Рішення

від 08.11.2023 по справі 513/880/19

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/880/19

Провадження № 2/513/3/23

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Бучацької А.І. за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., представника позивача СФГ "Надежда" адвоката Наседкіна О.І., відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника адвоката Дукіна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Надежда" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Надежда" про визнання протиправним та скасування рішень реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію речового права оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад первісних позовних вимог.

У серпні 2019 року орендар Селянське (фермерське) господарство "Надежда"(далі СФГ "Надежда") звернувся до суду з позовом до орендодавців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивач уклав з відповідачем ОСОБА_1 три договори оренди щодо трьох окремих земельних ділянок на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області:

з кадастровим номером 5124583200:01:001:1198, площею 14,16 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 березня 2014 року, номер запису - 5228798, строк оренди - 10 років (до 2024 року);

з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199, площею 4,72 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 листопада 2016 року, номер запису 17563536, строк оренди - 10 років (до 2026 року);

з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215, площею 4,7119 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 грудня 2016 року, номер запису - 17964918, строк оренди - 10 років (до 2026 року).

Окрім того, позивач уклав з відповідачкою ОСОБА_2 договір оренди однієї земельної ділянки на території Надеждинської сільської ради з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197, площею 4,72 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 квітня 2014 року, номер запису - 5250127, строк оренди - 10 років (до 2024 року).

З моменту реєстрації свого права оренди щодо вказаних земельних ділянок СФГ "Надежда" безперешкодно використовувало зазначені земельні ділянки у своїй господарській діяльності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, своєчасно та в повному обсязі сплачувало орендну плату. Однак у липні 2019 року відповідачі почали чинити перешкоди СФГ "Надежда" у користуванні орендованою землею: самовільно, зорали земельні ділянки, що були передані ними в оренду позивачу, з ділянок була вивезена солома. У зв`язку з такими діями відповідачів СФГ "Надежда" звернулося до Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області. Проте доступ орендаря до земельних ділянок, право оренди яких зареєстроване у встановленому законом порядку, відповідачами відновлений не був.

Посилаючись на те, що орендодавці чинять орендареві перешкоди у користуванні земельними ділянками, позивач на підставі ч.2 ст. 27 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV) та статті 391 ЦК України просить усунути ці перешкоди у судовому порядку.

Стислий виклад заперечень відповідачів за первісним позовом.

10 грудня 2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на первісну позовну заяву, в якому вони первісні позовні вимоги не визнали.

Послались на те, що договір оренди землі від 05.01.2011 року між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" щодо земельної ділянки площею 14,16 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1198 та договір оренди землі від 05.01.2011 року між ОСОБА_2 та СФГ "Надежда" є неукладеними. СФГ "Надежда" не виконало передбачений законом і договорами обов`язок щодо проведення державної реєстрації договорів оренди землі від 05.01.2011 щодо земельних ділянок: площею 14,16 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1198, яка належить ОСОБА_1 та площею 4,72 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197, яка належить ОСОБА_2 .. Тому договори оренди землі від 05 січня 2011 року не можуть вважатись такими, що набрали чинності. Проведення 4 квітня 2014 року та 07 квітня 2014 року державної реєстрації речового права на підставі вказаних договорів оренди не може підмінити державну реєстрацію самих договорів (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а отже і не може впливати на момент набрання чинності цим договором оренди землі.

При неукладеному договорі у сторін не виникають прав та обов`язків, щодо умов договору.

Послалися на правовий висновок у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 696/1879/15: "державна реєстрація речового права не підміняє державної реєстрації договору оренди землі".

Вважають, що відсутні правові підстави зобов`язувати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні земельними ділянками, власниками яких вони є.

Договори оренди землі від 05.01.2016 року щодо земельних ділянок: з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199 площею 4,72 га та з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215 площею 4,7119 га ОСОБА_1 не укладалися, ним особисто не підписувалися. Земельна ділянка з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215 ОСОБА_1 в оренду не передавалась, так як він використовує її за цільовим призначенням особисто, сплачуючи за неї щорічно земельні податки.

Стислий виклад зустрічних позовних вимог.

