Постанова

від 02.02.2022 по справі 908/2536/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2022 м. Дніпро Справа № 908/2536/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 (повний текст складено 28.05.2021, суддя Сушко Л.М.) за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення у справі № 908/2536/20

Кредитори - 1. Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30

2. ОСОБА_2 ,

АДРЕСА_1 . Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127

4. Концерн "Міські теплові мережі", 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

Боржник - фізична особа ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 (адреса для листування: АДРЕСА_3 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_1

Керуючий реструктуризацією - Хандурін Дмитро Вікторович, вул. Я. Мудрого, 71, м. Суми, Україна, 40000

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст і мотиви оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою місцевого господарського суду від 23.02.2021 (залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021) клопотання керуючого реструктуризацією Хандуріна Д.В. про визнання фізичної особи банкрутом та введення процедури погашення боргів залишено без задоволення. Затверджено план реструктуризації боргів від 01.02.2021 у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Припинені повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи арбітражного керуючого Хандуріна Д.В.

26.05.2021 до Господарського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення виконання судового рішення.

У поданій заяві ОСОБА_1 зазначав, що на виконання затвердженого плану реструктуризації боргів ним була в повному обсязі погашена заборгованість перед кредиторами АТ КБ Приватбанк , ФО ОСОБА_2 та Концерном Міські теплові мережі .

При цьому заборгованість перед АТ Державний експортно-імпортний банк у вигляді повернення сплати суми судового збору 4204,00 гривень та щомісячних платежів залишилася не погашеною через відсутність в матеріалах справи банківських реквізитів, на які необхідно робити таке погашення.

11.03.2021 боржником на адресу голови правління АТ Укрексімбанк було направлено листа про надання реквізитів для здійснення оплат за планом реструктуризації. Проте відповідь боржник не отримав.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення у справі № 908/2536/20 задоволено, витребувано у Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" інформацію про банківський рахунок, на який необхідно вносити кошти в рахунок виконання плану реструктуризації боржником - фізичною особою ОСОБА_1 .

Ухвала суду мотивована статями 136, 137, 140, 237, 327 ГПК України.

2.Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило:

- скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 у справі № 908/2536/20;

- ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 у справі № 908/2536/20.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, а саме:

- заява ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 139 ГПК України, а саме: не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника, обґрунтування необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення виконання судового рішення, а також пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення. Крім того, до заяви не додано доказів сплати судового збору за її подання;

- наведені у заяві про забезпечення виконання судового рішення твердження ОСОБА_1 про ненадання AT Укрексімбанк відповіді на його звернення не відповідають дійсності;

- суд відмовив банку у розгляді заяви про забезпечення виконання судового рішення ОСОБА_1 у судовому засіданні з викликом сторін;

- допущені судом процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

4.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Білецька Л.М. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 у справі № 908/2536/20 залишено без руху; встановлено скаржнику 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати суду докази доплати судового збору у розмірі 567,50 грн.

26.07.2021 на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2021 скаржником надані докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 02.08.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецова В.О., для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі справи № 908/2536/20, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю Білецьку Л.М. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 у справі № 908/2536/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 29.09.2021 о 17:00 год.

До суду апеляційної інстанції надійшла ухвала Верховного Суду від 17.08.2021 про витребування матеріалів справи №908/2536/20 з Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з відкриттям касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2021 у зв`язку з перебуванням головуючого судді-доповідача Білецької Л.М. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи (для вчинення процесуальних дій).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2021 обрано склад суду: головуючий суддя-доповідач Кузнецов В.О., Верхогляд Т.А., Дармін М.О.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 26.08.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Верхогляд Т.А. та тим, що справи про банкрутство не відносяться до категорії справ, щодо яких визначено спеціалізацію судді Дарміна М.О., за наслідком якого для вирішення питання про зупинення провадження у справі визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кузнецова В.О. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 провадження у справі №908/2536/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 зупинено до повернення матеріалів справи №908/2536/20 з Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 30.08.2021 у зв"язку з виходом на роботу головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач) призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №908/2536/20, за результатами якого змінено склад судової колегії на головуючого суддю Білецьку Л.М. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Мороза В.Ф.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 у справі № 908/2536/20 залишено без змін.

19.11.2021 Центральним апеляційним господарським судом здійснено запит справи № 908/2536/20 у Господарського суду Запорізької області.

29.11.2021 справа № 908/2536/20 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 07.12.2021 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 908/2536/20, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю Білецьку Л.М. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 908/2536/20 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення у справі № 908/2536/20 до свого провадження; поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення у справі № 908/2536/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.02.2022.

02.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.

5.Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини.

Ухвалою місцевого господарського суду від 23.02.2021 (залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021) клопотання керуючого реструктуризацією Хандуріна Д.В. про визнання фізичної особи банкрутом та введення процедури погашення боргів залишено без задоволення. Затверджено план реструктуризації боргів від 01.02.2021 у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Припинені повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи арбітражного керуючого Хандуріна Д.В.

