Ухвала

від 25.01.2022 по справі 757/55840/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/128/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи: 757/55840/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

його представника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на квартиру, площею 49кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною її відчуження.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, а також зобов`язати прокурора ОСОБА_9 , слідчого ОСОБА_10 або інших уповноважених осіб у кримінальному провадженні № 32019100000000672 вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту майна та заборони його відчуження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_7 зазначає, що розгляд клопотання прокурора був здійснений без повідомлення його, як власника майна, а копія ухвали слідчого судді була отримана лише 04 листопада 2021 року.

Стосовно ухвали слідчого судді, то автор апеляції вважає її незаконною і необґрунтованою. Зокрема, ОСОБА_7 стверджує, що квартира, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не має жодного відношення до предмету розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки була придбана законним шляхом у 1995 році його батьком ОСОБА_11 . При цьому апелянт вказує, що 20 серпня 2021 року ця квартира була подарована йому батьком на весілля.

Крім того, автор апеляції запевняє, що він не має жодного відношення до ДП«Агроцентр Єврохім Україна», ТОВ ««Агроцентр Україна» та не є учасником у кримінальному провадженні.

Також автор апеляції звертає увагу, що 17 вересня 2021 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що власником майна ОСОБА_7 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року, виходячи з положень абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Печерського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019100000000672, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Органи досудового розслідування посилаються на те, що службові особи ТОВ«Агроцентр Україна» (код ЄДР 41631387), ДП «Агроцентр Єврохім Україна» (код ЄДР 33102216), а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , перебуваючи на території міста Києва, у період 2014 2018 років під час здійснення господарських операцій із ввезення на територію України в митному режимі «імпорт» мінеральних добрив, на які поширюється рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 01 липня 2014 року про антидемпінгові заходи, з використанням первинних документів, які містять завідомо неправдиві відомості щодо класифікації номенклатури товарно-матеріальних цінностей, згідно з УКТЗЕД, умисно ухилилися від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а саме антидемпінгового мита, що є спеціальним видом мита та входить до системи оподаткування України, на загальну суму 1527729944,04 гривень, що підтверджується висновком експерта від 02 липня 2021 року, і призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

В подальшому службові особи ТОВ «Агрохімтехнолоджі» (код ЄДР 41896055) здійснили придбання корпоративних прав на 100 % статутного капіталу ТОВ«Агроцентр Україна» (код ЄДР 41631387) та ДП «Агроцентр Єврохім Україна» (код ЄДР 33102216) через пов`язані підприємства ТОВ «Лартін» (код ЄДР 41849026), ТОВ «Ліхтен Груп» (код ЄДР 41772399), ТОВ «Більбао Сіті» (код ЄДР 41772163), ТОВ«Лейкін Трейд» (код ЄДР 41915528), ТОВ «Віаско» (код ЄДР 41961459), ТОВ«Кальвінтон» (код ЄДР 42389783), ТОВ «Йограйтен» (код ЄДР 42389778), що супроводжувалося перерахуванням коштів в адресу AT МІНЕРАЛЬНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ ЄВРОХІМ (Російська Федерація) і його бенефіціарного власника, щодо яких введено спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) рішенням Ради безпеки і оборони України від 14 травня 2018 року.

Крім того, ввезення на територію України в режимі «імпорт» мінеральних добрив, на які поширюється рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 01липня 2014 року про антидемпінгові заходи, з використанням первинних документів, які містять завідомо неправдиві відомості щодо класифікації номенклатури товарно-матеріальних цінностей, згідно з УКТЗЕД, для уникнення сплати антидемпінгового мита здійснювалося ТОВ «Агротрейд Україна ЛТД» (код ЄДР 37817758), ТОВ «Агротрейд НД» (код ЄДР 33526187), ТОВ «Агроімпорт ЛТД» (код ЄДР 35917124), ТОВ «ТД Агроімпорт ЛТД» (код ЄДР 37165945), ТОВ «УАПГ» (код ЄДР 35429229), ТОВ«Агрохімресурс» (код ЄДР 32399340), ТОВ «Агропартнер» (код ЄДР 31818929), ТОВ «Одеса Агрохім» (код ЄДР 33721051), ТОВ «Белор Україна» (код ЄДР 41824279) за участю ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які є засновниками і бенефіціарними власниками зазначених юридичних осіб.

01 липня 2014 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі на виконання вимог Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» було прийнято рішення № АД-315/2014/4421-06 про встановлення антидемпінгового мита на постачання з Російської Федерації добрив мінеральних або хімічних азотних: нітрату амонію (аміачної селітри), що класифікується згідно з УКТЗЕД за кодом 3102309000.

Проведеним досудовим розслідуванням було встановлено невідповідність декларування ДП «Агроцентр Єврохім-Україна» (нова назва ДП «Агроцентр Україна») коду товару відповідно до УКТ ЗЕД за період з 09 липня 2014 року по 02 жовтня 2016 року під час розмитнення товарів за вказаними митними деклараціями.

Таким чином, директор ДП «Агроцентр Єврохім-Україна» (нова назва ДП«Агроцентр України) ОСОБА_11 , усвідомлюючи наслідки своїх дій, умисно та безпідставно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків, фактично знаючи, що під час розмитнення ДП «Агроцентр Єврохім Україна» (нова назва ДП«Агроцентр Україна») добрив аміачно-нітратних з Російської Федерації, придбаних ДП «Агроцентр Єврохім-Україна» (нова назва ДП «Агроцентр Україна») у «Новомосковська акціонерна компанія «АЗОТ» (Російська Федерація), за період з 09липня 2014 року по 02 жовтня 2016 року, класифікація товарів, відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, повинна була здійснюватися за кодом 3102 30 90 00, забезпечив відображення класифікації за кодом 3102 40 90 00, який не відповідає дійсності, у митних деклараціях за вказаний період, на підставі яких митними органами проведено митне оформлення товарів ДП «Агроцентр Єврохім-Україна» (нова назва ДП «Агроцентр Україна») у митному режимі імпорту, без нарахування та сплати антидемпінгового мита.

Отже, органи досудового розслідування стверджують, що ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді ДП «Агроцентр Єврохім-Україна» (нова назва ДП «Агроцентр Україна»), в порушення вказаних норм законодавства, занизив антидемпінгове мито на загальну суму за 2014 рік в розмірі 72986299,5 гривень, що в 2014 році становило 119846 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який на період вчинення кримінального правопорушення становив 609 гривень, антидемпінгове мито на загальну суму за 2015 рік в розмірі 308854095 гривень, що в 2015 році становило 507149 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який на період вчинення кримінального правопорушення становив 609 гривень, антидемпінгове мито на загальну суму за 2016 рік в розмірі 281292442 гривні, що в 2016 році становило 408262 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який на період вчинення кримінального правопорушення становив 689 гривень, та в сукупності за період з 09 липня 2014 року по 02 жовтня 2020 року становить 1035257 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загалом, за період з 09 липня 2014 року по 02 жовтня 2016 року директор ДП«Агроцентр Єврохім-Україна» (нова назва ДП «Агроцентр Україна») ОСОБА_11 умисно ухилився від сплати антидемпінгового мита загальну суму 663765837,17 гривень, що становить 1035257 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в 1595 і більше разів перевищує встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

12 серпня 2021 року ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

17 серпня 2021 року до Голосіївського районного суду міста Києва було подано клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_11 , зокрема, квартири, площею 49 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка, відповідно до відомостей з КП КМР «Київського міського бюро технічної інвентаризації», належала підозрюваному ОСОБА_11 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

З матеріалами вказаного клопотання після їх надходження до суду ознайомилися захисники ОСОБА_11

31 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_11 , а саме на квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

02 вересня 2021 року під час виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу рішенням № 60143460 було відмовлено у державній реєстрації обтяження і арешті нерухомого майна вказаної квартири у зв`язку з тим, що арешт накладено на майно попереднього правонабувача ОСОБА_11 , а документи для встановлення обтяження та арешту нерухомого майна подано після проведення державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем ОСОБА_7 .

Так, органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 , відповідно до договору дарування квартири від 20 серпня 2021 року, безоплатно подарував своєму сину ОСОБА_7 квартиру, площею 49 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація цього правочину проведена 20 серпня 2021 року.

На думку органів досудового розслідування, майно у вигляді вищевказаної квартири було відчужено ОСОБА_11 з метою приховування його від органу досудового розслідування, а також недопущення арешту такого майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

Вказаний правочин з урахуванням безоплатної передачі майна підозрюваним ОСОБА_11 своєму близькому родичу проведений підозрюваним для створення видимості відсутності у нього майна. Зазначений договір дарування укладено після подання органом досудового розслідування відповідного клопотання про арешт майна підозрюваного та після того, як підозрюваний дізнався про можливість арешту належного йому майна.

Відповідно до листа КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентарізації» від 12 липня 2021 року, квартира АДРЕСА_2 , зареєстрована за ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 04 грудня 1995 року.

19 жовтня 2021 року постановою прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

21 жовтня 2021 року (клопотання датоване 20 жовтня 2021 року) прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною її відчуження. Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також можливості забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

25 жовтня 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зазначене клопотання прокурора було задоволено.

Задовольняючи приведене клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 32019100000000672, про накладення арешту на квартиру, площею 49кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною її відчуження, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до клопотання, та прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною її відчуження, з огляду на те, що вказане майно є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного об`єкту нерухомого майна саме з тією чи іншою метою, яку він привів у клопотанні.

Між тим, жодних даних про те, що на квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання чи з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), або з метою забезпечення збереження вищевказаної квартири як речового доказу у кримінальному провадженні в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься.

Так, відповідно до договору дарування від 20 серпня 2021 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_23 , ОСОБА_11 безоплатно передав ОСОБА_7 квартиру, площею 49 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , тобто ця квартира є власністю останнього.

В матеріалах провадження відсутні будь-які дані, що ОСОБА_7 є підозрюваним, обвинуваченим чи засудженим у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим арешт на вказаний об`єкт нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_7 , не може бути накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання чи відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушенням, оскільки, у відповідності до ч. ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання чи відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушенням, може бути накладений лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що хоча в межах вказаного кримінального провадження батьку ОСОБА_7 , а саме ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, однак 17 листопада 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було скасовано повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке було здійснене 12 серпня 2021 року, а також скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої останньому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке було здійснене 10 листопада 2021 року.

Не може бути накладено арешт на квартиру, площею 49 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , також з метою забезпечення її збереження як речового доказу. Так, незважаючи на те, що в матеріалах, які додані до клопотання, і міститься постанова прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 від 19 жовтня 2021 року про визнання зазначеної квартири речовим доказом, однак вона є надуманою, так як ця квартира стала власністю ОСОБА_11 ще в 1995 році, тобто майже за 20 років до подій, за якими здійснюється досудове у цьому кримінальному провадженні.

Отже, жодних правових підстав, які приведені у клопотанні прокурора, для арешту квартири, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , колегією суддів не встановлено, а тому арешт на вказане майно слідчий суддя наклав безпідставно.

Враховуючи вищевикладені обставини, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга власника майна ОСОБА_7 частковому задоволенню (зобов`язувати уповноважених осіб вчиняти дії, пов`язані із скасуванням арешту майна, як то просить апелянт, не входить до повноважень суду апеляційної інстанції), з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною її відчуження, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 про накладення арешту на квартиру, площею 49 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною її відчуження, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4