Рішення

від 01.02.2022 по справі 733/27/22

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/86/22

Єдиний унікальний №733/27/22

Рішення

Іменем України

01 лютого 2022 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі : головуючого судді - Вовченка А.В.,

при секретарі - Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ічня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми ), про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт на все рухоме та нерухоме майно.

Свої вимоги обґрунтував тим, що на виконанні у Ічнянському відділі державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми ) знаходиться виконавче провадження № 37639194 від 18.04.2013 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-733/451/13 , який видав Ічнянський районний суд Чернігівської області 16 квітня 2013 року про стягнення з позивача аліментів. На підставі рішення суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини до повноліття старшої дитини.

Згідно рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.03.2020 року №733/1302/19 позивач є власником земельних ділянок площею 3,9057 га та 3,34 га, розташованих на території Парафіївської селищної (колишньої Іваницької сільської ) ради Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер 7421785200:07:000:0880 та7421785200:07:000:0887 відповідно.

03.12.2017 року постановою державного виконавця було накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника (позивача).

03 листопада 2021 року позивачем було укладено договори оренди належних йому земельних ділянок, які було подано до державного реєстратора для реєстрації, однак у реєстрації договорів було відмовлено, так як на його земельні ділянки накладено арешт.

Після звернення до Ічнянського відділу ДВС з проханням зняти арешт з вищевказаних земельних ділянок ним було отримано відмову у задоволенні даного прохання, в зв`язку з тим ,що у позивача мається заборгованість по сплаті аліментів , через що на все його майно (рухоме та нерухоме) накладено арешт.

Позивач має бажання та необхідність передати належні йому земельні ділянки в оренду з метою отримання орендної плати, якою зможе погашати заборгованість по сплаті аліментів,

так як іншого джерела доходу він не має, однак зареєструвати договори оренди земельних ділянок не має можливості, так як вони знаходяться під арештом.

Згідно рішення державного реєстратора від 10 січня 2022 року позивачу відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421785200:07:000:0880 та 7421785200:07:000:0887 відповідно, в зв`язку з тим , що на його земельні ділянки накладено арешт.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, в позовній заяві просять про розгляд справи у їх відсутності , підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач , представник Ічнянського відділу ДВС у Прилуцькому районі, в судове засідання не з`явився, в заяві поданій через канцелярію суду заперечив проти задоволення позовних вимог, пояснив заперечення тим, що позивач довгий час ухиляється від сплати аліментів, станом на 01.01.2022 року має заборгованість в розмірі 155 164,85 грн. Крім того боржнику відповідно до п.1 ч.4 ст.27 Закону України Про виконавче провадження боржнику нараховується виконавчий збір , що станом на 01.01.2022 року становить 15516,49 грн. Також державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на користь стягувача у розмірі 27165,88 грн.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2013 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дітей.

На виконання рішення суду 8.04.2013 року відкрито виконавче провадження №37639194 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого судом 16.04.2013. В рамках виконавчого провадження накладений арешт на майно боржника та на його кошти, про що винесена постанова 03.12.2017 року .

Станом на 01.01.2022 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.01.2018 по 01.02.2021 в розмірі 155 164,85, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, через що відомості про боржника внесено до Єдиного реєстру боржників.

Ічнянським відділом державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) повідомлено позивачу про те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено обтяження № 37639194 яке зареєстроване 03.12.2017 на підставі виконавчого листа № 2/733/451/ 13 виданого 16.04.2013 року Ічнянським районним судом Чернігівської області. Також повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту з майна через необхідність проводити періодичні платежі до 12 листопада 2029 року(а.с.13-14).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 256952381 від 18.05.2021 встановлено, що позивач володіє на праві власності земельними ділянками площею 3,9057 га та 3,34 га з кадастровими номерами 7421785200:07:000:0880 та 7421785200:07:000:0887 відповідно(а.с.9-10).

Згідно зі статтею 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, і може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

За змістом ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Зазначене кореспондується зі ст. 321 ЦК України.

За нормою ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Відповідно до ст.59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на

рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Також суд враховує, що відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно вимог п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

З часу відкриття виконавчого провадження позивачем жодного разу з 2013 року не здійснено сплату аліментів на утримання двох дітей , в результаті чого станом на

01.01.2022 року утворилася заборгованість в розмірі 155 164,85 грн., згідно постанови державного виконавця застосовані штрафні санкції на користь стягувача в розмірі 27165,88 грн. та нарахований виконавчий збір в розмірі 15516,49 грн. Наведене підтверджує винну поведінку позивача (боржника) в ухиленні від сплати аліментів на двох дітей. Таким чином суд вважає, що виконання рішення суду не може бути забезпечене в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

На підставі викладеного, суд вважає законними підстави накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 з метою повного, своєчасного та реального виконання рішення суду про стягнення аліментів та відсутність підстав для його зняття.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про зобов`язання скасувати арешт з земельних ділянок з кадастровими номерами 7421785200:07:000:0880 та 7421785200:07:000:0887 - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .

Відповідач - Ічнянсьький відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), місце знаходження м. Ічня Чернігівської області, вул. Воскресінська,26, код ЄДРПОУ 34313678.

Повний текст рішення складений 01 лютого 2022 року.

Суддя А. В. Вовченко