26.05.2021 до Господарського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення виконання судового рішення у справі № 908/2536/20.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення у справі №908/2536/20 задоволено.

6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

Ухвалою місцевого господарського суду від 23.02.2021 (залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021) клопотання керуючого реструктуризацією Хандуріна Д.В. про визнання фізичної особи банкрутом та введення процедури погашення боргів залишено без задоволення. Затверджено план реструктуризації боргів від 01.02.2021 у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Припинені повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи арбітражного керуючого Хандуріна Д.В.

26.05.2021 до Господарського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення виконання судового рішення, оскільки не мав реквізитів Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" для здійснення оплат за планом реструктуризації та при зверненні до останнього відповіді не отримав.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення у справі Горнсбі проти Греції ( Hornsby v. Greece ), від 19.03.1997, п. 40).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії , № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення ЄСПЛ від 07.06.2005 у справі Фуклев проти України , заява № 71186/01, п. 84).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно з пунктом 6 статті 327 ГПК України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема й іншим заходами , необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у п. 1-9 цієї частини.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що застосування заходів забезпечення виконання рішення суду у даній справі, вжиті судом першої інстанції, відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін тощо.

Застосовуючи заходи до забезпечення виконання рішення суду, судом враховано, що затверджено план реструктуризації боргів, згідно якого боржник, має у визначені планом строки, вносити щомісячні платежі на рахунок Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", боржник звернувся до Банку з проханням надати відповідні реквізити, проте відповіді не отримав, тому іншого ефективного способу захисту свого права аніж звернення до суду з відповідною заявою боржник не мав.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що з метою вжиття заходів забезпечення виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 у справі №908/2536/20, була можливість задовольнити заяву ОСОБА_1 в порядку частини 6 статті 327 ГПК України, шляхом витребування у Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України інформації про банківський рахунок, на який необхідно вносити кошти в рахунок виконання плану реструктуризації боржником.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника з підстав, викладених в пункті 6 цієї постанови, а також з урахуванням наступного.

Щодо доводів скаржника про те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 139 ГПК України, а саме: не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника, а також пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення та не додано доказів сплати судового збору за її подання, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Стаття 139 ГПК містить обов`язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК передбачає, що така заява має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

Частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зважаючи на положення ч. 4 ст. 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст.13 ГПК (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 10.10.2019 у справ №916/1572/19).

Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом першої інстанції істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування постанови, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18 від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі 904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі 916/1572/19.

У статті 3 Закону України Про судовий збір передбачено об`єкти справляння судового збору. Відповідно до частини першої вказаної статті судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено сплату судового збору за подання заяви про забезпечення виконання рішення.

Щодо доводів скаржника про те, що наведені у заяві про забезпечення виконання судового рішення твердження ОСОБА_1 про ненадання AT Укрексімбанк відповіді на його звернення не відповідають дійсності.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 ГПК України).

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Частиною другою цієї статті встановлено, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, за змістом норми статті 79 ГПК України суд оцінює докази з огляду на їх вірогідність в тому аспекті, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Посилання скаржника на те, що заявником не наведено достатніх та допустимих у розумінні ст.ст. 73,77,78,79 ГПК України доказів вчинення відповідачем дій, на порушення його прав суд відхиляє. В даному випадку вживалися заходи забезпечення виконання судового рішення, які є співмірними з предметом позову, предметом заяви немайнового характеру, адекватними та обґрунтованими і досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів боржника, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Судова колегія зазначає, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.

Щодо доводів скаржника про те, що суд відмовив банку у розгляді заяви про забезпечення виконання судового рішення ОСОБА_1 у судовому засіданні з викликом сторін.

28.05.2021 у справі № 908/2536/20 Господарським судом Запорізької області було вирішено питання про забезпечення виконання судового рішення без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на передбачений ст. 140 ГПК України строк розгляду заяви про забезпечення позову, враховуючи те, що явка учасників процесу не була визнана обов`язковою і їх неявка не перешкоджала розгляду заяви про забезпечення виконання судового рішення, враховуючи принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про розгляд заяви боржника про забезпечення виконання судового рішення за відсутністю учасників справи, за наявними матеріалами.

Щодо доводів скаржника про те, що допущені судом процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи.

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї із сторін.

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно зі ст. 277 ГПК України є не з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційний господарський суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Отже, апеляційний господарський суд вважає, що при ухваленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції правильно надав оцінку обґрунтованості доводів заявника, встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення виконання рішення суду та предметом спору, винесеним рішенням, та гарантією його виконання, і правильно застосував до спірних правовідносин положення статей 136, 137 ГПК України.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права та не повне з`ясування обставин справи при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження. Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом апеляційної інстанції до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

8. Чи були і ким порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.

Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу в оскаржуваній частині, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи, не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни судового рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення у справі № 908/2536/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.05.2021 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення виконання судового рішення у справі № 908/2536/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.02.2022

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя І.О. Вечірко

Суддя Ю.Б. Парусніков