Ухвала

від 27.01.2022 по справі 760/34853/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1101/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 760/34853/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.12.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого суді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.12.2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В судове засідання у справі власник майна не з`явився. Будь-яких клопотань щодо причин неявки останнім надано не було. Зважаючи на вказане, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності власника майна, оскільки вказане не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Більш того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42021110000000162, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

З матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що на території Київської області функціонують спеціалізовані онлайн-площадки, які адмініструються з території Російської Федерації, а саме: telegram-ботами «CashGarant» https://t.me/cashgarant та інтернет-сайту за адресою https://bit-exchanger.ru з метою здійснення операцій з позабанківського переказу грошових коштів у готівці між Україною та Російською Федерацією, а також країнами Близького Сходу всупереч нормативам, встановленим регуляторами ринку, а також використання вказаних протиправних інструментів з метою прикриття походження коштів, отриманих в результаті здійснення господарської діяльності на території тимчасово окупованої території АР Крим та ОРДЛО, що прямо суперечить законодавству України.

Зокрема встановлено, що для забезпечення функціонування вказаного протиправного механізму на території України та інших країн використовуються реквізити ряду компаній-нерезидентів, таких як AL FEDDAN DWC LLC (address BUSINESS CENTER LOGISTICS CITY, DUBAI AVIATION CITY, P.O. BOX 390667, DUBAI, U.A.E.), AVET AGROWARE CORP та WELLSFOR INVEST LTD (SUITE 10318 45 SALISBURY ROAD, WALES, CARDIFF, CF24 4AB), засновниками та номінальними власниками яких виступають громадяни України і реквізити яких використовуються з метою виведення валютних цінностей за межі території держави.

При цьому, серед клієнтів вказаних протиправних механізмів значну частину складають особи, які ведуть підприємницьку діяльність на території тимчасово окупованої території АР Крим, ОРДЛО, Туреччини, Ірану та інших країн Близького Сходу, що може свідчити про функціонування на території України розрахункової системи, що дозволяє проводити фінансові операції поза контролем держави, без проведення ідентифікації клієнта, без встановлена джерела походження коштів та фактичного їх отримувача, що в свою черг може використовуватись для проведення та фінансування терористично діяльності, підтримки сепаратистських рухів та придбання зброї на території України та за її межами.

Готівкові кошти, які в подальшому передаються замовникам послуг н території міста Київ та Київської області попередньо акумулюються н території м. Харків та м. Одеса та в подальшому доставляються до пункті видачі, або безпосередньо клієнту за додаткову плату.

З метою забезпечення функціонування вказаного механізму на території Харкова, організатори використовують ліцензію ТОВ «ФК «Константа М» (вказаний суб`єкт господарювання у 2019 та 2020 роках підпадав під санкції НБУ через порушення ліцензійних вимог у ході здійснення господарської діяльності). При цьому, на території Одеси організатори механізму вчиняли такі дії взагалі не використовуючи ліцензій, що прямо суперечить вимогам ст. ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності».

У той же час, за офіційною інформацією Національного банку України відповідно до постанови Правління НБУ №26 від 26.03.2021, ТОВ «ФК «Константа М» надано ліцензію на здійснення валютних операцій з торгів, валютними цінностями в готівковій формі, проте вказане товариство не мі ліцензії на переказ коштів у національній та інших валютах без відкриті рахунків. Вищевикладені обставини підтверджуються листом Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України № 30/1/3-4557 від 01.07.2021 року та іншими матеріалами кримінальної провадження в їх сукупності.

Так, фактичні дані (про осіб, які вчинили злочин, наявність або відсутність у них умислу), котрі самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин злочину, мотиву його вчинення, що входить до предмету доказування у вказаної кримінальному провадженні, а також речі і документи, які мають важливе значення для досудового розслідування, та які можуть бути доказами під час судового розгляду перебувають у офісних приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44, офіс 507. Вказане приміщення використовується фігурантами з метою зберігання, перерахунку та формування для видачі клієнтам готівкової маси, за якою зберігаються речі та предмети, а також мають суттєве значення для подальшого досудового розслідування, та в яких містяться істотні відомості та інформація, яка в подальшому буде використана для встановлення причетних осіб до вказаного злочину. Вищевказане приміщення фактично знаходиться на п`ятому поверсі офісної будівлі та частиною нежитлового приміщення №520, про що свідчить Технічний паспорт об`єкта №58нсж-169-р357 від 25.12.2006 року, виконаний КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації». До того ж, в інвентарній справі об`єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44 міститься фотокопія договору купівлі-продажу нежитлового приміщення 520, відповідно до якого право власності на це майно належить ТОВ «Теком» (код ЄДРПОУ 19220661). У той же час, інформація щодо права власності на вказаний об`єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, а міститься лише в спеціальному розділі - Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, де власником нежитлових приміщень № 520 зазначено ТОВ «Теком».

21.12.21 року на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук в офісному приміщенні № 507 за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44 за результатом якого вилучено наступні речі та документи, а саме:

- Флешнакопичувач білого кольору «АРACER»;

- мобільний телефон Iphone чорного кольору, б/н, заблокований;

- мобільний телефон SAMSUNG, б/н, заблокований, з чохлом R37M86QP7ZXHB3;

- відео реєстратор білого кольору «Alhua Technolodgy», sn 4J006BBPBQ2705B;

- копії документів TOB «Максіком» - 1 папка;

- розбитий ноутбук ASUS, cn CSN5, JAN0GR01H174415;

- ноутбук Lenovo на акумуляторі з номером s/n 11S121500042ZA003C25H4;

- ноутбук Lenovo з номером s/n СВ28698595;

- грошові кошти: українська гривня 144950 (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят), євро 14040 (чотирнадцять тисяч сорок) долар США 114 290 (сто чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто);

- моноблок Apple s\n C02QMCJ6667J з клавіатурою та мишкою.

30.12.2021 року прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку в офісному приміщенні № 507 за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44, а саме:

- Флешнакопичувач білого кольору «АРACER»;

- мобільний телефон Iphone чорного кольору, б/н, заблокований;

- мобільний телефон SAMSUNG, б/н, заблокований, з чохлом R37M86QP7ZXHB3;

- відео реєстратор білого кольору «Alhua Technolodgy», sn 4J006BBPBQ2705B;

- копії документів TOB «Максіком» - 1 папка;

- розбитий ноутбук ASUS, cn CSN5, JAN0GR01H174415;

- ноутбук Lenovo на акумуляторі з номером s/n 11S121500042ZA003C25H4;

- ноутбук Lenovo з номером s/n СВ28698595;

- грошові кошти: українська гривня 144950 (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят), євро 14040 (чотирнадцять тисяч сорок) долар США 114 290 (сто чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто);

- моноблок Apple s\n C02QMCJ6667J з клавіатурою та мишкою.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.12.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку в офісному приміщенні № 507 за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, вказане у резолютивній частині ухвали, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. ст.170,173 КПК Українита вказав, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, оскільки не надано обсягу вагомих доказів, які би підтверджували, що майно, на яке планується накладення арешту, набуте кримінально-протиправним шляхом, як це визначено ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту вищевказаного майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність останніх у даному кримінальному провадженні.

Прокурором у кримінальному провадженні жодним чином не доведено, що вищевказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом, що свідчить про формальність наявної в матеріалах провадження постанови старшого слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 від 22.12.2021 року про визнання предметів речовими доказами.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що прокурор, обґрунтовуючи подане клопотання про арешт майна, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави,з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на вищевказане майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4