Постанова

від 03.02.2022 по справі 211/5760/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/501/22 Справа № 211/5760/20 Суддя у 1-й інстанції - Гіда О. С. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м.Кривий Ріг

справа № 211/5760/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.,

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання - Голуб О.О.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Виконавчий комітет Криворізької міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року , яке ухвалено суддею Гідою О.С. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 05 серпня 2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2020 рокуОСОБА_1 звернувся з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначено, що 30 квітня 2004 року позивач уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з громадянкою ОСОБА_2 . Вищевказаний договір ВВС № 732881 укладено та посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком Я.О. та зареєстровано в нотаріальному реєстрі за № 5330 від 30 квітня 2004 року.

Згідно п. 1 Договору, продавець ОСОБА_2 продала, а покупець ОСОБА_1 купив належну Продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,005 га. Місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_1 . Кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1211000000:03:302:0014. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

У відповідності до вимог чинного законодавства позивач зареєстрував право власності на вищевказану земельну ділянку в Криворізькому управлінні земельних ресурсів і 02 листопада 2004 року отримав державний Акт на право власності на земельну ділянку, Серії ДП № 082533.

У період часу з листопада 2004 року по квітень 2005 року на вищевказаній земельній ділянці, що належить позивачу на праві власності, він побудував гараж.

Перед побудовою гаража за заявою позивача в 2004 році Криворізьким відділом комплексного проектування Дніпропетровський філіал ДП ГНІ і ПІІ НІІпроектреконструкція було виготовлено технічний висновок по виділу (відчуженню) земельної ділянки під гараж на ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 .

25.04.2005 року Комунальним підприємством Криворізьке бюро технічної інвентаризації за заявою позивача виготовлено технічний паспорт.

У 2005 році за заявою позивача ПП Лутошечкіна складено технічний висновок про можливість використання гаража № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

Оскільки побудову вказаного гаража позивачем було виконано без дозвільних документів, він 19.06.2020 року звернувся із заявою до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради, про прийняття в експлуатацію об`єкта. Однак, 26.06.2020 року, за вих. № 17/26-39/708, він отримав листа-відповідь про відмову у наданні адміністративної послуги. Відмова була наступним чином мотивована: Враховуючи наданий технічний паспорт на окремо розташований гараж (машино-місце), оформлений за формою згідно з додатком 6 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 № 127 (із змінами), об`єкт будівництва не може бути прийнятий в експлуатацію у визначеному порядку.

Позивач 31.08.2020 року звернувся до відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради із зверненням за вх. № Б-96-П про надання роз`яснення причин відмови у наданні адміністративної послуги. 15.09.2020 за вих. Б-96-П позивач отримав відповідь на своє звернення, в якому зазначено, що з огляду на визначення, наведене у п. 2 розділу 1 Порядку, гараж є допоміжним (нежитловим) приміщенням та належить до господарської (присадибної) будівлі. У відповідності до п. 2.1. розділу 2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 № 105, присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку. Оскільки окремо розташований (не на присадибній ділянці) гараж, який було внесено замовником до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не належить до об`єктів будівництва, прийняття яких в експлуатацію можливо керуватися зазначеним вище Порядком, подані до відділу документи повернуто.

У 2005 році після закінчення будівництва гаража КП ДОР Криворізьке бюро технічної інвентаризації виготовило за заявою позивача технічний паспорт на вказаний гараж, в якому було проставлено відмітку про самочинне будівництво і в цьому ж році ПП ОСОБА_3 виготовило технічний висновок про можливість використання вказаного гаража за призначенням.

З огляду на викладене позивач просив суд визнати за ним право власності на капітальний гараж розміром 6,05 X 8,30 метрів, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:302:0014 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що на думку позивача, оскільки ним здійснено самочинне будівництво гаража без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності, у нього є необхідність у визнання судом його права власності на самочинно збудований гараж. При цьому позивач зауважує, що він вчиняв можливі дії з метою врегулювання питання без звернення до суду, а саме звертався до Виконкому міської ради з метою визнання за ним права власності на самочинно збудований гараж, однак у наданні адміністративної послуги йому було відмовлено.