01.11.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява орендодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до орендаря СФГ "Надежда" (т.1 а.с.46-52), в якій вони з урахуванням уточненої зустрічної позовної заяви від 10.12.2019 просили:

визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області від 04.04.2014 року, індексний номер: 12173870 про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 14,16 га, кадастровий номер 5124583200:01:001:1198, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, зареєстрованого на підставі договору оренди землі, укладеного 05 січня 2011 року та додаткової угоди № 2 до договору оренди землі між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем СФГ "Надежда";

визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області від 07.04.2014 року, індексний номер: 12215826 про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 4,7197 га, кадастровий номер 5124583200:01:001:1197, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, зареєстрованого на підставі договору оренди землі, укладеного 05 січня 2011 року та додаткової угоди № 2 до договору оренди землі між орендарем ОСОБА_2 та орендодавцем СФГ "Надежда";

визнати недійсним договір оренди землі від 05.01.2016 року укладений між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 5124583200:01:001:1199, загальною площею 4,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області (речове право - право оренди якого здійснено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32486838 від 22.11.2016 року Саратською районною державною адміністрацією Одеської області);

визнати недійсним договір оренди землі від 05.01.2016 року укладений між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 5124583200:01:001:0215, загальною площею 4,7119 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області ( речове право - право оренди якого здійснено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32861881 від 12.12.2016 року Саратською районною державною адміністрацією Одеської області).

Позовні вимоги обґрунтували тим, що СФГ "Надежда" не виконало передбачений законом і договорами обов`язок щодо проведення державної реєстрації договорів оренди землі, укладених 05.01.2011 року між СФГ "Надежда" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 14,16 га, кадастровий номер 5124583200:01:001:1198 та договору оренди землі між ОСОБА_2 та СФГ "Надежда" від 05.01.2011 року щодо земельної ділянки площею 4,7197 га, кадастровий номер 5124583200:01:001:1197, тому договори оренди землі від 05.01.2011 року не можуть вважатися такими, що набрали чинності.

Послалися на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 696/1879/15-ц, відповідно до якого проведення 04.04.2014 р. державної реєстрації речового права на підставі договору оренди не може підміняти державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а отже і не може впливати на момент набрання чинності цим договором оренди землі.

Крім того, договори оренди від 05.01.2016 року земельної ділянки з кадастровим номером: 5124583200:01:001:1199, площею 4,72 га та земельної ділянки з кадастровим номером: 5124583200:01:001:0215, площею 4,7119 га ОСОБА_1 не укладалися, ним особисто не підписувалися та він не уповноважував будь-яку особу від його імені укладати та підписувати дані правочини; додаткові угоди № 2 до договорів оренди землі від 05.01.2011 року не підписувались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Отже волевиявлення учасників правочину не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання зазначених договорів оренди недійсними. Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215 ОСОБА_3 в оренду не передавалась, він її використовує за цільовим призначенням особисто, сплачуючи за неї щорічно земельні податки, що підтверджується довідкою № 1248 від 14.12.2019, яка видана виконкомом Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області.

Стислий виклад заперечень відповідача за зустрічним позовом.

14 січня 2020 року до суду надійшов відзив СФГ "Надежда" на уточнену зустрічну позовну заяву, в якому зустрічні позовні вимоги не визнав. Послався на те, що за ст.640 ЦК України (станом на 2011 рік), договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації. Статтями 18 та 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на 05.01.2011) передбачалося, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. У законі України "Про оренду землі" станом на 2011 рік містилося інше ніж у ЦК України правило, яке не пов`язувало момент укладення договору оренди землі із державною реєстрацією цього правочину, а передбачало, що державній реєстрації підлягає вже укладений договір оренди землі. З цих підстав вважає необґрунтованими доводи відповідачів щодо неукладеності договорів оренди землі від 05.01.2011 у зв`язку з відсутністю їх державної реєстрації.

Послався на правовий висновок у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 696/1880/15-ц, згідно з яким якщо закон містить вимогу державної реєстрації договору як умову набуття ним чинності, то договір набуває чинності з моменту його відповідної реєстрації. Якщо зміни, внесені в законодавство, передбачають скасування державної реєстрації договору як обов`язкової умови набуття ним чинності, але вводять обов`язкову умову реєстрації права, щодо набуття якого такий договір укладається, то за умови невиконання вимоги щодо державної реєстрації такого договору на момент набрання чинності зазначеними змінами в законодавство такий договір набуває чинності з моменту реєстрації відповідного права за умови відсутності явно виражених заперечень контрагента на момент відповідної реєстрації (п. 74 постанови).

