Рішення

від 31.01.2022 по справі 303/8674/21

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/8674/21

2/303/2171/21

ряд.стат.звіту №20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі : головуючого-судді Монич В.О.

при секретарі Годьмаш О.В.

Справа №303/8674/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 22Б , в особі представника адвоката Глагола Галини Петрівни до Мукачівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування майна з чужого незаконного володіння, - в с т а н о в и в:

Представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 22Б , який знаходиться за адресою м.Мукачево, вул.Грушевського, 22Б, Закарпатської області - Глагола Галина Петрівна звернулась до суду з позовною заявою до Мукачівської міської ради Закарпатської області та ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування майна з чужого незаконного володіння. Зокрема, представник позивача у позовній заяві просить: - визнати незаконними та скасувати рішення Мукачівської міської ради, а саме: - Рішення 68 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради №1623 від 28.11.2019 року Про передачу у власність земельних ділянок шляхом викупу, затвердження звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що відчужуються, затвердження ціни та інших істотних умов договорів купівлі-продажу та про затвердження звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок комунальної власності, які підлягають продажу у власність на земельних торгах у формі аукціону в частині пунктів 4, 5, 6,11 що стосується продажу земельної ділянки площею 285 кв.м., цільове призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури , розташованої на території АДРЕСА_2 , кадастровий номер; 2110400000:01:001:1381 на земельному аукціоні; - Рішення 61 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради №1473 від 22.08.2019 року Про визначення земельних ділянок несільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу на земельних торгах та виготовлення документації із землеустрою в частині пункту 3 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу на земельних торгах цільове призначення якої змінюється з для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03) на для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (03.10) ~ згідно додатку З до цього рішення (щодо земельної ділянки за адресою:

АДРЕСА_2 , площею 0,0285, за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1381); - витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 285 кв.м., цільове призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури , розташованої на території АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2110400000:01:001:1381 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 22Б (код юридичної особи 43646966, адреса: 89600, Закарпатська обл., м Мукачево, вул. Грушевського буд. 22 Б ). Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Представник відповідача Мукачівської міської ради Закарпатської області подав до суду відзив у якому просить у задоволенні позову відмовити. В поданому відзиві зазначають, що Мукачівська міська рада як власник земельної ділянки для забезпечення надходження коштів до бюджету розвитку міста, вільну земельну ділянку розташовану на території АДРЕСА_2 , б/н кадастровий номер: 2110400000:01:001:1381 площею 0,0285 га. виставила на земельні торги згідно Рішення Мукачівської міської ради №1473 від 22.08.2019 року. Право власності на цю земельну ділянку набуто відповідачем ОСОБА_3 на підставі відкритого земельного аукціону, через оголошення, яке опубліковано на офіційному веб сайті Держгеокадастру України з яким можна ознайомитися за посиланням https://torgy.land.gov.ua/services, Лот №44682 Аукціону № НОМЕР_1 . Ціна продажу цієї земельної ділянки становить 523 495,98 грн.. Вважають, що відчуження земельної ділянки відбулося прозоро, через торги, в яких участь мали право брати, як фізичні так і юридичні особи. Відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив у якому просить у задоволенні позову відмовити. В поданому відзиві зазначає, що земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2 кадастровий номер: 2110400000:01:001:1381 площею 0,0285 га. Придбана ним у законний спосіб, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 31.01.2020 року з Територіальною громадою міста Мукачево в особі Мукачівської міської ради, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Перестою Я.О., вартість якої становила 523 495,98 грн.. Даний договір було укладено за результатами відкритих земель них торгів (аукціону), який було організовано приватним підприємством Навіта , яке, згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.01.2020 року, діяло на підставі статуту та Ліцензії на проведення земельних торгів, виданої Державним комітетом України із земельних ресурсів серії АГ №583007 від 13.01.2011 року. Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд приходить до слідуючого висновку. Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 198589095) земельна ділянка з кадастровим номером 2110400000:01:001:1381 знаходиться в приватній власності громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 180185200) 04 вересня 2019 року було здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:001:1381, як комунальну, за Територіальною громадою міста Мукачево в особі Мукачівської міської ради (код ЄДРПОУ 38625180). Підставою виникнення права власності при цьому вказано рішення Мукачівської міської ради від 20.08.2019 року за №1469. В подальшому, дана земельна ділянка (з кадастровим номером 2110400000:01:001:1381) за результатами земельного аукціону була, згідно договору купівлі-продажу №159 (посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Перестою Я.А.), придбана ОСОБА_1 , у власності якого перебуває і у даний час, що підтверджується матеріалами справи. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Статтями 316, 317, 319, 321 ЦК України визначено, що право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власність зобов`язує, держава не втручається в здійснення власником права власності. Статтею 387 та частиною 1 статті 388 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №2/1522/12876/11 (провадження №61-7307ск18)). Розглядаючи аналогічну справу Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №522/11473/15 (провадження 61-47178ск18) дійшов наступного правового висновку: у разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника. Визначаючи вид вимоги, особа може зіткнутися з проблемою, коли одні й ті ж самі протиправні дії породжують виникнення різних цивільно-правових вимог до одного й того ж суб`єкта. Задоволення хоча б однієї з них позбавляє можливості пред`явлення іншої. Особливістю віндикаційного позову є відсутність спору з приводу належності позивачеві майна (майнових прав) на праві власності чи іншому титулу. З огляду на заявлені позивачем вимоги у цій справі підлягає дослідженню питання наявності або відсутності в нього прав володіння та законності вибуття земельної ділянки у власність Мукачівської міської ради, а в подальшому ОСОБА_1 , тому існує спір з приводу належності ОСББ майнових прав на спірну земельну ділянку. Зазначене свідчить про те, що у цьому спорі витребування майна з чужого незаконного володіння залежить від встановлення дійсного власника цього майна (майнових прав), належності йому прав на це майно та законності вибуття майна з його володіння. Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, за Мукачівською територіальною громадою в особі Мукачівської міської ради 04 вересня 2019 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:001:1381 на підставі Рішення Мукачівської міської ради від 20.08.2019 року за №1469. Подальші дії з даною земельною ділянкою здійснювались Мукачівською міською радою, виходячи з наявних у неї прав власника. Оскільки, на даний час Рішення Мукачівської міської ради від 20.08.2019 року за №1469 є чинним та не визнане недійним, не оспорюєтья, тому в суду відсутні підстави для задоволення позову в частині скасування рішень Мукачівської міської ради. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Передумовами та матеріальним підставами позову для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у спосіб визнання недійсними підстав проведення та (або) результатів аукціону про продаж земельної ділянки, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності чи користування) щодо земельної ділянки, а також факт порушення (невизнання оспорювання) цього права на земельну ділянку. Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка, кадастровий номер 2110400000:01:001:1381, на момент прийняття Рішення Мукачівською міською радою від 28.11.2019 року №1623, в тому числі в частині затвердження її експертної грошової оцінки, вартості та продажу, знаходилась у її власності, що підтверджується наявними доказами та не заперечується сторонами. Представником Позивача, як доказ належності спірної земельної ділянки, до якої на за його твердженням входить і земельна ділянка, яка на даний час має кадастровий номер 2110400000:01:001:1381, до прибудинкової території багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 , вказуються рішення Мукачівської міської ради депутатів трудящих від 16 квітня 1958 року №143 та від 14 травня 1955 року за №176. Як встановлено в ході дослідження рішення 16 квітня 1958 року №143 ним, в тому числі вирішено: зареєструвати документи на право користування присадибними ділянками …. п.28. Домоуправлінням №2 міста Мукачево, земельну ділянку по АДРЕСА_4 , в розмірі 1118 кв.м. . З наявних у справі матеріалів слідує що будинок по АДРЕСА_5 . Окрім цього, вказаним рішенням Домоуправлінню №2 передано також ряд інших земельних ділянок так само як земельні ділянки передані і у користування фізичних осіб. Тобто даним рішенням право користування рядом земельних ділянок надано саме Домоуправлінню АДРЕСА_6 , а відомостей щодо його повноважень та подальших дій по відношенню до вказаних земельних ділянок матеріали справи не містять. Рішення ж від 14 травня 1955 року за №176 інформації про земельну ділянку за вказаною адресою не має. Тобто, ні право власності, ні право користування Позивача на підставі норм ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України на земельну ділянку, не підтверджено належними доказами у порядку ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Позивачем також не вжито заходів по отриманню, згідно ст. 42 ЗК у власність або постійне користування в тому числі прибудинкової території, саме процедура якого в ході виготовлення та затвердження землевпорядної документації і внормовує визначення її розмірів та належності. Слід врахувати, що під порушенням права розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України. Позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Тобто сторонами в судовому процесі є суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що задоволення позовних вимог, враховуючи обраний спосіб захисту, не матиме наслідком захисту прав позивача на земельну ділянку, оскільки, серед іншого, визнання Рішень Мукачівської міської ради по продажу земельної ділянки недійсними не матиме безпосереднім автоматичним наслідком передачу у власність або в постійне користування земельної ділянки позивачу з реєстрацією цього права, право на що позивач прагне захистити шляхом подання цього позову та відповідно не призведе до ефективного захисту його прав. Судом враховується, що відповідно до положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, основоположним принципом ст. 6 Конвенції є верховенство права та Реалізація права на правосуддя реалізується шляхом ефективного способу судового захисту. Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи(Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З огляду на вищезазначене, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, враховуючи вищезазначені положення законодавства та обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст.5, 13, 15, 16, 81, 89, 258, 263-265, 268 ЦПК України, та ст.ст.316, 317, 319, 321, 377, 387, 388 ЦК України, ст.ст.42, 120, 125, 126 ЗК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 22Б , в особі представника адвоката Глагола Галини Петрівни до Мукачівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 22Б , код юридичної особи 43646966, м.Мукачево, вул.Грушевського, 22Б, Закарпатська область, поштовий індекс - 89600;

Представник позивача : Глагола Галина Петрівна, м.Мукачево, вул.Штефана Августина, 36-30, Закарпатська область, поштовий індекс - 89600;

Відповідач : Мукачівська міська рада Закарпатської області, м.Мукачево, пл.Духновича, 2, Закарпатська область, поштовий індекс - 89600;

Відповідач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 .

Головуючий В.О.Монич