Зауважує на тому, що суд першої інстанції, діючи упереджено, не зважаючи на викладені в позові аспекти вирішення спірного питання, безпідставно відмовив в задоволенні позову позивача чим допустив порушення законних прав позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Виконавчий комітет Криворізької міської ради просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 30 квітня 2004 року ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_2 . Вищевказаний договір ВВС № 732881 укладено та посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком Я.О. та зареєстровано в нотаріальному реєстрі за № 5330 від 30 квітня 2004 року. Місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_1 . Кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1211000000:03:302:0014. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.7-10).

Позивач зареєстрував право власності на вищевказану земельну ділянку в Криворізькому управлінні земельних ресурсів і 02 листопада 2004 року отримав державний Акт на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 082533 (а.с.8-10).

У період часу з листопада 2004 року по квітень 2005 року на вищевказаній земельній ділянці позивач побудував гараж.

У 2004 році Криворізьким відділом комплексного проектування Дніпропетровський філіал ДП ГНІ і ПІІ НІІпроектреконструкція було виготовлено технічний висновок по виділу (відчуженню) земельної ділянки під гараж на ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.13).

25.04.2005 року Комунальним підприємством Криворізьке бюро технічної інвентаризації за заявою позивача виготовлено технічний паспорт (а.с.11,12).

У 2005 році за заявою позивача ПП Лутошечкіна складено технічний висновок про можливість використання гаража № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 (а.с.16,17).

19.06.2020 року позивач звернувся із заявою до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради, про прийняття в експлуатацію об`єкта (а.с.18-20).

26.06.2020 року, за вих. № 17/26-39/708, відповідач надав позивачу відповідь, якою повідомив, що наданий технічний паспорт на окремо розташований гараж (машино-місце), оформлений за формою згідно з додатком 6 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 № 127 (із змінами), об`єкт будівництва не може бути прийнятий в експлуатацію у визначеному порядку (а.с.21).

Позивач 31.08.2020 року звернувся до відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради із зверненням за вх. № Б-96-П про надання роз`яснення причин відмови у наданні адміністративної послуги (а.с.22).

15.09.2020 року за вих. Б-96-П позивач отримав відповідь на своє звернення, в якому зазначено про те, що з огляду на визначення, наведене у п. 2 розділу 1 Порядку, гараж є допоміжним (нежитловим) приміщенням та належить до господарської (присадибної) будівлі. У відповідності до п. 2.1. розділу 2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 № 105, присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку. Оскільки окремо розташований (не на присадибній ділянці) гараж, який було внесено замовником до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не належить до об`єктів будівництва, прийняття яких в експлуатацію можливо керуватися зазначеним вище Порядком, подані до відділу документи повернуто (а.с.23).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач по справі посилається на те, що оскільки він здійснив самочинне будівництво гаража без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності, у нього є необхідність у визнання судом його права власності на самочинно збудований гараж.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позов про визнання права власності на спірне нерухоме майно є передчасним, оскільки обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, не відповідає нормам чинного законодавства України, на які він посилався, як на підставу для задоволення позову. Позивач не позбавлений можливості звернення до відповідних компетентних органів у встановленому законом порядку для захисту своїх законних прав та інтересів щодо отримання у власність спірного нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням наведених вище норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За приписами статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, окрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 3 та ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Аналізуючи вищевикладене вбачається, що всі об`єкти нерухомого майна після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації, та лише після цього особа набуває право власності на неї.

Відповідно до правової позиції Верхового Суду, викладеній у Постанові від 19.05.2021 у справі № 623/3999/18, вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити всі обставини справи, зокрема: чи звертався позивач до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та правил істотними.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 19.06.2020 року звертався до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради, 31.08.2020 року звертався до відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради та отримав відповідні відповіді від відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради від 26.06.2020 № 17/26-39/708 та від відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради від 15.09.2020 № Б-96-П.

Колегія суддів вважає, що відповідач в особі відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради обґрунтовано повернув позивачу документи, подані останнім для введення в експлуатацію зазначеного вище гаражу, так як наданий технічний паспорт на окремо розташований гараж (машино-місце), оформлений за формою згідно з додатком 6 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 № 127 (із змінами), об`єкт будівництва не може бути прийнятий в експлуатацію у визначеному порядку.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивач являється власником земельної ділянки площею 0,005 га кадастровий номер 1211000000:03:302:0014 за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель; землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Державним комітетом України із земельних ресурсів, наказом від 23.07.2010 № 548 затверджено класифікацію видів цільового призначення земель. Код та цільове призначення земель застосовується для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. У даному наказі чітко розмежовано цільове призначення земельної ділянки: - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - для будівництва індивідуальних гаражів. Позивачем побудований гараж на земельній ділянці з цільовим призначенні не для будівництва гаражу, а для обслуговування житлового будинку господарських споруд.