Спірні договори землі були частково виконані сторонами, а відтак не можуть вважатися неукладеними. Послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17, згідно з якою в силу приписів ст.638, ч.1 ст.640, ч.2 ст.642 ЦК України не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Зазначив, що юридична суть як процедури державної реєстрації договору оренди землі, так і державної реєстрації права оренди землі є тотожною й зводиться до офіційного визнання та підтвердження державою факту виникнення, зміни або припинення права оренди земельної ділянки.

Вважає, що покладення на добросовісного орендаря, яким є СФГ "Надежда", усіх негативних наслідків, пов`язаних з неузгодженістю та недосконалістю законодавства, на користь орендодавців, які підписали договори оренди, передали земельні ділянки й на протязі строку дії договору оренди отримували орендну плату є несправедливим та не ґрунтується на принципах верховенства права.

Крім того, Законом України від 18.02.2010 р. № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" частину третю статті 640 ЦК України було викладено в новій редакції, відповідно до якої договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Тобто із даної норми було вилучено положення, які пов`язували укладенність договору із його державною реєстрацією.

Оскільки змінами до ч. 3 ст. 640 ЦК України скасовано цивільну відповідальність у вигляді можливості визнання неукладеним договору оренди, який є підписаним сторонами та за яким відбулося часткове виконання сторонами, посилання на ч. З ст. 640 ЦК України у редакції станом на 05.01.2011 р. є помилковими, а застосуванню до правовідносин сторін підлягає саме ч. 3 ст. 640 ЦК України в діючий редакції.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незалежно від підписання ними договорів оренди вчиняли дії, які свідчать про прийняття ними пропозиції щодо укладення зазначених договорів оренди відповідно до ст. 642 ЦК України.

Послався на постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 390/34/17.

На думку позивача дії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які полягають у пред`явленні ними вимог про визнання недійсними договорів оренди, укладених з СФГ "Надежда", суперечать попередній поведінці позивачів за зустрічним позовом та є недобросовісними.

Беручи до уваги тотожність правовідносин, що є предметом судового розгляду та подібність встановлених фактичних обставин у цій справі та у справах № 390/34/17 та № 396/1857/16-ц, які розглядалися Верховним Судом, висловлені у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 р. та від 10.07.2019 р. висновки підлягають врахуванню при вирішенні цієї справи.

Підписання оспорюваних договорів оренди відбувалося шляхом надання подружжю Першиних проектів договорів для ознайомлення та підпису у випадку згоди з запропонованими умовами (оферта), після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернули дану додаткову угоду із своїм підписом (акцепт), чим вчинили дії, які свідчать про прийняття ними умов договорів оренди землі.

Крім того, на протязі 2015-2017 років позивачі за зустрічним позовом не висловлювали жодних заперечень з приводу користування СФГ "Надежда" належними їм земельними ділянками та справно приймали орендну плату.

Окрім того, СФГ "Надежда" просив застосувати до вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наслідки спливу строків позовної давності.

Послався на те, що рішення реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області про реєстрацію за СФГ "Надежда" речового права оренди спірних земельних ділянок були прийняті 04.04.2014 р. та 07.04.2014 р., а позов поданий позивачами у листопаді 2019 року, тобто з пропуском строків позовної давності на два з половиною роки.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 29 серпня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву СФГ "Надежда" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 13.11.2019 (т.1 а.с 38).

Ухвалою суду від 13.11.2019 за клопотанням представника позивача та за клопотанням відповідачів підготовче засідання було відкладено (т.1 а.с.66).

Ухвалою суду від 11.03.2020 року зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до СФГ "Надежда" про визнання протиправним та скасування рішень реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію речового права оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними було прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом СФГ "Надежда" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками. Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання відповідачів про призначення судово-почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.145).

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року суд частково задовольнив клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та зупинив провадження у справі на час проведення експертизи (т. 1 а.с.174).

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року провадження у справі було поновлено (т.1 а.с. 205).

Ухвалами суду від 12 травня 2021 року та від 22 червня 2021 року були задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів (т.2 а.с.24-25, 65-66).

Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року судовий розгляд цивільної справи було поновлено для з`ясування питання щодо документального підтвердження факту сплати ОСОБА_1 земельного податку щодо земельної ділянки площею 4,7119 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215 (т.2 а.с.142).

Ухвалою суду від 02 лютого 2022 року провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц (т.2 а.с.224-226).

Ухвалою суду від 02 березня 2023 року провадження у справі було поновлено (т.2 а.с.229).

Позиції сторін в суді.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_5 позов СВК "Надежда" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не визнав з підстав, викладених у відзиві (т.2 а.с. 31-34). Зокрема послався на те, що на момент укладення договорів оренди землі від 05.01.2011 року ЦК України та ЗК України передбачали, що державній реєстрації підлягає право оренди, в той час як Закон України "Про оренду землі" не передбачав необхідності реєстрації права оренди, проте встановлював необхідність здійснення державної реєстрації договору оренди.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 11.02.2010 р. № 1878-УІ «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" яким із Закону України "Про оренду землі" виключено статтю 18 (щодо реєстрації договору оренди) та доповнено статтю 6 частиною п`ятою, за якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, законодавцем було усунуто колізію між нормами Цивільного та Земельного кодексів та нормами Закону України "Про оренду землі».

В обґрунтування послався на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.11.2018 р. у справі № 696/1880/15-ц.

Вважає, що право оренди СФГ "Надежда" щодо земельних ділянок з кадастровими номерами виникло із дня реєстрації речового права, тобто з 31.03.2014 року, оскільки по суті державна реєстрація договору оренди землі та державна реєстрація права оренди є процедурами, спрямованими на досягнення однієї мети.

Зазначив, що твердження орендодавців про неукладеність та недійсність договорів оренди землі від 05.01.2011 р. та про його недійсність суперечать їх попередній поведінці, а саме: підписання ним додаткової угоди до нього; отримання орендної плати від СФГ «Надежда» за користування земельною ділянкою; відсутністю протягом тривалого часу заперечень з боку відповідача щодо користування СФГ "Надежда" належними їм земельними ділянками.

Голова СФГ "Надежда" Чакір Д.І. первісний позов підтримав у повному обсязі. Зустрічний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що відповідачі приїхали в контору, взяли проекти договорів оренди на вивчення та згодом повернули їх вже підписаними. У земельної ділянки площею 14,16 га не було кадастрового номеру на момент укладення договору оренди. Таким же чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 брали проекти додаткової угоди до договорів оренди землі та повернули їх з підписами. Проекти договорів від 05.01.2016 року ОСОБА_1 також брав, ознайомлювався та підписував. Документи надавались на реєстрацію і ця процедура дуже затягнулась. Документи на проведення державної реєстрації право оренди подавались до Саратської РДА, цими питанням займалась головний бухгалтер СФГ "Надежда" ОСОБА_6 ..

На протязі 2011-2018 років орендодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не висловлювали жодних заперечень з приводу користування СФГ "Надежда" належними їм земельними ділянками та отримували орендну плату.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхній представник адвокат Дукін С.В. первісний позов СФГ "Надежда" не визнали з підстав, викладених у відзиві (т.1 а.с.95-101). Зокрема послались на те, що після підписання сторонами договори оренди землі від 05.01.2011 року згідно п.42 цих договорів повинен був пройти державну реєстрацію і після дати її проведення набирає чинності.

Вважають, що СФГ "Надежда" не виконало передбачений законом і договором обов`язок щодо проведення державної реєстрації договорів оренди землі, а тому договори оренди землі від 05 січня 2011 року не можуть вважатись такими, що набрали чинності. Проведення у квітні 2014 року державної реєстрації речового права на підставі вказаних договорів оренди не може підмінити державну реєстрацію самих договорів оренди (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а отже не може впливати на момент набрання чинності цим договором оренди землі. При неукладеному договорі у сторін не виникають прав та обов`язків, щодо умов договору.

Уточнений зустрічний позов підтримали, просили його задовольнити. Визнали той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали від СФГ "Надежда" в повному обсязі орендну плату за договорами оренди землі від 05.01.2011 року по 2017 рік включно. У 2018 році вони написали заяви до СФГ "Нива" щодо повернення спірних земельних ділянок. У липні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали обробляти спірні земельні ділянки самостійно та орендну плату за 2018 рік не отримували.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За положеннями частини 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями частини 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що орендодавець ОСОБА_1 є власником трьох земельних ділянок, розташованих на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

площею 14,16 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1198, площею 4,72 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199 та площею 4,7119 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215.

Орендодавець ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 4,7197 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197, розташованої на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Зазначені обставини підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (т.1 а.с.6, 9-10,13-14,17) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.1 а.с.39-42).

05 січня 2011 року між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 14,16 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1198 (т.1 а.с.4-5).

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта земельної ділянки, складеного в с. Надежда 05 січня 2011 року, орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар СФГ "Надежда" прийняв в оренду земельну ділянку, розташовану на території Надеждинської сільської ради площею 14,16 га (т.2 а.с. 92).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень встановлено, що 31 березня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області Димитренко Д.В. було зареєстровано речове право оренди земельної ділянки (номер запису: 5228798), підставою виникнення якого є договір оренди землі б/н від 05.01.2011 року між Селянським (фермерським) господарством "Надежда" та ОСОБА_1 . Строк дії: 7 років. Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка площею 14,16 га, кадастровий номер 5124583200:01:001:1198, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Надеждинської сільради Саратського району Одеської області (т.2 а.с.87).

Згідно додаткової угоди № 2 до договору оренди землі про збільшення розміру орендної плати та продовження строку дії договору від 2016 року, укладеної між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда", було збільшено розмір орендної плати та строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 10 років з дня реєстрації цієї додаткової угоди.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Саратської районної державної адміністрації Одеської області Мамалиги Л.К. 29 листопада 2016 року внесено зміни до запису про інше речове право за номером 5228798 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 41, 87- 95).

05 січня 2011 року СФГ "Надежда" уклало з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Надеждинської сільської ради з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197, площею 4,72 га, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 квітня 2014 року, номер запису - 5250127, строк оренди - 10 років) (т.1 а.с.15-16).

Згідно додаткової угоди № 2 до договору оренди землі про збільшення розміру орендної плати та продовження строку дії договору від 2016 року, було збільшено розмір орендної плати та строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 10 років з дня реєстрації додаткової угоди (т.2 а.с.122).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Саратської районної державної адміністрації Одеської області Мамалига Л.К. 30 листопада 2016 року внесено зміни до запису про інше речове право Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 121).

Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна підтверджує, що 04.04.2014 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 4,7197 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197, номер запису 5250127, строк дії договору продовжено на 10 років, відлік нового строку дії договору починається з моменту реєстрації права за цією додатковою угодою. Орендодавець ОСОБА_2 , орендар СФГ "Надежда" (т.2 а.с.42).

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджує, що 23 грудня 2015 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.12.2015 було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199 площею 4,72 га (т.2 а.с.102).

Згідно з витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215 площею 4,7119 га належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі державного акту від 10.02.2004 ІІІОД 081950. Відомості про оренду: Орендар СФГ "Надежда". Орган, що здійснив державну реєстрацію речового права: Відділ Держкомзему у Саратському районі Одеської області 22.03.2012, строк дії речового права 7 років (т.2 а.с.110-111).

За договорами оренди землі від 05.01.2016 року орендодавець ОСОБА_1 надав, а орендар СФГ "Надежда" прийняв земельну ділянку площею 4,72 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199 та земельну ділянку площею 4,7119 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215. Договори укладено на 10 років (т.1 а.с.7-8, 11-12).

Відповідно до актів приймання-передачі об`єкта оренди земельної ділянки, без дати орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар СФГ "Надежда" прийняв в оренду земельні ділянки, розташовані на території Надеждинської сільської ради площею 4,72 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199 (т.2 а.с.101) та площею 4,712 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215(т.2 а.с.109).

Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна підтверджує, що:

06.11.2016 державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З.В. зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 4,72 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199, номер запису 17563536, договір укладено на 10 років, орендодавець ОСОБА_1 , орендар СФГ "Надежда" (т.2 а.с.40).

06.12.2016 державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Одеської області Мамалигою Л.К. зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 4,7119 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215, номер запису 17964918, договір укладено на 10 років, орендодавець ОСОБА_1 , орендар СФГ "Надежда" (т.2 а.с.39).

За висновком експерта № 20-2138 судово-почеркознавчої експертизи від 12 жовтня 2020 року підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на експертизу документах:

договорі оренди землі, датованому 2016 р., укладеному між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" щодо земельної ділянки площею 4,72 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199, розміщений в нижній частині зворотної сторони другого аркушу у розділі "Орендодавець" в графі "Підпис";

договорі оренди землі, датованому 2016 р., укладеному між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" щодо земельної ділянки площею 4,712 га з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215, розміщений в нижній частині зворотної сторони другого аркушу у розділі "Орендодавець" в графі ""Підпис" виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою (особами) (т.1 а.с.194-197).

