Постанова

від 09.10.2007 по справі 2/99-пн-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

09 жовтня 2007 р.                                                                                  

№ 2/99-ПН-07 

Вищий  господарський суд України у складі колегії

суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши   

касаційну скаргу ОСОБА_1

на                         рішення господарського

суду Херсонської області від 17.04.2007р.

у справі        №2/99-ПН-07

за позовом  

Новокаховської міської ради

до                      Комунального підприємства

"Каховське державне бюро технічної

                      інвентаризації"

про                    визнання права власності,

за участю представників:

від

скаржника: ОСОБА_3 (довіреність від 24.03.07),

від

позивача: Сафронова Т.А. (доручення від 08.10.07 №29/745),

від

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Новокаховська міська рада звернулася

до господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального

підприємства "Каховське державне бюро технічної інвентаризації" і

просило суд визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, за територіальною

громадою міста Нова Каховка та зобов'язати відповідача зареєструвати вказану

квартиру за позивачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

зазначена квартира знаходиться на обліку у відповідача як безхазяйна, річний

строк з дня взяття її на облік безхазяйного майна сплинув, що з огляду на пункт

5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та

ст.335 ЦК України, є підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідач у своєму  відзиві на позов зазначив, що проти його

задоволення не заперечує.

Рішенням господарського суду Херсонської

області від 17.04.2007р. (суддя С.В.Скобєлкін) позов задоволено: визнано за

позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано відповідача у

відповідності до діючого законодавства у встановлений порядок та спосіб

здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно -квартиру

АДРЕСА_1, балансовою вартістю 6634,16 грн. за позивачем.

Ухвалюючи рішення по суті заявлених

вимог, суд першої інстанції керувався пунктом 5 ст.16 Закону України "Про

місцеве самоврядування в Україні", положеннями ст.335 ЦК України, та

виходив з того, що власниця спірної квартири ОСОБА_2 виписана ІНФОРМАЦІЯ_1 у

зв'язку зі смертю, а спадкоємців на дану квартиру не виявлено. Тому, за

клопотанням Комунального підприємства "Олівія", якому надано право

стежити за житловим фондом, відповідач поставив вказану квартиру на облік як

безхазяйну.

Оскільки річний строк з дня взяття

на облік безхазяйного майна сплинув, а реєстрація  прав на нерухоме майно здійснюється

Комунальними підприємствами БТІ, то за висновком суду позовні вимоги є

законними та обґрунтованими, а  тому

підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з  рішенням суду першої  інстанції, ОСОБА_1, який не є учасником

судового процесу, звернувся  до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати

як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги,

скаржник посилається на те, що ухвалене у даній справі рішення стосується його

прав та обов'язків, оскільки у провадженні Новокаховського міського суду ще

26.03.2007р., тобто до ухвалення рішення у даній справі, знаходилася справа за

позовом наявного спадкоємця на спірну квартину -ОСОБА_1 про визначення

додаткового строку для сприйняття спадщини квартири.  Окрім того, під час розгляду даної справи та

ухвалення рішення суду, на вказану квартиру було накладено арешт згідно ухвали

Новокаховського міського суду від 28.03.2007р., про що було повідомлено БТІ.

Колегія суддів, беручи до уваги

межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної

скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування

судом норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваного судового  акта, знаходить касаційну скаргу такою,

що  підлягає  задоволенню з таких підстав.

Захист права власності пов'язаний в

законодавстві з презумпцією правомірності володіння.

Зокрема, у ст.49 Закону України

"Про власність", чинного на час розгляду даної справи у суді першої

інстанції, стверджується, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше

не буде встановлено судом.

Отже, вказану презумпцію суд не має

можливості спростувати без встановлення особи, що порушила право чужої

власності.

Разом з тим, вирішуючи даний спір

по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не з'ясував чи є Комунальне

підприємство "Каховське державне бюро технічної інвентаризації"

належним відповідачем у даній справі про визнання права власності на спірну

квартиру.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового

положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,

затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03 № 615,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.03 за № 66 /7387, Бюро

технічної інвентаризації здійснює лише державну реєстрацію об'єктів нерухомого

майна, а тому не може бути відповідачем за позовом про визнання права власності

на об'єкт нерухомого майна, оскільки не є особою, що оспорює чи не визнає це

право.

Звертаючись з даною позовною

заявою, позивач фактично просить суд встановити факт, що має юридичне значення,

та передати безхазяйну квартиру у його власність.

Прийнявши до провадження вказану

позовну заяву та розглянувши її по суті, суд першої інстанції не дав належної

правової оцінки спірним правовідносинам, у зв'язку з чим допустив порушення

норм процесуального права.

Так, із змісту статті 12 ГПК

України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за

виключенням справ, визначених у пп.2,3 ч.1 названої норми. Отже, господарський

суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність

спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами

органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

Разом з тим, господарські суди

можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи

розгляд спорів про право.

Вимога щодо встановлення або

спростування  певного факту не може бути самостійним

предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень

останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне

значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в

основі яких правова вимога -спір про право, що виникає з матеріальних

правовідносин.

Розгляд судом справ про передачу

безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність визначений главою 8

Цивільного процесуального кодексу України і 

здійснюється в окремому провадженні, яким, в силу ст.234 ЦПК України, є

вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються

цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів,

що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов

здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження

наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку

окремого провадження справи, зокрема, про передачу безхазяйної нерухомої

речі у комунальну власність.

Згідно ст.269 ЦПК України заява про

передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов,

визначених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем знаходження

цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної

громади.

Статтею 272 ЦПК України

встановлено, що справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність

територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов'язковим

повідомленням усіх заінтересованих осіб.

За таких обставин, місцевий

господарський суд розглянув справу з порушенням правил предметної підсудності,

що у свою чергу, призвело до порушення прав ОСОБА_1 (скаржника), справа якого

про визначення додаткового строку для сприйняття спадщини спірної квартири,

розглядається у місцевому районному суді, який має розглядати й дану справу.

Отже, враховуючи, що дана справа

підвідомча не господарському, а загальному суду, провадження у даній справі

підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського

процесуального кодексу України, за якою провадження у справі припиняється, якщо

спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.80, 1115,

1117, 1119 -11111 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1

задовольнити.

2. Рішення господарського суду

Херсонської області від 17.04.2007р. у справі №2/99-ПН-07  скасувати.

3. Провадження у справі припинити.

Головуючий, суддя                                                           

М.В.Кузьменко

Суддя                                                                               

І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій