Рішення

від 02.02.2022 по справі 623/1607/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/1607/18

Номер провадження 2/623/4/2022

РІШЕННЯ

іменем України

26 січня 2022 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Герцова О.М.

за участю

секретаря судового засідання: Ардашевої Я.В.

представника позивачів: ОСОБА_1

представника відповідача: Кабанової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М" про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

у с т а н о в и в:

Позивачі звернулися в суд з позовом в якому вказали, що нещодавно їм стало відомо про наявність укладених з відповідачем, договорів оренди на земельну ділянку що належить позивачу ОСОБА_3 , кадастровий номер 6322883000:04:000:0162, розміром - 4,5933 га,ділянка № НОМЕР_1 із земель приватної власності, розташованої на території Заводської сільради Ізюмського району, Харківської області, та що належить позивачу ОСОБА_4 - кадастровий номер 6322883000:05:000:0250, розміром - 4,3247 га, ділянка № НОМЕР_2 із земель приватної власності, розташованої на території Заводської сільради Ізюмського району, Харківської області. Належними земельними ділянками користується відповідач вже не перший рік на підставі усної домовленості, але жодного письмового договору оренди вони на земельні ділянки не укладали. На початку 2018 року стало відомо, що колишній власник ТОВ Агрофірма Юг- М , продав фірму іншій особі яка має відношення до ПП Золота Нива-1 . Після звернення до підприємства з вимогою забрати належні земельні ділянки, дізналися про наявність письмових договорів оренди укладених з ними попереднім директором ТОВ Агрофірма Юг- М , строк дії яких ще не вичерпано. Отримавши копії договорів оренди, та ознайомившись з ними позивачі впевнено стверджують, що договори оренди на належні їм земельні ділянки з відповідачем не укладали та не підписували. Тобто договори укладено з іншою особою з підробкою їх підписів. В зв`язку з чим позивачі просять суд усунути перешкоди у здійснені власником земельної ділянки права користування та розпорядження майном.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги своїх довірителів, просив задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М"- Кабанова А.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що висновок судово-почеркознавчої експертизи не є належним, допустимим та беззаперечним доказом виконання підпису у Договорах, актах визначення меж земельної ділянки в натурі та актах приймання-передачі земельної ділянки до цих Договорів не позивачами, а іншими особами, оскільки цей висновок істотно порушує вимоги законодавства, які регламентують порядок проведення експертизи, є необгрунтованим та суперечить іншим матеріалам справи, поданих експерту зразків було недостатньо, у зв`язку з чим є грунтовні сумніви в його правильності. Крім того, представник ТОВ Агрофірма ЮГ-М просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заявлених у справі про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, зобов`язавши відповідача повернути позивачам земельні ділянки, оскільки строк позовної давності за цими позовними вимогами сплинув.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:04:000:0162, розміром - 4,5933 га, ділянка № НОМЕР_1 із земель приватної власності, розташованої на території Заводської сільради Ізюмського району, Харківської області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №430858.(а.с.11 том 1).

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:05:000:0250, розміром - 4,3247 га, ділянка № НОМЕР_2 із земель приватної власності, розташованої на території Заводської сільради Ізюмського району, Харківської області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №430990.(а.с.12 том 1).

Між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЮГ-М на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №430858 було укладено договір оренди землі від 20.12.2006 р., за умовами п.п.1, 2, 8, 9 якого ОСОБА_3 передала, а ТОВ Агрофірма ЮГ-М прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 6322883000:04:000:0162 площею 4,5933 га, яка розташована на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області, контур № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_1 , строком на 15 років, з орендною платою у розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки.(а.с.19-20 том 1).

20.12.2006 року ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма ЮГ-М було підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт приймання-передачі земельної ділянки до Договору-1.(а.с.21 том 1).

Договір було зареєстровано у Ізюмському міськрайонному відділі Харківської регіональної філії державного земельного кадастру 10.12.2007 року.(а.с.13-14 том 1).

Між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма ЮГ-М на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №430990 було укладено договір оренди землі від 02.11.2007 р. , за умовами п.п.1, 2, 8, 9 якого ОСОБА_4 передала, а ТОВ Агрофірма ЮГ-М прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 6322883000:05:000:0250 площею 4,3247 га, яка розташована на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області, контур № НОМЕР_4 , ділянка № НОМЕР_2 , строком на 15 років, з орендною платою у розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки.(а.с.22-24 том 1).

02.11.2007 року ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма ЮГ-М було підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт приймання-передачі земельної ділянки до Договору-2.(а.с.23 зворотний бік том 1).

Договір було зареєстровано у Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах 30.10.2008 р.(а.с.16-17 том 1).

Відповідно до висновку експерта Хлівняк О.М. за №10/8/83СЕ-20 від 26.11.2020 року підписи від імені ОСОБА_3 в графах: Орендодавець , Передав-орендодавець в першому та другому екземплярах договору оренди землі від 20.12.2006 року укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма ЮГ-М - виконані не ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою.(а.с.210-222 том.2).

Відповідно до висновку експерта Хлівняк О.М. за №10/8/83СЕ-20 від 26.11.2020 року підписи від імені ОСОБА_4 в графах: Орендодавець , Передав-орендодавець в першому та другому екземплярах договору оренди землі від 02.11.2007 року укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма ЮГ-М - виконані не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою.(а.с.210-222 том.2).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

За наявності для того підстав позивач не позбавлений права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96)).

Касаційний цивільний суд зазначив, що перебіг позовної давності починається не з моменту, коли сторони домовились про тимчасове користування земельною ділянкою позивача та отримання останнім плати за користування земельною ділянкою, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права, тобто про укладення від його імені договору (постанова від 17.10.2019 у справі № 136/276/18).

ВС зауважив, що оскільки підставами позову було непідписання спірного договору оренди землі, що свідчить про відсутність волевиявлення на укладення договору на вказаних у ньому умовах, для правильного вирішення вказаної справи, зокрема, у частині висновків щодо початку перебігу позовної давності, важливим є така фактична обставина, як момент, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, а саме про факт укладення саме з відповідачем, саме письмового договору оренди та саме на тих умовах, що зазначено у цьому договорі.

Таких висновків ВС дійшов також при ухваленні судових рішень у справах № 145/374/17 від 06.03. 2019 та № 145/1089/17 від 13.02.2019, які є аналогічними за установленими фактичними обставинами та підставами позову справі, що є предметом перегляду.

Також КЦС зазначив, що згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ВС вказав, що за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. При цьому позивач повинен довести той факт, що він не міг довідатись про порушення свого цивільного права, а відповідач, навпаки, що інформацію щодо порушеного права позивач мав можливість отримати раніше.

Факт отримання орендної плати не є визначальним при обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено, вважала, що правовідносини виникли з інших підстав.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15. Та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс 18) не знайшла підстав для відходу від такої правової позиції

Таким чином, позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було порушено строків звернення до суду з позовними вимогами, оскільки вони дізналися про наявність договорів оренди укладеними між ними та відповідачем у 2018 році.

Згідно статті 391 ЦК України порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Також необхідно зазначити, що відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України). Способи захисту прав на земельні ділянки визначені законодавством устатті 152 ЗК України.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16,386,391 ЦК України.

Відповідно дост.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Приписами статті 391 ЦК України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 №5, відповідно до положень статей 391,396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння (абз.2 п.33). Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушуют За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує 2 волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

Таким чином, судом було встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори оренди землі не підписували, відповідно, істотні умови цього договору не погоджували, тобто матеріали справи свідчать про відсутність волевиявлення на укладення спірних договорів оренди.

Враховуючи вище викладене, той факт, що відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачам як власникам цих земельних ділянок, посилаючись на умови договору, підписаних невстановленою особою замість позивачів, тому суд вважає за необхідне відновити порушене право позивачів, шляхом зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки.

За таких обставин, вимоги позивача є законними обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь кожного позивача підлягає судовий збір по 704 грн.80 коп.(а.с.3,4 том 1), що був сплачений ними при зверненні до суду з позовною заявою. Судовий збір у розмірі 352 грн.40 коп.(а.с.30 том 1) сплачений позивачем ОСОБА_3 за звернення до суду з клопотанням про витребування доказів до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М" про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійснені власником земельної ділянки права користування та розпорядження майном, зобов`язавши відповідача повернути ОСОБА_3 , як власнику , земельну ділянку кадастровий номер 6322883000:04:000:0162, розміром - 4,5933 га, із земель приватної власності, розташованої на території Заводської сільради Ізюмського району, Харківської області.

Усунути перешкоди у здійснені власником земельної ділянки права користування та розпорядження майном, зобов`язавши відповідача повернути ОСОБА_4 , як власнику земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:05:000:0250, розміром - 4,3247 га, із земель приватної власності, розташованої на території Заводської сільради Ізюмського району, Харківської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М", ЄДРПОУ 33168649, адреса місця знаходження: Харківська область Ізюмський район село Заводи вулиця Перемоги будинок 50 на крристь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЮГ-М", ЄДРПОУ 33168649, адреса місця знаходження: Харківська область Ізюмський район село Заводи вулиця Перемоги будинок 50 на крристь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення повного рішення.

Суддя: О.М. Герцов

Повний текст рішення складено 02 лютого 2022 року.