Ухвала

від 02.02.2022 по справі 513/880/19

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/880/19

Провадження № 2/513/4/22

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

02 лютого 2022 року Саратський районний суду Одеської області у складі: судді Бучацької А.І. за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника адвоката Дукіна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Надежда" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Надежда" про визнання протиправним та скасування рішень реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію речового права оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,

В С Т А Н О В И В:

представник СФГ "Надежда" адвокат Наседкін О.І. звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить:

зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди СФГ "Надежда" у користуванні масивом земельних ділянок на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, що складається з земельних ділянок: з кадастровим номером 51224583200:01:001:1198, площею 14,16 га; з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199, площею 4,72 га; з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215, площею 4,7119 га;

зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди СФГ "Надежда"у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197, площею 4,72 га, на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області;

стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь СФГ "Надежда" судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено три договори оренди щодо трьох окремих земельних ділянок на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області:

з кадастровим номером 51224583200:01:001:1198, площею 14,16 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 березня 2014 року, номер запису - 5228798, строк оренди - 10 років (до 2024 року);

з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199, площею 4,72 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 листопада 2016 року, номер запису 17563536, строк оренди - 10 років (до 2026 року);

з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215, площею 4,7119 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 грудня 2016 року, номер запису - 17964918, строк оренди - 10 років (до 2026 року).

Окрім того, СФГ "Надежда" укладено з відповідачкою ОСОБА_2 договір оренди однієї земельної ділянки на території Надеждинської сільської радиз кадастровим номером 5124583200:01:001:1197, площею 4,72 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 квітня 2014 року, номер запису - 5250127, строк оренди - 10 років (до 2024 року).

Представник позивача зазначає, що у липні 2019 року відповідачі самовільно, без будь-якого погодження (та попередження) з позивачем почали чинити перешкоди СФГ "Надежда" у користуванні орендованою землею.

01 листопада 2019 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до СФГ "Надежда" про визнання правочинів недійсними, в яких вони з урахуванням уточненої зустрічної позовної заяви від 10.12.2019 року просять:

визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Саратського районного

управління юстиції в Одеській області від 04.04.2014 року, індексний номер: 12173870 про

державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 14,16 га, кадастровий номер 5124583200:01:001:1198, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, зареєстрованого на підставі договору оренди землі, укладеного 05 січня 2011 року та додаткової угоди № 2 до договору оренди землі між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда";

визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області від 07.04.2014 року, індексний номер: 12215826 про

державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 4,7197 га, кадастровий номер 5124583200:01:001:1197, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, зареєстрованого на підставі договору оренди землі, укладеного 05 січня 2011 року та додаткової угоди № 2 до договору оренди землі між ОСОБА_2 та СФГ "Надежда";

визнати недійсним договір оренди землі від 05.01.2016 року укладений між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 51224583200:01:001:1199, загальною площею 4,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області (речове право - право оренди якого здійснено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32486838 від 22.11.2016 року Саратською районною державною адміністрацією Одеської області);

визнати недійсним договір оренди землі від 05.01.2016 року укладений між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 51224583200:01:001:0215, загальною площею 4,7119 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області ( речове право - право оренди якого здійснено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32861881 від 12.12.2016 року Саратською районною державною адміністрацією Одеської області);

Позовні вимоги обгрунтували тим, що договори оренди землі від 05.01.2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 51224583200:01:001:1199, загальною площею 4,72 га та земельної ділянки з кадастровим номером: 51224583200:01:001:0215, загальною площею 4,7119 га ОСОБА_1 не укладалися, ним особисто не підписувалися та він не уповноважував будь-яку особу від його імені укладати та підписувати дані правочини; додаткова угода № 2 до договорів оренди землі від 05.01.2011 року не підписувались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11.03.2020 року зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до СФГ "Надежда" про визнання протиправним та скасування рішень реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію речового права оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними було прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом СФГ "Надежда" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, задоволено клопотання відповідачів про призначення судово-почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.145).

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи ( т. 1 а.с.174) .

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року провадження у справі було поновлено (т.1 а.с. 205).

Ухвалами суду від 12 травня 2021 року та від 22 червня 2021 року були задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів ( т.2 а.с.24-25, 65-66).

Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року судовий розгляд цивільної справи було поновлено для з`ясування питання щодо документального підтвердження факту сплати ОСОБА_1 земельного опдатку щодо земельної ділянки площею 4, 7119 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215 (т.2 а.с.142).

В судове засідання 02 лютого 2022 року представник позивача СФГ "Надежда" адвкат Наседкін О. І. не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, просив первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Вислухавши думку відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхнього представника адвоката Дукіна, які не заперечували проти зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79 цс21), суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати недійсними два договори оренди землі від 05.01.2016 року між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" щодо земельних ділянки з кадастровими номерами 51224583200:01:001:1199 , 51224583200:01:001:0215.

Позовні вимоги обгрунтували тим, що зазначені договори оренди ОСОБА_1 не укладалися, ним особисто не підписувалися та він не уповноважував будь-яку особу від його імені укладати та підписувати дані правочини; а додаткова угода № 2 до договорів оренди землі від 05.01.2011 року не підписувались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19). У зазначений постанові вказано, що позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними договорів оренди, посилаюсь на те, що ці договори не підписував, умови їх не погоджував, тому відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу як власнику цих земельних ділянок, покликаючись до умов договорів, підписаних невстановленою особою замість позивача. Суди встановили, що спірні договори позивач не підписував та, відповідно, істотних умов цих договорів не погоджував. Велика Палата Верховного Суду вказала, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Констатувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним з позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Велика Палата зробила висновок про те, що в цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок, вказавши при цьому, що негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 227/3760/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про визнання договору оренди недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 17 грудня 2020 року.

Направляючи справу № 227/3760/19-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), а саме, що правочин, який не вчинено (договір, який не підписано), не може бути визнаний недійсним.

Мотивуючи вказану вище ухвалу, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду констатувала, що у разі відсутності власноручного підпису сторони договору на документі необхідно вважати, що правочин не відповідає вимогам, які встановлюються до письмової форми правочину, проте це не означає, що між сторонами відсутня домовленість, якщо договір фактично виконується сторонами.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду звернула увагу, що при застосуванні підходу, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, про те, що ефективним способом захисту в разі встановлення, що оспорюваний договір не підписувався однією зі сторін (наприклад, підпис підроблений), є негаторний позов про усунення перешкод у користуванні належним майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення майна, створюється ситуація правової невизначеності, коли констатація в мотивувальній частині рішення про неукладенність договору і, як наслідок, вказівка в резолютивній частині про відмову у визнанні договору недійсним не є підставою для скасування реєстраційних записів, які здійснено на підставі договорів як документів, неукладеність яких констатує суд. Разом з тим визнання договору недійсним, підробленість підпису на якому встановлена судом, забезпечить можливість як повернення речі (майна) у фактичне володіння власника шляхом застосування реституції, так і стане підставою для скасування всіх реєстраційних записів, які здійснено на підставі цього договору.

На переконання колегії суддів, позов про визнання договору недійсним з підстав, що підпис сторони в ньому є підробленим та, відповідно, застосування наслідків недійсності правочину, передбачених у статті 216 ЦК України, є належним та ефективним способом захисту порушеного права власності позивача в цій справі, тому вважала наявними підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку (уточнення), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року прийнято для продовження розгляду цивільну справу № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).

За положеннями п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Тлумачення п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду, а також прийняття ними справи до свого провадження.

При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (ч. 2 ст. 416 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, в даному випадку зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи в подібних правовідносинах, відповідатиме завданню цивільного судочинства, буде доцільним та виправданим

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне зупинити провадження у зазначеній справі.

За положеннями пункту 14 частини 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 252, 253, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

провадження у цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Надежда" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Надежда" про визнання протиправним та скасування рішень реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію речового права оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними - зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. І. Бучацька