Рішення

від 25.01.2022 по справі 904/8505/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8505/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальмонтажремонт", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 336 488,91 грн.

Представники:

Від Позивача: представник не з`явився

Від Відповідача: представник не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальмонтажремонт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборгованості у розмірі 336 488,91 грн. за договором підряду № 993 від 25.04.2019, яка складається з: 279 556,18 грн. - основного боргу, 37 202,12 грн. - інфляційних втрат, 19 730,61 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 21.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.11.2021.

Ухвалою від 21.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 16.11.2021.

Ухвалою суду від 09.11.2021 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальмонтажремонт" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

16.11.2021 позивач надав заяву про стягнення понесених витрат на правову допомогу, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

16.11.2021 в підготовчому засіданні, за клопотанням відповідача з метою укладення мирової угоди, оголошувалась перерва до 20.12.2021.

20.12.2021 відповідач в судове засідання не з`явився.

Позивач пояснив, що мирова угода між ним та відповідачем не укладена та заявив клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 20.12.2021 закрито підготовче провадження, вирішено перейти до розгляду справи по суті в засіданні, яке призначено на 25.01.2022.

25.01.2022 сторони в судове засідання не з`явилися, направили клопотання про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

25.01.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальмонтажремонт" (далі - підрядник, конрагент) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - замовник) укладено Договір підряду №993 (далі-Договір).

На виконання умов договору позивач виконав роботи по ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД, про що свідчать:

- Акт № 402-Р-1809-ГД-04/06 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 50 401,13 грн.;

- Акт № 402-Р-1809-ГД-01/07 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 158 241,79 грн.;

- Акт № 402-Р-1809-ГД-01/08 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 209 913,26 грн.

Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Позивач за цими актами виставив відповідачу рахунки на оплату виконаних робіт, а саме: рахунок № 13 від 27.06.2019 на суму 50 401,13 грн., рахунок № 15 від 30.07.2019 на суму 158 241,79 грн. та рахунок № 16 від 28.08.2019 на суму 209 913,26 грн.

Відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт, в розмірі 139 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 60011699 від 01.04.2020, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 279 556,18 грн., що і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- три проценти річних за загальний період прострочення з 30.08.2019 по 06.10.2021 на суму 19 730,61грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 30.08.2019 по 06.10.2021 на суму 37 202,12 грн.

Крім того, позивач 16.11.2021 надав заяву про стягнення понесених витрат на правову допомогу, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав, заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перемовинами з позивачем щодо укладення мирової угоди.

Однак, в процесі розгляду справи укладену мирову угоду до суду не надано.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, предметом доказування по справам даної категорії є: обставини укладання договору, строк дії договору, види робіт відповідно до затвердженого технічного завдання або проектної документації; строки виконання робіт; специфікації, кошторис; вартість робіт за договором; умови оплати робіт; акт здачі-приймання робіт, наявність прострочення оплати робіт, правомірність нарахування штрафних санкцій за порушення зобов`язання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальмонтажремонт" (далі - підрядник, конрагент) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - замовник) укладено Договір підряду №993 (далі-Договір).

Предмет договору. Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу з ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2019 році (Додаток 1) (далі - робота) та з дотриманням строків, наведених в Графіку освоєння грошових коштів (Додаток 2). У разі зміни строків виконання робіт. їх тривалість визначається узгодженим обома сторонами план-графіком виконання робіт або будь-яким іншим документом, що узгоджений і підписаний обома Сторонами. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

1.2. Роботи виконуються з використанням матеріалів Замовника. В разі необхідності виконання робіт з використанням матеріалів Підрядника, їх перелік, вартість та кількість визначається сторонами шляхом підписання відомості матеріалів Підрядника, необхідних для виконання робіт (Додаток 7). (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Ціна договору. Загальна вартість робіт за Договором, зокрема за Додатковими угодами до нього складається з суми всіх фактично виконаних Підрядником та прийнятих Замовником робіт за ним, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаних сторонами (п. 2.1. договору).

На момент укладання даного Договору вартість робіт, зазначених в п. 1.1. Договору складає 397 730,98 грн., згідно з договірною ціною (додаток 5, 8) у тому числі вартість матеріалів підрядника складає 208 245,66 грн. ПДВ у розмірі 20% складає 79 546,20 грн. Усього вартість робіт за договором, включаючи ПДВ, складає 477 277,18 грн., у тому числі:

- ремонт 477 277,18 грн. і залишається незмінною до повного виконання робіт. (п. 2.2. договору).

При необхідності виконання інших робіт, не передбачених в п.1.1 даного Договору, їх вартість і обсяг узгоджуються сторонами шляхом укладання додаткових угод до даного Договору. (п.2.3. договору).

Строк. Договір набирає чинності з 24.04.2019 і діє по 31.12.2019, а в частині:

- порядку врегулювання спору, встановленого даним договором;

- порядку застосування штрафних санкцій;

- гарантійних зобов`язань;

- виконання грошових зобов`язань за даним договором - до повного виконання вказаних зобов`язань (пункт 7.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Факт виконання робіт.

Правовідносини, які склалися між сторонами у справі, пов`язані із договором підряду і регулюються ст.ст. 837-864 ЦК України.

Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно п. 4.1. договору, при завершенні роботи на об`єкті Підрядник надає Замовникові акт приймання виконання робіт, але не пізніше 25-го числа звітного місяця. У випадку мотивованої відмови Замовника від підписання ата приймання виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків і строків їх усунення (акт складається в порядку визначеному в частині а) пункту 6.1.).У випадку порушення узгоджених строків усунення недоліків Підрядник несе відповідальність, передбачену п. 6.1 цього договору.

На виконання умов договору позивач виконав роботи по ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД, на загальну суму 418 556,18 грн., про що свідчать:

- Акт № 402-Р-1809-ГД-04/06 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 50 401,13 грн.;

- Акт № 402-Р-1809-ГД-01/07 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 158 241,79 грн.;

- Акт № 402-Р-1809-ГД-01/08 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 209 913,26 грн.

Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно виконаних позивачем робіт матеріали справи не містять.

Отже, факт виконання робіт визнається підтвердженим.

3. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Згідно з ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата Замовником виконаних Підрядником робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт та довідки по формі № КБ-3, оформлених у двосторонньому порядку, оригіналів рахунків, доданих до них, та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Підрядника. При цьому Підрядник зобов`язаний пред`явити Замовнику оформлені документи до оплати в місяці, коли була виконана робота, але не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (С030) і лише тільки після отримання замовником оригіналу рахунку-фактури Підрядника. За згодою сторін допускаються інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству України. (п. 5.2. договору.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку підрядника (позивача) своєчасно виконати роботи в установлених обсягах, належної якості відповідно до вимог законодавства та цього договору відповідає обов`язок замовника своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені підрядником.

Господарський суд зазначає, що строк оплати за Актом № 402-Р-1809-ГД-04/06 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 50 401,13 грн.; Актом № 402-Р-1809-ГД-01/07 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 158 241,79 грн. та Актом № 402-Р-1809-ГД-01/08 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2019 виконання ремонту будівлі конденсаторної ГПП-2 при АПК на 160 місць РЦ ГД на суму 209 913,26 грн. є таким, що настав.

Відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт, в розмірі 139 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 60011699 від 01.04.2020, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 279 556,18 грн.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 279 556,18 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

4. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 30.08.2019 по 06.10.2021 на суму 19 730,61грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його таким, що містить помилку, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у розмірі 19 722,33 грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 8,28 грн. слід відмовити.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач нарахував інфляційні втрати за період прострочення з 30.08.2019 по 06.10.2021 на суму 37 202,12 грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав.

Господарський суд перевірив неспростований відповідачем розрахунок позивача та визнав вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у розмірі 37 202,12 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано: договір про надання правової допомоги № 01/10-21-ГП від 01.10.2021, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Фролов та партнери» , акт № 1 надання правової допомоги по договору № 01/10-21-ГП від 01.10.2021, укладений 12.10.2021, на суму 15 000,00 грн., рахунок-фактуру № СФ-12/10 від 12.10.2021, платіжне доручення № 108 від 15.11.2021 про сплату вартості правової допомоги на суму 15 000,00 грн.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Наведений висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення, суд дійшов висновку про неприйнятність заявленої до стягнення суми з огляду на таке.

З аналізу судової практики Верховного Суду (постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.01.2019р. у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18), вбачається, що в разі, якщо суд при вирішенні клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, зазначені витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а також що їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з акту № 1 надання правової допомоги по договору № 01/10-21-ГП від 01.10.2021, укладений 12.10.2021, адвокатом надані наступні послуги:

- ознайомлення з матеріалами справи - 1 000,00 грн.;

- надання усної консультації - 500,00 грн.;

- розроблення правової позиції - 500,00 грн.;

- складання позовної заяви - 4 500,00 грн.;

- розрахунок 3% річних - 1 000,00 грн.;

- розрахунок інфляційного збільшення суми боргу - 1 000,00 грн.;

- супровід господарської справи - 6 500,00 грн.

Проаналізувавши наданий розрахунок суми витрат позивача, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За своєю категорією (спірні відносини виникли з договору поставки), ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, а наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений в акті надання правової допомоги від 12.10.2021, та встановлено, що обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (заявами по суті справи, іншими процесуальними діями, участю у судових засіданнях).

Водночас, суд вважає, що вартість послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.

Враховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Так, розроблення правової позиції коштує 500,00 грн., а складання позовної заяви - 4 500,00 грн. Слід зазначити, що складання позовної заяви фактично є правовою позицією позивача. Крім того, вартість складання позову також є явно завищеною, тому, за розроблення правової позиції та складання позовної заяви співмірною в даному випадку буде сума в розмірі 1 500,00 грн.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за трьома актами також не потребує багато зусиль та часу, та має становити по 500,00 грн. за кожний розрахунок.

Крім того, в Акті за надані адвокатом послуги зазначено супровід господарської справи - 6 500,00 грн.

Однак фактично, супровід судової справи включає в себе і консультування клієнта з питань ведення справи, і розробку стратегії ведення справи, і складання процесуальних документів, і участь представника в судових засіданнях. Таким чином, приймаючи до уваги, що представник позивача приймав участь в двох судових засіданнях, вартість послуг за участь в судових засіданнях має становити 2 000,00 грн.

Отже, сума витрат на правову допомогу має становити 4 500,00 грн.

При цьому, зважаючи на часткове задоволення позову, суд, приймає до уваги положення п.4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 4 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

10 500,00 грн. витрат покладаються на позивача.

Щодо судового збору.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальмонтажремонт" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 336 488,91 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд.1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальмонтажремонт" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Медична, буд. 2, офіс 10, код ЄДРПОУ 35230289) 279 556,18 грн. - основного боргу, 37 202,12 грн. - інфляційних втрат, 19 722,33 грн. - 3% річних, 4 500,00 грн. - витрат на правову допомогу та 5 047,21 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 8,28 грн. - 3% річних, 10 500,00 грн. - витрат на правову допомогу та 0,12 грн. - судового збору - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено - 02.02.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко