Рішення

від 09.12.2021 по справі 911/2967/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2967/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івза» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскофіта» , Київська обл., м. Фастів

про стягнення 179764,10 грн.

За участю секретаря судового засідання: Самусь В.С.

за участю представників:

від позивача: Хом`як В.П. (орд. серії АІ № 1159228 від 06.10.2021 р.);

від відповідача: Должок А.В. (орд. серії ВЕ № 1039225 від 08.12.2021 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Івза» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскофіта» (відповідач) про стягнення 179764,10 грн., з яких 161800 грн. боргу, 4768,40 грн. інфляційних втрат, 2601,31 грн. 3 % річних та 10594,39 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором № 13/18-МБП від 23.07.2018 р. про надання митно-брокерських послуг, укладеним між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 161800 грн. боргу, 4768,40 грн. інфляційних втрат, 2601,31 грн. 3 % річних, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України та 10594,39 грн. пені відповідно до п. 6.6. Договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.11.2021 р.

23.11.2021 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить задовольнити вимоги в частині основного боргу у сумі 141800,00 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити. Відповідач вказує, що ним було сплачено частину суми боргу відповідно до договору № 13/18 про надання митно-брокерських послуг від 23.07.2018 р. у розмірі 20000,00 грн., тому сума боргу становить 141800,00 грн. На підтвердження здійснення відповідачем оплати у сумі 20000,00грн. до відзиву додано платіжні доручення.

У судовому засіданні 23.11.2021 р. представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він просить закрити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 20000,00 грн., а в іншій частині позов задовольнити повністю.

09.12.2021 р. до господарського суду Київської області через систему Електронний суд від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу за договором № 13/18-МБП про надання митно-брокерських послуг на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України. Позивач вказує, що 07.12.2021 р. відповідачем було сплачено борг у сумі 141800 грн. До клопотання додано копію платіжного доручення № 2580 від 06.12.2021 р., яку позивач просить приєднати до матеріалів справи в якості доказів оплати основного боргу за договором № 13/18-МБП про надання митно-брокерських послуг від 23.07.2018 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.11.2021 р. просив закрити провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 20000,00 грн., а у судовому засіданні 09.12.2021 р. представник позивача просив закрити провадження у даній справі в частині стягнення боргу у сумі 161800,00 грн. на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України, в іншій частині позовну заяву просив задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 23.11.2021 р. не з`явився, а у судовому засіданні 09.12.2021 р. представник відповідача просив закрити провадження в частині стягнення основного боргу, в іншій частині позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Іскофіта (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Івза (виконавець) укладено договір № 13/18-МБП про надання митно-брокерських послуг.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що в порядку та умовах даного договору, відповідно до вимог діючого законодавства України, виконавець за дорученням замовника зобов`язується надавати замовнику митно-брокерські послуги (вчиняти дії), які пов`язані з пред`явлення органу доходів і зборів товарів, вантажів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, а також консультування замовника з необхідних питань, що стосуються митного законодавства України, у тому числі, але не обмежуючись:

- декларування і митне оформлення товарів (вантажів) замовника в органах доходів та зборів;

- представляти інтереси замовника в органах сертифікації України та органах, пов`язаних з тарифним та нетарифним регулюванням ЗЕД (Гемологія, СБУ, Держпродспоживслужба України та їх підрозділи тощо) (далі за текстом - послуги), а замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі, у розмірах та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього, приймати та оплачувати послуги виконавця, інші необхідні платежі за договором, а також відшкодовувати всі, підтверджені документально, понесені виконавцем витрати, пов`язані з виконанням доручень замовника.

Згідно з п. 1.2 договору надання послуг за даним договором здійснюється на підставі та умовах узгоджених сторонами відповідних заявок на надання послуг. Сторони в заявці узгоджують перелік та кількість вантажів замовника, відносно яких необхідно здійснити митне оформлення, погоджують місце надання послуг, строки, вартість, перелік додаткових послуг та їх вартість, інші необхідні умови.

Відповідно до п. 4.1 договору послуги вважаються наданими виконавцем за даним договором (за кожною заявкою) після надання замовнику повного комплекту документації на вантаж замовника з відміткою про його митне оформлення.

Згідно з п. 4.2 договору після завершення митного оформлення вантажів замовника виконавець надає акт здачі-приймання наданих послуг, який замовник зобов`язаний розглянути та підписати протягом 3 робочих днів від дня отримання або заявити мотивовані заперечення. Якщо протягом вказаного строку замовник не здійснить передачу виконавцю підписаного акта або заперечення, акт вважається узгодженим без заперечень та підлягає оплаті.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість послуг узгоджується сторонами у відповідних заявках, які стають невід`ємними додатками до цього договору. Вартість послуг, що не врегульована в заявці, підлягає окремому погодженню і оформлюється у вигляді додаткової заявки. Загальна вартість договору визначається, як сума всіх заявок за договором.

З доданих до позову заявок вбачається, що вартість митно-брокерських послуг погоджено сторонами у заявках на виконання митно-брокерських послуг, які відповідно до п. 5.1 договору є додатками до договору № 13/18-МБП про надання митно-брокерських послуг від 23.07.2018 р.

На виконання умов договору та на підставі відповідних заявок позивачем у період з 23.12.2020 р. по 01.07.2021 р. було надано відповідачу митно-брокерські послуги (набір вантажної митної декларації (ВМД), оформлення в митному органі, оформлення документації) на загальну суму 163600,00 грн. , що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг за заявками на виконання митно-брокерських послуг до договору № 13/18-МБП про надання митно-брокерських послуг від 23.07.2018 р. за період з 23.12.2020 р. по 01.07.2021 р. у кількості 40 шт.

В матеріалах справи також наявні електронні митні декларації з відмітками про завершення митного оформлення товарів.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури за період з 23.12.2020 р. по 01.07.2021 р. у кількості 40 шт. на загальну суму 163600,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата виконавцю за надані послуги здійснюється замовником протягом 3 календарних днів з моменту митного оформлення вантажу (надання послуг) за кожною заявкою.

Згідно з п. 5.3 договору рахунок на оплату послуг виконавця та акт приймання - передачі наданих послуг виконавець формує датою митного оформлення вантажу та надає замовнику разом з оформленими документами на вантаж.

Однак, в порушення п. 5.2 договору відповідачем допущено прострочення строку оплати наданих позивачем послуг за період з 23.12.2020 р. по 01.07.2021 р., з огляду на наступне.

Відповідачем 11.08.2021 р. було сплачено позивачу 1800,00 грн. , що підтверджується платіжним дорученням № 1832 від 11.08.2021 р. на суму 1800,00 грн.

Також, 23.10.2021 р. відповідачем було сплачено загалом 20000,00 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями від 23.10.2021 р. № 2339 на суму 2400,00 грн., № 2340 на суму 4200,00 грн., № 2341 на суму 4200,00 грн., № 2342 на суму 4200,00 грн., № 2343 на суму 4200,00 грн., № 2344 на суму 800,00 грн.

Крім того, 06.12.2021 р. відповідачем сплачено позивачу 141800,00 грн. , що підтверджується платіжним дорученням № 2580 від 06.12.2021 р. на суму 141800,00 грн.

Таким чином, відповідач за надані позивачем митно-брокерські послуги за договором № 13/18-МБП про надання митно-брокерських послуг від 23.07.2018 р. за період з 23.12.2020 р. по 01.07.2021 р. розрахувався повністю на загальну суму 163600,00 грн. (1800,00 грн. + 20000,00 грн. + 141800,00 грн.).

Станом на час ухвалення рішення у даній справі у ТОВ Іскофіта відсутня заборгованість за надані позивачем у період з 23.12.2020 р. по 01.07.2021 р. послуги (набір вантажної митної декларації (ВМД), оформлення в митному органі, оформлення документації) за договором № 13/18-МБП про надання митно-брокерських послуг від 23.07.2018 р.

Натомість, заборгованість за договором у сумі 161800,00 грн. відповідачем сплачено після звернення ТОВ Івза до суду (08.10.2021 р. - печатка вхідної кореспонденції суду, що міститься на позовній заяві).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 161800,00 грн. заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивач просить стягнути 2601,31 грн. 3% річних та 4768,40 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 2601,31 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожного акта приймання-передачі наданих послуг (сформованого датою митного оформлення вантажу) окремо, з урахуванням здійсненої відповідачем 11.08.2021 р. часткової оплати, за загальний період з 27.12.2020 р. по 01.10.2021 р.

Проте, позивачем при здійсненні розрахунку не враховано вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожного акта приймання-передачі наданих послуг (сформованого датою митного оформлення вантажу) окремо, з урахуванням здійсненої відповідачем 11.08.2021 р. часткової оплати, за загальний період з 29.12.2020 р. по 01.10.2021 р., з врахуванням визначеного судом початку прострочення, становить 2585,42 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 4768,40 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожного акта приймання-передачі наданих послуг (сформованого датою митного оформлення вантажу) окремо, з урахуванням здійсненої відповідачем 11.08.2021 р. часткової оплати, за загальний період з 27.12.2020 р. по 01.10.2021 р.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не враховано, що прострочення з оплати наданих позивачем послуг за деякими актами приймання-передачі наданих послуг (сформованими датою митного оформлення вантажу), на які позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат, у перший місяць такого прострочення тривало менше половини місяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожного акта приймання-передачі наданих послуг (сформованого датою митного оформлення вантажу) окремо, з урахуванням здійсненої відповідачем 11.08.2021 р. часткової оплати, за загальний період з січня 2021 р. по вересень 2021 р. (включно), з врахуванням визначеного судом початку прострочення, є більшою від заявленої позивачем, однак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4768,40 грн. інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 10594,39 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача щодо кожного акта приймання-передачі наданих послуг (сформованого датою митного оформлення вантажу) окремо, з урахуванням здійсненої відповідачем 11.08.2021 р. часткової оплати, за загальний період з 27.12.2020 р. по 01.10.2021 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.6 договору встановлено, що за порушення узгодженого строку оплати послуг та інших витрат виконавця замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем дотримано встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строк при здійсненні нарахування пені на заборгованість відповідача щодо кожного акта приймання-передачі наданих послуг (сформованого датою митного оформлення вантажу) окремо.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума пені, нарахованої на заборгованість відповідача щодо кожного акта приймання-передачі наданих послуг (сформованого датою митного оформлення вантажу) окремо, з урахуванням здійсненої відповідачем 11.08.2021 р. часткової оплати, за загальний період з 29.12.2020 р. по 01.10.2021 р., з врахуванням визначеного судом початку прострочення, є більшою від заявленої позивачем, однак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 10594,39 грн. пені в межах заявлених позовних вимог.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Івза» підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскофіта» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, буд. 12, код 41790774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івза» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код 38698876) 10594,39 грн. (десять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири грн. 39 коп.) пені, 2585,42 грн. (дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять грн. 42 коп.) 3% річних, 4768,40 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) інфляційних втрат та 269,22 грн. (двісті шістдесят дев`ять грн. 22 коп.) судового збору.

2. Провадження у справі в частині стягнення 161800,00 грн. боргу закрити.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.02.2022 р.

Суддя О.О. Рябцева