Постанова

від 13.01.2022 по справі 910/19980/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2022 р. Справа№ 910/19980/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Євсікова О.О.

Сітайло Л.Г.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2.;

Скоріна С.В. адвокат (орер КВ №049579 від 16.08.21);

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідача 2 - не з`явився;

від відповідача 3 - не з`явився;

від відповідача 4 - не з`явився;

від відповідача 5 - не з`явився;

від відповідача 6 - не з`явився;

від відповідача 7 - не з`явився;

від відповідача 8 - не з`явився;

від відповідача 9 - не з`явився;

від відповідача 10 - не з`явився;

від відповідача 11 - не з`явився;

від відповідача 12 - не з`явився;

від відповідача 13 - не з`явився;

від відповідача 14 - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/19980/20 (суддя Демидов В.О.)

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

ОСОБА_1

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

Про переведення прав та обов`язків покупця

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 у справі №910/19980/20 відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- необхідною умовою для застосування норм ч.5 ст. 130 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій;

- відповідач у даній справі не зазначив та не довів, а судом не встановлено факту вчинення позивачем дій, які можна визнати необґрунтованими в розумінні ч.5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач 2 ( ОСОБА_1 ) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 та ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач 2 зазначає про те, що:

- основна робота адвоката щодо представництва особи у справі здійснюється не під час розгляду справи по суті, а на етапі підготовки до розгляду, а саме: вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів; ознайомлення з актуальною судовою практикою; формування правової позиції у справі; формування списку необхідних документів; підготовка процесуальних документів; підготовка заява по суті - відзиву на позовну заяву; технічна робота, яка пов`язана із специфікою судового процесу, зокрема щодо процесуальних вимог до оформлення відзиву на позовну заяву (направлення його копії учасникам справи) - у даному провадженні таких копії виготовлялось та відправлялось у кількості 15шт, а також оригінальний примірник до суду;

- формуючи позовну заяву позивач навмисно вказує неправдиву суму ( у тому числі з метою сплати судового збору в меншому розмірі), виходячи із якої бажає реалізувати своє переважне право на купівлю частки, така сума сформована, виходячи із розміру статутного капіталу Товариства;

- оскільки акти прийому-передачі часток є невід`ємною частиною договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі і зберігаються разом, позивач отримала акти виключно разом з договорами, що свідчить про те, що на день направлення позовної заяви вона була обізнана про реальну ринкову вартість відчужуваних часток та умисно її не зазначила з власних мотивів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2021, справу №910/19980/20 призначено на 13.01.2022.

В судове засідання апеляційного господарського суду 13.01.2022 не з`явились відповідачі чи їх представники.

Судової колегією враховано, що від відповідача 2 ( ОСОБА_1 ) надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та його представника. Крім того, скаржник зазначив про те, що апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.

Що відповідачів 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 , 10, 11 12, 13, 14 колегія суддів зазначає про те, що згідно відомостей з сайту Укрпошти відповідачі 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 12, 13, 14 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, про причини неявки суд не повідомили, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників відповідачів 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 , 10, 11 12, 13, 14.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представника судовою колегією встановлено.

16.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про переведення прав та обов`язків покупця.

31.05.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що гонорар адвоката пов`язаний із розглядом справи в суді першої інстанції становить гривневий еквівалент 1 350,00 доларів США за курсом НБУ на день виставлення рахунку.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону ).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України ).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України );

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України ).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу ).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України .

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України , визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України .

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України .

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу , відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

13.05.2021 між ОСОБА_1 (надалі клієнт) та Адвокатським об`єднанням Легал Хаус (виконавець) укладено Договір №б/н про надання правової допомоги, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати клієнту послуги правової допомоги на території України та Польщі (надалі - Послуги ), відповідно до п. 1.2. цього Договору, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх своєчасно і в повному обсязі згідно з умовами Додатку № 1 до договору.

13.05.2021 між сторонами укладено Додаток №1 до Договору, в якому зазначено зокрема перелік та вартість послуг.

Так відповідно до положень розділу 1 Додатку Виконавець надає Послуги, які Клієнт може замовляти в письмовій або усній формі, включаючи, але не обмежуючись наступним:

Здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту в Україні у місцевих, апеляційних судах, Верховному Суді незалежно від спеціалізації суду, користуючись правами, які передбачені процесуальним законодавством України для учасника справи та його представника у спорі, пов`язаному із переведенням прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ Магазин Олімпієць (код ЄДРПОУ: 19481031). Дане положення не дає права на вчинення угод від імені Клієнта.

Здійснення представництва інтересів і захисту прав Клієнта у переговорах та зустрічах з іншими фізичними та юридичними особами.

Надання Клієнту правової допомоги у вигляді усних, письмових порад (консультацій), рекомендацій та висновків з питань чинного законодавства.

Подання від імені Клієнта заяв, пояснень, скарг, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру, одержання довідок та документів в будь-яких компетентних органах, організаціях, вказаних в п.п. 1.2.1. цього Договору, але не обмежуючись вказаним.

Надання інших послуг у сфері права, необхідних для забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також для сприяння їх відновленню в разі порушення належного ведення Клієнтом господарської діяльності та/або захисту прав і законних інтересів Клієнта. Дане положення не дає права на вчинення угод від імені Клієнта.

Сторони можуть вчиняти інші дії, спрямовані на реалізацію положень договору шляхом укладення Додаткових угод.