Отже, з вищевказаних перелічених документів вбачається, що виданий державний Акт на право власності на земельну ділянку та технічний паспорт на гараж (машино-місце) не узгоджується між собою. За даними Публічної кадастрової карти України: земельна ділянка площею 0,005 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:03:302:0014) надана у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарські будівель і споруд (код КВЦПЗ 02.01), а не під будівництво гаражу.

При цьому, зробити висновок щодо дотримання або порушення меж земельної ділянки позивачем внаслідок здійснення самочинного будівництва у суду не має можливості, оскільки встановити факт дотримання позивачем меж земельної ділянки внаслідок здійснення самочинного будівництва можливо шляхом винесення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта. Натомість позивачем не надано доказів того, що він звертався до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому міської ради із заявою про проведення перевірки для виявлення факту самочинного будівництва, та доказів того, що відділ відмовив позивачу у проведенні даної перевірки.

Вимога позивача про визнання за ним права власності на гараж не ґрунтується на вимогах закону, оскільки в силу приписів ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження та доведення законності, відповідності встановленим правилам і вимогам спірного будівництва.

Документи, на які посилається позивач, а також технічний паспорт, не є документами дозвільного характеру, на підставі яких можливий початок будівництва чи введення об`єкту в експлуатацію, а є лише результатом комплексу робіт щодо обмірювання уже збудованого об`єкта нерухомого майна з визначення його складу. Надані позивачем документи не є належними та допустимими доказами дотримання будівельних, санітарних, протипожежних норм, стандартів і правил, а також відповідності розробленій та затвердженій в установленому законодавством порядку проектній документації стосовно зазначеного об`єкта будівництва та врахування вимог безпечності об`єкта з огляду на передбачуваний характер його експлуатації, що може давати підстави для висновку щодо необхідності прийняття даного об`єкта будівництва до експлуатації.

Виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомості на підставі судового рішення положеннями ст.ст. 328, 376, 392 та ст. 331 ЦК України не передбачено.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання права власності на нерухоме майно, оскільки заявлений позов про визнання права власності на спірне нерухоме майно є передчасним, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає нормам чинного законодавства України, на які він посилався, як на підставу для задоволення позову. При цьому позивач не позбавлений можливості звернення до відповідних компетентних органів у встановленому законом порядку для захисту своїх законних прав та інтересів щодо отримання у власність спірного нерухомого майна.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що на думку позивача, оскільки ним здійснено самочинне будівництво гаража без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності, у нього є необхідність у визнанні судом його права власності на самочинно збудований гараж. При цьому позивач зауважує, що він вчиняв можливі дії з метою врегулювання питання без звернення до суду, а саме він звертався до Виконкому міської ради з метою визнання за ним права власності на самочинно збудований гараж, однак у наданні адміністративної послуги йому було відмовлено, оскільки в даному випадку позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спірне нерухоме майно є передчасним, а обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає нормам чинного законодавства України, на які він посилався, як на підставу для задоволення позову.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідних компетентних органів у встановленому законом порядку для захисту своїх законних прав та інтересів щодо отримання у власність спірного нерухомого майна.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, діючи упереджено, не зважаючи на викладені в позові аспекти вирішення спірного питання, безпідставно відмовив в задоволенні позову позивача чим допустив порушення законних прав позивача, оскільки існують прямі норми закону щодо заборони експлуатації закінчених об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, адже позивач здійснив та завершив будівництво без контролю з боку уповноваженого державного органу, його оцінки відповідності безпеки та погодження на будівництво і експлуатацію. Ухвалення судом рішення про визнання права власності на самочинно збудоване майно тягне за собою наслідки неправомірного узаконення здійсненого позивачем, усупереч вимогам містобудівної документації, самочинного будівництва.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що суди не повинні замінювати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо здійснення ними повноважень, встановлених Конституцією та законами України.

Оформлення права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відноситься до компетенції органів місцевої влади.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2022 року.

Головуючий:

Судді: