Рішення

від 26.01.2022 по справі 323/1141/21

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/1141/21

Провадження № 2/323/108/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю

представника позивача - Кириченко Ю.Ю.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Оріхівський водоканал Оріхівської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання холодної води і водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2021 року до суду з позовом звернулося Комунальне підприємство Оріхівський водоканал , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з водопостачання і водовідведення станом на 01.05.2021 в сумі 9095,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила № 630) і Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 року № 190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 07.10.2008 р. за № 936/15627 (далі - Правила № 190), підприємство надає відповідачу послуги з постачання холодної води і водовідведення за адресою АДРЕСА_1 .

Відносини між сторонами, крім того, регулюються Договором про надання послуг з централізованого водопостачання від 02.11.2020, укладеним між сторонами.

Вказані документи породжують цивільні права та обов`язки, як то, у позивача - обов`язок постачати холодну воду і право отримати плату за поставлену холодну воду, а у відповідача - право спожити холодну воду в необхідних об`ємах та обов`язок оплатити вартість спожитої холодної води, що відповідає юридичному факту - правочину поставки. Крім того, виникнення прав та обов`язків з постачання холодної води передбачено законодавством України - Правилами № 630, де в п. 1 зазначено: Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення і Правилами № 190, де в п. 1.1. зазначено: Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод .

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦК України є - договори та інші правочини, інші юридичні факти. У відповідності до ст. 202 ЦК України, правочином є погоджена дія двох осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, що відповідає діям позивача і відповідача.

Відповідно до пунктів 11, 18 Правил № 630 і пунктів 3.5, 3.7, 28 Правил 190 розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг з постачання холодної води і водовідведення є календарний місяць. При цьому споживач зобов`язаний робити оплату за надані протягом розрахункового періоду послуги з постачання холодної води і водовідведення не пізніше 20 числа наступного місяця. Проте відповідачем сплачувалося за надані послуги частково та за межами строків, визначених нормативними актами.

Свої зобов`язання відповідач не виконала, внаслідок чого сума її заборгованості станом на 01.05.2021 року становить 9095,95 грн.

Ухвалою від 26.05.2021 було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження.

22.07.2021 до суду надійшов письмовий відзив відповідача, в якому вона позовні вимоги не визнала та послалась на те, що вона дійсно є власником приміщення за адресою АДРЕСА_1 , але фактично там не проживає, водою не користується, інших зареєстрованих за цією адресою осіб немає, фактично там також ніхто не проживає, а розрахунок заборгованості взагалі є необґрунтованим.

01.08.2021 у судді Гуцал О.П., яка була головуючою у справі, припинились повноваження на здійснення правосуддя у звязку із закінченням п`ятирічного строку призначення на посаду судді вперше.

02.08.2021 повторним авторозподілом судової справи головуючим був визначений суддя Мінаєв М.М.

04.08.2021 до суду надійшла письмова відповідь позивача на відзив, в якому наголошується, що в період до 14.12.2020, коли був розпломбований і знятий лічильник води у приміщенні відповідача, була нарахована заборгованість відповідно до знятих з нього показань, а в період після цього нарахування плати за водопостачання та водовідведення здійснювалось за нормами споживання з розрахунку проживання там трьох осіб.

11.08.2021 до суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких вона послалась на те, що ствердження позивача про проживання у спірній квартирі трьох осіб нічим не підтверджується, а відповідний акт від 28.09.2019, на який посилається позивач, не є належним доказом, оскільки складений без її залучення неуповноваженими особами.