Однак, спірні земельні ділянки були передані орендодавцем ОСОБА_1 орендареві СФГ "Надежда", який використовував земельні ділянки за цільовим призначенням, сплачував державі податки та належним чином виконував зобов`язання щодо сплати орендної плати. ОСОБА_1 лише у лютому 2018 року звернувся до орендаря із заявою про повернення йому земельних ділянок, хоча щороку отримував від СФГ "Надежда" орендну плату згідно п.9 вказаних договорів оренди.

Факт отримання від СФГ "Надежда" в повному обсязі орендної плати за договорами оренди землі від 05.01.2011 року та 05.01.2016 року включно по 2017 рік орендодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали.

Цей факт підтверджується розпискою ОСОБА_2 про отримання в 2017 році за зерно 10500 грн., за соняшник: 820 грн.; актом приймання-передачі орендної плати та визнання договору, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала орендну плату від СФГ "Надежда" за 2017 рік відповідно до договору оренди земельної ділянки між нею та СФГ "Надежда" та додаткових угод № 1 та 2. З усіма умовами договору та угод (строк дії, розмір орендної плати та інше) ознайомлена та згодна. Підтвердила, що договір та угоди підписані нею власноруч при здоровому глузді та ясній пам`яті; відомостями на видачу грошових коштів за зерна по СФГ "Надежда»" за 2014-2018 роки ( т.1 а.с.80-89).

Отже дії орендодавця (підписання договору оренди, отримання орендної плати, відсутність протягом тривалого часу заперечень щодо користування орендарем земельною ділянкою) підтверджують фактичне визнання ним договорів оренди.

Факт сплати орендарем СФГ "Надежа" податків за користування спірними земельними ділянками підтверджується: податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи за 2016, 2017, 2018 роки; податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік; відомостями про наявність земельних ділянок, де серед с/х угідь для ведення товарного с/г виробництва зазначені три земельні ділянки ОСОБА_1 з кадастровими номерами 5124583200:01:001:1198, 5124583200:01:001:1199, 5124583200:01:001: 0215, а також одна земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197 (т.2 а.с. 156-176); виписками по рахунку СФГ "Надежда" ЄДРПОУ 38037959, наданими АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо сплати відповідного податку за період з 01.03.2017 по 01.04.2017, 01.07.2017 по 31.07.2017, 01.09.2017 по 02.10.2017, 01.03.2018 по 30.03.2018, 01.03.2019 по 01.04.2019, 01.06.2019 по 01.07.2019, 01.10.2019 по 01.11.2019 (т.2 а.с. 180-190).

Зазначені вище докази спростовують ствердження відповідачів про те, що ОСОБА_1 не передавав в оренду СФГ "Надежда" земельну ділянку площею 4,7119 га з кадастровим номером 51245832000:01:001:0215, а обробляє її самостійно та сплачує за неї щорічно земельний податок.

Довідку виконкому Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області від 04.12.2019 за № 1248, в якій зазначено, що земельну ділянку площею 4,7119 га з кадастровим номером 51245832000:01:001:0215 ОСОБА_1 обробляє самостійно та сплачує щорічний земельний податок до Надеждинської сільської ради суд відхиляє (т.1 а.с.242). При цьому суд виходить з того, що згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового Кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Згідно з частиною 6 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За частинами першою та другою ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Частина перша статті 93 ЗК України визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до частини 2 статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (частина перша статті 765 ЦК України).

За положеннями частини третьої статті 640 ЦК України, (в редакції, чинній на момент укладення між сторонами договорів оренди від 05 січня 2011 року), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною першою статті 125 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Це положення ЗК України діяло як на момент підписання сторонами договорів оренди землі від 05 січня 2011 року, так і на момент державної реєстрації права оренди.

Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною другою статті 792 ЦК України та частиною восьмою статті 93 ЗК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Пункт 7 договорів оренди від 05 січня 2011 року передбачає, що цей договір укладено на 7 років. Підпункт перший абзацу першого пункту 36 договорів оренди від 05 січня 2011 року передбачає, що дія цього договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 20 договорів встановлено, що передача земельної ділянки здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Відповідно до пункту 42 цього договору він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

У договорах оренди землі від 05 січня 2011 року відсутня відмітка про їх реєстрацію у Державному реєстрі земель.

У відповіді на адвокатський запит Відділу у Саратському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 29-15-0.390-585/119-19 від 26.11.2019 року зазначено, що згідно наявних у відділу Книг реєстрації договорів оренди землі, станом на 31.12.2012 року відсутня інформація щодо державної реєстрації договору оренди землі площею 14,16 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5124583200:01:001:1198 між ОСОБА_1 та СФГ "Надежда" та щодо державно реєстрації договору оренди землі площею 4,7197 з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197 між ОСОБА_2 та СФГ "Надежда" (т.1 а.с.122).

До 1 січня 2013 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин, статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" передбачалась обов`язковість проведення державної реєстрації договору оренди землі й саме момент такої реєстрації визначався моментом набуття договором чинності.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Згідно з цим законом з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключили положення про державну реєстрацію правочинів, а із Закону № 161-XIV - статті 18 і 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі.

Зазначені зміни, внесені в законодавство, фактично ототожнюють державну реєстрацію договору оренди та відповідну реєстрацію права оренди на підставі такого договору, тому державна реєстрація відповідачем права оренди фактично є виконанням вимоги про державну реєстрацію договору оренди, враховуючи, що державну реєстрацію договорів оренди станом на 31 березня 2014 та 04 квітня 2014 року вже неможливо було здійснити.

Згідно правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 696/1880/15-ц, якщо закон містить вимогу державної реєстрації договору як умову набуття ним чинності, то договір набуває чинності з моменту його відповідної реєстрації. Якщо зміни, внесені в законодавство, передбачають скасування державної реєстрації договору як обов`язкової умови набуття ним чинності, але вводять обов`язкову умову реєстрації права, щодо набуття якого такий договір укладається, то за умови невиконання вимоги щодо державної реєстрації такого договору на момент набрання чинності зазначеними змінами в законодавство, такий договір набуває чинності з моменту реєстрації відповідного права за умови відсутності явно виражених заперечень контрагента на момент відповідної реєстрації.

Отже після 1 січня 2013 року орендар не міг зареєструвати договори оренди землі від 15.01.2011 року, укладені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а тому 31 березня 2014 року і 04 квітня 2014 року відповідно до закону, що діяв на той час, зареєстрував не договори оренди, а право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5124583200:01:001:1198 та земельної ділянки з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197 на підставі цих договорів.

Оскільки момент укладення договору оренди та набрання ним чинності збігаються, то договір оренди з ОСОБА_1 слід вважати укладеним 31 березня 2014 року, а з ОСОБА_2 - 04 квітня 2014 року після державної реєстрації права оренди.

Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-Х1У (далі - Закон № 161-Х1У) є спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з орендою землі.

За статтею 1 Закону № 161-Х1У оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За частинами 1, 5 ст. 6 Закону № 161-Х1У орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 Закону № 161-Х1У встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За частиною першою статті 17 Закону № 161-Х1У (в редакції, чинній на час укладання між сторонами договору оренди) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 161-Х1У строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За положеннями частини статті 20 Закону 161-Х1У, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частина друга статті 20 Закону "Про оренду землі" в редакції, що діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.04 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із підпунктом 1 частини першої статті 19 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться, зокрема на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

За частиною третьої статті 16 цього ж Закону (у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону № 1952-IV).

У практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Отже, державна реєстрація права оренди СФГ "Надежда" спірних земельних ділянок - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття права оренди на таке майно за СФГ "Надежда".

За змістом положень ЦК України метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Разом з тим реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки є саме його державна реєстрація чи державна реєстрація права оренди, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.

У пункті 42 договорів оренди сторони узгодили, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Сторони не розподілили обов`язок зареєструвати договір. Одночасно з укладенням договору орендодавець за актом приймання-передачі передав земельну ділянку орендареві. Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди та введення вимоги реєструвати право оренди орендар 31 березня 2014 року та 04 квітня 2014 року відповідне право зареєстрував. У 2011 - 2017 роках сторони належно виконували умови договору, що не пройшов державну реєстрацію: орендодавець обробляв земельну ділянку, вносив орендну плату у грошовій і натуральній формах, а орендар цю плату отримував. Тому подальша поведінка орендодавців суперечить їх попередній поведінці, сформованій за 6 років з моменту підписання договору оренди. Волевиявлення сторін відповідало меті такого договору. Орендар розумно розраховував на виконання орендодавцями умов договору оренди та користування земельними ділянками згідно з цими умовами. Стверджуючи про недійсність (неукладеність) договорів оренди, орендодавці діють недобросовісно та порушують права орендаря.

Ураховуючи зазначене вище суд вважає необґрунтованими посилання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що державна реєстрації договору оренди землі не була проведена і тому договори оренди землі від 05.01.2011 року не можуть вважатись такими, що набрали чинності.

Отже не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5124583200:01:001:1198 та земельної ділянки з кадастровим номером 5124583200:01:001:1198 .

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди землі від 05.01.2016 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5124583200:01:001:1199 та 5124583200:01:001:0215 суд зазначає наступне.

За висновком експерта № 20-2138 судово-почеркознавчої експертизи від 12 жовтня 2020 року підписи від імені ОСОБА_1 у зазначених договорах виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою (особами) (т.1 а.с.194-197).

Однак, спірні земельні ділянки були передані орендодавцем ОСОБА_1 орендареві СФГ "Надежда", який використовував земельні ділянки за цільовим призначенням, сплачував державі податки та належним чином виконував зобов`язання щодо сплати орендної плати. ОСОБА_1 лише у лютому 2018 року звернувся до орендаря із заявою про повернення йому земельних ділянок, хоча щороку отримував від СФГ "Надежда" орендну плату згідно п.9 вказаних договорів оренди.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч. 1 та 2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

Отже відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання недійсними договорів орнеди землі від 05.01.2016 року.

Стосовно заяви позивача про застосування строків позовної давності. Відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Така правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц .

Ураховуючи, що цивільні права або охоронюваний законом інтерес ОСОБА_3 та ОСОБА_3 не були порушені, суд відмовляє в задоволенні їх позову за безпідставністю матеріально правових вимог, тому підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності суд не вбачає.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Ст. 24 Закону України «Про оренду землі» зобов`язує власника земельної ділянки не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Тому суд дійшов висновку, що вимоги орендаря СФГ «Надежда» щодо зобов`язання орендодавців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкоди СФГ «Надежда» у користуванні орендованими земельними ділянками, ґрунтуються на законі, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, а вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданих матеріалів, позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір розмірі 7684 гривень, а тому з відповідачів на користь СФГ "Надежда" належить стягнути понесені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог: з ОСОБА_1 у розмірі 5763 гривні, з ОСОБА_2 у розмірі 1921 гривня.

Керуючись ст.ст. 2-15, 81,89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Селянського (фермерського) господарства "Надежда" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди Селянському (фермерському) господарству "Надежда" у користуванні масивом земельних ділянок, розташованих на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області, що складається з земельних ділянок: з кадастровим номером 51224583200:01:001:1198 площею 14,16 га; з кадастровим номером 5124583200:01:001:1199, площею 4,72 га; з кадастровим номером 5124583200:01:001:0215, площею 4,7119 га.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди Селянському (фермерському) господарству "Надежда" у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5124583200:01:001:1197, площею 4,72 га, яка розташована на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства "Надежда" судові витрати у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Селянського (фермерського) господарства "Надежда" судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Надежда" про визнання протиправним та скасування рішень реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію речового права оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22 листопада 2023 року.

Позивач: Селянське Фермерське господарство "Надежда", вул. Незалежності, 115, с.Надежда Білгород-Дністровський район, Одеська область, ЄДРПОУ 21011775.

Представник позивача: адвокат Наседкін Олег Ігорович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 003229 від 21 березня 2012 року, видане КДКА Одеської області, місце здійснення адвокатської діяльності: Адвокатське бюро "Віталія Досковського", Адміральський проспект, 37, кв.42, м.Одеса 65059.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 24 січня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 24 січня 1997 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідачів: адвокат Дукін Сергій Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1780, видане КДКА Одеської області 02.06.2009 року, місце здійснення адвокатської діяльності: вул. Центральна, 34, м. Татарбунари, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 68100.

Суддя А. І. Бучацька