Постанова

від 01.11.2023 по справі 733/27/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 листопада 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/27/22

Головуючий у першій інстанції Вовченко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1066/23

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шарапової О.Л.,

суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Ічнянський відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Особа, яка подає апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Оскаржується рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якому просить зобов`язати відповідача зняти арешт з його майна для укладення договору оренди земельної ділянки, накладений постановою державного виконавця від 03.12.2017 на земельну ділянку площею 3,9057 га, розташовану на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району (колишньої Іваницької сільської ради Ічнянського району) Чернігівської області, кадастровий номер 7421785200:07:000:0880; зобов`язати відповідача зняти арешт з його майна для укладення договору оренди земельної ділянки, накладений постановою державного виконавця від 03.12.2017 на земельну ділянку площею 3,34 га, розташовану на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району (колишньої Іваницької сільської ради Ічнянського району) Чернігівської області, кадастровий номер 7421785200:07:000:0887.

Вимоги мотивовані тим, що на виконанні у Ічнянському відділі державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) знаходиться виконавче провадження № 37639194 від 18.04.2013 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-733/451/13, який видав Ічнянський районний суд Чернігівської області 16 квітня 2013 року про стягнення з нього аліментів. Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.03.2020 року за ним визнано право власності на земельні ділянки площею 3,9057 га та 3,34 га, розташовані на території Парафіївської селищної (колишньої Іваницької сільської ради Ічнянського району) Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер 7421785200:07:000:0880 та7421785200:07:000:0887 відповідно. 03 грудня 2017 року постановою державного виконавця було накладено арешт на усе рухоме та нерухоме його майно боржника. 03 листопада 2021 року ним було укладено договори оренди належних йому земельних ділянок, які було подано до державного реєстратора для реєстрації, однак у реєстрації договорів було відмовлено, так як на його земельні ділянки накладено арешт. Після звернення до Ічнянського відділу ДВС з проханням зняти арешт з вищевказаних земельних ділянок ним було отримано відмову у задоволенні даного прохання, у зв`язку з тим, що у нього мається заборгованість по сплаті аліментів, через що на все його майно (рухоме та нерухоме) накладено арешт.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на неврахування судом того факту, що державним виконавцем наявність у нього будь-якого майна не перевірялася, що вказує на його формальний підхід до прийняття рішення про накладення арешту на майно боржника. Право власності оформлене у 2020 році та у 2021 році.

ОСОБА_1 повідомлений про час і місце апеляційного розгляду справи з урахуванням приписів ст.. 131 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2013 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дітей. На виконання вказаного судового рішення 16.04.13 року судом був виданий виконавчий лист. (а.с.11).

Постановою державного виконавця ВДВС Ічнянського УЮ від 18.04.2013 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого судом 16.04.2013 року(а.с.12).

Постановою головного державного виконавця від 03.12.2017 року накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника ( ОСОБА_1 ) (а.с.20).

Станом на 01.01.2022 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.01.2018 по 01.02.2021 в розмірі 155 164,85, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, через що відомості про боржника внесено до Єдиного реєстру боржників (а.с.15-17).

Ічнянським районним відділом державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) листом №18 від 05.01.2022 повідомлено позивача про те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено обтяження № 37639194 яке зареєстроване 03.12.2017 на підставі виконавчого листа № 2/733/451/ 13 виданого 16.04.2013 Ічнянським районним судом Чернігівської області. Також повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту з майна через необхідність проводити періодичні платежі до 12 листопада 2029 року (а.с.13-14).

Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 256952381 від 18.05.2021 та №230302241 від 29.10.020 позивач володіє на праві власності земельними ділянками площею 3,34 га та 3,9057 га з кадастровими номерами 7421785200:07:000:0887 та 7421785200:07:000:0880 відповідно (а.с.9-10).

03 листопада 2021 року позивачем було укладено договори оренди належних йому земельних ділянок.

Згідно рішень державного реєстратора від 10 січня 2022 року № 62772926 та № 62773057 позивачу відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7421785200:07:000:0880 та 7421785200:07:000:0887 у зв`язку з тим, що на його земельні ділянки накладено арешти (а.с.18,19).

За змістом статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, і може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що з часу відкриття виконавчого провадження позивачем жодного разу з 2013 року не здійснено сплату аліментів на утримання двох дітей, в результаті чого утворилася заборгованість, наведене підтверджує винну поведінку позивача (боржника) в ухиленні від сплати аліментів на двох дітей, таким чином виконання рішення суду не може бути забезпечене в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

З висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки дії державного виконавця вчинені з дотриманням приписів законодавства.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді: