Рішення

від 25.01.2022 по справі 909/995/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/995/19 (909/1160/21)

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України", вул. Є. Петрушевича, буд.1,м. Івано-Франківськ,76004

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Християна" с. Голошина, Верховинський район, Івано-Франківська область,78735

про стягнення заборгованості в сумі 357 144 грн 85 коп.

представники не з"явились

встановив

Позивач Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ТОВ "Христина" про стягнення 357144,85грн.

Представники сторін у судове засідання не з"явились.

Відповідачем про поважність причин відсутності суд не повідомлено, відзив на позов або будь-які клопотання від відповідача не надходили.

Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копії відповідної ухвали суду.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до висновку здійснювати розгляд позову без участі представників сторін, що не з`явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, встановив наступне.

Між Дочірнім підприємством Івано-Франківський облавтодор Відкритого акціонерного товариства ДАК Автомобільні дороги України (надалі орендар) укладено договір оренди №12/06/19 від 12.06.2019року (надалі- договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне індивідуально визначене майно, що обліковується на балансі філії "Верховинська ДЕД" ДП Івано-Франківський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України", та знаходиться в с. Бережниця. Верховинського району, Івано-Франківської області, вартість якого визначено згідно З незалежною оцінкою, і становить станом на 31 березня 2019 р. - 263230,00 грн. без ПДВ, а саме: Дробильно-сортувальна установка СМД-739, рік випуску 1974, інв. №10430133.

Відповідно до п.1.2 договору майно передасться в оренду для виготовлення щебеневих матеріалів. Майно надається з умовою демонтажу та переміщення на потребу орендаря з обов`язковим письмовим повідомленням орендодавця про місце монтажу обладнання та безперешкодним доступом орендодавця для контролю за станом майна.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.

Орендодавець свої обов`язки по Договору виконав, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі об`єкта оренди від 08 липня 2019 року.

Згідно п.4.2 Договору №12/06/19 від 12.06.2019 Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок Орендодавця орендну плату.

Згідно п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі незалежної експертної оцінки за погодженою сторонами орендною ставкою 50% і становить за базовий місяць розрахунку - березень 2019 р.: 11066,63 (одинадцять тисяч шістдесят шість) гривень 63 коп.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа місяця, наступного за базовим, до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих орендодавцем рахунків. ( п.3.3. договору).

Відповідно до п. 8.3 договору, у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів, обумовлених в т.ч, і Додатковими угодами, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).

Спори, які виникають за цим Договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку. ( п.8.4 договору).

Орендар частково оплатив послуги у сумі 50000 грн. згідно виписки з банківського рахунку від 20.12.2019 року.

У подальшому орендар допустив заборгованість по оплаті орендної плати, яка станом на 30.09.2021 року склала 322474,97грн.

Орендодавцем було направлено на адресу орендаря вимогу №01-05/652 від 03.08.21 про підписання Акту звірки взаємних розрахунків та оплату боргу по орендній платі. Отримання Орендарем вимоги підтверджується квитанцією Укрпошти, проте орендар залишив її без розгляду.

Відносини, пов`язані з передачею майна в оренду, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України, п. 4.2 Договору орендар зобов`язаний своєчасно в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Таким чином, загальна сума заборгованості з орендної плати та донарахованої орендної плати становить 322474,978грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Орендна плата сплачується орендарем у розмірі 100% щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним . (п.3.3. договору).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості з орендної плати орендної плати в розмірі 322474,97грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення орендної плати з урахуванням донарахованої орендної плати в розмірі 322474,97 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 21278,60грн., 3% річних в розмірі 4146,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 9245,28 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 8.3. договору у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів, обумовлених в т.ч, і Додатковими угодами, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 21278,60 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 4146,00грн. та 9245,28грн. інфляційних втрат і підлягають стягненню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Християна" 78735, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с. Голошина (код ЄДРПОУ 37638376) на користь Дочірнього підприємства Івано-Франківський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України вул. Є. Петрушевича, буд.1,м. Івано-Франківськ,76004 (код ЄДРПОУ 31790584) - 322474,97грн. основного боргу; 3% річних у сумі 4146,00грн..; 21278,60грн. пені,, втрати від інфляції на суму 9245,28грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5357,19 грн.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 01.02.2022

Суддя Шкіндер П.А.