Розділом 2 Додатку сторони погодили, що винагорода виконавцю за послуги складається з гонорару (надалі - Винагорода ).

Вид послуги, умови її надання, строк виконання та розмір винагороди, визначається Сторонами в кожному випадку, та за погодженням сторонами може фіксуватись шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Сторони домовились, що оплата послуг виконавця здійснюється виходячи із розрахунку вартості юридичних послуг, а саме за представлення інтересів у суді першої інстанції, який становить гривневий еквівалент 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) доларів США, за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку.

Як вбачається з акту надання послуг №76 від 05.08.2021, складеного між сторонами, виконавцем були надані наступні послуги:

- послуги правової допомоги 1350,00 USD згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.05.2021 - 27, 6318 грн. та становить 37 302,93 грн.

21.05.2021 відповідачем на підставі рахунку на оплату № 40 від 13.05.2021 було сплачено на рахунок адвокатського об`єднання грошові кошти у розмірі 37302,93грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2134860429.1 від 21.05.2021.

Відповідно до ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, необхідною умовою для застосування норм ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/4347/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №619/1146/17 зазначено, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про переведення прав та обов`язків покупця про переведення прав та обов`язків покупця.

Акціонерне товариство закритого типу Олімпієць , засновниками якого є члени трудового колективу КП Олімпієць , зареєстрованого Дніпровською районною в м. Києві Держадміністрацією 17.06.1993 р за №0093-1368П.

У 2002 році згідно Протоколу загальних зборів №2 від 25.09.2002 прийнято рішення про новий випуск акцій АТЗТ Олімпієць , був сформований, шляхом внесення грошей членами трудового колективу статутний капітал в сумі 64274 грн., згодом АТЗТ перейменовано в ПрАТ Олімпієць та з 2015 року на ТОВ Магазин Олімпієць .

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, зокрема, про те, що:

- згідно п. 5.1 статуту ТОВ Магазин Олімпієць частка позивача становить 10,50грн, натомість у сертифікаті акцій серії А № 27 позивачу належить 4274,00 грн. номінальною вартістю 0,50коп;

- 17.12.2019 відповідачами, учасниками ТОВ Магазин Олімпієць відчужені частки у статутному капіталі на користь третіх осіб, чим було порушено переважне право позивача на придбання часток у статутному капіталі ТОВ Магазин Олімпієць , а також була порушена сама процедура відчуження акцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 задоволено клопотання представника ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху запропоновано ОСОБА_2 у строк протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали суду внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва (ідентифікаційний код 05379487; депозитний рахунок НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 4 548 191 (чотири мільйони п`ятсот сорок вісім тисяч сто дев`яносто одна) грн. 86 коп., яку за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі зобов`язаний сплатити покупець, докази оплати надати суду.

Запропоновано ОСОБА_2 у строк протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали доплатити суму судового збору у розмірі 42 998,87 грн. докази оплати надати суду.

У зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 10.06.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про переведення прав та обов`язків попукця та додані до неїі документи залишено без розгляду.

В обґрунтування безпідставності подання позовної заяви, відповідач зазначає, що ОСОБА_2 позовну заяву подано в останні дні строку, а також подано неправдиве повідомлення сум, за які було продано частки у статутному капіталі третім особам, в тому числі ОСОБА_1 .

Зокрема, відповідач зазначає про те, що позивачем отримано від усіх продавців, які бажали реалізувати своє переважне право на купівлю частки у статутному капіталі третім особам повідомлення про намір такого продажу, де чітко зазначено ціну договору - 2000 доларів США, за один відсоток частки. Проте, як вбачається з додатків до позовної заяви, позивач в обґрунтування позовних вимог надала копії наступних актів приймання передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Олімпієць :

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_11 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3035;

- від 17 грудня 2019 року , укладеного між ОСОБА_15 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3037;

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_12 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3041;

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_5 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3039;

- від 17 грудня 2019 року , укладеного між ОСОБА_7 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3043;

- від 17 грудня 2019 року , укладеного між ОСОБА_13 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3037;

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_14 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3045.

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_8 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3033;

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3031;

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_10 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3027;

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_9 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3025;

- від 17 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3029.

Як вбачається з вищевказаних актів, частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Олімпієць були передані покупцям у розмірі визначеному в статуті ТОВ Магазин Олімпієць .

Крім того як було вказано вище, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу ).

Господарським судом міста Києва встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у вказаній справі проведено одне судове засідання, представником відповідача Бірюкова Максима Вікторовича підготовлена одна заява по суті справи - відзив та подано клопотання про залишення без руху позовної заяви про переведення прав та обов`язків покупця. Сума гонорару який становить гривневий еквівалент 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) доларів США, за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку, погоджена за надання усіх послуг, обумовлених у розділі 1 договору та які продубльовано у Додатку №1 до договору (іншого судом із розділу 1 договору чи додатку не встановлено); відповідачем не наданий суду детальний опис робіт (наданих послуг) з переліком фактично наданих послуг, їх вартістю, а також часу, затраченого адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг), що ускладнює вирішення питання про розподіл судових вимог та їх задоволення у заявленому розмірі.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстави вважати, що витрати на правову допомогу адвоката були понесені відповідачем внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.

Крім того, відповідач не зазначив та не довів факту вчинення позивачем дій, які можна визнати необґрунтованими в розумінні ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України .

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 280-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 у справі №910/19980/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19980/20 повернути до Господарського суду міста Києва на розгляд.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2022

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.О. Євсіков

Л.Г. Сітайло