Постанова

від 17.01.2022 по справі 446/2053/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/2053/19 Головуючий у 1 інстанції: Бакай І.В.

Провадження № 22-ц/811/2497/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар Іванова О.О.

З участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача-адвоката Нарушевича В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 446/2053/19 за апеляційною скаргою Підприємства ОЛВА та ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 травня 2021 року у справі за позовом Підприємства ОЛВА та ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Керама Маркет , ОСОБА_2 , треті особи ПрАТ СК Велтлінер , ПрАТ`СК`АСКО ДС про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

08.11.2019 року Підприємство ОЛВА та ОСОБА_1 звернулися в суд із позовом, який в подальшому уточнили до ТзОВ КЕРАМА МАРКЕТ , ОСОБА_2 з участю третіх осіб: ПрАТ СК Велтлінер , ПрАТ СК Аско ДС та просить постановити рішення, яким стягнути солідарно на користь керівника Підприємства ОЛВА ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 257 353, 59 грн. завдану внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.09.2018 року ОСОБА_1 - керівник Підприємства ОЛВА, перебуваючи за кермом автомобіля марки КІА CARENS, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить йому на праві приватної власності, з приєднаним автопричепом марки ТА-НО, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить Підприємству ОЛВА, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду за участю автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить на праві власності ТзОВ КЕРАМА МАРКЕТ, під керуванням водія ОСОБА_2 , який на час скоєння ДТП являвся працівником ТзОВ КЕРАМА МАРКЕТ, перебуваючи в трудових відносинах з названою юридичною особою. У результаті зіткнення був безповоротно пошкоджений автопричіп ТА-НО та завдано значних механічних ушкоджень задній та ходовій частинам автомобіля КІА CARENS.

29.10.2018 року Галицьким районним судом міста Львова водія ОСОБА_2 визнано винним у порушенні п.12.1 та п.13.1 Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

18.10.2018 року СК АСКО ДС було прийняте рішення про відшкодування завданих збитків в результаті ДТП за участю автомобіля марки КІА CARENS в розмірі 64227,69 гривень, а 20.10.2018 СК АСКО ДС прийняте рішення про відшкодування завданих збитків в результаті ДТП за участю автопричепу марки ТА-НО в розмірі 26 793,53 гривні.

12.03.2019 року за ініціативою позивача ОСОБА_1 була проведена незалежна товарознавча експертиза пошкоджених транспортних засобів, яку провів судовий експерт-товарознавець Семенюк В.М. За проведення незалежної автотоварознавчої експертизи ОСОБА_1 було сплачено: 2652 гривні за експертизу автомобіля КІА CARENS і 2100 гривень за експертизу автопричепу ТА-НО. 30.03.2019 судовим експертом-товарознавцем були виконані експертні автотоварознавчі дослідження №19 і №20, якими були встановлені суми матеріальних збитків, що складають: за автомобіль марки КІА CARENS - 110 042,40 грн., за автопричіп марки ТА-НО - 71 250 грн.

У зв`язку з механічними пошкодженнями, завданими ДТП автомобілю і автопричепу, позивач не міг використовувати дані транспортні засоби за призначенням впродовж значного проміжку часу, так як відповідачі відмовилися відшкодовувати заподіяну матеріальну шкоду, і на даний час ні автомобіль, ні автопричіп не відремонтовані та знаходяться у стані не придатному для використання. Оскільки Підприємством ОЛВА були взяті на себе зобов`язання по проведенню поточних і аварійних ремонтів та обслуговування електромереж і устаткування, то з метою запобігання невиконання (порушення) договірних зобов`язань, проведення вчасного та якісного ремонту та обслуговування, директор Підприємства ОЛВА ОСОБА_1 на виконання договірних зобов`язань поніс додаткові вимушені витрати на оренду транспортного засобу у сторонніх осіб в розмірі 156 000,00 грн.

Зазначає, що після ДТП в ОСОБА_1 виникли проблеми з здоров`ям, він знаходився на лікуванні з 26.10.2018 по 02.11.2018 в Луцькій ЦРЛ та змушений витрачати грошові кошти на купівлю ліків та супутніх медичних матеріалів-витрати склали 1530,41 гривень, які просить стягнути з відповідачів. У загальному наслідки ДТП з вини водія ТзОВ КЕРАМА МАРКЕТ ОСОБА_2 призвели до глибоких моральних і душевних страждань ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, просить компенсувати завдану моральну шкоду в сумі 50000 грн. Також стягненню з відповідачів підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та сплачений судовий збір.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 травня 2021 року узадоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржило Підприємство ОЛВА та позивач ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Посилання суду першої інстанції на те, що розмір завданої майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика і це є підставою для відмови у стягнені майнової шкоди не відповідає фактичним обставинам справи та є помилковим, оскільки розмір максимальної виплати по страховому полісі компанії АСКО ДС складає 120000 грн. і є значно меншим від розміру матеріальної і моральної шкоди. Також зазначає, що суд не врахував понесені позивачем моральні страждання у зв`язку з пошкодженням належного йому автомобіля та автопричепу, що потягло тривалу зміну установленого способу і ритму життя, не врахував поведінку відповідачів і повне ігнорування ними свого обов`язку з відшкодування моральної шкоди.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

На виконання вимог статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу суду не надано.

Відповідачі по справі в судове засідання не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Від представника відповідачів адвоката І.І. Черниш та представника ПрАТ СК АСКО ДС Є.Богданова надійшли через канцелярію суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів ухвалою занесеною до протоколу судового засідання вирішила розгляд апеляційної скарги проводити без участі зазначених представників.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Нарушевича В.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 25 вересня 2018 року о 09 год.35 хв. позивач ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля марки КІА CARENS д.н.з. НОМЕР_1 , що належить йому на праві приватної власності з приєднаним автопричепом марки ТА-НО д.н.з. НОМЕР_2 , що належить підприємству ОЛВА потрапив у ДТП за участю автомобіля марки FORD TRANSIT д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності відповідачу ТзОВ КЕРАМА МАРКЕТ під керуванням водія ОСОБА_2 , який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах із підприємством ТзОВ КЕРАМА МАРКЕТ .

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у порушенні п.12.1 та 13.1 ст.124 КУпАП (а.с.22).

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/6213328 від 14.09.2018 року автомобіль марки FORD TRANSIT д.н.з. НОМЕР_4 на час ДТП був застрахований у ПрАТ СК АСКО-ДС . Відповідно до Полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну визначено у сумі 100 000,00 грн.; за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю- 200 000,00 грн. (а.с.140).

Згідно Договору № ДГ 049938 від 14.09.2018 року автомобіль марки FORD TRANSIT д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ТОВ КЕРАМА МАРКЕТ застрахований у ПрАТ СК ВЕЛТЛІНЕР за Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту: ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 100 000,00 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 200 000,00 грн. (а.с. 138-139).

Так як автомобіль FORD TRANSIT були застраховані у ПрАТ СК АСКО ДС , відтак така листом №29 від 18.10.2018 року повідомила відповідача ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті ДТП, що сталася 25 вересня 2018 року за участю автомобіля KIA CARNES д.н.з. НОМЕР_1 ,в розмірі 64 227,69 грн. (а.с.24).

20 жовтня 2018 року ПрАТ СК АСКО ДС листом № 30 від 22.10.2018 року повідомило підприємство ОЛВА про прийняте рішення про страхове відшкодування в результаті ДТП за участю автопричепу марки ТА-НО , номер шасі НОМЕР_5 д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 26 793,53 грн. (а.с.42).

Не погодившись із сумами виплаченого страхування, позивач ОСОБА_1 звернувся 07.03.2019 року до експерта Семенюка В.М. із заявою про визначення вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля KIA CARENS НОМЕР_1 на дату огляду 12.03.2019 року та згідно висновку №19 від 30.03.2019 року експертного автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку досліджуваного ТЗ станом на 12.03.2019 року становить 110 042,00 грн. (а.с.26-27,27 зворот).

Згідно Висновку № 20 від 30.03.2019року експертного автотоварознавчого дослідження матеріальних збитків причіпа-лавети ТА-НО НОМЕР_2 , проведеного за заявою ОСОБА_1 від 07.03.2019 року встановлено, що вартість матеріального збитку досліджуваного причіпа-лавети ТА-НО НОМЕР_2 складає 71 250,00 грн. ( а.с. 43-44,44 зворот).

За приписами статті 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст.979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно до ч.3ст.20 Закону України Про страхування страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-17цс/18) зроблено правовий висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-ІУ у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування ( зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-ІУ).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Звертаючись з позовом до відповідача ТзОВ КЕРАМА МАРКЕТ та ОСОБА_2 про солідарне відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди в сумі 257 353,59 грн., позивачем не враховано, що транспортний засіб відповідача ТзОВ Керама маркет , яким керував винуватець ДТП ОСОБА_2 був застрахований на час страхового випадку як полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у ПрАТ СК АСКО ДС так і полісом добровільного страхування у ПрАТ СК Велтлінер . Розмір відшкодування внаслідок пошкоджених транспортних засобів як позивача так і підприємства ОЛВА не перевищив ліміту суми матеріального відшкодування. Відтак, відмовляючи у зазначеній частині позовних вимог, суд першої інстанції правильно застосував як норми діючого законодавства щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок джерела підвищеної небезпеки так і правові позиції Верховного Суду у зазначеній категорії справ.

Колегія суддів звертає увагу на те, що експерт Семенюк В.М. не попереджений про кримінальну відповідальність. Так як проведення експертного автотоварознавчого дослідження проводилося за заявою позивача ОСОБА_1 , експерт зобов`язаний був зазначити про те, що усвідомлений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, чого у Висновку експерта немає, а тому суд першої інстанції підставно не взяв цей висновок до уваги та не надавав йому правової оцінки.

В порушення вимог процесуального законодавства, позивач просить стягнути відшкодування за пошкодження обидвох транспортних засобів у свою користь. Однак, згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КІА CARENS такий належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 (а.с.15).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію ТЗ загальний причіп ТА-НО такий належить підприємству ОЛВА .

Пояснення позивача ОСОБА_1 що він керівник підприємства підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи підприємство Олва (а.с.11) та Витягом із ЄДРПОУ (а.с.12-14). Однак, до матеріалів справи позивачем не надано Статуту підприємства із якого можна було б зробити висновок, що позивач наділений правом стягувати матеріальну шкоду підприємства у свою користь.

Відповідно до частини четвертої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК).

Щодо позовних вимог позивача в частині відшкодування збитків, спричинених вимушеною орендою транспортного засобу для виконання договірних зобов`язань підприємства ОЛВА та юридичних і фізичних осіб, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підстави майнової відповідальності визначені статтею 1166 ЦК на яку суд першої інстанції підставно посилався.

Заявляючи позовні вимоги про відшкодування шкоди внаслідок оренди транспортного засобу, колегія суддів зазначає, що Договори оренди, які позивач долучив до матеріалів справи та квитанції про оплату за оренду транспортного засобу укладені із підприємством ОЛВА та ФОП ОСОБА_3 (а.с.184-229) , однак позовні вимоги стосуються стягнень в користь відповідача ОСОБА_1 , що не узгоджується із позовними вимогами до ТзОВ Керама Маркет та ОСОБА_2 та наданими доказами.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині відмови у стягненні моральної шкоди, такі не спростовують висновків суду. Суд першої інстанції належно оцінив надані до позовної заяви докази та прийняв законне рішення. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини прописав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України , рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1; 375; 383; 384; 389-391ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та Підприємства ОЛВА залишити без задоволення.

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 травня 2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 24.01.2022 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк