Постанова

від 03.02.2022 по справі 490/11486/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03.02.22

22-ц/812/323/22

Провадження № 22-ц/812/323/22 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 лютого 2022 року м. Миколаїв

справа № 490/11486/16-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Андрієнко Л.Д.

переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 (третя особа -об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соляні-2 )

про зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_2 - адвоката Заливчого Ярослава Валерійовича

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалену 21 грудня 2021 року суддею Гуденко О.А. в приміщенні цього ж суду (дата складання повної ухвали не зазначена),

У С Т А Н О В И В:

З листопада 2016 року в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яким позивачка просила зобов`язати відповідача за власний рахунок відновити підлогу в його квартирі АДРЕСА_1 до становища, передбаченого проектом будівництва житлового будинку.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 , мешкаючи вищим поверхом та здійснюючи ремонтно-будівельні роботи своєї квартири, самочинно замінив раніше існуюче покриття підлоги новим, порушив ізоляцію між приміщеннями та ізоляцію електричної проводки до її квартири, що призводить до неможливості належного користування житлом через підвищене шумонавантаження та періодичне припинення електропостачання.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував факт вчинення ним протиправних дій та порушення прав ОСОБА_1 .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої суду надано висновок №125-084 від 28 серпня 2020 року.

Ухвалою того ж суду від 21 грудня 2021 року за клопотанням представника ОСОБА_1 судом призначено додаткову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені певні запитання щодо облаштування підлоги квартири АДРЕСА_1 , його відповідність робочому проекту та відповідність звукоізоляції в квартирі діючим будівельним та санітарним нормам.

З призначенням додаткової експертизи не погодився відповідач ОСОБА_2 та, діючи через представника, в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу суду від 21 грудня 2021 року.

Апелянт посилається на те, що, призначаючи додаткову експертизу, суд першої інстанції, насамперед, вважав, що необхідним для вирішення спору є: встановити факт відсутності звукоізоляції в квартирі АДРЕСА_1 внаслідок проведення ним робіт з облаштування підлоги; порівняти таке облаштування з робочим проектом будинку; та встановити відхилення. Оскільки ж висновок експерта від 28 серпня 2020 року не містить відповідей на ці запитання, суд вважав його неповним та неясним. Проте предметом доказування у справі є, передусім, не елементи (складові) облаштування підлоги, а факт порушення прав позивача, яке, за твердженням ОСОБА_1 , полягає у збільшенні шумового навантаження в її квартирі АДРЕСА_3 та у періодичному відключенні світла. Тому висновок будівельно-технічної експертизи, в тому числі і додаткової, не може бути достатнім доказом на підтвердження або спростування доводів позивача та заперечень відповідача, та призведе до марного пошкодження його майна. При вирішенні питання про предмет доказування у цій справі та при вжитті заходів щодо забезпечення доказів (призначенні експертиз) суд мав виходити з відомостей про те, що на момент здачі будинку підлога його квартири складалась лише з монолітної плити без будь-якого оздоблюваного покриття.

Правом відзиву на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1 та її представник не скористались.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник не з`явились, надіславши заяву про розгляд справи у їх відсутності (а.с.209зворот). Справу розглянуто за участю представника відповідача - ОСОБА_3 .

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК).

Відповідно до статтей 76-81 ЦПК наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, встановлюються судом на підставі доказів, які мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми, та які надаються тією стороною, що посилається на обставини, які ці докази доводять.

Оцінка доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обґрунтованому, об`єктивному та безпосередньому досліджених у справі доказів. І жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили (стаття 89 ЦПК),

Якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу (частини 1, 2, 4 статті 103 ЦПК).

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Питання, з яких має бути проведена експертиза, визначаються судом.

Статтею 113 ЦПК визначені умови призначення судом додаткової або повторної експертизи.

Підставою для проведення додаткової експертизи, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам), є визнання його висновку неповним або неясним.

Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об`єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою (пункт 10 постанови Пленуму ВСУ N 8 від 30 травня 1997 року Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах ).

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є правовідносини, які виникли між нею, як власницею квартири АДРЕСА_3 , та власником суміжного житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 . За твердженням позивачки, відповідач порушив її права на належну ізоляцію власної квартири та створив перешкоди у використанні її за призначенням шляхом проведення ремонтно-будівельних робіт (зокрема, облаштування підлоги його квартири), які не відповідають вимогам будівельних норм та правил.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу (а.с.65).

На вирішення експерта поставлені питання про таке: (1) чи відповідають будівельні та ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_1 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та технічному паспорту житловому будинку, та в чому полягають невідповідності; (2) чи створюють перешкоди у користуванні ОСОБА_1 її майном ті ремонті та будівельні роботи, які проводяться в квартирі АДРЕСА_1 , та чи є можливість їх усунути.

За висновком експерта №125-084 від 28 серпня 2020 року в квартирі АДРЕСА_1 проведена реконструкція приміщень зі зміною площ та розташування допоміжних приміщень помешкання. Облаштування підлоги квартири експертом наведено зі слів відповідача ОСОБА_2 (звукоізоляція руберойдом, покриття дерев`яними дубовими дошками). Перевірити наявність ізоляції неможливо, оскільки ОСОБА_2 відмовився надати експерту склад елементів облаштування підлоги. На час проведення експертизи ремонтно-будівельні роботи закінчені. Надання повної та обґрунтованої відповіді на друге питання суду експерт вважав неможливим (а.с.123-128).

Отже, висновок експерта не містить чіткої, ясної та однозначної відповіді на питання, які порушені судом за фактами, що є підставами позову ОСОБА_1 , в тому числі, і через відмову ОСОБА_2 надати експерту можливість дослідити дійсний склад елементів підлоги.

Внаслідок цих обставин та враховуючи пояснення експерта Лесків С.О. в судовому засіданні, суд ухвалою від 21 грудня 2021 року призначив додаткову судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерта поставлені питання: чи відповідають робочому проекту ті ремонтно-будівельні роботи щодо облаштування підлоги в квартирі відповідача; чи відповідає діючим будівельним та санітарним нормам облаштування підлоги у такий спосіб - шар руберойду, дерев`яні лаги та покриття дерев`яними дубовими дошками; чи влаштована така звукоізоляція з шару руберойду замість керамзито-бетону кл. В7,5 завтовшки 45 мм. і чи є це порушенням діючих будівельних та санітарних норм щодо звукоізоляції в багатоквартирних будинках.

Порушені питання стосуються предмету та підстав позову ОСОБА_1 - протиправність дій відповідача при облаштуванні підлоги, невідповідність встановленої ним ізоляції діючим нормам тощо, а також потребують спеціальних знань у сфері будівництва.

Твердження апелянта про те, що при здачі будинку підлога складалась лише з цементної стяжки, тобто не відповідала умовам робочого проекту, не перешкоджають проведенню експертизи, а мають бути оцінені судом, як і інші обставини, на які посилаються сторони, при ухваленні судового рішення.

Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду і посилання відповідача на те, що поставлені судом запитання виходять за межі предмету доказування.

Так, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На перевірку тверджень позивачки про те, що облаштована відповідачем підлога не відповідає діючим норма (що, на її думку, і доводить порушення її прав) і спрямована додаткова експертиза.

Водночас, питання, поставлені судом при призначенні додаткової експертизи, не звільняють суд від обов`язку встановити і інші обставини, а саме факт порушення прав ОСОБА_1 (підвищене шумове навантаження в її квартирі), на чому наполягає ОСОБА_2 та вимагають правила статі 263 та частини 4 статті 265 ЦПК.

При цьому відповідач не обмежений у праві вимоги до суду забезпечити докази на підтвердження його заперечень, в тому числі і шляхом призначення санітарно-епідеміологічної або іншої експертизи.

Відсутні перешкоди і для порушення ОСОБА_2 клопотання про додаткові питання, які необхідно вирішити експерту при проведенні додаткової будівельно-технічної експертизи та які він зазначає в апеляційній скарзі (наприклад, причини порушення шумоізоляції в квартирі позивачки).

Оскільки за вимогами статті 89 ЦПК на суд покладено обов`язок оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному та безпосередньому досліджені доказів, то, насамперед, саме суд першої інстанції визначає предмет доказування з урахуванням вимог матеріального права (норми), обставини, які обґрунтовують вимоги позивача (підстава позову), та обставини, які обґрунтовують заперечення відповідача (підстава заперечення).

Втручання суду апеляційної інстанції в процес доказування в суді першої інстанції шляхом визначення кола тих доказів, які є необхідними, належними та достатніми для вирішення спору по суті, процесуальний закон не передбачає.

Не можуть вважатись переконливими і посилання апелянта на відсутність правових підстав за статтею 113 ЦПК для призначення додаткової експертизи.

Висновок експерта №125-084 від 28 серпня 2020 року, як зазначалось вище, фактично не містить чіткої відповіді на жодне питання, зазначене в ухвалі від 27 березня 2017 року, і цей недолік потребував усунення.

Крім того, необхідність додаткового дослідження була пов`язана з тим, що склад облаштування підлоги визначався лише з пояснень відповідача, а відповідність такого складу будівельним вимогам експертом не вирішувалась.

Отже, формальні обставини, що спонукали суд до призначення додаткової експертизи, мають ознаки підстав для проведення як додаткової, так і нової експертизи.

При цьому назва експертизи (правильна або помилкова) не обмежує ані прав експерта, ані прав учасників спору, та не впливає на необхідність проведення експертного дослідження питань, зазначених в ухвалі від 21 грудня 2021 року.

Інші доводи апеляційної скарга ОСОБА_2 ґрунтуються на його позиції щодо суті спору та не спростовують вищенаведених висновків суду першої та апеляційної інстанції.

Достатніх підстав для скасування ухвали суду про призначення додаткової експертизи апеляційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Заливчого Ярослава Валерійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

Н.О.Шаманська

---------------------------------

повну постанову складено 3 лютого 2022 року