Рішення

від 31.01.2022 по справі 313/719/21

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/719/21

Провадження № 2/321/67/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Засько О.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шубіна О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Газ інвест , про стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Газ інвест про стягнення заборгованості з орендної плати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі державного акту на землю серії ЯИ № 473124 від 28 грудня 2009 року ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,2612 га, кадастровий номер 2321280500:01:007:0007, розташована на території Білоріцької сільської ради Веселівського району Запорізької області. 15 липня 2010 року ОСОБА_4 був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ Газ інвест строком на 10 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і після його смерті, ОСОБА_3 прийняла спадщину у вигляді вищевказаної земельної ділянки. Протягом 2014 - 2016 років позивач отримувала орендну плату за вказаним договором, але за 2017 - 2020 роки відповідач орендну плату не сплатив. На письмову вимогу щодо виплати орендної плати, жодним чином не відреагував. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача орендну плату з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за 2017-2020 роки в розмірі 36056,04 грн. і пеню, розраховану на підставі п.14 договору, в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення в сумі 11010,53 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Від представника відповідача ТОВ Газ інвест Шубіна О.П. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.35-37), в якому він просив відмови в задоволені позову, оскільки позивачем не доведено, що її права були порушені. Так, після отримання від ОСОБА_3 вимоги щодо сплати орендної плати, відповідач направив лист з проханням вказати банківські реквізити для перерахування орендної плати, однак вказаний лист повернувся з відміткою за закінченням терміну зберігання . Окрім того, згідно п. 9 Договору оренди землі від 15 липня 2010 року, орендна плата встановлена у грошовій формі у розмірі 4705,88 грн. за рік з урахуванням податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до п. 10 Договору, обчислення орендної плати здійснюється без урахування індексації. Позивач зазначає, що отримала орендну плату за 2014 - 2016 роки в сумі 23576,89 грн. Проте згідно умов договору, вона повинна була отримати за вищевказаний період 14117,64 грн. Тобто, переплата склала - 9456,25 грн., що авансом покривало зобов`язання за 2017 і 2018 роки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги на підставах, викладений в позовні заяві. Додатково наголошувала, що сторони про укладенні договору оренди погодили орендну плату в сумі 4705,88 грн., що становить суму навіть більшу аніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому, орендна плата мала б виплачуватися в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Окрім того, вказаний мінімальний розмір орендної плати визначений Указом Президента від 2 лютого 2002 року № 92/2002.

Представник відповідача ТОВ Газ інвест Шубін О.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову на підставах, викладених ним у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Для правильного вирішення справу судом мають бути вирішені такі питання:

Чи підтверджується факт не виплати орендної плати за договором № 82 від 15 липня 2010 року за 2017 - 2020 роки?

Якщо так, в якому розмірі мала б бути виплачена орендна плата за 2017 - 2020 року?

Чи підлягає нарахуванню та стягненню пеня, відповідно до п. 14 договору № 82 від 15 липня 2010 року? Якщо так, то в якому розмірі?

Релевантні норми права.

За змістом ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України,Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року № 161- ХІV(далі Закон № 161- ХІV) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст. 6 Закону № 161- ХІV).

Статтею 93 ЗК України та ст. 1 Закону № 161- ХІV визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 13 Закону № 161- ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Встановлені судом обставини справи.

15 липня 2010 року між відповідачем ТОВ Газ інвест та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі площею 11,2612 га, кадастровий номер 2321280500:01:007:0007, розташованої на території Білоріцької сільської ради, ділянка № 040, Мелітопольського (Веселівського) району Запорізької області, строк дії договору 10 років, до 31 грудня 2020 року (а.с. 10-13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 і вказану земельну ділянку у спадщину отримала його дружина ОСОБА_3 , що підтверджуються свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 22 серпня 2012 року (а.с. 9).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частиною 4 ст. 32 Закону № 161- ХІV (в редакції, яка була чинною на час укладання Договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В пункті 39 оспорюваного договору оренди земельної ділянки сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Судом не приймаються твердження представника відповідача, що ОСОБА_3 набула права власності на земельну ділянку лише після внесення відповідних відомостей до реєстру нерухомого мана, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно, набувши в порядку спадкування, право власності на передану в оренду відповідачу за договором земельну ділянку, ОСОБА_3 набула, відповідно, і усі права та обов`язки орендодавця за цим договором.

Так, у період з 2014 по 2016 роки ОСОБА_3 отримала орендну плату, що підтверджується копіями відповідних видаткових касових ордерів (а.с. 26-28).

За 2017 - 2020 роки орендна плата не виплачувалася, у зв`язку з чим ОСОБА_3 звернулася до ТОВ Газ інвест із вимогою про виплату орендної плати за вказані роки в загальному розмірі 35053,32 грн. (а.с. 22).

Представник відповідача стверджував, що ТОВ Газ інвест у відповідь на вимогу ОСОБА_3 був направлений лист з проханням вказати реквізити для перерахування орендної плати, але у зв`язку з нетриманням останньою вказаного листа, відповідач був позбавлений можливості виплатити орендну плату.

Суд не приймає вказані твердження представника відповідача, оскільки вони спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: видатковими касовими ордерами про виплату ОСОБА_3 орендної плати за 2014 - 2016 роки, факт виплати і отримання якої сторонами оспорюється. Отже, у орендаря були наявні всі необхідні відомості для виплати орендної плати.

Таким чином, судом встановлено, що орендна плата за 2017-2020 не була виплачена ОСОБА_3 , тому підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно розміру орендної плати, що підлягає стягненню, суд звертає увагу на таке:

Позивачем розрахований розмір орендної плати з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в такому розмірі: за 2017 рік - 8763,33 грн., за 2018 рік - 8763,33 грн., за 2019 рік - 8763,33 грн, за 2020 рік 9766,05 грн. В загальному розмірі 36056,04 грн.

Проте суд не може погодитися з такими твердженнями позивача.

Так, Указом Президента України від 19 серпня 2008року №725/2008 внесені зміни до Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", з урахуванням яких визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Проте вказаний Указ Президента не містить положень щодо його прямої дії незалежно від договірних умов оренди, його положення є підставою для перегляду розміру орендної плати, установленої умовами договору, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 відсотків від вартості переданої в оренду землі.

Згідно з п. 9 договору оренди № 82 від 15 липня 2010 року, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 4705,88 грн. за рік, з врахуванням податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до п. 10 вказаного договору, обчислення орендної плати за земельну ділянку здійснюється без врахування індексації.

Посилання представника позивача на те, що сума 4705,88 грн. складала приблизно 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на час укладення договору, не приймається судом, оскільки насправді жодних положень про розрахунок орендної плати у відсотковому відношенні до розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки умови договору не містять.

Разом із тим, відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Пунктом 13 договору оренди встановлено, що розмір орендної плати може бути переглянутий виключно за взаємної згоди сторін у разі: зміни умов господарювання; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, передбачених законом. Згідно із пунктом 36 договору оренди зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У встановленому статтею 23 Закону України "Про оренду землі" та договором оренди земельної ділянки порядку ані ОСОБА_4 за життя, ані ОСОБА_3 не ініціювали питання щодо перегляду розміру орендної плати, а тому, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення орендної плати за період дії орендних правовідносин, то заборгованість з орендної плати повинна розраховуватись виходячи з розміру фіксованої щорічної грошової суми, передбаченої умовами укладеного договору № 82 від 15 липня 2010 року у фіксованому розмірі 4705,88 грн.

Викладене відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25.06.2011 року у справі № 6-17цс11, постановах Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 357/18135/15-ц, від 18.05.2020 року у справі № 539/232/18.

Водночас, суд вважає хибними твердження представника про те, що у 2014-2017 роках орендна плата позивачці була виплачена у збільшеному розмірі з урахуванням орендної плати за майбутні періоди, а тому виплачені суми включають також і орендну плату за 2018-2019 роки, оскільки позивачкою не було надано письмової згоди на виплату орендної плати за майбутні періоди, тому не може вважатися переплатою орендної плати, а розцінюється судом, як добровільне збільшення орендарем її розміру.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачкою по сплаті орендної плати за 2017 - 2020 роки за договором оренди земельної ділянки становить 18825,52 грн. (4705,88 грн. х 4).

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені:

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, позивачем в позові розрахована сума пені за 2017 рік в розмірі 3198,62 грн, 2018 рік - 3198,62, за 2019 рік - 3198,62 грн., за 2020 рік - 1474,67 грн., в загальному розмірі: 11707,53 грн.

Проте, суд не може погодитися з таким розміром розрахованої позивачем пені враховуючи таке:

Згідно з п.14 договору оренди землі, укладеного між сторонами, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 5 %.

Отже, максимальний розмір пені обмежений 5 % розміру несплаченої суми, а враховуючи, що за кожен рік не виплати орендної плати мається заборгованість в розмірі 4705,88 грн, максимально можливий розмір пені становить 235,25 грн. (4705,88 х 5%).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за 2017 - 2020 роки в розмірі 941 грн. (235,25 х 4).

Висновки суду.

Підсумовуючи все вище викладене суд приходить до таких висновків:

В ході судового розгляду був встановлений факт не виплати ОСОБА_3 орендної плати за договором № 82 від 15 липня 2010 року за 2017 - 2020 роки.

Розмір не виплаченої ТОВ Газ інвест орендної плати за 2017 - 2020 року становить 18825,52 грн.

У зв`язку з не виплатою орендної плати підлягає нарахуванню та стягненню пеня, відповідно до п. 14 договору № 82 від 15 липня 2010 року, в розмірі не більше 5 % несплаченої суми - 941 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору. Враховуючи, що позовні вимоги були судом задоволені частково, у розмірі 42 % від заявлених позовних вимог, тому з відповідача підлягають стягненню витрати, які поніс позивач на сплату судового збору, у розмірі пропорційно задоволеним вимогам, а саме 381,36 грн. (що становить 42 % від 908 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Газ інвест про стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Газ інвест на користь ОСОБА_3 орендну плату за договором № 82 від 15 липня 2010 року за 2017-2020 роки в розмірі 18825,52 грн., пеню в сумі 941 грн., а всього: 19766,52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Газ інвест на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 381,36 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Газ інвест , ЄДРПОУ 31731398, місцезнаходження: Запорізька область, Мелітопольський район, смт Веселе, вул. Центральна, 141, прим 38.

Дата складення повного судового рішення - 1 лютого 2022 року.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області М.Ю. Олійник