В судовому засіданні під час судового розгляду представник позивача вимоги підтримав. На додаток до раніше поданих письмових заяв по суті спору пояснив, що розмір вимог розрахований в межах позовної давності, за період з 01.05.2018 по 01.05.2021, та на підставі тарифів, що були чинними у вказаний період. При цьому тривалий час у позивача не було доступу до лічильника у квартирі відповідача, через що нарахування оплати здійснювалось за встановленими нормативами споживання. Після цього, у грудні 2020 року, за заявою відповідача працівниками позивача був розпломбований лічильник за вказаною адресою, у зв`язку з чим за участю відповідача був складений акт, яким зафіксовано показання лічильника на 14.12.2020 та факт проживання у квартирі трьох осіб. На підставі цього був проведений перерахунок заборгованості за показаннями лічильника станом на грудень 2020 року. Після цього нарахування оплати здійснювалось, за відсутності лічильника, за нормативами споживання з розрахунок проживання у квартирі трьох осіб.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала. На додаток до викладених раніше письмових заперечень пояснила, що ані вона, ані ніхто інший у спірній квартирі в період, що охоплюється позовними вимогами, не проживав і не проживає. Акт від 14.12.2020 вона не визнає, оскільки він складався без її участі, підпис біля її прізвища на цьому акті їй не належить, вона ніколи не підтверджувала і не подавала в інший спосіб позивачу відомостей про проживання трьох осіб у її квартирі, а працівники позивача не уповноважені на власний розсуд визначати кількість мешканців.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову з таких підстав.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Також, статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом та підтверджується наданими у справі доказами, відповідач ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 13.06.2012 є одноосібним власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується, зокрема, наявною у справі Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.07.2021 № 265896454.

У зв`язку з цим відповідач є споживачем послуг з холодного водопостачання і водовідведення, що надає за вказаною адресою КП Оріхівський водоканал .

Облік споживання оплати відповідачем послуг водопостачання та водовідведення здійснюється за закріпленим за нею особовим рахунком 2334, що сторонами не оспорюється.

Відповідно до статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

До житлово-комунальних послуг законодавство відносить комунальні послуги: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо (стаття 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Частиною першою статті 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачено послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання на підставі договору.

Згідно зі статті 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, та укладення договору передбачений статтею 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

За змістом статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ані ЦК України, ані Законами України Про житлово-комунальні послуги , Про питну воду та питне водопостачання , ані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

З огляду на викладені правові норми, суд приходить до висновку, що відсутність договору, як підстава на безоплатне користування фактично спожитими послугами, не передбачена.

Таким чином, самий факт відсутності договору в період до 02.11.2020 між сторонами не звільняє відповідача від обов`язку оплатити фактично спожиті послуги.

02.11.2020 між сторонами був укладений Договір про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення.

До 14.12.2020 у квартирі відповідача був встановлений лічильник, точну дату та джерело встановлення якого належними доказами у справі не підтверджено.

Судом також встановлено, що ані відповідач, ані жодна інша особа, не зареєстрували у вказаній квартирі своє місце проживання.

Відповідно до наданих позивачем взаєморозрахунків з відповідачем, тривалий час, а саме до листопада 2019 року, за відповідачем обліковувалась заборгованість у розмірі 1268,95 грн., а щомісячні нарахування не проводились.

У жовтні 2019 року відповідач сплатила заборгованість у розмірі 1269,00 грн., повідомивши при цьому позивача у відповідні квитанції про показник лічильника води у своїй квартирі - 00159.

З листопада 2019 року позивач почав нараховувати плату за водопостачання та водовідведення за нормативами споживання, оскільки відповідач не подавав показання лічильника і не забезпечував представникам позивача доступу до лічильника, що відповідачем не оспорюється.

08.12.2020 року відповідач подала заяву про розпломбування лічильника, копія якої міститься в матеріалах справи.

14.12.2020 працівники позивача, діючи на підставі вказаної заяви відповідача, розпломбували лічильник у її квартири, про що склали Акт про взяття на облік лічильника води, в якому, зокрема, зазначили, номер особового рахунку відповідача, місце встановлення та тип лічильника, його серійний номер 120003, рік виготовлення (2012), показники (00474), номер пломби (2181).

Крім того, у вказаному акті зазначена кількість членів сім`ї відповідача - три особи.

Цей акт підписаний двома представниками позивача та відповідачем. При цьому відповідач під час судового розгляду заперечувала, що на акті саме її підпис, однак з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи на підтвердження таких пояснень не заявила.

На підставі вказаного Акту позивач здійснив перерахунок заборгованості відповідача за спожиті послуги водовідведення і водопостачання, у зв`язку з чим розмір заборгованості складав 15349,95 грн.

З урахуванням суми в розмірі 8495,00 грн., яку відповідач сплатила сукупно протягом 2020 року, розмір непогашеної заборгованості на кінець 2020 року становив 6854,90 грн. (тут і далі суд бере за основу нарахування, зроблені позивачем відповідно до встановлених у спірний період тарифів і норм споживання, оскільки відповідач відповідність цих нарахувань встановленим тарифам і нормам споживання не оспорювала).

В подальшому, оскільки замість знятого лічильника інший лічильник у квартирі відповідача встановлений не був, позивач знову нараховував плату за свої послуги за нормами споживання з розрахунку трьох мешканців (членів сім`ї відповідача).

Правилами № 630 передбачено, що:

-оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок; справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил; виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (п.10);

-послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води (п.17);

-розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк ; система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем; після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування (п.18);

-плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20);

-у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства (п.21).

Таким чином, дії позивача щодо перерахунку (коригування) заборгованості з оплати за спожиті послуги водопостачання і водовідведення на підставі показань лічильника станом на 14.12.2020, при першому ж доступі до нього, відповідали вимогам чинного законодавства.

Водночас законність та обгрунтованість нарахування позивачем плати за водопостачання і водовідведення в період з 01.01.2021 по 01.05.2021 за нормами споживання з розрахунку трьох мешканців належними та допустимими доказами не підтверджується.

Єдиним документом, яким при цьому керувався позивач, є Акт про взяття на облік лічильника води від 14.12.2020, де зазначена саме така кількість осіб, які фактично проживають у спірній квартирі, однак він може бути підставою для такого нарахування, оскільки, по-перше, працівники позивача не уповноважені на власний розсуд, навіть на підставі власного спостерігання, визначати кількість мешканців у жилому приміщенні, а по-друге, цим Актом зафіксовані обставини станом саме на 14.12.2020. Доказів фактичного проживання трьох осіб у спірній квартирі після цієї дати позивач взагалі не надав.

Відповідач послідовно наполягала, що три особи в її приміщенні не проживають, і матеріалами справи це ствердження не спростоване.

Таким чином, суд приходить до висновку, що плата за період з 01.01.2021 по 01.05.2021 підлягає нарахуванню і сплаті за нормами споживання з розрахунку однієї особи.

Так, якщо позивачем за цей період нараховано заборгованості (з урахуванням платежу відповідача в розмірі 1000,00 грн.) на суму 2241,05 грн. (9095,95 грн. - 6854,90 грн.), то стягненню підлягає лише третина від цієї суми, тобто 747,01 грн.

Отже, в цілому заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню в межах заявлених позовних вимог, становить 7601,91 грн. (6854,90 грн. + 741,01 грн.).

При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що й вона особисто у спірний період не проживала у своїй квартирі і не користувалась послугами позивача, оскільки це спростовується показаннями лічильника станом на 14.12.2020, а також самим фактом часткового внесення нею оплат за послуги водовідведення і водопостачання протягом спірного періоду. Відповідач не змогла пояснити, чому вона сплачувала за послуги, якими нібито не користувалась.

Крім того, відповідач, у разі реальної відсутності потреби у послугах позивача, мала права звернутись до із заявою про відключення або тимчасове зупинення водопостачання, як це передбачено Правилами № 630 та договором від 02.11.2020 року, однак доказів такого звернення відповідач не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 82, 84, 19, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Оріхівський водоканал Оріхівської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання холодної води і водовідведення, - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Оріхівський водоканал Оріхівської міської ради Запорізької області заборгованість за надані послуги з постачання холодної води і водовідведення станом на 01.05.2021 в розмірі 7601,91 грн. (сім тисяч шістсот одна грн. 91 коп.) .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Оріхівський водоканал Оріхівської міської ради Запорізької області судовий збір в розмірі 1902,03 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити .

Повний текст рішення складений 31.01.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з вручення копії рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв