Ухвала

від 27.01.2022 по справі 534/153/21

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/153/21

Провадження № 2-п/536/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Колотієвського О.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Коваль В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01.07.2021 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кременчукгаз - постачання до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання інфляційних нарахувань на 3 % річних,-

В С Т А Н О В И В:

01.07.2021 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кременчукгаз - постачання до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання інфляційних нарахувань на 3 % річних.

24.12.2021 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення, яка обґрунтована зокрема тим, що вказане заочне рішення про стягнення з нього заборгованості ухвалене по причині його неявок до суду передчасно, оскільки він не отримував викликів до суду та дізнався про наявність виконавчого провадження лише коли його рахунки було заблоковано.

Так заявником вказано, що з вказаним заочним рішенням він не згоден, оскільки обставини по справі встановлені не у повному обсязі, односторонньо, без дослідження доказів, які можуть змінити доказову базу по справі.

Згідно вищенаведеного просив суд постановити ухвалу, якою скасувати заочне рішення суду від 01.07.2021 року, та призначити слухання справи по суті.

В судове засідання сторони по справі не з`явилися.

ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив розглянути заяву про перегляд заочного рішення без його участі та скасувати заочне рішення суду від 21.07.2021 року.

Представник ТОВ Кременчукгаз-постачання в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду заяви про скасування заочного рішення повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи.

На підставі ст. 287 ЦПК України , суд своєю ухвалою може скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 отримав копію заочного рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01.07.2021 року лише 23.12.2021 року.

Відтак, суд вважає, що строк для подання заяви про перегляд заочного рішення пропущений з поважних причин.

Заява про перегляд заочного рішення подана до суду відповідачем протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду і тому є підстави для поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Також, ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, ч. 2 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Також, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та є частиною національного законодавства України, зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частина 1 ст. 3 ЦПК України встановлює, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а ч. 2 ст. 3 ЦПК України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року чітко вказує на те, що якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

До всього цього, ч. 4 ст. 10 ЦПК України прямо зазначає, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Тобто, у випадках наявності суперечностей між Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та нормами ЦПК України, застосуванню підлягає саме Конвенція, зокрема щодо права доступу до суду, справедливості судового розгляду, рівності сторін, а також надання сторонам всіх можливостей надати докази з метою повного, об`єктивного та всебічного дослідження обставин справи з метою ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Так, Європейський Суд з прав людини вказав на те, що хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції (див. рішення у справі Кушоґлу проти Болгарії ( Kushoglu v. Bulgaria ) (заява № 48191/99) від 10 травня 2007 року, п. 50).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач не з`являвся в судове засідання та не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки не отримував повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення заявник не проживає за місцем реєстрації, вказує в заяві про перегляд заочного рішення іншу адресу проживання: АДРЕСА_1 , а тому суд вважає, що є підстави для скасування заочного рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01.07.2021 року та дійшов висновку про призначення справи до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Керуючись ст.ст. 258-261, 284-287 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі №534/153/21.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01.07.2021 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кременчукгаз - постачання до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання інфляційних нарахувань на 3 % річних-задовольнити.

Заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від від 01.07.2021 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кременчукгаз - постачання до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за оплату послуг з газопостачання інфляційних нарахувань на 3 % річних - скасувати та призначити справу до розгляду в спрощеному порядку в приміщенні Кременчуцького районного суду Полтавської області на 09 березня 2022 року о 10 годині 00 хвилин.

Повідомити сторін по справі про час та місце розгляду справи.

Роз`яснити всім учасникам справи наступне:

Відповідно до ст. 191 ЦПК України, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відзив подається протягом 15 днів із дня даної ухвали.

Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами

Відповідно до ст.179 ЦПК України, позивач має право подати відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву відповідача.

Згідно з ч.3 ст.179 ЦПК України, копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Відповідно до ст.180 ЦПК України, відповідач має право подати заперечення на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Згідно з ч.3 ст. 180 ЦПК України, копія заперечення на відповідь на відзив та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечення на відповідь на відзив до суду.

Відповідно до вимог ст.83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву .

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до вимог ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання.

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Учасники справи можуть отримати інформацію на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, щодо справи, що розглядається за наступною веб-адресою сторінки: http://km.pl.court.gov.ua/fair/

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. О. Колотієвський