиторські вимоги позивача та інших кредиторів у справі про банкрутство.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що ТОВ «Азіяметалконструкція» , набувши права вимоги до ТОВ Ливарник набуло право вирішального голосу на зборах кредиторів (фактично право на одноособове прийняття рішень), що прямо впливає на права позивача.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта, оскільки набуття ТОВ «Азіяметалконструкція» у встановленому законодавством порядку статусу конкурсного кредитора із правом вирішального голосу не свідчить про порушення прав інших кредиторів, в тому числі, ТОВ Асгард Фінанс (кількість його голосів на зборах кредиторів залишилася незмінною).

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків Господарського суду Луганської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2021 у справі №913/479/18 (913/502/21) - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2021 у справі №913/479/18 (913/502/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 31.01.2022р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна