Постанова

від 26.01.2022 по справі 334/8123/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 26.01.2022 Справа № 334/8123/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/8123/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гнатюк О. М.

Провадження № 22-ц/807/319/22 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С

Подліянової Г.С.

за участі секретаря: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІННОВАЦІЯ на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за кордон,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

Заяву обґрунтовано тим, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2019 року по справі № 334/8123/17 було задоволено подання державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1 як особи, що має невиконані зобов`язання, покладені на неї судовим рішенням, тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання покладених на неї зобов`язань. Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухвалою від 15.01.2019р., суд виходив з того, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань за декількома рішеннями судів, які перебувають на примусовому виконанні у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі в межах зведеного виконавчого провадження, зокрема, за відкритими ВП №№ 50608760, 46959039, 50066969, 50067032, 52790446, 52970169 .

В заяві від 29.03.2021р. про скасування обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 вказувала, що вище зазначені виконавчі провадження вже не перебувають на примусовому виконанні у виконавчій службі, оскільки два виконавчих листа визнані такими,

що не підлягають виконанню; за вдома виконавчими листами стягувачем пропущені строки

для пред`явлення їх до виконання після повернення державною виконавчою службою відпо-

відно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження ; за рештою двома листами відбулось повне виконання зобов`язань.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2021 року скасовано обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 ..

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ ФК ІННОВАЦІЯ як стягувач подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу, постановити нове судове рішення, яким відмовити в скасуванні обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що виконавче провадження відносно ОСОБА_1 станом на день винесення судом оскаржуваної ухвали не завершено, а невиконані зобов`язання перед ТОВ ФК ІННОВАЦІЯ продовжують існувати, в той час як ОСОБА_1 , будучи засновником декількох компаній та отримуючи дохід, жодної проплати заборгованості не здійснює, що й є ухиленням від виконання грошового зобов`язання. У свою чергу, ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань і щодо погашення заборгованості на користь ТОВ Вердикт Капітал , по заборгованості перед яким існує відкрите виконавче провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника - адвоката Пшець Ю.Ю. заперечила проти доводів скаржника, обґрунтовуючи свої твердження фактом повернення виконавчого документа від 14.11.2012 № 0818/9141/2012 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , а також пропущенням строку, встановленого для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання. Щодо відкритого виконавчого провадження відносно стягувача в особі ТОВ Вердикт Каптал вказувала, що це виконавче провадження не входило до зведеного виконавчого провадження, у зв`язку з існуванням якого приймались тимчасові заходи обмеження у праві виїзду за кордон відносно боржника ОСОБА_1 . На підставі зазначеного просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

У відповіді на відзив апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, заперечивши проти доводів ОСОБА_1 за викладеними у скарзі доводами, фактично повторюючи зміст апеляційної скарги.

Представник ТОВ Фінансова компанія Інновація - адвокат Філатова О.С. приймала участь у судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв`язку, апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити її з вищевказаних підстав. Зазначила, що наразі ТОВ Фінансова компанія Інновація ставиться питання про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, а тому його подальше виконання відбудеться. Тому вважає, що відсутні підстави для скасування тимчасового обмеження у виїзді за кордон відносно боржника ОСОБА_1 .

Представник стягувача ТОВ Вердикт Капітал - Александров О.О. у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.

Судові повістки, направлені на адресу ОСОБА_1 , які наявні в матеріалах справи, з

рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, повернулись до

апеляційного суду із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 113-114).

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В подальшому, 30.12.2021р. ОСОБА_1 в приміщенні апеляційного суду отримала копію апеляційної скарги, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та судову повістку про виклик у судове засідання на 26.01.2022р., тобто є належно повідомленою про апеляційний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ ФК Інновація та ТОВ Вердикт Капітал , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, суд виходив із часткового виконання боржником зобов`язання за судовими рішеннями, а також закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа від 14.11.2012 № 0818/9141/2012 до виконання. Суд вказував, що, оскільки відсутні відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , яка у такому разі не має статус боржника, то відсутні підстави для її обмеження у праві виїзду за кордон. Натомість, збереження цього обмеження буде свідчити про втручання в її право покидати країну, гарантоване пунктом 2 статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів частково не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно із п. 5 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну

громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

За своїм змістом словосполучення "ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України та у п. 19 ч. 3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Статтею 13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Встановлено, що на примусовому виконанні у Вознесенівському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області знаходилося зведене виконавче провадження ВП № 50608760 (ВП № 46959039, ВП №50066969, ВП №50067032, ВП №52790446, ВП №52970169) з примусового виконання:

-виконавчого листа № 335/13449/14-ц, виданого 19.05.2015 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна суми заборгованості за кредитним договором № ML-202/119/2006 від 19.06.2006 року розмірі 2 942 172,46 грн. (ВП № 50066969);

-виконавчого листа № 335/13449/14-ц, виданого 19.05.2015 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна витрат по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн. та витрат, пов`язаних з викликом відповідачів у судове засідання через засоби масової інформації у розмірі 165 грн., а всього 1992,00 грн. (ВП № 50067032):

-виконавчого листа № 2-202/11, виданого 22.09.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна суми заборгованості за кредитним договором № CL- 202/150/2006 від 05.10.2006 року в розмірі 248 789,11 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн. (ВП № 46959039);

-виконавчого листа № 0818/9141/2012, виданого 14.11.2012 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інновація судового збору у розмірі 850 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн. (ВП № 52790446);

-виконавчого листа № 0818/9141/2012, виданого 14.11.2012 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інновація заборгованості за кредитним договором у розмірі 264 706,08 грн. (ВП № 52970169).

Згідно листа Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.02.2021р. щодо стану виконавчих проваджень ВП № 50608760, ВП № 46959039, ВП № 50066969, ВП № 50067032, ВП № 52790446, ВП № 52970169 надано наступну відповідь про те, що згідно перевірки автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 . Щодо стану виконавчих проваджень №№ 50608760, 46959039. 50066969, 50067032, 52790446, 52970169 повідомлено, що виконавчі листи повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними ( а.с. 9).

Відповідно до інформації АСВП у Вознесенівському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області на цей час виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 завершені.

Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2021р. визнано такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи № 335/13449/14-ц від 19.05.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна суми заборгованості за кредитним договором № ML-202/l 19/2006 від 19.06.2006р. у розмірі 2 942 172,46 грн., № 335/13449/14-ц від 19.05.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна витрат по сплаті судового збору у розмірі 1992 грн.

Суд, встановивши ці обставини, вважав, що їх достатньо, щоб скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.

Між тим, ці висновки суду не відповідають матеріалам справи, прийняті за неповного з`ясування судом всіх обставин щодо існування боргів у ОСОБА_1 та з порушенням норм матеріального права.

Положеннями ЦПК України, окрім іншого, передбачено право боржника звернутися до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження.

Статтею 16 ЦК України передбачене право кожної особи звертатися до суду за захис-том свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Однім із способів за-хисту є відновленні становища, які існувало до порушення.

З набранням чинності 28.08.2018 року Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання статтю 441 ЦПК України доповнено частинами 5-8, які передбачають право боржника звернутися до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення такої заяви, слід перевірити, що відбулось до часу звернення боржника із заявою про скасування цих обмежень в частині виконання боржником зобов`язань, у зв`язку із ухиленням від виконання яких були застосовані обмеження щодо боржника у праві виїзду за кордон.

Згідно статті 6 Закону Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань.

Тобто з диспозиції вказаної норми слідує, що таке обмеження встановлюється до виконання зобов`язань.

Суд першої інстанції в цій частині вказував, що на час розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження жодне з виконавчих проваджень, з невиконанням яких пов`язувалось застосування цих заходів, не перебуває на примусовому виконанні у виконавчій службі.

Проте суд не пересвідчився, чи виконані фактично зобов`язання за усіма рішеннями судів, що перебували на виконанні у виконавчій службі, та яка доля цих зобов`язань на теперішній час, зокрема, щодо заборгованості перед апелянтом в особі ТОВ ФК ІННОВАЦІЯ .

Встановлено, що виконавчі листи щодо зобов`язань перед ТОВ ФК Інновація були повернуті стягувачу відповідно до приписів п. 2 ч. 1 статті 37 ЗУ Про виконавче провадження , тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до приписів ч. 5 статті 37 ЗУ Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Обставин з виключення можливості пред`явлення виконавчих листів стягувачем ТОВ ФК Інновація до виконання, передбачених вказаною нормою, за матеріалами справи не встановлено.

Посилання боржника ОСОБА_1 на те, що стягувачем пропущено строк для їх пред`явлення до виконання, є неспроможними, оскільки такий строк може бути поновлений судом, та на теперішній час відмови у поновленні строку судом не мається.

Наразі представник ТОВ ФК Інновація в судовому засідання надала пояснення,

що товариство має намір звертатись з такою заявою до суду.

Отже, на час вирішення судом заяви ОСОБА_1 та на час апеляційного розгляду справи зобов`язання за виконавчими листами № 0818/9141/2012, виданими 14.11.2012р. Орджонікідзевським судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Інновація заборгованості за кредитним договором у розмірі 264 706,08 грн. та судових витрат в сумі 910 грн., не виконані.

А той факт, що вони не перебувають на примусовому виконанні у виконавчій службі, не становить підстав для зняття тимчасового обмеження, оскільки приписи п. 5 ч. 1 статті 6 ЗУ Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України чітко визначають, що таке обмеження зберігається до виконання зобов`язання, а не до перебування виконавчих документів на примусовому виконанні.

Статтею 39 ЗУ Про виконавче провадження визначені підстави для закінчення виконавчого провадження, наслідками чого згідно статті 40 цього закону є неможливість розпочати його знову за цим же виконавчим документом.

Стаття 40 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконав-цем постанови про: закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону ; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у пов-ному обсязі.

У такому випадку після винесення постанови про закриття виконавчого провадження виконавець надсилає електронну копію документа до Адміністрації прикордонної служби України, де знімається заборона.

Отже, за наявності невиконаних зобов`язань перед стягувачем в особі ТОВ ФК Інновація , у зв`язку з чим, серед інших боргів, застосовувалось тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за кордон, висновки суду про наявність підстав для скасування цього обмеження є необґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про скасування обмеження виїзду за кордон, помилково вважав завершеним виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед стягувачем в особі ТОВ ФК Інновація . Натомість, скаржником слушно зазначено, що фактичного виконання рішення суду за виконавчим документом № 0818/9141/2012 не відбулося з обґрунтованням причин, у результаті чого виконавчий лист повернуто стягувачу. Водночас, зазначена обставина не має наслідком завершення виконавчого провадження, оскільки в силу вимог ч. 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 як боржника від обов`язку сплатити заборгованість, а тому заява про скасування тимчасових заходів обмеження виїзду за кордон не може підлягати задоволенню.

Колегія суддів приймає доводи в апеляційній скарзі щодо невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, на підставі чого вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підлягають задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги про перебування на примусовому виконанні приватного виконавця Вознесенівського округу Запорізької області Проценка Д.Ю. з 17 липня 2020р. виконавчого провадження № 62599903 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Вердикт Капітал заборгованості, то колегія не визнає їх належними до цих правовідносин, оскільки таке виконавче провадження відкрито поза межами зведеного виконавчого провадження, з невиконанням рішень судів у якому й пов`язувалось застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 .

Але таке посилання апелянта на інше виконавче провадження відносно іншого стягувача, не впливає на обґрунтованість його скарги в іншій частині, а саме, щодо себе як стягувача, заборгованість перед яким ОСОБА_1 не погасила.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена із порушенням вимог закону, тому підлягає скасування із прийняттям постанови про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІННОВАЦІЯ задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2021 року у цій справі скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування встановленого відносно неї тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яке встановлено ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2019р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 31 січня 2022 року.

Головуючий: С.В. Маловічко

Судді: М.С. Гончар

Г.С. Подліянова